Рішення № 72453986, 16.02.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1540/17

Провадження №2/541/38/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 лютого 2018 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі, головуючої судді Куцин В.М., з участю секретаря Євдокимової Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Миргородської районної державної адміністрації про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку (пай) недійсним, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Миргородської районної державної адміністрації про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку (пай) недійсним, в якому просила визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку (пай) серії ПЛ № 183016 виданого на ім’я ОСОБА_2 20 жовтня 2004 року та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 5323287500:00:006:0024 розташовану на території Слобідської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що згідно розпорядження голови Миргородської РДА № 218 від 30.09.2004 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки (паї) на земельному масиві №23 на території Слобідської сільської ради і списку, що прикладений до технічної документації із землеустрою право власності на земельну ділянку (пай) № 624 визначено за ОСОБА_1 і посвідчено Державним актом серія ЯГ №342360 з кадастровим номером 5323287500:00:006:0024, що зареєстрований 17 травня 2006 року за №010654500060.

На початку 2012 року від орендаря ТОВ "Хорол-Дон" позивачу стало відомо, що на її земельну ділянку (пай) виданий Державний акт на ім’я ОСОБА_2.

Позивач вважає, що витяг з Державного земельного кадастру наданий ОСОБА_2 має ознаки фальсифікації даних, оскільки вся технічна документація із землеустрою, на підставі якої виготовлений Державний акт і здійснена державна реєстрація земельної ділянки №624 видана на ім'я ОСОБА_1

Не відповідає технічній документації опис меж на кадастровому плані ділянки N 624, не правильно вказано суміжного землевласника, від А до Б має бути ОСОБА_3, так як він є власником ділянки № 623.

Інформація для витягу отримана з бази даних ДЗК, а у відповідях на запити і в технічній документації із землеустрою вказано, що файл обміну даними про ділянку N 624 занесено в базу ДЗК 23.03.2006 року на ім'я ОСОБА_1

Згідно акта про встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі комісія встановила та узгодила межі земельної ділянки № 624 та передала межеві знаки на зберігання землевласнику ОСОБА_1 28.07.2004 року.

В пояснювальній записці до технічної документації із землеустрою формі № 6-зем виконавець робіт кооператив Теолог" показує прізвище землевласників п’яти ділянок на земельному масиві № 23, яким були виготовлені Державні акти. Подружжя ОСОБА_2 серед них немає, отже на цьому масиві на земельні ділянки № 623 і № 624 Державні акти виготовлялись і отримані незаконним шляхом.

Підробним є список осіб, які мають право на земельні ділянки № 623 і № 624 на ім’я подружжя ОСОБА_2

Миргородська РДА видала ОСОБА_2 Державний акт на право власності на земельну ділянку №624, що не відповідає технічній документації із землеустрою, порушивши норми закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та ст. 118 Земельного Кодексу України, тому просив визнання вказаного Держакта недійсним і скасування його, а також відшкодування витрат по судовому збору.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити в повному обсязі. Стверджувала, що вона на законних підставах отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку на масиві №23,а відповідач отримала на цю земельну ділянку Державний акт по підробних документах.

Представник позивача ОСОБА_4 суду пояснив, що Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 виданий безпідставно оскільки у останньої відсутня технічна документація з землеустрою на виділення цієї земельної ділянки. Його довірителька надала суду технічну документацію на спірну земельну ділянку на масиві №23.

На даний час проводиться досудове розслідування з приводу підробки документів на підставі яких видано Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером № 5323287500:00:006:0024 на ім’я відповідачки.

Оскільки відповідач не надала суду технічну документацію з землеустрою на спірну земельну ділянку, вважав що Державний акт відповідачу видано незаконно , тому необхідно його визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323287500:00:006:0024 та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні вимог. Пояснила, що вона з часу розпаювання землі, користується спірною земельною ділянкою та за нею зареєстровано право власності на цю земельну ділянку з 2004 року. Оскільки земля знаходиться в оренді ТОВ «Хорол-Дон» то технічну документацію необхідну для отримання Державного акту виготовляв орендар . На підставі цієї документації вона отримала Державний акт, земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер і були внесені дані про неї як власника земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Представник Миргородської районної державної адміністрації, в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача за недоведеністю. Наголошував, що райдержадміністрація є неналежним відповідачем ,оскільки до неї не заявлені будь-які вимоги. Стверджував, що відповідач ОСОБА_2 володіє земельною ділянкою на законних підставах ,що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 5323287500:00:006:0024, яка містить данні, що підставою державної реєстрації земельної ділянки стала технічна документація із землеустрою,яка була здійснена 20.10.2004 Миргородським РВ Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК».

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з’явилися. В письмових поясненнях зазначив, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паї)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Головне управління не розпоряджається землями, які знаходяться у приватній та колективній власності. При розгляді справи покладався на розсуд суду.

Заслухавши, учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження голови Миргородської райдержадміністрації № 218 від 30.04.2004 року “Про розгляд, погодження і затвердження технічних документацій та проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах реформованих КСП ім.Ульянова, “Заповіт Ілліча”, ім.Петровського, “Перемога” на території Остапівської, Слобідської, Зубівської, Попівської сільських рад Миргородського району на земельну ділянку площею 2,91 га, яка знаходиться на території Слобідської сільської ради Миргородського району виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №183016 від 20.10.2004, Миргородським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» здійснена державна реєстрація права власності на вказану земельну ділянку.

25.09.2013 на ім’я ОСОБА_2 сформована земельна ділянка з дотриманням вимог ст. 79-1 ЗК України визначено її площу,межі та внесено інформацію про неї до Державного земельного кадастру присвоєно кадастровий номер 5323287500:00:006:0024, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ,який був виданий ОСОБА_2 (а.с.15-17).

Позивач та її представник стверджують що Державний акт виданий відповідачу ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5323287500:00:006:0024 є недійсним, оскільки виданий на підставі підробних документів, так як не відповідає технічній документації із землеустрою.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із її сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом такий правочин може бути визнаний судом не дійсним.

Ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В статті 3,9 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Всупереч вищезазначених норм закону позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5323287500:00:006:0024 зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 на підставі технічної документації із землеустрою яка підроблена останньою чи іншими особами.

Суд не може погодитися із твердженнями позивача, що надана нею суду технічна документація із землеустрою щодо складання документів ,що посвідчують право власності на земельну ділянку на території Слобідскої сільської ради Миргородського району Полтавської області № 624 в земельному масиві №23 , виготовлена серед інших документів на підставі списку громадян ,які мають право на земельну ділянку затвердженого рішенням 13 сесії 4 скликання Слобіської сільської ради від 30.09.2005. Оскільки матеріали справи містять різні дані щодо особи, якій передавалась у власність земельна ділянка №624 в земельному масиві №23 на аркушах справи 5, 60 відповідачу ОСОБА_2, а.с. 69- позивачу ОСОБА_1

Позивачем не надано списку громадян , які мають право на земельну (частку), затвердженого рішенням 13 сесії 4скликання Слобідської сільської ради від 30.09.2005 та акту встановлення меж земельної ділянки (а.с.4,8).

А відповідно до повідомлення відділу культури та архіву Миргородської районної державної адміністрації від 04.01.2018 в протоколах сесії Слобідської сільської ради за 2004-2005 р.р, список осіб які мають право на земельну частку (пай ) реформованого КСП «Заповіт Ілліча» (с. Слобідка) відсутній (а.с.85).

Оскільки відповідачем ОСОБА_2 на підтвердження своїх заперечень наданий витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5323287500:00:006:0024, відповідно до якого власником спірної земельної ділянки є відповідач ОСОБА_2, які спростовують твердження позивача на які останній посилається ,як на підтвердження своїх позовних вимог, суд вважає що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, необхідно відмовити за недоведеністю.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1. є недоведеними та безпідставними, а отже позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки відповідачами не заявлено вимог про стягнення із позивача судових витрат та не подано відповідних доказів на підтвердження розрахунку суми судових витрат, відтак судові витрати у зв’язку із відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, не стягуються із неї на користь відповідачів.

Керуючись ч. 4 ст. 3, ст. 5,10, 12, 13,263, 264, 265, 266, 268, 273, 352-354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку (пай) серії ПЛ № 183016 виданого на ім’я ОСОБА_2 20 жовтня 2004 року та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 5323287500:00:006:0024 розташовану на території Слобідської сільської ради Миргородського району Полтавської області, відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Повний текст судового рішення складений 26 лютого 2018 року.

Суддя: ОСОБА_5