Постанова № 72466829, 28.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р. № 820/199/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волковим Олександром Юрійовичем про визнання переказу коштів (транзація), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 в сумі 100092,21 грн., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №98032000220964 від 13.04.2016 на рахунок НОМЕР_2, що належить позивачу (ІПН НОМЕР_1) нікчемним; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку НОМЕР_2, ОСОБА_1, НОМЕР_1(ІПН), саме 100092,21грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачам рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та була отримана ним 29.01.2018, про що свідчять повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

16.02.2018 відповідачами до канцелярії суду було подано відзиви на позов, в яких зазначено, що відповідачі діяли згідно нормам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тому їх дії є правомірними.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що 13 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр " (ідентифікаційний код 39140702) через повіреного ПАТ "Банк Михайлівський" був укладений Договір №980032000220964. Відповідно до якого, на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський". Відповідно до договору було внесено на поточний рахунок 100000 гривень, що були передані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковому центру".

Внесення коштів підтверджується квитанцією №142901 від 13.04.16 на 5000 грн. та договором про внесення змін від 17.05.16 к договору №980-032000220964 на 95000 гривень.

Відповідно до умов Договору, Сторона повертає грошові кошти та відсотки Позивачу на рахунок у ПАТ "Банк Михайлівський" НОМЕР_2. Проте позивачем зазначено, що ПАТ "Банка Михайлівський" не проінформував ії про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

19 травня 2016 року було здійснено дострокове повернення коштів на поточний рахунок позивача відповідно до вищезазначених договорів, включаючи відсотки за користування грошами.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.05.2016 прийнято рішення №812 про запровадження з 23.05.2016 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «Банк Михайлівський» .

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.

15 липня 2016 року почались виплати гарантованої суми вкладникам, але ОСОБА_1 не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Факт зарахування коштів на рахунок Позивача підтверджується Довідкою про стан рахунку НОМЕР_2 № ЗГ1(К)/4742 від 02.09.2016.

Листом №ЗГ1(К)/4742/1 від 02.09.2016, позивача було повідомлено про нікчемність правочину, а саме, що переказ коштів(транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 в сумі 100092,21 грн., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-032-000-220-964 від 13.04.2016 на рахунок № НОМЕР_2 що належить позивачу є нікчемним.

Даний лист було надіслано Позивачу 20.07.2017.

Відповідно до ст.1066 Цивільного Кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Функція, щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку належить Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 23.02.2012 (далі-Закон), Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, (далі Положення).

Згідно пункту 3 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частини 1, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах; розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Окрім цього, відповідно до п.2 розділу III Положення №14, Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат.

Пунктом 4 Положення передбачено, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України (здійснює перерахування гарантованої суми відшкодування та передачу інформації про вкладників, яким здійснюється виплата відшкодування, до банків-агентів відповідно до умов договорів із банками-агентами) не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Необхідно зазначити, що переказ грошових коштів здійснювався між ТОВ "Інвестиційно- розрахунковий центр" та Позивачем, а не на користь Банку чи між Банком на користь іншої особи, а тому Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не мала правових підстав та повноважень для визнання переказу грошових коштів на поточний рахунок Позивача нікчемним. Це обґрунтування також зазначено у Висновку науково-правової експертизи №126/88-е від 10.08.2016 проведеної у Інституті держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України.

ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на суму коштів, які переказувались. А отже, ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ "Інвестиційно- розрахунковий центр", забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.

Суд також звертає увагу, що списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21 січня 2004 року.

Відповідно до Інструкції № 22, а саме п. 1.4 гл. 1, розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку суб'єкта господарювання передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень, і строків їх подання до банку.

ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Крім того, ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" мало право на дострокове повернення позики за умов, якщо це передбачалось договорами, або коли вимагає позикодавець чи не заперечує позикодавець.

Важливо зазначити, що відповідно до вимог ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу, частинами 1-2 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тобто, для визнання вищезазначеного договору - нікчемним правочином, відповідач повинен послатись на конкретну норму закону, яка передбачає їх нікчемність.

Підставою для відмови Уповноваженої особи у включенні позивача до переліку вкладників ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є твердження про нікчемність укладеного договору з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону, до числа яких віднесено переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 на рахунок позивача.

