
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 676/5212/17
Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк В.В.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
27 лютого 2018 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року (суддя-доповідач Семенюк В.В.) у справі №676/5212/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити дії.
Заява обгрунтована тим, що Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області протиправно не включило до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, період навчання в Барському педагогічному училищі, оскільки Положенням про порядок нарахування стажу для призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти і охорони здоров'я, затвердженим наказом Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року № 1397 визначено, що в стаж роботи вчителів і інших працівників освіти зараховується час навчання в педадогічних навчальних закладів і університетах.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року позов задоволено:
- визнано протиправними дії Кам'янець-Подільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови в призначенні ОСОБА_3 пенсії за вислугу років з 01 вересня 2017 року та зарахування періоду навчання у Барському педагогічному училищі з 01 вересня 1989 року по 25 червня 1991 року;
- зобов'язано Кам'янець-Подільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати ОСОБА_3 період навчання в Барському педагогічному училищі, а саме: з 01 вересня 1989 року по 25 червня 1991 року та призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугу років з 01 вересня 2017 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду І інстанції та прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні позову. В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що станом на 01 січня 2016 року стаж роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 23 роки 10 місяців 12 днів, а тому немає законних підстав призначити позивачу вищевказану пенсію.
Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Згідно п.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 з 01 вересня 1989 року по 25 червня 1991 року навчалася в Барському педагогічному училищі за спеціальністю дошкільне виховання, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1.
Починаючи з 01.08.1991 року по 29.10.1991 року позивач працювала вихователем Мурованокуриловецького дошкільного закладу №1. 18.05.1992 остання прийнята вихователем Мушкутинецького ясла-садка. 01.09.2012 року прийнята на посаду музичного керівника у КУ Мушкутинецький ДНЗ та працює по теперішній час, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2.
01 вересня 2017 року позивач звернулася до Кам'янець-Подільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення ій пенсії за вислугу років, як працівнику освіти.
Відповідач своїм листом № 13414/04 від 06.09.2017 року, відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, як працівнику освіти. При цьому останній було роз'яснено, що відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років, незалежно від віку, мають працівники освіти, які в період до 01 січня 2016 року мали стаж роботи за вислугу років на відповідних посадах не менше 25 років 6 місяців, а станом на 01 січня 2016 року стаж роботи позивача на вищевказаних посадах становить лише 23 роки 10 місяців 12 днів, при цьому при обчисленні стажу не було зараховано період навчання у Барському педагогічному училищі з 01 вересня 1989 року по 25 червня 1991 року, тому права на призначення пенсії, як працівник освіти, остання не має.
Вважаючи вказану відмову щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах протиправною позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Положеннями ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, відповідно до пункту "е" статті 55 даного Закону.
Згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше 25 років 6 місяців.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахування періодів трудової діяльності та інших періодів, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, можливе в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок нарахування стажу для призначення пенсії за вислугу років до 04 листопада 1993 року визначається Положенням про порядок нарахування стажу для призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти і охорони здоров'я, затвердженими наказом Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року № 1397.
Пунктом 2 вказаного Положення визначено, що зараховується в стаж роботи вчителів по спеціальності час навчання в педагогічних навчальних закладах і університетах, якщо цьому безпосередньо передувала і безпосередньо слідувала педагогічна діяльність.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що час навчання в педагогічних навчальних закладах можливо зарахувати до спеціального стажу роботи лише за умови, що навчанню безпосередньо передувала і безпосередньо слідувала педагогічна діяльність.
Так дійсно, матеріалами справи підтверджується, що позивач після навчання Барському педагогічному училищі була прийнята на посаду вихователя дошкільного закладу, разом з тим остання до навчання не працювала на посадах, що дають право на пенсію відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, період навчання з 01 вересня 1989 року по 25.06.1989 року в Барському педагогічному училищі не можливо зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років як працівнику освіти.
Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначений в ст.56 Закону України „Про пенсійне забезпечення".
Зокрема, згідно з п. «д» ч.3 ст.56 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (ст. 38 Закону України „Про професійно-технічну освіту" від 10.02.1998 р. №103/98-ВР, ст. 8 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII).
Згідно ч.1 ст. 43 Закону України „Про освіту" вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
З огляду на те, що Закон України „Про освіту" відносить педагогічне училище до вищих навчальних закладів, а зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, колегія суддів вважає вірним висновок апеляційного суду про правомірність зарахування відповідачем періоду навчання позивача у педагогічному училищі до загального стажу роботи, а не до спеціального, що дає право на призначення пенсії за вислугою років.
Аналогічна правова позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2016 року у справі К/800/8475/16.
Враховуючи встановлені обставини у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зарахування ОСОБА_3 період навчання в Барському педагогічному училищі, а саме: з 01 вересня 1989 року по 25 червня 1991 року до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти.
Також, не підлягає задоволенню позовна вимога щодо призначення пенсії відповідно п. «е» ст.55 Закону України про пенсійне забезпечення», оскільки станом на 01.01.2016 року вислуга років на відповідних посадах становить 23 роки 10 місяців та 12 днів, що є недостатнім для призначення вказаної пенсії.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України задовольнити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.
Судове рішення № 72448707, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 676/5212/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: