Рішення № 72474206, 22.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.02.2018Справа №910/34/18

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доПриватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача -1. ОСОБА_1позивача -2. ОСОБА_2простягнення 4 785,31 грн. Суддя Бойко Р.В. при секретарі судового засідання Бариновій О.І.Представники учасників справи: від позивача:не з'явився від відповідача:ОСОБА_3від третьої особи-1: не з'явивсявід третьої особи-2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - ПАТ "СК "УСГ") звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 4 785,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "СК "УСГ" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №25-5002-13-00004 від 30.07.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Honda CR-V, державний номер НОМЕР_1, у розмірі 4 785,31 грн., а тому позивачем відповідно до положень статей 993, 1192 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "РУТА СПВ-17", державний номер НОМЕР_2, водієм якого скоєно ДТП, застрахована ПАТ "УТСК" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/4514144, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків у розмірі (згідно прохальної частини позовної заяви) 4 785,31 грн. покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2018 відкрито провадження у справі №910/34/18 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; визначено учасникам господарського процесу строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та пояснень.

16.01.2018 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання вимог ухвали суду від 04.01.2018 надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

17.01.2018 позивачем через відділ діловодства суду подано на виконання вимог ухвали суду від 04.01.2018 заяву про долучення до матеріалів справи доказів направлення примірника позовної заяви з додатками залученій третій особі.

24.01.2018 до суду через відділ діловодства надійшов відзив ПАТ "УТСК" на позовну заяву з доказами направлення такого відзиву позивачу, за змістом якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що 1) позивачем було застраховано транспортний засіб з іншим реєстраційним номером (ВТ3225ВА), ніж вказаний у постанові Суворовського районного суду м. Херсона від 28.08.2015 у справі №668/9878/15-п реєстраційний номер транспортного засобу (ВТ3225АА), якому завдано механічних пошкоджень; 2) позивачем додано до позовної заяви не в повному обсязі договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №25-5002-13-00004 від 30.07.2013, а лише його частину; 3) відповідачем 22.06.2016 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 6 447,44 грн. безпосередньо ОСОБА_2 (власнику автомобіля Honda CR-V, державний номер НОМЕР_1, якому було завдано механічних пошкоджень) за наслідками її звернення до ПАТ "УТСК".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2018 у справі №910/34/18 залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; та призначено у справі судове засідання на 08.02.2018.

05.02.2018 через відділ діловодства суду від ПАТ "УТСК" на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2018 надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву на позов з додатками третім особам. Крім того, відповідачем у вказаній заяві зазначено, що ОСОБА_2, під час свого звернення до відповідача з повідомленням про ДТП та заявою про отримання страхового відшкодування, не повідомляла про наявність укладеного нею з позивачем договору добровільного страхування та отримання страхової виплати від ПАТ "СК "УСГ".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у справі №910/34/18 у зв'язку з першою неявкою в судове засідання 08.02.2018 представників учасників справи, її розгляд відкладено на 22.02.2018; явку представників сторін в судове засідання визнано обов'язковою.

09.02.2018 через відділ діловодства суду від ПАТ "СК "УСГ" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказує, що: 1) у постанові Суворовського районного суду м. Херсона від 28.08.2015 у справі №668/9878/15-п в реєстраційному номері транспортного засобу, якому завдано механічних пошкоджень, була допущена опечатка; 2) відповідачу направлялась претензія з вимогою виплати страхове відшкодування, проте відповіді на дану претензію позивачем не отримано; 3) на виконання умов Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №25-5002-13-00004 від 30.07.2013 позивачем було виплачене страхове відшкодування третій особі-2, а відтак ПАТ "СК "УСГ" перейшло право вимоги до ПАТ "УТСК", як страховика відповідальності особи, з вини якої трапилась ДТП.

12.02.2018 через відділ діловодства суду на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2018 надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви з додатками третій особі-2.

В судове засідання 22.02.2018 представник відповідача з'явився, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання 22.02.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103031295029, з якого вбачається, що лист з яким позивачу направлено ухвалу від 08.02.2018, був одержаний представником ПАТ "СК "УСГ" за довіреністю 12.02.2018.

Треті особи в судове засідання 22.02.2018 також не з'явились та не забезпечили явку своїх представників, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень представників позивача та третіх осіб про причини їхньої неявки в судове засідання 22.02.2018, суд вирішив розглянути справу за відсутності представників позивача та третіх осіб.

В судовому засіданні 22.02.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2013 між ПАТ "СК "УСГ" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №25-5002-13-00004 (надалі - "Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом: автомобілем Honda CR-V, державний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

У пункті 7 Договору сторонами погоджено строк дії договору: з 31.07.2013 по 30.07.2018.

