Ухвала суду № 72466549, 20.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

ОСОБА_1 №522/16240/17

Провадження № 1-кс/522/317/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року місто ОСОБА_2

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3,за участю секретаря Багрій А.В., слідчого Донченко-Пишкало М.В., прокурора Хорсуненка О.В., представника власника майна – ОСОБА_2, розглянувши клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокуроромвідділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, про накладення арешту на 250 місць за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26, згідно витягу з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб’єкта від 17.12.2007 року належить ТОВ «Коммодор-тур», реєстраційний номер облікової картки платника податків 32352275.

В обґрунтування доводів клопотання слідчий посилається на наступне.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у кримінальному провадженні №42017160000001081 від 10.08.2017 року.

В ході досудового розслідування встановлено, що підставою для початку досудового розслідування стала заява від 09.08.2017 представника Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства поновлено-лікувальної асоціації Державної Канцелярії Республіки Молдова «Санаторій «Сенетатя» - за довіреністю ОСОБА_6 щодо привласнення та розтрати посадовими особами Сергіївської селищної ради та ЗАТ «Будинок відпочинку матері і дитини «Сергіївка» майна заявника, а саме: цілісного майнового комплексу санаторію «Матері і дитини «Сергіївка», за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Набережна Ротерхема, 6 та об’єкт незавершеного будівництва спального корпусу санаторію на 250 місць, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26.

Одночасно, як вбачається з розпорядження ОСОБА_1 Міністрів Молдавської ССР № 264 від 13.09.1987 року, четвертому головному управлінню охорони здоров'я Молдавської РСР передано в установленому порядку Управлінню ОСОБА_1 Міністрів Молдавської РСР будівлі пансіонатів №1, 2, 3 санаторію "Сенетатя" в Білгород-Дністровському районі Одеської області з усім обладнанням, м'яким і твердим інвентарем, а також прилеглими територіями, що підтверджується актом прийому-передачі будівель та споруд пансіонатів №№1, 2 і 3 санаторію «Сенетатя» від 22.12.1987, затверджений по управлінню ОСОБА_1 Міністрів, в якому зазначається, що друга сторона, в тому числі, директор будинку відпочинку Управління ОСОБА_1 ОСОБА_7, прийняли зазначені споруди та будівлі.

Як зазначається в наказі Лікувально-санаторної асоціації при Державній Канцелярії Республіки Молдова (скорочено ЛСА при ДКРМ) за №59 від 13.09.1995, для адаптації молдавських підприємств до українського законодавства на базі Будинку відпочинку "Сергіївка" у смт. Сергіївка створено акціонерне товариство з організації відпочинку та дозвілля населення «Будинок відпочинку матері і дитини «Сергіївка», директором якого призначено ОСОБА_7 Контроль за виконанням наказу покладено на Генерального директора ОСОБА_8

Так, 13.12.1995 року виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів здійснено реєстрацію юридичної особи ЗАТ "Будинок відпочинку матері і дитини" Сергіївка". Засновниками даного господарського товариства виступили фізичні особи та Дирекція ЛСА при ДРБ. Для здійснення статутної діяльності його засновником – ЛСА при ДРБ, на підставі постанови Уряду Республіки Молдова № 657 від 19.09.1995 року, передано у власність новоствореному господарському товариству спальні корпуси №1, 2, 3, 4 комплексу будівель і споруд, розташованих у смт. Сергіївка по вул. Набережна Ротерхема, 6.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні", ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 4, 25, 26 Закону України "Про власність" господарське товариство набуває право власності на передане йому майно одним із засновників. Таким чином, право власності у ЗАТ виникло з моменту передачі йому вищевказаного майна.

Рішенням №68 від 11.11.1995 року, винесеним Сергіївською селищною радою народних депутатів, надано ЗАТ "Будинок відпочинку матері і дитини" Сергіївка" в довгострокову оренду, терміном на 25 років, земельну ділянку, площею 1,716 га, для обслуговування будівель і споруд.

