Вирок № 7247232, 10.12.2009, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа №1-191/2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2009 року Полтавський районний суд в складі:

головуючого судді Герасименко В.М.

з участю секретаря Омелюженко Я.С.

прокурора Мандич С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу за звинуваченням

С Л Ю С А Р І Г О Р Я Ю Р І Й О В И Ч А, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр-нина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.122 ч.1, 296 ч.1 КК України,-

в с т а н о в и в :

01.03.2009 року, на початку 1-ої год. ночі, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні будинку культури за адресою с.Розсошенці Полтавського району, вул.Пушкіна 16, під час дискотеки, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих в суспільстві правил поведінки, з особливою зухвалістю, переслідуючи ціль протиставити себе як особистість присутньому на місці ОСОБА_2, з хуліганських спонукань штовхнув його, після чого умисно спричинив один удар головою в область щелепи. Однак, не вдовольнившись досягнутим, ігноруючи прохання заспокоїтись, прослідував з потерпілим за приміщення вказаної будівлі, де продовжив наносити йому удари ногами і руками по обличчю та різним частинам тулубу, припинив свої дії лише після втручання сторонніх осіб, внаслідок чого перешкодив проходженню масового закладу – дискотеки в нормальному режимі, тим самим порушив громадський порядок.

Наряду з цим, внаслідок хуліганських дій ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи №644 від 02.04.2009 року отримав тілесні пошкодження у вигляді: переломів нижньої щелепи справа та зліва, а також саден шкіри лобної ділянки голови, обличчя, що в сукупності відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров’я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України визнав повністю, свою причетність до спричинення потерпілому ОСОБА_2 тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості заперечив та пояснив, що біля опівночі 01.03.2009 року він заходив до приміщення будинку культури в с.Розсошенці Полтавського району, коли зустрів на виході ОСОБА_2 з друзями. При цьому він та Мазур зіштовхнулися пліч о пліч, останній обурився, почав висловлювати претензії, що його зачепили. Коли він відштовхнув ОСОБА_2 від себе, оскільки той стояв майже притиснутим до нього, він наніс йому один удар кулаком по голові, в область чола, від чого в нього відразу пішла кров. Тому він вийшов на вулицю, через 10 хвилин Мазур в супроводі незнайомих йому осіб в кількості біля 6 чоловік, також вийшли на вулицю, при цьому Мазур запропонував відійти поговорити наодинці. Погодившись, вони пішли за приміщення будівлі будинку культури, де лаючись нецензурною лайкою, штовхали один одного, доки не впали на землю. Піднявшись, ОСОБА_1 пішов до дружини, однак назустріч йому вийшов незнайомий раніше хлопець, як довідався пізніше – ОСОБА_3, накинувся на нього, від чого вони разом впали на землю. Відштовхуючи від себе ОСОБА_3, останній вкусив його за вказівний палець лівої руки. Після цього ОСОБА_3 сів поверх нього та став наносити удари кулаками по голові. Далі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 забрали ОСОБА_3 та відвели в сторону та на цьому все скінчилося. Зауважив, що особисто він потерпілому ударів в область голови не наносив та вважає, що виявлене в потерпілого тілесне ушкодження той міг отримати під час бійки, яка відбувалася в подальшому, з іншими особами.

