Вирок № 72458769, 23.02.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/36/18

Провадження № 1-кп/361/283/18

23.02.2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

23 лютого 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Білик Г.О.

при секретарі Семінської Х.О.

за участю прокурора Ковальчук Т.В.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

за участю захисника обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості від 06 лютого 2018 року, укладеною між прокурором та підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110130003598 від 19.08.2016 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого на посаді начальника охорони Служби охорони «ВАРТА 7», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, маючого на утриманні малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5, не депутата, не є особою з інвалідністю, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2014 року приблизно о першій годині ночі ОСОБА_1, перебуваючи на автомобільній дорозі в напрямку смт Велика Димерка Броварського району Київської області, маючи при собі та завідомо розуміючи, що посвідчення водія серії ВНА № 188990 на ім’я громадянина ОСОБА_3 є підробленим, використав його під час керування власним транспортним засобом марки «BMW 535», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Тієї ж ночі, приблизно о 01 годині 05 хвилин ОСОБА_1 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії ВНА № 188990 є підробленим, шляхом вклеювання фотокартки, що підтверджується висновком судово-технічної експертизи документів № 21776/17-31/22694/17-33 від 28.11.2017 року, направляючись з міста Київ до смт Велика Димерка Броварського району Київської області на своєму власному автомобілі BMW 535», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, був зупинений працівниками ДАІ та, розуміючи протиправний умисел своїх діянь, пред’явив на їх вимогу завідомо підроблений документ.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підроблених документів, а саме посвідчення водія.

В судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06 лютого 2018 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, згідно якої обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість за пред’явленим обвинуваченням за ч. 4 ст. 358 КК України. Сторонни, з урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, який має позитивну характеристику за місцем проживання, наявності пом’якшуючих та відсутності обтяжуючих обставин, погодились на призначення ОСОБА_1 за ч. 4 ст.358 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 850 гривень 00 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив затвердити угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушенні передбаченому ч. 4 ст. 358 КК України та показав, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження такої угоди.

Згідно зі ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченм.

Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Судом з’ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 437 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом.

З пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений погодився на призначення узгодженого покарання.

Умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості з призначення обвинуваченому, узгоджене сторонами, покарання.

Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у використанні завідомо підроблених документів, а саме посвідчення водія, доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність і його дії суд кваліфікує відповідно за ч.4 ст.358 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувались.

Обставинами, які пом’якшують покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України під час досудового розслідування не встановлені.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням під час досудового розслідування не встановлена.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судово-технічної експертизи документів № 21776/17-31/22694/17-33 від 28.11.2017 року в сумі 5 952 грн.00 коп.

Речові докази, а саме: матеріали адміністративної справи № 361/5935/2014 на водія ОСОБА_3 ч. 1 ст. 130 КУпАП повернути до Бровасрького міськрайонного суду Київської області.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, ч. 1 ст. 263 КК України, ст.ст. 118, 124, 314, 349, 368, 374, 394, 473, 474,475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 06 лютого 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110130003598 від 19.08.2016 укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 5 952 (п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят дві) грн.00 коп. за проведення судово-технічної експертизи документів № 21776/17-31/22694/17-33 від 28.11.2017 року, на наступні банківські реквізити: код ЄДРПОУ 02883096, р/р 31250281118154, банк отримувач: Державна казначейська служба України, МФО 820172.

Речові докази: матеріали адміністративної справи № 361/5935/2014 на водія ОСОБА_3 ч. 1 ст. 130 КУпАП повернути до Бровасрького міськрайонного суду Київської області.

Вирок суду може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених частиною третьою статті 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарги, якщо такі скарги не було подано.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя Г. О. Білик