Рішення № 72466268, 21.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5177/17 Провадження № 2/522/3431/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Приморський районний суд міста ОСОБА_1

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Одеської області, Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, заступника прокурора Одеської області Добросердова Артура Ринатовича, начальника відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про визнання повідомлення та дій незаконним, та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

В березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до прокуратури Одеської області, Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, заступника прокурора Одеської області Добросердова АА.Р., начальника відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про визнання повідомлення та дій незаконним, та зобов’язання вчинити певні дії. При цьому, позивач просить :

-визнати повідомлення від 22.01.2015 р. № 250 вих15 184-12 прокурора Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_4 незаконним;

-зобов’язати Іллічівську місцеву прокуратуру Одеської області надати йому повідомлення про закриття прокуратурою Овідіопольського району кримінальної справи № 051200700231 відповідно до п. 6 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказам Міністерства юстиції України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 41, та Додатку до нього;

-зобов’язати прокуратуру Одеської області та Іллічівську місцеву прокуратуру Одеської області винести постанову, якою визначити розмір відшкодування шкоди – заробітку ОСОБА_2 за період з 26.11.2007 року по 30.01.2013 року, втраченого за час відсторонення його від посади оперуповноваженого відділу податкової міліції ДПІ у Овідіопольському районі в Одеській області;

-визнати дії заступника прокурора Одеської області Добросердова А.Р. та начальника відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 щодо відмови у винесенні постанови про визначення відшкодування заробітку ОСОБА_2 за період з 26.11.2007 р. по 30.01.2013 р., втраченого за час відсторонення від посади, незаконними (а.с. 2.12, 92-102).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що, по-перше, у період з 16.11.2007 р. по 15.01.2008 р. стосовно нього, на той час старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції ДПІ у Овідіопольському районі в Одеській області, слідчим ОВС прокуратури Одеської області старшим радником юстиції ОСОБА_5 були порушені кримінальні справи за ч. 2 ст. 368 КК України, які були об’єднані в одне провадження з первісною кримінальною справою № 051200700231, а 26.11.2007 р. слідчим було винесено постанову про відсторонення його як обвинуваченого від займаної посади оперуповноваженого ВПС ДПІ в Овідіопольському районі Одеської області, та з 26.11.2007 р. наказом ДПА в Одеській області від 03.12.2007 р. № 1202 його було відсторонено від посади завідуючого сектором оперативних заходів із скорочення податкового боргу відділу податкової міліції ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області; по-друге, 24.07.2012 р старшим слідчим прокуратури Овідіопольського району ОСОБА_1 кримінальну справу № 051200700231, порушену стосовно позивача, за ч. 2 ст. 368 КК України було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, за відсутністю в діях складу злочину, та 30.01.2013 р. відповідно до наказу ДПА в Одеській області від 05.02.2013 р. № 23-о було припинено дію наказу ДПА в Одеській області від 03.12.2007 р. № 1202 та призначено позивача на посаду старшого оперуповноваженого відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів відділу податкової міліції ДПІ у Приморському районі м. Одеси ДПС Одеської області, отже він незаконно був відсторонений від посади з 26.11.2007 р. по 30.01.2013 р., тобто 5 років 2 місяці та 4 дні; по-третє, 21.10.2013 р., 18.11.2013 р. та 05.12.2013 р. він звертався до прокуратури та прокурора Овідіопольського району Одеської області із заявою щодо надання повідомлення про порядок та строки звернення за відшкодуванням шкоди та поновленням його порушених прав, але 19.12.2013 р. отримав відповідь прокуратури Овідіопольського району Одеської області за № 6524 вих. 13 про те, що строк звернення про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органу досудового рослізування і поновлення порушених прав ним пропущено, тому він 23.12.2014 р. звернувся до прокурора Одеської області з скаргою на незаконні дії посадових осіб прокуратури Овідіопольського району Одеської області, за результатами розгляду якої отримав повідомлення прокурора Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_4 від 22.01.2015 р. № 250 вих15 184-12, у якому вказано, що він має право, зокрема, звернутися протягом шести місяців до суду з вимогою про відшкодування втраченого заробітку, сплачених штрафів, судових витрат та сум за надання правової допомоги; по-четверте, виконуючи незаконні роз’яснення, надані прокурором Овіопольського району Одеської області у повідомленні від 22.01.2015 р. № 250вих15 184-12, він 25.02.2015 р. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з відповідною позовною заявою, але ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/3861/15-ц від 27.05.2016 р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04.10.2016 р., провадження у справі № 522/3861/15-ц у зв’язку з тим, що чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, при цього встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами внаслідок незаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції зазначених органів, а не суду; і, по-п’яте, 05.10.2016 р. він звернувся до прокурора Одеської області зі скаргою на дії працівників прокуратури та з вимогою про винесення відповідної постанови, але на цю скаргу ним було отримано листа № 15-243-07сл від 07.11.2016 р. за підписом начальника відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про відмову у винесенні постанови за відсутності підстав для визначення шкоди в зв’язку з пропущенням шестимісячного строку, тому 15.11.2016 р. він звернувся до прокурора Одеської області зі скаргою на дії ОСОБА_3 та вимогою про винесення встановленої законом постанови, але на цю скаргу отримав листа № 15-243-07сл від 28.11.2016 р. за підписом заступника прокурора Одеської області Добросердова А.Р. з відмовою у винесенні постанови за відсутності підстав для визначення шкоди.

З огляду на наведене, позивач вважає, що відповідачі порушили вимоги ст.ст. 11,12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду» та вимоги п.п.11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 41, та його законні права.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 підтримали позов, а ОСОБА_7, яка є представником усіх відповідачів, не визнала позов.

Крім того, заступник прокурора Одеської області Кічук Ю. подав адресовані суду свої письмові заперечення на позов, які приєднані судом до матеріалів справи (а.с.72-75).

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення сторін, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що в період з 16.11.2007 по 15.01.2008 р. стосовно ОСОБА_2, на той час старшого оперуповноваженого відділу податкової міліції ДПІ у Овідіопольському районі в Одеській області, слідчим ОВС прокуратури Одеської області старшим радником юстиції ОСОБА_5 було порушено кримінальні справи, а саме:

1) 16.11.2007 – кримінальну справу № 051200700231 за ч. 2 ст. 368 КК України;

2) 20.11.2007 – кримінальну справу за ч. 2 ст. 368 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальної справою № 051200700231;

3) 28.12.2007 – кримінальну справу за ч. 2 ст. 368 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальною справою № 051200700231;

4) 28.12.2007 – кримінальну справу за ч. 2 ст. 368 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальної справою № 051200700231;

5) 28.12.2007 – кримінальну справу за ч. 2 ст. 368 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальної справою № 051200700231;

6) 28.12.2007 – кримінальну справу за ч. 2 ст. 368 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальної справою № 051200700231;

7) 14.01.2008 – кримінальну справу за ч. 2 ст. 368 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальної справою № 051200700231;

8) 14.01.2008 – кримінальну справу за ч. 2 ст. 368 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальної справою № 051200700231;

9) 15.01.2008 – кримінальну справу за ч. 2 ст. 368 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальної справою № 051200700231.

26.11.2007 р. слідчим було винесено постанову про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_2 від займаної посади старшого о/у ВПМ ДПІ в Овідіополь-ському районі Одеської області.

З 26.11. 2007 р. наказом ДПА в Одеській області від 03.12. 2007 р. № 1202 ОСОБА_2 було відсторонено від посади завідуючого сектором оперативних заходів із скорочення податкового боргу ВПМ ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області.

19.03.2008 р. кримінальну справу № 051200700231 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 368 КК України було направлено до суду для розгляду по суті.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2011 р. кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 було направлено до прокуратури Одеської області для проведення додаткового розслідування.

Після проведених всіх можливих слідчо-оперативних дій згідно вказівок суду, 24.07.2012 р. старшим слідчим прокуратури Овідіопольського району ОСОБА_1 кримінальну справу № 051200700231, порушену стосовно ОСОБА_2, за ч. 2 ст. 368 КК України, закрито, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, за відсутністю в діях складу злочину.

30.01.2013 р. відповідно до наказу ДПА в Одеській області від 05.02.2013 р. № 23-0, припинено дію наказу ДПА в Одеській області від 03.12.2007 № 1202 та призначено ОСОБА_2 на посаду старшого о/у відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що він незаконно був відсторонений від посади з 26.11.2007 по 30.01.2013 р., тобто 5 років 2 місяці та 4 дні, що складає 62 місяці, та що незаконне перебування позивача під слідством і відсторонення його від займаної посади призвели до втрати ним заробітку та інших грошових доходів, тобто він втратив засоби для існування.

Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування, матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особими при здійсненні ними своїх повноважень.

У відповідності із ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94ВР від 01.12.1994 (далі Закон № 266/94), у наведених в статті 1 цього Закону випадках, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.

У відповідності із ч.1 ст. 4 Закону № 266/94 відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади).

Як вбачається з наданого позивачем суду грошового атестату № 1 від 02.04.2013 р., старший лейтенант податкової міліції завідувач сектору ОСОБА_2 (М-239412) мав:

- посадовий оклад - 1228,00 грн. на місяць;

- оклад за спеціальне звання - 115,00 грн. на місяць;

- відсоткову надбавку за вислугу років у розмірі 10% - 134,30 грн. на місяць, що разом складає 1477,30 грн. на місяць.

Останній заробіток до відсторонення від посади отриманий ОСОБА_2 у листопаді 2007 р., а період відсторонення його від посади - 62 місяці.

21.10.2013 р. ОСОБА_2 звернувся з заявою до прокуратури Овідіопольського району Одеської області, яка містить прохання направити йому повідомлення з роз’ясненням, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

На вказану заяву ОСОБА_2 отримав лист прокуратури Овідіопольського району Одеської області від 18.11.2013 р. № 5821вих13, який фактично не містить відповіді по суті його заяви (а.с. 23).

05.12.2013 р. ОСОБА_2 вдруге звернувся з заявою до прокурора Овідіопольського району Одеської області, як до керівника органу, який проводив додаткове розслідування та прийняв рішення про закриття кримінальної справи, з проханням визначити розмір завданої йому шкоди незаконними діями органів прокуратури Одеської області, органів прокуратури Овідіопольського району Одеської області та винести постанову про визначення розміру відшкодованої шкоди.

19.12.2013 р. Овідіопольською прокуратурою Одеської області була надіслана ОСОБА_2 відповідь за № 6524 вих.13, яка містить роз’яснення, що останнім пропущено строк звернення про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органу досудового розслідування і поновлення порушених прав, та що прокуратура Овідіопольського району Одеської області відносно ОСОБА_2 кримінальну справу не порушувала та у якості обвинуваченого не притягувала (а.с. 24).

17.06.2014р. ОСОБА_2 подав до Одеського окружного адміністративного суду позов до Прокуратури Овідіопольського району Одеської області про зобов’язання визначити розмір відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного відсторонення від посади та винесення відповідної постанови.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/3517/14 від 10.07.2014 р., залишеною без мін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 р., провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до прокуратури Овідіопольського району Одеської області про зобов’язання визначити розмір шкоди, завданої внаслідок незаконного відсторонення від посади закрито, а також ОСОБА_2 роз’яснено право звернення в порядку, передбаченому цивільно-процесуальним кодексом України (а.с.27-28, 29-30).

23.12.2014 р. ОСОБА_2 надіслав на ім’я прокурора Одеської області скаргу на незаконні дії службових осіб прокуратури Овідіопольського району Одеської області, з вимогою про поновлення його прав по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок його незаконного відсторонення від посади у період з 26.11.2007 р. по 30.01.2013 р. з винесенням відповідної постанови.

За результатами розгляду цієї скарги, прокурор Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_4, відповідно до п. 6 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказом Мінюсту України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Мінфіну України від 4 березня 1996 року № 41, надав ОСОБА_2 повідомлення від 22.01.2015 р. № 250 вих15 184-12, у якому вказано, що останній має право, зокрема, звернутися з вимогою протягом шести місяців до суду - про відшкодування втраченого заробітку, сплачених штрафів, судових витрат, сум за надання правової допомоги та інше (а.с.35, 37).

25.02.2015 р. ОСОБА_2 подав до Приморського районного суду м. Одеси позовну заяву до Державної казначейської служби України, третя особа : Іллічівська місцева прокуратура Одеської області, про стягнення заробітку за час відсторонення від посади.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/3861/15-ц від 27.05.2016 р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04.10.2016 р., провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, третя особа : прокуратура Овідіопольського району Одеської області, про стягнення заробітку за час відсторонення від посади - закрито у зв’язку з тим, що чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, при цьому встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами унаслідок незаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції зазначених органів, а не суду (а.с. 38,39).

Згідно ст.1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1697- VII від 14.10.2014 р., прокуратура Овідіопольського району Одеської області реорганізована у Іллічівську місцеву прокуратуру Одеської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Прокуратура Одеської області є юридичною особою, до складу якої входить Іллічівська місцева прокуратура Одеської області.

05.10.2016 р. ОСОБА_2 звернувся до прокурора Одеської області із скаргою на дії працівників прокуратури, яка також містить вимогу про винесення відповідної постанови.

На вказану скаргу позивач отримав листа № 15-243-07сл від 07.11.2016 р. за підписом начальника відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3, в якому вказано, що позивач мав право протягом 6-ти місяців після направлення повідомлення прокуратурою Овідіопольського району Одеської області від 22.01.2015 р. № 250вих-15звернутися до прокуратури області для визначення розміру шкоди, переліченої пп. 1,3,4 ст. 3 Закону, але із зазначеного питання звернувся лише 05.10.2016 р., тобто з порушенням встановленого Законом шестимісячного терміну, у зв’язку з чим, на теперішній час відсутні підстави для визначення шкоди (а.с.44).

Проте, як зазначено вище, у повідомленні від 22.01.2015 р. № 250 вих15 184-12 вказано, що позивач має право, зокрема, звернутися з вимогою протягом шести місяців до суду - про відшкодування втраченого заробітку, сплачених штрафів, судових витрат, сум за надання правової допомоги та інше.

15.11.2016 р. позивач звернувся до прокурора Одеської області із скаргою на дії ОСОБА_3, яка також містить вимогу про винесення встановленої законом постанови.

На цю скаргу позивач отримав відповідь листом № 15-243-07сл від 28.11.2016 р. за підписом заступника прокурора Одеської області Добросердова А.Р. про те, що позивач звернувся до прокуратури з порушенням встановленого Законом шестимісячного терміну (а.с. 47).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями частин 1, 2, 7 ст.1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону № 266/94ВР від 01.12.1994 підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок його незаконного засудження, незаконного притягнення, як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону №266/94 право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно з п.1, 5 ч.1 ст. 3 Закону №266/94 у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода.

Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені п. 1 ч.1 ст. 3 Закону №266/94 і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади) (ч.1 ст. 4 Закону №266/94).

Відповідно до ст. 11 Закону №266/94, у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ст. 12 Закону №266/94, розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Згідно із п.п. 11, 12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказом Мінюсту України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Мінфіну України від 4 березня 1996 року № 41, у разі закриття кримінальної справи за відсутністю у діянні складу злочину слідчий зобов’язаний роз’яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування іншої шкоди.

