Вирок № 72476841, 28.02.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3301/17

Номер провадження 1-кп/623/89/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Бобриш М.С.

прокурора Молодовського І.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження № 1-кп/623/89/2018 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зоря, Костянтинівського p-ну, Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 1) 15.04.1997 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч.2 ст.206 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою покарання на 1 рік та сплатою штрафу у сумі 170 грн.; 2) 18.05.1999 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.206, ч.І ст.101, ст.43 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково, на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 13 днів; 3) 04.05.2004 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч.З ст.296, ч.І ст.122, ч.З ст.187 КК України до 8 років позбавлення волі, 15.12.2009 року звільнений умовно-достроково, на невідбутий строк 1 рік 11 місяців 5 днів; 4) 23.03.2011 року Генічеським районним судом Херсонської області за ч.І ст.263, ч.І ст.309, 70, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 23.11.2013 року по відбуттю строку покарання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП відсутній, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125 та ч.3 ст. 185 КК України.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, повторно, наприкінці серпня 2017 року, приблизно о 15 годині, діючи з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, проник до будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрав холодильник «Норд ДХ 271-010», вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 5018 від 24.11.2017 становить 2354 грн., який належав ОСОБА_3, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_2, повторно, наприкінці серпня 2017 року, приблизно о 14 годині, діючи з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, проник до будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрав умивальник «Мойдодир», вартістю 288 грн., емальовану каструлю, об'ємом 2 л, вартістю 22 грн., пластмасовий кухлик, об'ємом 3 л, вартістю 3 грн., металевий друшляк, вартістю 22 грн., металеву ємкість, об'ємом 0,2 л, вартістю 12 грн., металеву ємкість, об'ємом 0,25 л, вартістю 14 грн., два металевих половника, вартістю 66 грн., одинадцять металевих виделок, вартістю 66 грн., шість металевих ложок, вартістю 36 грн., шумівку, вартістю 8 грн., дві відкривачки, вартістю 16 грн., які належали ОСОБА_3, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 5018 від 24.11.2017, на загальну суму 553 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, повторно, наприкінці серпня 2017 року, приблизно о 06 годині, діючи з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, проник до будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрав розкладушку «Конверт» вартістю, 466 грн. та розкладний стілець, вартістю 120 грн., які належали ОСОБА_4 чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 5018 від 24.11.2017, на загальну суму 586 грн.

Також, ОСОБА_2, 30.10.2017, приблизно о 15 год., знаходячись у будинку АДРЕСА_4., на ґрунті раніше виниклих не приязних відносин з ОСОБА_5, маючи намір на завдання тілесних ушкоджень останній завдав ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в обличчя, від якого остання впала, чим згідно з висновком судово-медичної експертизи № 410-І3\2017 від 18.11.2017, спричинив потерпілій тілесне ушкодження у вигляді синця на лобі, яке відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.

На підставі викладеного ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно поєднане з проникненням до житла, та ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаявся.

Потерпілі в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, яким не оспорюються фактичні обставини справи, кваліфікація кримінального правопорушення, суд у відповідності до засад кримінального провадження визначених у главі другій КПК України, забезпечуючи змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і доведеність перед судом їх переконливість передбаченими положеннями ст.22 КПК України, шляхом безпосереднього дослідження показань, речей і документів визначених положеннями ст.23 КПК України, розглядаючи кримінальне провадження на засадах публічності, диспозитивності, гласності та відкритості у відповідності до положень ст.ст.25 - 27 КПК України, з дотриманням положень ст.349 КПК України, щодо визначення обсягу та порядку дослідження доказів, дослідивши всі докази надані, як стороною звинувачення, так і стороною захисту, враховуючи визнання обвинуваченим своєї вини у інкримінованому кримінальному правопорушенні, з повідомленням про обставини вчинення, на підставі досліджених письмових доказів та матеріалів провадження, які в повній мірі узгоджуються між собою та доповнюють одне одного, доходить висновку, про доведеність вини обвинуваченого.

Суд вважає, що ОСОБА_2 вчинив злочини передбачені ч. 3 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно поєднане з проникненням до житла, та ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

ОСОБА_2 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, судимий 1) 15.04.1997 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч.2 ст.206 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою покарання на 1 рік та сплатою штрафу у сумі 170 грн.; 2) 18.05.1999 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.206, ч.І ст.101, ст.43 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково, на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 13 днів; 3) 04.05.2004 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч.З ст.296, ч.І ст.122, ч.З ст.187 КК України до 8 років позбавлення волі, 15.12.2009 року звільнений умовно-достроково, на невідбутий строк 1 рік 11 місяців 5 днів; 4) 23.03.2011 року Генічеським районним судом Херсонської області за ч.І ст.263, ч.І ст.309, 70, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 23.11.2013 року по відбуттю строку покарання, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як дуже високі.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесені до тяжкого злочину та злочину невеликої тяжкості.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - рецидив.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до підсудного ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.

Підстав для застосування підсудному ст. 69-1 КК України - не вбачається.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи наявність судимостей, рецидив злочину, висновок досудової доповіді, згідно якої, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як дуже високі, суд дійшов висновку, що перевиховання обвинуваченого та виправлення не можливо без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання

за ч. 3 ст. 185 - у вигляді 3 років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 125 - у вигляді 80 годин громадських робіт.

Згідно ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, що згідно ст.72 КК України дорівнює 10 дням позбавлення волі, більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1, згідно ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, рахувати з 20.12.2017р.

Речові докази - холодильник «Норд ДХ 271-010» та умивальник «Мойдодир», передані потерпілій ОСОБА_3 під розписку; емальовану каструлю, пластмасовий кухлик, металевий друшляк, металеву ємкість, об'ємом 0,2 л, металеву ємкість, об'ємом мм 0,25 л, два металевих половника, одинадцять металевих виделок, шість металевих виделок, шумівку, дві відкривачки, розкладушку «Конверт» та розкладний стілець здано до камери зберігання речових доказів Ізюмського ВП повернути потерпілій.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №5018 в сумі 889 грн. 83 коп., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - продовжити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: