Ухвала суду № 72463074, 26.02.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/2212/16 Провадження №11-сс/773/85/18 Головуючий у 1 інстанції:Лященко О.В. Категорія:арешт майна Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого-судді Клока О.М.,

суддів Гапончука В.В., Борсука П.П.,

з участю секретаря Білоуса І.Л.,

прокурора Панасюка В.В.,

представника

володільця майна адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду від 15 лютого 2018 року (ЄРДР №42016031060000041),

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду від 15 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилученого під час обшуку за адресою – м.Володимир-Волинський, вул.Привокзальна, 48, Волинської області.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим поданими доказами не підтверджені обставини та ризики, передбачені ст.170 КПК України, що могли стати підставами для накладення арешту на вилучене майно, підозру будь-якій службовій особі підприємства, в якого вилучено майно, не оголошено.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був задовольнити клопотання, оскільки не враховано те, що вказане майно є предметом та знаряддям інкримінованого злочину. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді скасувати та задовольнити клопотання про арешт майна.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити клопотання слідчого про арешт майна, разом з тим повідомив, що даними про підроблення марок акцизного збору не володіє, міркування адвоката, який заперечив доводи скарги, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя дотримався в повній мірі вказаних вимог закону.

Згідно з ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Всупереч вимогам ст.ст. 170, 173 КПК України, звертаючись з клопотанням прокурор та слідчий не вказали яким чином буде досягнута мета накладення арешту – збереження речових доказів, як це визначено ч.2 ст.170 КПК України, не перевірили наявності підстав накладення арешту та обмежилися лише формальним посиланням на доведення підстав, передбачених ст.170 КПК України.

Та обставина, що по 6 з 12 пляшок, які відібрані для експертизи з понад 400 ящиків, відсутня інформація про використання, викрадення або знищення акцизних марок, не доводить про можливість використання предметів, які просить арештувати прокурор, в якості речових доказів

Окрім того, з матеріалів клопотання неможливо зробити висновок, яким чином вся вилучена під час обшуку 09.02.2018р. алкогольна продукція може мати значення речових доказів у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.199 КК України, при тому що відомості в ЄРДР внесені 15.08.2016р.

У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обгрунтовано відмовив в накладенні арешту на вилучене майно, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407 ч.3 п.1, 422 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Володимир-Волинського міського суду від 15 лютого 2018 року про відмову в накладенні арешту на майно – без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді