Рішення № 7246642, 12.01.2009, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2 – 93, 2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2009 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого – судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Рубан Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Миргородтеплоенерго” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

в с т а н о в и в :

В листопаді 2008 року підприємство “Миргородтеплоенерго” звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, посилаючись на порушення своїх прав.

Ухвалою суду від 11 грудня 2008 року в якості третіх осіб на стороні відповідача залучено Обласне комунальне виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства „Миргородводоканал” та Миргородське комунальне житлово – експлуатаційне управління / а.с. 29 /.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діяла на підставі відповідної довіреності / а.с. 46 /, заявлений позов підтримала, просила стягнути з відповідача 656 гр. 77 коп., пояснивши, що за період з 01 грудня 2007 року по 31 січня 2008 року на час розгляду справи відповідач заборгував підприємству за спожиту теплову енергію саме цю суму. Незважаючи на пред’явлені до нього вимоги, цей борг відповідачем не погашено. З пояснень представника позивача вбачається, що на час відсутності в помешканні ОСОБА_1 лічильника обліку гарячої води відповідне нарахування оплати за спожиті послуги проводилися за встановленою нормою, відповідно до кількості осіб, які мешкали в його квартирі. При цьому , позивачем враховано також та виключено із нарахування літній період, коли такі послуги відповідачу фактично не надавалися через профілактичні роботи у котельні.

Відповідач ОСОБА_1 заявлений позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, пояснивши, що в лютому 2007 року представником підприємства „Миргорордводоканал” в його квартирі були зняті на повірку лічильники гарячої та холодної води. ОСОБА_3 місяць він узгодив з цим підприємством дату встановлення лічильників після повірки, проте виконавець прибув на день раніше та у відсутність відповідача залишив лічильники неповнолітній доньці. З пояснень відповідача вбачається, що в подальшому він неодноразово повідомляв підприємство „Миргорордводоканал” про необхідність встановлення приладів обліку спожито ї й води, однак його звернення залишалися без відповідного реагування, через що за період з 22 лютого 2007 року по 31 січня 2008 року оплату послуг за водопостачання він проводив, виходячи з середніх показників за попередні три місяці. Винним за у боргу, що виник, відповідач вважає підприємство „Миргорордводоканал”. Разом з тим, з його пояснень вбачається, що з відповідними позовами на тривалу бездіяльність згаданого підприємства, він, як споживач його послуг, в суд не звертався.

Представник третьої особи Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства „Миргородводоканал” ОСОБА_4, що діяв на підставі відповідної довіреності / а.с. 36 /, заявлений позов вважав обґрунтованими та таким, що підлягає до задоволення. З пояснень цього представника вбачається, що відповідні лічильники споживання гарячої та холодної води, що належали відповідачу, дійсно були зняті та передані на повірку слюсарем його підприємства. Тривалий період їх не встановлення після повірки, обґрунтовував неузгодженістю дій відповідача з його підприємством. Вказував на те, що в його підприємстві не визначено відповідальної особи, в обов’язки якої б входив контроль за своєчасністю встановлення перевірених лічильників обліку споживання води.

Представник третьої особи Миргородського комунального житлово – експлуатаційного управління ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності / а.с. 38 /, вважав, що заявлений позов підлягає до задоволення, зазначивши в своїх поясненнях про те, що відповідач спожив надані йому послуги, а тому зобов’язаний оплатити їх.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та тпредставників третіх осіб, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами на засадах змагальності та диспозитивності, і проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних обгрунтувань.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, будучи власником квартири АДРЕСА_1, є користувачем послуг теплопостачання, які надаються позивачем / а.с. 7 /.

Квартира відповідача обладнана приладами обліку використання гарячої та холодної води, які в лютому 2007 року слюсарем абонентного відділу підприємства „ Миргородводоканал” були зняті на повірку , а встановлені та прийняті на облік лише 31 січня 2008 року / а.с. 1 6 – 19 6 /.

За цей період відповідач оплачував надані йому послуги з постачання гарячої води, виходячи з середніх показників за попередні три місяці / а.с. 20 /, а з офіційними письмовими заявами з приводу бездіяльності підприємства „Миргородводоканал” почав звертатися лише в лютому 2008 року / а.с. 21 – 24 /. При цьому, як вбачається з пояснень відповідача, з відповідними позовами до суду він не звертався.

Згідно п. 15 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, за час перевірки, який не повинен перевищувати одного місяця, споживач оплачує послуги з централізованого постачання гарячої води за середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. З урахуванням цього, та на підставі встановлених норм позивачем проведено нарахування заборгованості відповідачу ОСОБА_1 за одержані ним послуги постачання гарячої води в період з 01 грудня 2007 року по 31 січня 2008 року / а.с. 47, 6 /. Згадані нарахування суд визнає обгрутованими, проведеними відповідно до встановлених норм.

Заперечення проти позову, наведені ОСОБА_1 в частині наявності вини підприємства „Миргородводоканал” щодо заборгованості нарахованої йому позивачем, не заслуговують на увагу, оскільки такі послуги ним фактично одержані від позивача і підлягаю оплаті за встановленими нормами. Крім того, лічильники обліку споживання води є власністю відповідача, з огляду на що протягом 11 місяців він мав реальну можливість вчинити дії спрямовані на захист свого порушеного права з покладенням відповідних зобов’язань на підприємство „Миргородводоканал” в частині своєчасного та належного виконання ним положень п. 15 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 та ст. 322 ЦК України власність зобов’язує і власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки претензія позивача щодо оплати боргу, адресована відповідачу / а.с. 25 /, останнім залишена без задоволення, позивач правомірно, у відповідності до положень ст. 3 ЦПК України звернувся за захистом свого порушеного права. ї

Станом на час розгляду справи вони, за розрахунками позивача, заборгували за спожиту теплову енергію 1424 гр. 53 копійки за період з 01 листопада 2006 року по 01 вересня 2008 року / а.с. 6 /.

Згідно до ст. ст. 68 ч. 1 Житлового кодексу України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, а члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. . Цей обов’язок відповідача також передбачений і ст. ст. 20, 21Закону України „Про житлово – комунальні послуги”.

За викладених обставин заявлені позовні вимоги підприємства “Миргородтеплоенерго” ґрунтуються на законі.

Вимоги позивача про відшкодування судових витрат слід задовольнити на підставі положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 62, 64, 79, 88, 208, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 10, 68 Житлового кодексу України, ст. ст. 319 ч. 4, 322 ЦК України, ст. ст. 20, 31 Закону України „Про житлово – комунальні послуги”, п. п. 15, 18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов підприємства “Миргородтеплоенерго” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Миргородтеплоенерго” ( юридична адреса: 37600, Полтавська обл., м. Миргород, пров. Луговий, 11, розрахунковий рахунок 26004054503048 в ПРУ КБ “ПриватБанк”, МФО 331401, код 25682207 ) в рахунок заборгованості за спожиту теплову енергію 656 / шістсот п’ятдесят шість / гривень 77 копійок та в рахунок відшкодування судових витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду судової справи 30 / тридцять / гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Миргорода 51 / п’ятдесят одну / гривну в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору, від яких позивач був звільнений при подачі цього позову в суд / а.с. 5/.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_3