Незважаючи на наявність права власності на об’єкти майна за ЗАТ "Будинок відпочинку матері і дитини" Сергіївка", виконавчий комітет Сергіївської селищної ради приймає рішення № 190 від 25.07.2003 «Про оформлення права власності цілісного майнового комплексу санаторію «Матері і дитини» по вул. Набережна Ротерхема, 6 у смт. Сергіївка», у т.ч.:

- будова спального корпусу, літера № 1, загальною площею – 251,1 м.кв.;

- будова спального корпусу, літера № 2, загальною площею – 252,7 м.кв.;

- будова спального корпусу, літера № 3, загальною площею – 249,9 м.кв.;

- будова спального корпусу, літера № 4, загальною площею–4359,4 м.кв.;

- будова котедж, літера № 5, загальною площею – 92,1 м.кв.;

- будова котедж, літера № 6, загальною площею – 65,2 м.кв.;

- будова котедж, літера № 7, загальною площею – 65,5 м.кв.;

- будова котедж, літера № 8, загальною площею – 69,8 м.кв.;

- будова котедж, літера № 9, загальною площею – 54,4 м.кв.;

- будова котедж, літера № 10, загальною площею – 55,2 м.кв.;

- будова котедж, літера № 11, загальною площею – 55,2 м.кв.;

- будова котедж, літера № 12, загальною площею – 55,2 м.кв.;

- будова котедж, літера № 13, загальною площею – 92,3 м.кв.;

- будова котедж, літера № 14, загальною площею – 55,2 м.кв.;

- будова котедж, літера № 15, загальною площею – 55,2 м.кв. за територіальною громадою селища міського типу Сергіївка, в особі Сергіївської селищної ради.

Одночасно, зазначеним рішенням начальнику МБТІ ОСОБА_9 доручено видати свідоцтво на право власності на цілісний майновий комплекс санаторію «Матері і дитини» по вул. Набережна Ротерхема, 6, в смт. Сергіївка, на вказані будови.

Також, у вказаному рішенні зазначається, що воно прийнято з урахуванням розгляду:

- технічного паспорту на цілісний майновий комплекс санаторію «Матері і дитини» по вул. Набережна Ротерхема, 6 у смт. Сергіївка;

- інвентаризаційної справи № 155, виконаної Білгород-Дністровським МБТІ.

Крім того, рішення прийнято на виконання рішення № 129 27 сесії ХХІІІ скликання від 21.08.2000 Сергіївської селищної ради та рішення № 398 виконавчого комітету Сергіївської селищної ради, а також з урахуванням рішення господарського суду Одеської області від 21.02.2003 у справі № 17-5-30-20/01-1262, та на підставі ст. 30 п. «б» п/п 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 № 157/6445.

Після чого, 31.08.2000 між виконавчим комітетом Сергіївської селищної ради, в особі Голови ОСОБА_10, з одної сторони, та ТОВ «Южанка-1», в особі директора ОСОБА_11, з іншої сторони, уклали договір про передачу в тимчасову оренду цілісного майнового комплексу санаторію матері і дитини з харчоблоком та спальними корпусами, розташованими в смт. Сергіївка, по вул. Набережна Ротерхема, 6, строк дії від 31.08.2000 по 31.08.2015. В свою чергу, ТОВ «Южанка-1» створено та затверджено уставний договір протоколом від 21.08.2000.

Разом з цим, відповідно до заяви Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства Лікувально-санаторної відновлювальної Асоціації Державної Канцелярії Республіки Молдова «Санаторій «Сенетатя» від 09.08.2017, зазначене рішення прийнято з порушенням п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997.

Згідно ст. 26 п. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на прийняття даних рішень, оскільки прийняття рішення про включення об'єкта нерухомості до складу комунальної власності громади віднесено до виключної компетенції сесії ради, а право комунальної власності виникає за умови прийняття рішення власника майна про його передачу в комунальну власність і фактичної передачі даного майна на підставі акта прийому-передачі.

Зазначене рішення виконавчого комітету Сергіївської селищної ради ЗАТ "Будинок відпочинку матері і дитини" Сергіївка" оскаржено в судовому порядку, що підтверджується рішеннями господарського суду Одеської області №17/347-03-8567 від 19.11.2003 та Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області №2-2293/2004 від 16.08.2004.

У подальшому, 03.03.2006 між ЗАТ «Будинок відпочинку матері і дитини «Сергіївка» (Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Набережна, 6) в особі Голови управління ОСОБА_12 (мешк. АДРЕСА_1) та ОСОБА_13 (мешк. Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Біленьке, вул. Вільна, 4) укладено договір купівлі – продажу 13/100 частин будівель спальних корпусів, що знаходяться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сергіївка, сул. Набережна Ротерхема, 6, на земельній ділянці розміром 17160 м.кв. (державний акт на право власності на земельну ділянку не видавався), та складається у цілому:

- спального корпусу №1, загальною площею – 251,1 м.кв.;

- спального корпусу №2, загальною площею – 252,7 м.кв.;

- спального корпусу №3, загальною площею – 249,9 м.кв.;

- спального корпусу №4, загальною площею – 4359,4 м.кв.;

- огорожі металевої сітки № 5,загальною площею – 753,7 м.кв.

Пунктом 2 договору передбачено, що ці будівлі належать продавцю ЗАТ «Будинок відпочинку матері і дитини «Сергіївка» на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.08.2004 у справі № 2-2293.

У подальшому, 14.12.2006 ОСОБА_13 перепродав зазначені приміщення суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_14 (мешк. Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Біленьке, вул. Радянська, 5-а), який у свою чергу 27.12.2006 їх перепродав суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_15 (мешк. Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Біленьке, вул. Вільна, 14).

Крім того, 19.12.2006 між ЗАТ «Будинок відпочинку матері і дитини «Сергіївка» в особі директора ОСОБА_12 та ПП «Туристична фірма «Осіріс» (АДРЕСА_2) в особі директора ОСОБА_16 (мешкає за юридичною адресою підприємства) укладено договір купівлі – продажу 87/100 частин будівель спальних корпусів, що знаходяться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Набережна Ротерхема, 6, на земельній ділянці розміром 17160 м.кв. та складається у цілому:

- спального корпусу №1, загальною площею – 251,1 м.кв.;

- спального корпусу №2, загальною площею – 252,7 м.кв.;

- спального корпусу №3, загальною площею – 249,9 м.кв.;

- спального корпусу №4, загальною площею – 4359,4 м.кв.;

- огорожі металевої сітки № 5.

Одночасно, договором передбачено, що ці 87/100 частин будівлі спальних корпусів належать продавцю ЗАТ «Будинок відпочинку матері і дитини «Сергіївка» на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.08.2004, додаткового рішення зазначеного суду від 10.09.2004 та рішення господарського суду Одеської області від 19.11.2003.

Проте, від Білгород-Дністровського відділення Чорноморської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області отримано інформацію, що причиною зняття з обліку платника податків ЗАТ «Будинок відпочинку матері і дитини «Сергіївка» (код ЄРДПОУ 4573617) є припинення за рішенням власника, дата прийняття рішення 18.05.2006, на момент припинення керівником та головним бухгалтером був ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_1).

Як вбачається, з договору купівлі-продажу від 19.12.2006 року, ЗАТ «Будинок відпочинку матері і дитини «Сергіївка», в особі директора ОСОБА_12, діяла на підставі Статуту, протоколу № 1-07 від 18.05.2006 року, протоколу № 1-09 від 07.09.2006 року. Однак, під час здійснення тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні Білгород-Дністровського БТІ, КП, в рамках кримінального провадження, а саме вилучення копій технічної та іншої документації цілісного майнового комплексу санаторію «Матері і дитини» по вул. Набережна Ротерхема, 6 у смт. Сергіївка» та об’єкту незавершеного будівництва спального корпусу санаторію на 250 місць за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26, в матеріалах копії протоколів, про які йдеться мова у договорі, відсутні.