Не зважаючи на позицію підсудного, його вина в скоєному повністю підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що 28.02.2009 року близько 22.30 год. він прийшов на дискотеку в будинок культури в с.Розсошенці, Полтавського району, де зустрів своїх товаришів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 На початку 1-ої год. 01.03.2009 року, коли вони знаходилися на виході з приміщення будинку культури, то до приміщення зайшов невідомий на той час молодий чоловік, як дізнався пізніше – ОСОБА_1, який зачепив його своїм плечем, штовхнувши. Підійшов до нього досить близько та запитав, чи має він якісь проблеми та пообіцяв їх створити та навмисно вдарив Мазур своєю головою йому в зуби. В цей час хтось зі знайомив їх розвели та ОСОБА_1 вийшов на подвір’я. Через кілька хвилин ОСОБА_1 повернувся до приміщення, силоміць витягнув потерпілого на подвір’я, де наніс кулаком удар в ліву частину щелепи, від чого він впав на землю. Після його падіння, ОСОБА_1 продовжував наносити йому удари ногою по тулубу, яких було близько 2-3 ударів. Коли потерпілий піднявся, то помітив, що ОСОБА_1 вже на землі бореться з ОСОБА_3, якого однією рукою тримав за горло, а іншою давив пальцями в область очей. Потерпілий почав йти в їх сторону, щоб захистити товариша, однак його хтось відштовхнув. Після того, як він, побачивши, як гурт людей наносили ОСОБА_3 удари, та той, вивільнившись, почав тікати, потерпілий також вирішив тікати, однак його помітили ОСОБА_1 та ОСОБА_4, підбігли до нього та почали бити, при цьому удари були спричинені, як по голові, так і по тулубу. Свої дії вони припинили лише тоді, коли він сказав їм, що вони вибили йому зуби, на той момент він дійсно майже їх не відчував. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пішли, він в свою чергу також попрямував додому, по дорозі зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_6. Вказав, що інших сутичок чи бійок більше не було;

- показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які суду підтвердили, що дійсно в їх присутності на початку першої години ночі 01.03.2009 року ОСОБА_1 завдав удар чолом в обличчя ОСОБА_2, при цьому Мазур ніяких ні дій, ні висловлювань в його адресу не виказував, тобто інцидент розпочав саме ОСОБА_1 В подальшому, коли ОСОБА_1 витягнув ОСОБА_2 за одяг на вулицю, за приміщення будинку культури с.Розсошенці, продовжив наносити ОСОБА_2 удари кулаком в обличчя від якого той впав. Коли потерпілий намагався піднятися, ОСОБА_1 завдав ще кілька ударів ногою по тулубу. В подальшому ОСОБА_1 накинувся на ОСОБА_3 та почав наносити удари кулаками по голові, почали боротися, впали на землю, при цьому ОСОБА_1 схопив ОСОБА_3 однією рукою за ланцюжок на шиї, затягуючи її, доки вона не розірвалася. За даними подіями спостерігав натовп людей, дехто з них також нанесли кілька ударів ОСОБА_3 В подальшому І ОСОБА_6, і ОСОБА_3 почали тікати від натовпу та побігли до кінцевої зупинки громадського транспорту, де в подальшому зустрілися і з ОСОБА_2;

- даними висновку судово-медичної експертизи №644, згідно якої у гр.ОСОБА_2 встановлені тілесні ушкодження, які експертом умовно поділено на групи: а) переломи нижньої щелепи справа та зліва, які утворилися від дії тупих предметів і відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров’я та могли утворитися від 2-х кратної дії травмуючи предметів; б) садна шкіри лобної ділянки голови, обличчя, які утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і відносяться до легких тілесних ушкоджень та утворилися не менш як від 2-х кратної дії травмуючи предметів. Окрім того, як вказує експерт, дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і пальці рук людини, стиснуті в кулак, чи чоло людини, чи інші предмети з подібними характеристиками (а.с.38-39);

- даними висновку судово-медичної експертизи №640, згідно якого виявлене у ОСОБА_1 тілесне ушкодження, а саме садно шкіри лобної ділянки голови, утворилося від дії умовно тупого(их) предмету(ів), з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути і зуби людини чи інші предмети з подібними характеристиками (а.с.40-41);

- даними протоколу зводин віч-на-віч між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в ході якої потерпілий повністю підтвердив дані ним раніше показання щодо обставин спричинення йому тілесних ушкоджень гр-ном ОСОБА_1 (а.с.49-51);

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, в ході яких останні розповіли та в подальшому за допомогою статистів вказали на механізм та локалізацію спричинених потерпілому ОСОБА_2 гр-ном ОСОБА_1 тілесних ушкоджень (а.с.127-130, 134-135);

- даними висновків додаткових судово-медичних експертиз №1600 та №1601, згідно яких тілесні ушкодження, виявлені в потерпілого ОСОБА_2 в ході судово-медичної експертизи, могли утворитися в строк та за обставин, на які вказували ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ході відтворення обстановки та обставин події (а.с.132-133,137-138).

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій підсудного, суд приймає до уваги показання саме потерпілого та свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6, які є стабільними та узгоджуються з рештою зібраних по справі доказів. До показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та підсудного ОСОБА_1 суд відноситься критично, до уваги їх не приймає, розцінюючи їх, як обраний підсудним спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинене. Окрім того, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були очевидцями конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні не вказували щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 гр-ном ОСОБА_2

Отже, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.122 ч.1 КК України як нанесення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я та за ч.1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю.

Обираючи міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особу підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудному є наявність на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позицію підсудного, який вину в скоєному не визнав та не розкаявся, завдану потерпілому матеріальну шкоду, не зважаючи на часткове визнання позову потерпілого в цій частині, не відшкодував, думку самого потерпілого, суд вважає, що підсудному слід обрати міру покарання у вигляді обмеження волі. Підстав для застосування положень ст.75 КК України, з огляду на обставини справи, особу підсудного, суд не вбачає.

Разом з тим, враховуючи процесуальну поведінку підсудного як в ході досудового, так і під час судового слідства, його характеристику, суд приходить до висновку про можливість до набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити без зміни.

Згідно медичного висновку ОСОБА_1 примусового лікування від залежності до психоактивних речовин не потребує.

Цивільний позов прокурора про стягнення з підсудного на користь держави витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 749 грн. підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки повністю підтверджений доказами.

Цивільний позов потерпілого підлягає частковому задоволенню. Так, в позовній заяві потерпілий вказує, що внаслідок злочину йому було спричинено матеріальної шкоди на загальну суму 4 790 грн., з яких на лікування було витрачено 1860 грн., на харчування 2300 грн., окрім того, внаслідок незаконних дій ОСОБА_1, було пошкоджено його одяг, а саме джинсові штани та куртку на загальну суму 630 грн. Разом з тим, відповідно до доданих до позовної заяви оригіналів чеків, на лікування витрачено 1286 грн.25 коп. та на харчування – 88 грн.76 коп., тому саме вказані кошти підлягають стягненню з підсудного на користь потерпілого, як такі, що документально підтверджені. В решті заявлених позовних вимог щодо стягнення з підсудного суми вартості пошкодженого одягу, позов слід залишити без розгляду, в зв’язку з ненаданням суду підтвердження вартості зазначеного одягу, роз’яснивши потерпілому його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Позовна заява в частині стягнення завданої моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме визначаючи розмір завданої моральної шкоди в 10 000 грн. суд враховує характер та обсяг перенесених потерпілим моральних страждань, стан його здоров’я в подальшому та, водночас, виходить з засад розумності та справедливості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбаченого ст.122 ч.1, 296 ч.1 КК України та призначити йому покарання:

- за ст.122 ч.1 КК України у вигляді одного року шести місяців обмеження волі;

- за ст.296 ч.1 КК України – один рік обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді одного року шести місяців обмеження волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити без зміни – підписку про невиїзд.

Строк покарання ОСОБА_1 обраховувати з моменту взяття його під варту по даній справі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі міськфінуправління ( р/р 35422006001147 МФО 831009 КОД 01999106 Банк-одержувач УДК в Полтавській області, одержувач – місцевий бюджет Полтавської міської Ради) – 749 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду на суму 1375 грн.01 коп. та 10000 грн. моральної шкоди, а всього стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 11 375 грн.01 коп.

Позовну заяву потерпілого ОСОБА_2 в частині стягнення решти завданих матеріальних збитків – залишити без розгляду, роз’яснивши потерпілому право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: