Рішення № 72457825, 30.01.2018, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/789/17

Справа № 2/600/235/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді – Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання – Фещак Г.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі після смерті спадкодавця за законом,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася в суд із позовною заявою до відповідачів про визнання за нею право власності на будинковолодіння, а саме на житловий будинок загальною площею 206, 4 кв.м., гараж площею 38,5 кв.м., сарай загальною площею 88,5 кв.м., що знаходиться в смт. Козова по вул. Роксолани, 51, Козівського району після смерті батька ОСОБА_4, який помер 25.02.2016 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що її батькові ОСОБА_4 за життя було надано земельну ділянку під будівництво, на якій збудовано житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в смт. Козова по вул. Роксолани, 51, однак останній не встиг оформити свідоцтво про право власності на даний житловий будинок. 25.02.2016 року ОСОБА_4 помер. Зазначає, що звернулася до приватного нотаріуса для прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно. На даний час позивач бажає оформити право власності на даний житловий будинок, тому просить у судовому порядку визнати її власником житлового будинку в смт. Козова по вул. Роксолани 51, Тернопільської області.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 18.08.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Позивач та її представник у підготовче засідання не з’явилися, однак подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, згідно яких позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити (а.с.62,63).

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до початку підготовчого засідання подали до суду заяви про визнання позову та про розглдя справи за їх відсутності (а.с.64,68).

Представник Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області до початку підготовчого засідання подав відзив на позов, згідно якого не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, та просить справу розглядати у їх відсутності (а.с.33-34).

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 надано земельну ділянку площею 700 кв.м. в смт. Козова по вул. 8 Березня 51, для індивідуального будівництва згідно рішення виконавчого комітету Козівської селищної ради народних депутатів від 10.10.1989 року про розгляд заяв громадян (а.с.53-54).

25.02.2016 року помер ОСОБА_4 у віці 53 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії I-ИД №200886 від 26.02.2016 року (а.с.10).

Згідно довідки Козівської селищної ради Козівського району Тернопільської області №125/3-16 від 18.01.2018 року ОСОБА_4 на день смерті 25.02.2016 року був зареєстрований разом з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 (а.с.57).

Відповідно до довідки Козівського РБТІ №64 від 10.08.2017 року ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в смт. Козова по вул. Роксолани, 51 Козівський район (а.с.11).

09.08.2016 року приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 роз’яснено, що свідоцтво про право на спадщину не може бути видане у зв’язку з відсутністю державної реєстрації права власності на житловий будинок (а.с.21).

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 07.08.2017 року ОСОБА_1 у належному порядку прийняла спадщину після ОСОБА_4 (а.с.51).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи, що ОСОБА_4 помер, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від прийняття спадщини, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, відмови від прийняття спадщини не заявляла, спадщину прийняла в належному порядку, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок по вул. Роксолани 51 в смт. Козова Козівського району.

Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 77, 81, 200, 206, 247, 263-265, 273 ЦПК України,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння, а саме на житловий будинок загальною площею 206,4 кв.м.. гараж площею 38,5 кв.м., сарай загальною площею 88,5 кв.м., що знаходиться в смт. Козова по вул. Роксолани 51, Козівського району Тернопільської області після смерті батька ОСОБА_4, який помер 25.02.201 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Б.Гриновець