Рішення № 72457373, 26.02.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7107/17

2/310/310/18

РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до заяви б/н від 24 січня 2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач надав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється банком, і він дає право банку в будь який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту. Якщо на дату нарахування процентів уся сума кредиту використана, то сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов’язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами банку, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/ з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.

ОСОБА_1 належним чином не виконує взятих на себе зобов’язань, в зв’язку із чим станом на 14 вересня 2017 року має заборгованість в розмірі 21120,82 грн., яка складається із наступного: 7467,07 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 7585,48 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 4824,42 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн. – штраф (фіксована частина), 993,85 грн. – штраф (процентна складова), і яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що сплачував кредит, поки була можливість, загалом сплатив 16000 грн. З січня 2016 року погіршився його стан здоров’я, він отримує мізерну пенсію, не має житла. ОСОБА_1 звертався до банку, де йому було відмовлено в реструктуризації боргу без пояснення причин. Через постійно прогресуючі хвороби туберкульозу та ВІЧ відповідач потребує лікування, через це не має можливості виконувати зобов’язання.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, врахувавши надані документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище відповідача, його стан здоров’я, отримання ним маленької пенсії, відсутність житла, що унеможливлює виконання зобов’язань ОСОБА_1 Просив при ухваленні рішення врахувати надані під час розгляду справи клопотання про застосування строків позовної давності та про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів, які мотивував наступним. Відповідно до ст. 549 ЦПК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення, в даному випадку строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу 250,00 грн. (фіксована частина), штрафу в розмірі 993,85 грн. (процентна складова) та в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 7585,48 грн. Крім того просив застосувати позовну давність, яка відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦПК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується терміном в один рік та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею в розмірі 4824,42 грн. Вважає, що перебіг позовної давності у позивача почався з 2008 року.

Вислухавши відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до укладеного із ПАТ КБ «Приватбанк» договору б/н від 24 січня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком Договір, що підтверджується його підписом у заяві.

Позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, надав відповідачу картку та кредитні кошти. Відповідач не сплачував банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем допущені порушення зобов’язання за кредитним договором, і він станом на 14 вересня 2017 року має заборгованість в розмірі 21120,82 грн., яка складається із наступного:

7467,07 грн. – заборгованість за тілом кредиту,

7585,48 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом,

4824,42 грн. – заборгованість за пенею,

250,00 грн. – штраф (фіксована частина),

993,85 грн. – штраф (процентна складова).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, вимог Цивільного кодексу України, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свої зобов’язання і на підставі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні було встановлено, що зобов’язання відповідачем виконувалися не належним чином та не регулярно, чим істотно були порушені умови кредитного договору.

Суд враховує, що штраф та пеня є різновидом одного виду відповідальності (цивільної), умовами та правилами надання банківських послуг вони нараховуються за ті самі види порушень відповідача за вищезазначеним договором, а тому у даному випадку порушуються вимоги ст. 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин, необхідно відмовити банку у задоволенні його позовних вимог до відповідача в частині стягнення штрафів 500,00 грн. (фіксована частина) та 993,85 грн. (процентна складова) у повному обсязі.

В задоволенні клопотання представника відповідача щодо застосування строку позовної давності та відмови в позові в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею у розмірі 4824,42 грн. суд відмовляє, враховуючи, що згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 24 січня 2008 року зазначена пеня нарахована в межах строку позовної давності. Правильність проведеного розрахунку відповідачем не оспорюється.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов’язань відповідачем за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 19876,97 грн.

Твердження відповідача та його представника про необхідність відмови в задоволенні позову в зв’язку із скрутним матеріальним становищем ОСОБА_1 та його станом здоров’я не заслуговує на увагу, оскільки зазначене вище не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов’язань і, як наслідок, відмови у стягненні заборгованості за невиконаними зобов’язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 505,77 грн. (платіжне доручення від 22.09.2017 року).

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 24 січня 2008 року у розмірі 19876 грн. 97 коп., судовий збір в розмірі 1505 грн. 77 коп., а всього – 21382 (двадцять одну тисячу триста вісімдесят дві) грн. 74 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 27 лютого 2018 року.

Суддя ОСОБА_3