Згідно статуту ЗАТ «Будинок відпочинку матері і дитини «Сергіївка», засновниками «Товариства» являються:

-Дирекція Лікувально-санаторної Асоціації;

-ОСОБА_7;

-ОСОБА_18;

-ОСОБА_19;

-ОСОБА_20;

-ОСОБА_21;

-ОСОБА_22,

та Вищим органом є Збори. До складу Зборів входять Акціонери або призначені ними представники. В компетенцію Зборів входять всі питання діяльності «Товариства», в тому числі: обрання та відкликання членів Правління, голови Правління та членів ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, прийняття рішення про зміну статутного фонду "Товариства", прийняття рішення про припинення діяльності "Товариства", призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Крім того, в Статуті зазначається, що при вирішенні питань про зміну і доповнення до Статуту "Товариства", про прийняття щодо припинення діяльності "Товариства", створення і припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв "Товариства", про обрання і відкликання голови Правління необхідно одноголосне рішення Акціонерів. Збори вважаються правомочними, якщо на ньому присутні всі Акціонери.

Крім того, заявником зазначається, що головою вказаної селищної ради, у порушення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997, прийнято рішення щодо укладання 27.10.2003 угоди №43 купівлі – продажу об’єкту незавершеного будівництва, який підлягає продажу на конкурсній основі. Так, 27.10.2003 між Сергіївською селищною радою, в особі її голови ОСОБА_23 та ТОВ «Коммодор-тур» (Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Чорноморська, 7/47), в особі директора ОСОБА_24 укладено договір № 43 купівлі – продажу об’єкту незавершеного будівництва, який підлягає продажу на конкурсній основі.

Пунктом 1 п.п. 1.1. передбачено, що продавець зобов’язується на виконання рішення № 189 від 17.10.2003 14 сесії Сіргіївської селищної ради ХХІV скликання, передати у власність покупцю об’єкт незавершеного будівництва спального корпусу санаторію на 250 місць за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 26, вартістю 206 500 грн., затвердженої рішенням виконкому Сергіївської селищної ради № 303 від 01.10.2003, на земельній ділянці площею 2, 3563 га.

Одночасно, у заяві від 09.08.2017 зазначається, що ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2016 у справі № 916/1267/16 про банкрутство Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства «Медісан» Лікувально – санаторної відновлювальної Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова «Санаторій «Сенетатя» затверджено план санації підприємства.

Відповідно до п. 3.1.2., затвердженого судом плану санації вказаного підприємства передбачено порядок погашення кредиторських вимог за рахунок повернення незаконного відчуженого майна підприємства – боржника з відповідною вимогою к третім особам. Враховуючи наведене, в рамках розслідування зазначеного кримінального провадження виникла необхідність дослідити усі документи, які підтверджують право власності Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Державного підприємства «Медісан» Лікувально – санаторної відновлювальної Асоціації Державної Канцелярії Республіки Молдова «Санаторій «Сенетатя» на вищезазначені об’єкти, набуття права власності за Сергіївською селищною радою, за ЗАТ «Будинок відпочинку матері і дитини «Сергіївка», подальше відчуження, та права власності на даний час.

У зв’язку із викладеним, є достатньо підстав вважати, що майно вибуло за відсутності рішення уповноваженого органу акціонерного товариства, тобто поза волею власника, а отже є предметом злочинного посягання та речовим доказом у справі, збереження якого слід забезпечити.

З метою запобігання можливості пошкодження, знищення, перетворення або відчуження зазначеного майна, під час досудового розслідування виникла необхідність у збереженні його у вигляді, який є на теперішній час.

Посилаючись на ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Ураховуючи, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, необхідність арешту зазначеного нерухомого майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене чи пошкоджене.

Тому слідчий просить накласти арешт на зазначене майно.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, вважаючи його обґрунтованим наведеними підставами.

Представник власника майна заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

У відповідності з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час розгляду клопотання слідчого наведених правових підстав та мети арешту зазначеного у клопотанні майна не встановлено.

Так, власник майна не є підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні, що унеможливлює накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої його конфіскації. Майно, яке планується арештувати є нерухомим, доказів того, що воно може бути пошкоджено чи знищено, не надано .

Крім того, слідчий та прокурор в судовому засіданні не довели, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до порушення прав та обмеження правомірної підприємницької діяльності особи (власника майна).

Тому у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання т.в.о. слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:

20.02.2018