При цьому, для визначення розміру шкоди, переліченої в пунктах 1, 3, 4 ст. 3 Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися при закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів; та у місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в п.11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною 1 ст.12 Закону постанову (ухвалу). В прийнятій постанові (ухвалі) вказаного органу, зокрема, зазначається:

- найменування органу (службової особи), що виніс таку постанову (ухвалу), і дата її винесення;

- дата засудження громадянина, притягнення до кримінальної відповідальності, застосування як запобіжного заходу взяття під варту, накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

- дата і підстави винесення виправдувального вироку, скасування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, закриття кримінальної справи (за відсутністю події злочину, за відсутністю в діянні складу злочину або за недоведеністю участі громадянина у скоєнні злочину) або закриття справи про адміністративне правопорушення;

- зміст вимог громадянина (стягнення заробітку, виплачених штрафів, судових витрат, сум за надання юридичної допомоги тощо);

- докладний розрахунок втраченого громадянином заробітку (доходу) з посиланням на документи, на підставі яких проведено розрахунок (розмір середньомісячного заробітку, період, протягом якого громадянин був відсторонений від попередньої посади, перебував під вартою як запобіжного заходу, відбував покарання або адміністративне стягнення; сума податків, що підлягає утриманню за цей період часу, підсумкова сума, що підлягає виплаті в рахунок втраченого заробітку);

- розмір штрафів, судових витрат та інших сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) у зв'язку з незаконними діями;

- розмір сум, що виплачені (стягнуті за виконавчим листом) на користь установи (адвоката), яка надала юридичну допомогу;

- загальна сума, що підлягає виплаті громадянинові в рахунок відшкодування завданої шкоди, і порядок її виплати;

- порядок і термін оскарження і опротестування постанови (ухвали).

Виходячи з наведеного, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що, по-перше, повідомлення прокурора Овідіопольського району Одеської обл. ОСОБА_4 від 22.01.2015 р. № 250вих15 184-12, у якому вказано суд, як орган, який у відповідності до ст. 12 Закону № 266/94-ВР від 01.12.1994 року має встановити розмір відшкодування шкоди ОСОБА_2 та прийняти відповідне рішення для подальшого стягненням встановлених сум за рахунок державного бюджету, суперечить вимогам цього Закону, і саме тому позивач звернувся до суду у встановлений шестимісячний строк з відповідною позовною заявою за захистом порушених прав та відшкодуванням втраченого заробітку; по-друге, в зв’язку з тим, що з 25.02.2015 р. до 04.10.2016 р. розглядалась цивільна справа № 522/3861/15-ц на підставі згаданого повідомлення від 22.01.2015 р. № 250вих15 184-12, тому позивачем не порушені строки на звернення за відшкодуванням шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури; і, по-третє, внаслідок дій слідчих прокуратури Одеської області, які порушили 9 кримінальних справ, об’єднаних у кримінальній справі № 051200700231 та закритій на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України, за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, останньому завдана шкода, визначення розміру якої належить до компетенції органів слідства прокуратури України у відповідності до ч.1 ст. 12 Закону України № 266/94-ВР від 01.12.1994 року.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Задовольнити частково позов ОСОБА_2 до Прокуратури Одеської області, Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області, заступника прокурора Одеської області Добросердова Артура Ринатовича, начальника відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про визнання повідомлення та дій незаконним, та зобов’язання вчинити певні дії.

Визнати повідомлення від 22.01.2015 р. № 250 вих. 15 184-12 прокурора Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_4 незаконним.

Зобов’язати Іллічівську місцеву прокуратуру Одеської області надати ОСОБА_8 повідомлення про закриття прокуратурою Овідіопольського району кримінальної справи № 051200700231 відповідно до п. 6 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 4 березня 1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 41, та Додатку до нього.

Зобов’язати прокуратуру Одеської області та Іллічівську місцеву прокуратуру Одеської області винести постанову, якою визначити розмір відшкодування шкоди – заробітку ОСОБА_2 за період з 26.11.2007 року по 30.01.2013 року, втраченого за час відсторонення його від посади оперуповноваженого відділу податкової міліції ДПІ у Овідіопольському районі в Одеській області.

В задоволенні решти частини позову відмовити.

Стягнути з прокуратури Овідіопольського району Одеської області та з Прокуратури Одеської області в рівних частинах судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 27 лютого 2018 року.

Суддя Н.А.Ільченко

21.02.18