06.08.2015 о 19:25 год. в м. Херсоні сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Honda CR-V, державний номер НОМЕР_1, та автобуса марки "РУТА СПВ-17", державний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_4, керуючи автобусом марки "РУТА СПВ-17", перед початком руху не переконався, що це буде безпечним для всіх, у зв'язку з чим спричинив зіткнення з автомобілем Honda CR-V, чим було спричинено механічні пошкодження обом транспортним засобам.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою ВДАІ Херсонського МУ УМВС в Херсонській області №69878556 про дорожньо-транспортну пригоду (вих. №22-15/110 від 10.08.2015).

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 28.08.2015 у справі №668/9878/15-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На підставі страхового акту №КА-6684 від 27.08.2015 та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 07.08.2015 ПАТ "СК "УСГ", виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснило відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів ОСОБА_2 у сумі 4 785,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16141 від 27.08.2018

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Суворовського районного суду м. Херсона від 28.08.2015 у справі №668/9878/15-п вбачається, що транспортний засіб - автобуса марки "РУТА СПВ-17", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Honda CR-V, державний номер НОМЕР_1 (з огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що у вказаній постанові Суворовського районного суду м. Херсона допущена описка в державному номері транспортного засобу, якому завдано шкоду), знаходився під керуванням ОСОБА_1.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автобусом марки "РУТА СПВ-17", державний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_1, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автобуса марки "РУТА СПВ-17", державний номер НОМЕР_2, застрахована ПАТ "УТСК" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/4514144, що підтверджується Інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ та наданим відповідачем полісом.

Нормою ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підтвердження розміру витрат, завданих спірною ДТП автомобілю страхувальника за Договором, позивачем було надано суду акт огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) від 07.08.2015, рахунок СТО №1908 від 18.08.2015, розрахунок страхового відшкодування від 27.08.2015 та платіжне доручення №16141 від 27.08.2015.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З приписів зазначених норм вбачається що позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування (тобто, має місце заміна кредитора в зобов'язанні) та не зобов'язаний звертатися до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України №6-2598цс15 від 23.03.2016.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4 785,31 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток (відбулась заміна кредитора у деліктному зобов'язанні).

Водночас, як вбачається і матеріалів справи 16.09.2015, після одержання виплати від позивача, ОСОБА_2 звернулась до ПАТ "УТСК" із повідомленням потерпілого щодо події (ОСЦЦВ) та заявою про отримання страхового відшкодування від 16.09.2015, в якій зазначила реквізити рахунку, на який перерахувати їй кошти.

Відповідач, враховуючи, що в постанові Суворовського районного суду м. Херсона від 28.08.2015 у справі №668/9878/15-п встановлено вину ОСОБА_1 (страхувальника відповідача, застрахованого на підставі полісу №АЕ/4514144) в скоєнні ДТП, на підставі страхового акту №1330-15, розрахунку №1330-15 розміру страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ від 21.10.2015, у відповідності до ремонтної калькуляції №1330-15 від 21.10.2015, згідно якої вартість запчастин становить 6 337,92 грн., а вартість ремонту - 7 447,44 грн. та акту огляду колісного транспортного засобу (дефектної відомості), а також приймаючи до уваги розмір франшизи за полісом (1 000,00 грн.) здійснив виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування з врахуванням вартості ремонту автомобіля Honda CR-V, державний номер НОМЕР_1, в розмірі 6 447,44 грн.

Перерахування відповідачем потерпілій особі суми відшкодування відновлювального ремонту автомобіля Honda CR-V в розмірі 6 447,44 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №6926 від 22.06.2016.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Особа, якій завдано шкоду, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Якщо потерпілий звернувся до страховика та одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України №6-954цс16 від 26.10.2016.

При цьому, позивач, внаслідок виплати яким страхового відшкодування третій особі-2, відбулась заміна кредитора у зобов'язанні, хоч і вказує у своїй відповіді на відзив на позов, що направляв відповідачу претензію, однак жодних доказів як направлення такої претензії, так і направлення іншого письмового повідомлення відповідачу про здійснення ним виплати страхового відшкодування потерпілій особі та як наслідок заміни кредитора у зобов'язанні, суду не надано.

Частиною 2 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи викладене, та відсутність у суду доказів письмового повідомлення ПАТ "УТСК" (новий кредитор) до дати здійснення ним виплати ОСОБА_2 (первинний кредитор) про заміну кредитора у зобов'язанні у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до вказаних норм законодавства, здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій в ДТП особі, а саме - ОСОБА_2, у розмірі вартості відновлювального ремонту за вирахуванням франшизи, передбаченої полісом №АЕ/4514144, а відтак його зобов'язання з відшкодування шкоди є припиненими згідно ст. 599 Цивільного кодексу України шляхом виконання, проведеного належним чином.

Тобто, відповідачем у повному обсязі виконано належній особі обов'язок покладений на нього Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» як страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо відшкодування шкоди, завданої особі, що керувала транспортним засобом Honda CR-V, державний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження відповідного автомобіля в результаті спірної ДТП.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ПАТ "СК "УСГ" до ПАТ "УТСК" про стягнення 4 785,31 грн., у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.02.2018

Суддя Р.В. Бойко