Рішення № 72453976, 15.02.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2811/17

Провадження №2/541/273/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 лютого 2018 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Ю.В.,

з участю: секретаря судового засідання - Олешко Н.А.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, третя особа Миргородська районна державна адміністрація,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кибинської сільської ради Миргородського району про визнання права в порядку спадкування за законом після померлої 9 лютого 2005 року ОСОБА_3, право на земельну частку (пай) розміром 3,55 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім.Чапаєва, що розташована на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яке ОСОБА_3 успадкувала після ОСОБА_4, що мав право на земельну частку (пай) відповідно до списку, що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ № 25, виданого 22 листопада 1995 року КСП ім.Чапаєва, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право колективної власності на землю 22.11.1995 року за № 4. У позові посилається на те, що 23 березня 1995 року в с.Кибинці Миргородського району Полтавської області помер дядько позивача – ОСОБА_4. Мати померлого та баба позивача – ОСОБА_3, фактично прийняла спадщину після смерті свого сина, але юридично її не оформила. 09 лютого 2005 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, у зв’язку з цим позивач звернулася до Другої миргородської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини на підставі якої була заведена спадкова справа № 37054265. В жовтні 2017 року позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_5 був включений за №5925 до списку, що є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ №25, виданого 22 листопада 1995 року КСП ім.Чапаєва та зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право колективної власності на землю 22.11.1995 року за №4. В листопаді 2017 року позивач повторно звернулася до Другої миргородської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), право на яку мав ОСОБА_5, але нотаріус їй відмовив у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно і вона звернулася до суду з вказаним позовом.

В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_6 сілька рада Миргородського району Полтавської області направила до суду заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнала, проти їх задоволення не заперечувала (а.с.45).

Представник відповідача ОСОБА_2 в підготовчому засіданні також позовні вимоги визнала повністю.

Третя особа Миргородська районна державна адміністрація в підготовче засідання свого представника не направила, до суду подала заяву, в якій справу просила розглянути у відсутність її представника, при винесенні рішення покладалася на розсуд суду (а.с.47).

Суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлено, що 23 березня 1995 року помер ОСОБА_4 – дядько позивача, 09 лютого 2005 року померла ОСОБА_3 – бабуся позивача, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть, копіями посвідок про народження, копією свідоцтва про народження, копіями свідоцтв про одруження (а.с. 7-11, 25, 26). Після їх смерті відкрилася спадщина, зокрема на право на земельну частку(пай) розміром 3,55 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім.Чапаєва, що розташована на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яке ОСОБА_3 успадкувала після ОСОБА_4, що мав право на земельну частку (пай) відповідно до списку, що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ № 25, виданого 22 листопада 1995 року КСП ім.Чапаєва, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право колективної власності на землю 22.11.1995 року за № 4 (а.с. 12-17), як спадкоємець за законом яка прийняла спадщину, що підтверджується копією довідки №1052 від 11.10.2017 року виданої Кибинською сільською радою Миргородського району (а.с. 20).

Згідно з нормами ст. 25 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" та ст. 3 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10 листопада 1994 року № 666/94 право на земельну частку (пай) може бути об’єктом спадкування.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, зокрема й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Оскільки спадщина було прийнята ОСОБА_3 до набрання чинності Цивільним кодексом України то до неї підлягають застосуванню положення ЦК УРСР(1963р.).

Бабуся позивача ОСОБА_3 відповідно до ст.529 ЦК України (1963р.) є спадкоємцем ОСОБА_5 та прийняла спадщину відповідно до ст. 549 цього Кодексу, але за життя не отримала свідоцтво про право на спадщину. Відповідно до ст.548 ЦК УРСР(1963р.) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 і прийняла спадщину відповідно до ст.1269 ЦК України, проте не змогла юридично оформити її на себе по причині відсутності належно оформленого правовстановлюючого документу, що підтверджує право спадкодавця на це майно, в зв’язку з чим державний нотаріус Чорнухинської державної нотаріальної контори, виконуючи обов’язки в порядку заміщення завідувача Другої миргородської державної нотаріальної контори, ОСОБА_7 відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку(пай) (а.с. 22).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оскільки відсутність правовстановлюючого документа, що підтверджує право спадкодавця на земельну частку (пай), перешкоджає позивачу оформити право на спадщину в позасудовому порядку, суд вважає за необхідне визнати за ним право на отримання вказаної вище земельної частки (паю).

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 258, 263, 264,354 ЦПК України, ст.ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР(1963р.), ст.ст. 16, 392, 1216-1218, 1268, 1269 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, до Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що знаходиться в с.Кибинці Миргородського району Полтавської області, вул.Михайлівська, 137, код ЄДРПОУ 24827767, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, третя особа Миргородська районна державна адміністрація, що знаходиться в м.Миргороді Полтавської області, вул.Гоголя, 120, код ЄДРПОУ 04057451.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом після померлої 9 лютого 2005 року ОСОБА_3, право на земельну частку (пай) розміром 3,55 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім.Чапаєва, що розташована на території Кибинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яке ОСОБА_3 успадкувала після ОСОБА_4, що мав право на земельну частку (пай) відповідно до списку, що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ № 25, виданого 22 листопада 1995 року КСП ім.Чапаєва, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право колективної власності на землю 22.11.1995 року за № 4.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області до Апеляційного суду Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ОСОБА_8