Вирок № 7245734, 16.12.2009, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 1-198/2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2009 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Степури А.А., при секретарях Вороніній О.І, ОСОБА_1, за участю прокурорів Рябих С.В., Могильчука Д.Ю., Птиці О.Г., Сеннікова А.Б., захисника - адвоката ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, неповнолітніх потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника неповнолітнього потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_6, представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, Квт 278АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1, ч.2 ст.190, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 вчинив злочини проти власності та проти громадської безпеки за наступних обставин:

16.12.2008 року, близько 17.00 години, ОСОБА_8 на зупинці громадського транспорту "Красіна" по вул. Пролетарській м. Кременчука з метою заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою, попросив у знайомого йому неповнолітнього ОСОБА_5 у тимчасове користування на 2 години мобільний телефон "Nokia N-73". Отримавши від неповнолітнього ОСОБА_9 вказаний телефон ОСОБА_8 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв матері неповнолінього ОСОБА_5 – ОСОБА_10 матеріальні збитки на суму 2153 грн.

20.12.2008 року, близько 14.00 години, ОСОБА_8, діючи повторно, маючи прямий злочинний умисел на заволодіння чужим майном, поблизу перехрестя вул. Цюрупи та вул. Шевченка м. Кременчука шляхом ривку відкрито викрав у гр. ОСОБА_3 мобільний телефон "LG KG-270" чорного кольору вартістю, відповідно до висновку фахівця-товарознавця №П-55 від 23.01.09 р., 338,84 грн. З місця вчинення злочину зник, розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріалі збитки на вказану суму.

В кінці грудня 2008 року, близько 23.00 години, ОСОБА_8, діючи повторно, на зупинці громадського транспорту "Дормаш" по вул. 60 років Жовтня м. Кременчука, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, що виразилось у нанесенні удару кулаком в обличчя потерпілому, відкрито викрав у гр. ОСОБА_3 мобільний телефон "Samsung SGH-E200" сірого кольору вартістю, відповідно до висновку фахівця-товарознавця №П-101 від 3.02.09 р., 633,60 грн. З місця вчинення злочину зник, розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 матеріалі збитки на вказану суму.

13.01.2009 року, близько 14.00 години, ОСОБА_8, діючи повторно, на території ЦКР м. Кременчука, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, використовуючи довірливі відносини, попросив у гр. ОСОБА_11 мобільний телефон "Nokia-6300" вартістю, відповідно до висновку фахівця-товарознавця №П-98, 1119,10 грн. та гроші в сумі 4000 грн., які належали гр. ОСОБА_12, обіцяючи повернути протягом півгодини. Отримавши телефон і гроші, ОСОБА_8 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподів гр.. ОСОБА_12 матеріальні збитки на загальну суму 5119,10 грн.

04.06.2009 року, близько 11.00 години, біля кафе «Стара башня» по вул.. Пролетарській м. Кременчука ОСОБА_8, діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою, попросив у знайомого неповнолітнього ОСОБА_5 його мобільний телефон, щоб передзвонити. Отримавши від неповнолітнього ОСОБА_5 мобільний телефон «Nokia N-73» вартістю 2300 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв батьку неповнолітнього ОСОБА_5 – ОСОБА_13 матеріальні збитки на вказану суму.

19.06.2009 року біля корпусу №1 КДПУ по вул.. Першотравневій м. Кременчука працівниками міліції був затриманий ОСОБА_8, у якого в ході поверхневого огляду було виявлено і вилучено вибухову речовину, яка відповідно до висновку експерта №1455 від 13.07.09 р. є бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності - тротилом (тринітротолуол). Вказану вибухову речовину ОСОБА_8 незаконно придбав, зберігав і носив без передбаченого законом дозволу.

На початку серпня 2009 року, близько 22.30 години, ОСОБА_8, діючи повторно, у дворі будинку №31/2 по вул. Першотравневій м. Кременчука, із погрозою застосування фізичного насильстваё яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, відкрито викрав у неповнолітньої ОСОБА_4 золотий браслет 585 проби вагою 3 г. за ціною 1 г. 270 грн., на суму 810 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матері неповнолітньої ОСОБА_4 – ОСОБА_6 матеріальні збитки на вказану суму.

14.08.2009 року, близько 13.10 години, ОСОБА_8, діючи повторно, у дворі будинку №152 по вул. 60 років Жовтня м. Кременчука, із погрозою застосування фізичного насильстваё яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, відкрито викрав у неповнолітньої ОСОБА_4 золотий ланцюжок 585 проби вагою 2,73 г. за ціною 1 г. 270 грн., на суму 737,10 грн. та золотим хрестиком 583 проби вагою 0,43 г. вартістю 125 грн. Після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого, до неповнолітнього ОСОБА_5, що виразилось у нанесенні удару кулаком в область живота, та погрозою повторного застосування такого насильства, відкрито викрав із кишені шортів неповнолітнього ОСОБА_5 гроші в сумі 300 грн., які перебували у нього на зберіганні та належали гр.. ОСОБА_6, після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матері неповнолітньої ОСОБА_4 – ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 1162,10 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, пояснивши, що вчинив їх за обставин, які вказані в описовій частині вироку, хоча попередньо, під час надання показань в судовому засіданні, заперечував в своїх діях за фактами заволодіння чужим майном у неповнолітнього ОСОБА_5 16.12.2008 року, відкритого викрадення чужого майна ОСОБА_3 2012.2009 року та в кінці грудня 2008 року, заволодіння чужим майном у неповнолітнього ОСОБА_5 04.06.2009 року, відкритого викрадення чужого майна у неповнолітньої ОСОБА_4 на початку серпня 2009 року і відкритого викрадення чужого майна у неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 14.08.2009 року, наявність ознак злочину, оскільки вказане в обвинувальному висновку майно потерпілі віддавали йому добровільно, без будь-якого впливу з його боку.

Оскільки ніхто із учасників судового розгляду не оспорював доказів здобутих по справі на досудовому слідстві та фактичних обставин справи за епізодом обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та по епізоду заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою – мобільним телефоном ОСОБА_11 і у суду не має сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного та інших учасників судового розгляду, суд, за згодою підсудного, прокурора, потерпілого, в порядку ст.299 КПК України обмежив дослідження доказів по справі за епізодом обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та по епізоду заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою – мобільним телефоном ОСОБА_11, допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що характеризують підсудного як особу.

Враховуючи думку прокурора про необхідність дослідження доказів за епізодами обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1, ч.2 ст. 190 КК України в повному обсязі, судом досліджено докази по обвинуваченню ОСОБА_8 за фактами заволодіння чужим майном у неповнолітнього ОСОБА_5 16.12.2008 року, відкритого викрадення чужого майна ОСОБА_3 2012.2009 року та в кінці грудня 2008 року, за фактами заволодіння чужим майном у неповнолітнього ОСОБА_5 04.06.2009 року, відкритого викрадення чужого майна у неповнолітньої ОСОБА_4 на початку серпня 2009 року і відкритого викрадення чужого майна у неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_4 14.08.2009 року, в поновному обсязі.

Судовим слідством встановлено, що окрім повного визнання підсудним своєї вини за епізодами обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 та ч.2 ст.190 КК України, його вина також підтверджується наступними доказами:

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що з підсудним знайомий, оскільки проживає з ним в одному будинку. В середині грудня 2008 року , близько 14.00 години, проходив біля ресторану «Стара вежа» в сторону заводу «Кредмаш». Із-за рогу вискочив ОСОБА_9, так несподівано, що він розгубився. А ОСОБА_9, скориставшись його розгубленістю, вихопив у нього з рук мобільний телефон LG та зник в невідомому напрямку. В кінці грудня 2008 року, близько 23.00 години, на зупинці громадського транспорту "Кредмаш" він перебував в залі ігрових автоматів «Копійка», був нетверезий. ОСОБА_8 теж був там, грав на автоматах. Потім запропонував війти з ним на вулицю. Коли вийшли на вулицю, ОСОБА_9 вдарив його кулаком в обличчя та забрав у нього мобільний телефон «Samsung». Після удару ОСОБА_8, він впав і поки вставав не побачив куди той пішов.

Допитана в судовому засіданні неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 6 чи 7 серпня 2009 року гуляла з товаришем Заболотнєвим Денисом біля пл. Перемоги по вул. Леніна. До них підійшов ОСОБА_9 і запропонував пройти з ним. Коли вони зайшли в двори за магазином «Мішторг», ОСОБА_9 почав вимагати в неї браслет. Вона відмовлялась. ОСОБА_8 погрожував побити ОСОБА_5. ОСОБА_14 знав, що може зробити їй боляче тільки тим, що з ОСОБА_5 щось станеться і почав замахуватись на ОСОБА_5. Вона розуміла, що ОСОБА_9 такий, що може побити ОСОБА_5 і перебував в стані алкогольного сп’яніння, тому вона вимушена була віддати йому браслет. Вона не хотіла віддавати йому браслет, але дуже його злякалась. ОСОБА_8 браслет не повернув. 14.08.2009 року ОСОБА_9 їй зателефонував на мобільний телефон та сказав, що він хоче віддати їй браслет і для чого необхідно зустрітись. Вона була у ОСОБА_5 і вони вийшли разом. ОСОБА_8 пояснив, що якщо вона хоче побачити браслет, то необхідно надати йому ланцюжок, який він покаже комусь, щоб забрати браслет. Вона відмовилась. ОСОБА_15 постійно здійснював психічний тиск, вона боялась за товариша ОСОБА_5. І хоча не хотіла віддавати ланцюжок, але під тиском ОСОБА_8 віддала ланцюжок. Потім ОСОБА_15 розмовляв окремо з ОСОБА_5. Бачила що ОСОБА_15 штовхнув ОСОБА_5. Кли вона з ОСОБА_5 пішли додому, останній розповів, що ОСОБА_15 в нього забрав гроші.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що в 2008 році, приблизно 16 грудня, йому зателефонував ОСОБА_15 і запропонував зустрітися на вул. Красіна. Де вони й зустрілися в обідній час. ОСОБА_8 сказав, щоб я він дав свій мобільний телефон, який той комусь його покаже, а за це дасть йому грошей. ОСОБА_14 віддав телефон НОКІА 73 ОСОБА_8, бо думав, що той його поверне. ОСОБА_8 запропонував зачекати 10 хвилин. ОСОБА_14 чекав ОСОБА_8 дві години, але той так і не прийшов. І телефон не повернув. 03 чи 04 червня 2009 року в центрі міста, близько 15.00 год. проходив з товаришем ОСОБА_16 біля ресторану «Стара вежа», по вулиці Пролетарській, де зустріли ОСОБА_8, який покликав його до себе. Я підійшов до ОСОБА_8, який попрохав дати йому мобільний телефон подивитись. ОСОБА_14 дав телефон. ОСОБА_17 сказав, щоб він йшов з ним. Вони пішли по вул..Пролетарській в сторону магазина «Шериф», де він залишився стояти біля магазину, а ОСОБА_17 пішов до магазинів продажу мобільних телефонів. Коли повернувся, він запитав, де ОСОБА_17 подів телефон. ОСОБА_15 той пояснив, що завтра зателефонує та поверне телефон, при цьому повернув йому СІМ карту. ОСОБА_15 телефон ОСОБА_15 йому не повернув. Крім того, в серпні 2009 року, він зустрічався з ОСОБА_18, і вони вдвох були у нього вдома по вул.60 років Жовтня в м. Кременчуці. Даші на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_15 і попрохав вийти на вулицю. ОСОБА_14 не захотів відпускати саму, тому пішов з нею. Коли вийшли на вулицю, ОСОБА_15 окремо спілкувався з ОСОБА_14. Потім ОСОБА_15 підійшов до нього і сказав, що йому потрібні гроші. ОСОБА_14 відповів, що грошей не має. ОСОБА_15 почав лазити у нього по кишеням і знайшов там гроші в сумі 300 грн., які забрав і не повернув. 06 серпня 2009 року приблизно після 21.00 год., він разом з ОСОБА_14 гуляв в центрі міста біля вул. Леніна. До них підійшов ОСОБА_15 та запропонував йти за ним. ОСОБА_8 був на підпитку. По дорозі зайшли в двори по вул. Першотравневій. ОСОБА_8 побачив у ОСОБА_14 золотий браслет на руці та почав вимагати віддати йому, пояснивши, що сьогодні він його закладе, а завтра поверне. При цьому погрожував йому та ОСОБА_14 і вона вимушена була віддала браслет.

Проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_19, наданими ним на досудовому слідстві, який пояснив, що 20.12.2008 року до нього додому прийшов ОСОБА_15 та подарував мобільний телефон "LG KG-270". ОСОБА_14 користувався даним телефоном до 27.12.2088 року, а цей день подарував його тещі ОСОБА_20. Крім того, в грудні 2008 року, до нього також приходив ОСОБА_15 та запропонував в рахунок грошового боргу взяти мобільний телефон "Samsung E 200". 31.12.2008 року знаходячись на центрального колгоспному ринку м.Кременчука він продав вказаний мобільний телефон в кіоску по на перехресті вулиць Пролетарської та Першотравневої. (т.1 а. с. 37)

Проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_20, яка при допиті на досудовому слідстві пояснила, що 27.12.2008 року до неї додому приїхали погостювати родичі, в тому числі зять ОСОБА_19 Вони подарували їй мобільний телефон "LG KG-270" без зарядного пристрою, яким вона користувалась. (т. 1 а. с. 38).

Проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_21, який при допиті на досудовому слідстві пояснив, що 31.12.2008 року, він знаходився на робочому місці в кіоску із продажу мобільних телефонів, розташованому на перехресті вулиць Пролетарської та Першотравневої м.Кременчука. До нього підійшов молодий хлопець на запропонував купити у нього мобільний телефон "Samsung E 200" без документів та зарядного пристрою. ОСОБА_14 домовився про купівлю телефону за 400 грн., записав в книгу дані із паспорту хлопця. В цей же день вказаний телефон придбав незнайомий чоловік за 500 грн. (т. 1 а. с. 71).

Проголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_22, яка при допиті на досудовому слідстві пояснила, що 19.01.2009 року, помітила у сина ОСОБА_5 відсутність мобільного телефону «Nokia N-73», який вона купила йому 29.09.2008 року за 2400 грн. Син пояснив, що 16.12.2008 року на зупинці громадського транспорту «Красіна» у нього попрохав телефон знайомий на ім’я ОСОБА_8. ОСОБА_14 вийняв з телефону СІМ-карту, а телефон передав ОСОБА_8, який пообіцяв його повернути через 15.20 хвилин, але телефон так і не повернув. Мобільний телефон їй на даний час повернуто.(т.1 а.с.138).

Проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_13, наданими ним на досудовому слідстві, який пояснив, що 29.09.2008 року він купив сину ОСОБА_5 мобільного телефону «Nokia N-73». В середині червня 2009 року він дізнався від сина, що 04.06.2009 року біля кафе «Стара вежа» по вул..Пролетарській в м.Кременчуці, вказаний телефон у нього забрав ОСОБА_8. ( т. 3 а.с. 37 ).

Проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_23, наданими ним на досудовому слідстві, який пояснив, що 04.06.2009 року знаходився на робочому місці в кіоску із продажу мобільних телефонів, розташованому на вулиці Пролетарській в мКременчуці. До нього підійшов ОСОБА_8 та запропонував купити мобільний телефон «Nokia N-73». ОСОБА_14 придбав вказаний телефон за 800 грн. (т.3 а.с.49).

Проголошеними в судовому засіданні показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_16, наданими ним на досудовому слідстві, який пояснив, що 04.06.2009 року він гуляв з ОСОБА_5 біля кафе «Стара вежа» по вул..Пролетарській в м.Кременчуці. Вони зустрілися зі знайомим на ім’я ОСОБА_8, який погукав ОСОБА_5 та розмовляв з ним. Наступного дня від ОСОБА_5 йому стало відомо, що ОСОБА_8 забрав у нього мобільний телефон «Nokia N-73» (т.3 а.с.51).

Проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6, наданими нею на досудовому слідстві, яка пояснила, що 17.08.2009 року донька ОСОБА_4 їй розповіла, що ОСОБА_8 на початку серпня 2009 року забрав у неї золотий браслет вагою 3 грами, який вона купляла ОСОБА_4 за 403 грн. Крім того, 14.08.2009 року ОСОБА_24 у ОСОБА_4 золотий ланцюжок вагою 2,71 гр., який вона купляла за 477,75 грн. та хрестик вагою 1 гр. вартістю 150 грн. Також, цього ж дня ОСОБА_24 забрав у ОСОБА_5 гроші у сумі 300 грн., які вона давала ОСОБА_4 для купівлі шкільних речей. (т.3 а.с. 28).

Проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_25, наданими ним на досудовому слідстві, який пояснив, що на початку серпня 2009 року ввечері він зустрів на зупинці громадського транспорту «ПК Петровського» по вул.Першотравневій м.Кременчука Мартинюка ОСОБА_8, з яким були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і пішли разом у двір будинку за магазином «Зішторг». Через деякий час до нього підійшов ОСОБА_24 та запропонував здати в ломбард золотий браслет. Вони здали браслет у ломбард на його паспорт, а гроші витратили на власні потреби. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_24 і запропонував під’їхати з паспортом до ломбарду «Скарбниця». Коли він приїхав до ломбарду ОСОБА_24 дав йому золотий хрестик та золотий ланцюжок, які він здав у ломбард на свій паспорт. Гроші витратили на власні потреби. (т.3 а.с.54).

Проголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_26, наданими ним на досудовому слідстві, який пояснив, що працює в ломбарді «Скарбниця» по вул.Гагаріна м.Кременчука. В серпні місяці 2009 року до ломбарду приходив ОСОБА_25 та здавав золоті вироби, а саме: браслет, хрестик, ланцюжок. (т.3 а.с.52).

Показаннями наданими на очних ставках між ОСОБА_8Ю, та ОСОБА_3, у ході яких останні розповіли про обставини вчинених злочинів (т.1 а.с.47, а.с.79).

Окрім того, винність ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 та ч.2 ст.190 КК України підтверджується заявами про вчинення злочину ОСОБА_3 від 20.12.2008 року (т.1 а.с. 10, а.с. 52), ОСОБА_27 від 29.01.2009 року (т.1 а.с. 84), ОСОБА_22 від 19.12.2008 року (т.1 а.с. 128), ОСОБА_6 від 19.08.2009 року та від 20.08.2009 року (т.3 а.с. 7, а.с. 16); протоколами пред’явлення предметів для впізнання (т.1 а.с. 34, а.с. 104); протоколами відтворення обстановки і обставин події злочину з потерпілим ОСОБА_3 (т.1 а.с. 35, а.с. 79); довідками ПП шуру бура Г.М. про вартість золотих виробів (т.3 а.с. 13, а.с. 26), договорами №АТ776917, № АТ776918 про надання ломбардом «Скарбниця» фінансового кредиту на ім’я ОСОБА_25 (т.3 а.с. 23-24), довідкою генерального директора ПТ «Ломбард-Скарбниця» про звернення за послугами до ломбардного відділення ОСОБА_28; довідкою про вартість мобільного телефону «Nokia N-73» (т.3 а.с.41); речовими доказами - мобільним телефоном "LG KG-270" (т.1 а.с.26), мобільним телефоном «Nokia N-73» (т.1 а.с. 134) та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Суд кваліфікує дії підсудного:

за частиною 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), із застосуванням насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене повторно, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, оскільки ОСОБА_8 повторно відкрито викрав чуже майно у потерпілого ОСОБА_3 та у неповнолітнього ОСОБА_9, застосовуючи насильство яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого; повторно відкрито викрав чуже майно у неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4, із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого; та повторно, відкрито викрав чуже майно у потерпілого ОСОБА_3

за частиною 1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайство), оскільки ОСОБА_8, шляхом обману і зловживання довірою, заволодів мобільним телефоном неповнолітнього ОСОБА_9

за частиною 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненим повторно, оскільки ОСОБА_8 повторно, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів чужим майном ОСОБА_12 – у ОСОБА_11 та неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9

за частиною 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання і носіння вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, оскільки ОСОБА_8 придбав, зберігав та носив при собі бризантну вибухову речовину нормальної потужності - тротил (тринітротолуол).

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудному, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до обвинувального висновку, органом досудового слідства, обставиною, що обтяжує покарання підсудному визнано повторність вчинених злочинів. Однак, суд вважає, що вказана обставина не може бути визнана як обтяжуюча покарання, оскільки вона є кваліфікуючою ознакою вчинених злочинів. Однак, згідно вимог ст. 67 КК України, суд приходить до висновку, що обставиною, яка обтяжує покарання підсудному повинно бути визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, оскільки даний факт підтвердили в своїх показаннях потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_4

Визначаючи міру покарання підсудному суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те, що злочини відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, ОСОБА_8 за місцем проживання характеризується посередньо (т.1 а.с.176) та незадовільно (т.3 а.с.66); раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тотожного злочину і є не судимим на підставі ст.89 КК України (т.1 а.с.166); не працює; перебуває на профілактичному обліку з 11.02.2009 року з приводу епізодичного вживання оптантів і маріхуани (т.1 а.с. 177; т.2 а.с. 38; т.3 а.с. 67); відповідно до висновку лікарняно-контрольної комісії ОСОБА_8 потребує в стаціонарному огляді з подальшим лікуванням від опійної залежності, працездатний (т.1 а.с. 173).