Проте відповідачем не вказано з яких конкретних підстав відповідач вважає зазначені правочини нікчемними, відповідно не надані будь-які докази в підтвердження таких обставин.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд зазначає, що доводи відповідача про нікчемність правочину у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли внаслідок виконання умов договору, що суперечить вимогам законодавства, є безпідставами, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт знаходження на рахунках позивача грошових коштів у вказаному розмірі не заперечується.

Таким чином, у ПАТ «Банк Михайлівський» були відсутні підстави для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритих розрахункових в банку рахунків ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Стаття 51 цього Закону передбачає, що безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно з п. 1.24 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

За положеннями п.8.1 ст.8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Відповідно до п.8.3 ст.8 за порушення строків, встановлених пунктом 8.1 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Аналіз положень вказаних нормативних актів дає підстави дійти висновку, що розрахункова банківська операція щодо перерахування коштів з рахунку одного клієнта на рахунок іншого не є правочином, який вчинений банком, а проведення такої є обов'язком банківської установи, згідно з вимогами законодавства та договору про обслуговування рахунків. Більше того, у разі несвоєчасного виконання розрахункового документа банк несе відповідальність перед клієнтами.

Таким чином, вимоги ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо нікчемності правочину, не поширюються на спірні правовідносини.

Також слід зазначити, що у відповідності до положень п. 2 ч. 3 ст. 38 цього ж Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим.

Крім того, пунктом 7 цієї ж частини передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Таким чином, сума грошових коштів, яка підпадає під вищезазначені положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", але не була виплачена, становить 100092,21 грн.

Також суд зазначає, що Постановою Правління НБУ від 22.12.2015 №917/БТ обмеження для ПАТ "Банк Михайлівський", зокрема, не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.

Відповідно до п.7.14 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу (затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року №1590/21902, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, банк з дня отримання рішення Національного банку про зупинення/обмеження або припинення окремого виду здійснюваних банком операцій: а) протягом трьох робочих днів письмово повідомляє клієнтів, з якими укладені договори про здійснення операцій, які: обмежені або зупинені згідно з цим рішенням, - про надання послуг з установленими Національним банком обмеженнями; припинені згідно з цим рішенням, - про необхідність розірвання таких договорів та закриття клієнтами відповідних рахунків; б) у порядку, строки та в обсягах, які встановлені Національним банком, надає Національному банку інформацію щодо стану виконання цього рішення.

Однак ПАТ "Банк Михайлівський" не вчинив дій, спрямованих, на думку відповідача, на недопущення збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.

Згідно з п.7.17 вищевказаного Положення №346 Національний банк, якщо банк не забезпечив виконання рішення Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, здійснення яких рішенням Національного банку зупинено, обмежено чи припинено, або не виправив виявлені в його діяльності порушення, не припинив здійснення ризикової діяльності в установлений строк чи в діяльності банку установлено новий факт здійснення ризикової діяльності відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу І цього Положення в установлений строк, або недотримав умов обмеження/зупинення, може прийняти рішення про: продовження строку дії заходу впливу у вигляді обмеження або зупинення операцій; застосування до банку інших заходів впливу.

Таким чином, негативні наслідки при невиконанні банком рішень НБУ щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів, тому позивач не може нести відповідальність за дії працівників фінансової установи.

Крім того, саме по собі отримання ПАТ "Банк Михайлівський" коштів на рахунки згідно з укладеними позивачем договорами не призводить до автоматичного визнання таких переказів нікчемними, оскільки це не суперечило чинному законодавству. Станом на дату перерахування коштів на рахунок позивача, у банку були відсутні будь-які підстави відмовити у зарахуванні коштів.

Таким чином, посилання на постанову Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ, є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись статтями 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 61089, РНОКПП НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (АДРЕСА_2, 01601), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання переказу коштів (транзація), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 в сумі 100092,21 грн., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №98032000220964 від 13.04.2016 на рахунок НОМЕР_2, що належить позивачу (ІПН НОМЕР_1) нікчемним.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку НОМЕР_2, ОСОБА_1, НОМЕР_1(ІПН), саме 100092,21грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов