Рішення № 72427091, 24.01.2018, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/1024/16-ц

Справа № 2/600/42/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Фещак Г.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями,-

в с т а н о в и в:

позивач звернулася в суд із позовною заявою до відповідача про визнання за нею як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті мами ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, права власності, на житловий будинок загальною площею 39,4 кв.м. та житловою площею 30,6 кв.м., побудованого із глини, літньої кухні загальною площею 47,3 кв.м., побудованої ? із цегли та ? із блоків, сараю загальною площею 19,3 кв.м., побудованого із цегли, що знаходяться по АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в 1975 році її мати, ОСОБА_2, побудувала в АДРЕСА_2, літню кухню та сарай, які належали до колгоспного двору. ІНФОРМАЦІЯ_2 року остання померла. Після смерті мами позивач вступила в управління спадковим майном. Зазначає, що звернулася в нотаріальну контору для отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак їй було відмовлено через відсутність свідоцтва про право власності на будинок.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 30.03.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Позивач у підготовче засідання не з'явилася, однак до його початку подала клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та справу слухати у її відсутності (а.с.28).

Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, проте подав відзив на позов, згідно якого не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить справу слухати у його відсутності (а.с.16).

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_2 у віці 71 рік, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1

Згідно довідки Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області №207 від 25.08.2016 року, житловий АДРЕСА_1 належить голові колгоспного двору померлій ОСОБА_2. Згідно вказаної довідки колгоспний двір станом на 15 квітня 1991 року складався із одного члена - померлої ОСОБА_2 (а.с.11).

Пунктом 6 (абзаци а, б) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) визначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до довідки Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області №205 від 04.09.2017 року після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року в управління спадковим майном вступила дочка ОСОБА_1, а саме проводила ремонт житлового будинку і господарських будівель в АДРЕСА_2, обробляє земельну ділянку (а.с.22).

17.10.2017 року ОСОБА_1 звернулася в Козівську державну нотаріальну контору для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, однак їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житловий будинок (а.с.21).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Крім цього, визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи, що ОСОБА_3 померла, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1

Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 19, 77, 81, 200, 206, 247, 258-260, 263-265, 273 ЦПК України,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на житловий будинок загальною площею 39,4 кв.м. та житловою площею 30,6 кв.м., побудованого із глини, літньої кухні загальною площею 47,3 кв.м., побудованої ? із цегли та ? із блоків, сараю загальною площею 19,3 кв.м., побудованого із цегли, що знаходяться по АДРЕСА_2

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Б.Гриновець