Приймаючи до уваги ступень тяжкості та обставини злочину, його наслідки, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, враховуючи перелічені вище дані про особу підсудного, його стан здоров’я, а також те, що ОСОБА_8 будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_5 під час розгляду справи судом, продовжував злочинну діяльність і вчинив ще п’ять умисних, в тому числі і тотожних, злочинів, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, які передбачають відповідальність за вчинені злочини, із застосуванням положень статті 70 КК України.

Потерпілим ОСОБА_3 на досудовому слідстві заявлено цивільні позови. Суд вважає, що вказані позови необхідно залишити без розгляду, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_3 заявив, що матеріальних претензій до підсудного не має, так як той відшкодував йому вартість викрадених телефонів.

Суд приходить до висновку, що уточнений цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків, завданих їй злочином - необхідно задовольнити, стягнути на її користь з ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальних збитків - 1972 грн. 10 коп.

Також підлягає задоволенню цивільний позов ОСОБА_13 про відшкодування матеріальних збитків, завданих йому злочином, тому необхідно стягнути на його користь з ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальних збитків - 2300 грн.

По справі маються судові витрати за проведення судової-вибухотехнічної експертизи №1311 від 16.06.2009 року (т.2 а.с. 13) у сумі 202 грн. 82 коп.. Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 вказані витрати, оскільки судові витрати покладаються на засуджених.

Крім того, відповідно до обвинувального висновку (т.1 а.с.191), органом досудового слідства вказано про судові витрати за висновками фахівця товарознавця № П-101 (т.1 а.с.62), № П-55 (т.1 а.с. 24), № П-72 (т.1 а.с. 132), № П-98 (т.1 а.с. 96). Однак, в матеріалах справи розрахунки судових витрат відсутні, тому суд позбавлений можливості вирішити питання про стягнення судових витрат з підсудного за проведені висновки фахівця товарознавця.

У відповідності до ст.81 КПК України, суд вважає, що речові докази у справі – мобільний телефон "LG KG-270" залишити власнику – потерпілому ОСОБА_3 (т.1 а.с. 26, 32); мобільний телефон «Nokia 6300» залишити власнику – потерпілому ОСОБА_27 (т.1 а.с. 98, 102 ); мобільний телефоном «Nokia N-73» залишити власнику – потерпілій ОСОБА_22 (т.1 а.с. 134, 139).

Керуючись ст. ст. 28, 50, 321, 323, 324, 327, 330, 331, 333-337 КПК України,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.186, ч.1 та ч.2 ст.190, ч.1 ст.263 КК України, призначивши покарання:

за частиною 2 статті 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

за частиною 1 статті 190 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

за частиною 2 статті 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

за частиною 1 статті 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

На підставі частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Строк відбування покарання рахувати з 27 листопада 2009 року з часу зміни судом ОСОБА_8 запобіжного заходу на взяття під варту по даній кримінальній справі.

Міру запобіжного заходу залишити попередню – тримання під вартою.

Цивільні позови потерпілого ОСОБА_3 - залишити без розгляду.

Уточнений цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків, завданих їй злочином - задовольнити, стягнути на її користь з ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальних збитків - 1972 грн. 10 коп.

Цивільний позов ОСОБА_13 про відшкодування матеріальних збитків, завданих йому злочином - задовольнити, стягнути на його користь з ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальних збитків - 2300 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 витрати пов’язані з проведенням судової-вибухотехнічної експертизи №1311 від 16.06.2009 року (т.2 а.с. 13) у сумі 202 грн. 82 коп. на адресу НДЕКЦ при ГУМВС України в Полтавській області, р/р 35220002003664 банк отримувача: ГУДК в Полтавській області МФО 831019 код 25574067 (за експертизу вибухових речовин).

Речові докази у справі – мобільний телефон "LG KG-270" залишити власнику – потерпілому ОСОБА_3 (т.1 а.с. 26, 32); мобільний телефон «Nokia 6300» залишити власнику – потерпілому ОСОБА_27 (т.1 а.с. 98, 102 ); мобільний телефоном «Nokia N-73» залишити власнику – потерпілій ОСОБА_22 (т.1 а.с. 134, 139).

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя :