Вирок № 72476865, 27.02.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/207/18

Номер провадження 1-кп/623/109/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Бобриш М.С.

прокурора Махненко Д.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження № 1-кп/623/109/2018 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 04.12.2017, приблизно о 07 годині 00 хвилин, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на викрадення чужого майна, через незачинені двері проник до кімнати АДРЕСА_2, звідки з підвіконня вказаної кімнати таємно викрав планшет «Nomi С070010 Corsa», вартість якого, згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи № 5520 від 12.01.2018 складає 1505 грн., портативну батарею «GOLF Power Bank 20000 mAh D 200 GB» вартість якої, згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи № 5520 від 12.01.2018 складає 278 грн., чохол для планшету «Nomi С070010 Corsa» чорного кольору, вартість якого, згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи № 5520 від 12.01.2018 складає 103 грн. та навушники «AWEI», вартість яких, згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи № 5520 від 12.01.2018 складає 133 грн., що належать ОСОБА_2, чим останньому заподіяв майнову шкоду на загальну суму 2028 гривень.

На підставі викладеного ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаявся.

Потерпілий в судовому засіданні підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та просив не застосовувати до обвинуваченого покарання пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, яким не оспорюються фактичні обставини справи, кваліфікація кримінального правопорушення, суд у відповідності до засад кримінального провадження визначених у главі другій КПК України, забезпечуючи змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і доведеність перед судом їх переконливість передбаченими положеннями ст.22 КПК України, шляхом безпосереднього дослідження показань, речей і документів визначених положеннями ст.23 КПК України, розглядаючи кримінальне провадження на засадах публічності, диспозитивності, гласності та відкритості у відповідності до положень ст.ст.25 - 27 КПК України, з дотриманням положень ст.349 КПК України, щодо визначення обсягу та порядку дослідження доказів, дослідивши всі докази надані, як стороною звинувачення, так і стороною захисту, враховуючи визнання обвинуваченим своєї вини у інкримінованому кримінальному правопорушенні, з повідомленням про обставини вчинення, на підставі досліджених письмових доказів та матеріалів провадження, які в повній мірі узгоджуються між собою та доповнюють одне одного, доходить висновку, про доведеність вини обвинуваченого.

Суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочини передбачені ч. 3 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, в силу ст. 89 КК України не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середні.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до підсудного ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.

Підстав для застосування підсудному ст. 69-1 КК України - не вбачається.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи щире каяття, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що перевиховання обвинуваченого та виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання - у вигляді трьох років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк один рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази - планшет «Nomi С070010 Corsa», портативна батарея «GOLF Power Bank», чохол для планшету «Nomi С070010 Corsa» чорного кольору та навушники «AWEI» передано потерпілому ОСОБА_2 на зберігання повернути потерпілому.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №5520 в сумі 572 грн. 00 коп., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.М.Герцов