Ухвала суду № 72445975, 26.02.2018, Франківський районний суд м. Львова

Справа №465/852/18

Провадження1-кп/465/517/18

УХВАЛА

про призначення підготовчого судового засідання

26.02.18 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я.

за участю секретаря Янковської С.Ю.

в ході розгляду в судовому засіданні матеріалів обвинувального акта, долученого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування, що внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016140080002950 від 19 серпня 2017 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Львова, українки, громадянки України, за даними обвинувального акта раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченїо у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України,

Сторона обвинувачення - прокурор Львівської місцевої

прокуратури № 3 Кіяновська Соломія Ростиславівна

Сторона захисту - адвокат Федитник Василь Миколайович

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні за № 12016140080002950 від 19 серпня 2017 року, ОСОБА_1 обвинувачується в тому що, 30 жовтня 2015 року ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О. про забезпечення позову у справі 465/3127/15-ц (2-з/465/172/15) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, з участю третьої особи : Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про визнання нікчемним акту розподілу часток (квартир, паркомісць) будинку, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартири та паркомісця та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про право власності, накладено арешт на квартири № 1, № 2, № 5, № 7, № 8, № 9, № 11 та паркомісця № V, № VI, №УІІІ, № IX, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_2 та належать на праві власності ОСОБА_1.

10 листопада 2015 року на вищевказану ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2015 року подано, апеляційну скаргу відповідачем ОСОБА_1. 10 грудня 2015 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Львівської області у складі головуючого судді Тропак О.В. та суддів Приколоти Т.І. та Федоришина A.B., з участю ОСОБА_1, ОСОБА_5, вищевказану апеляційну скаргу відхилено, а ухвалу Франківського районного суду м. Львова Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2015 року, залишено без змін. Вище вказана ухвала набрала законної сили, з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягала.

18 січня 2016 року об 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, будучи власником квартири АДРЕСА_2, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 35854897, виданого 02.04.2015року державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_6, достовірно знаючи, що на вищевказану квартиру, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.10.2015року про забезпечення позову, яка 10.12.2015 набрала законної сили, накладено арешт, маючи умисел на відчуження майна, у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_7, яка здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_3, уклала договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, який зареєстровано в реєстрі за № 58, відповідно до якого ОСОБА_1 продала ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_2. Внаслідок наведеного, право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_8.

Слідчий та прокурор вважають, що в ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, а саме відчуженні квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, шляхом укладання договору купівлі- продажу із ОСОБА_8, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 388 КК України.

В подальшому, 20 січня 2016 року о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, будучи власником квартири АДРЕСА_4, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 35992926, виданого 07.04.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_9, достовірно знаючи, що на вищевказану квартиру, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.10.2015року про забезпечення позову, яка 10.12.2015року набрала законної сили, накладено арешт, маючи умисел на відчуження майна, діючи повторно, у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_7, яка здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_3, уклала договір дарування вищевказаної квартири, який зареєстровано в реєстрі за № 73, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала своєму синові ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_4. Внаслідок наведеного, право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_10.

Слідчий та прокурор вважають, що в ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, а саме відчуженні квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4, шляхом укладання договору дарування із ОСОБА_10, вчиненого повторно, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 388 КК України.

В подальшому, 20 січня 2016 року о 17 годині 50 хвилин, ОСОБА_1, будучи власником квартири АДРЕСА_5, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 35747203, виданого 01.04.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_6, достовірно знаючи, що на вищевказану квартиру, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.10.2015 про забезпечення позову, яка 10.12.2015 набрала законної сили, накладено арешт, маючи умисел на відчуження майна, діючи повторно, у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_7, яка здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_3, уклала договір дарування вищевказаної квартири, який зареєстровано в реєстрі за № 81, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала своєму синові ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_5. Внаслідок наведеного, право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_10.

Слідчий та прокурор вважають, що в ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, а саме відчуженні квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5, шляхом укладання договору дарування із ОСОБА_10, вчиненого повторно, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 388 КК України.

В подальшому, 22 січня 2016 року о 14 годині 10 хвилин, ОСОБА_1, будучи власником квартири АДРЕСА_6, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 35767832, виданого 01.04.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_6, достовірно знаючи, що на вищевказану квартиру, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.10.2015 року про забезпечення позову, яка 10.12.2015 року набрала законної сили, накладено арешт, маючи умисел на відчуження майна, діючи повторно, у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_7, яка здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_3, уклала договір дарування вищевказаної квартири, який зареєстровано в реєстрі за № 92, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала своєму синові ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_6. Внаслідок наведеного, право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_10.

Слідчий та прокурор вважають, що в ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, а саме відчуженні квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_6, шляхом укладання договору дарування із ОСОБА_10, вчиненого повторно, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 388 КК України.

В подальшому, 22 січня 2016 року о 14 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, будучи власником квартири АДРЕСА_7, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 35851937, виданого 02.04.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_6, достовірно знаючи, що на вищевказану квартиру, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.10.2015 року про забезпечення позову, яка 10.12.2015 року набрала законної сили, накладено арешт, маючи умисел на відчуження майна, діючи повторно, у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_7, яка здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_3, уклала договір дарування вищевказаної квартири, який зареєстровано в реєстрі за № 98, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала своєму синові ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_7. Внаслідок наведеного, право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_10.

Слідчий та прокурор вважають, що в ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, а саме відчуження квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_7, шляхом укладання договору дарування із ОСОБА_10, вчиненого повторно, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 388 КК України.

В подальшому, 22 січня 2016 року о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, будучи власником квартири АДРЕСА_8, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 35856920, виданого 02.04.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_6, достовірно знаючи, що на вищевказану квартиру, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.10.2015 року про забезпечення позову, яка 10.12.2015 року набрала законної сили, накладено арешт, маючи умисел на відчуження майна, діючи повторно, у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_7, яка здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_3, уклала договір дарування вищевказаної квартири, який зареєстровано в реєстрі за № 104, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала своєму синові ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_8. Внаслідок наведеного, право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_10.

Слідчий та прокурор вважають, що в ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, а саме відчуженні квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_8, шляхом укладання договору дарування із ОСОБА_10, вчиненого повторно, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 388 КК України.

В подальшому, 22 січня 2016 року о 14 годині 40 хвилин, ОСОБА_1, будучи власником квартири АДРЕСА_9, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 35976828, виданого 06.04.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_9, достовірно знаючи, що на вищевказану квартиру, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.10.2015 року про забезпечення позову, яка 10.12.2015 року набрала законної сили, накладено арешт, маючи умисел на відчуження майна, діючи повторно, у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_7, яка здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_3, уклала договір дарування вищевказаної квартири, який зареєстровано в реєстрі за № 110, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала своєму синові ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_9. Внаслідок наведеного, право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_10.

Слідчий та прокурор вважають, що в ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, а саме відчуження квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_9, шляхом укладання договору дарування із ОСОБА_10, вчиненого повторно, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 388 КК України.

В подальшому, 22 січня 2016 року о 14 годині 50 хвилин, ОСОБА_1, будучи власником паркомісця АДРЕСА_10, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 35981097, виданого 06.04.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_9, достовірно знаючи, що на вищевказане паркомісце, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.10.2015 року про забезпечення позову, яка 10.12.2015 набрала законної сили, накладено арешт, маючи умисел на відчуження майна, діючи повторно, у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_7, яка здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_3, уклала договір дарування вищевказаного паркомісця, який зареєстровано в реєстрі за № 116, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала своєму синові ОСОБА_10 паркомісце АДРЕСА_10. Внаслідок наведеного, право власності на вказане паркомісце перейшло до ОСОБА_10.

Слідчий та прокурор вважають, що в ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, а саме відчуженні паркомісця АДРЕСА_10, шляхом укладання договору дарування із ОСОБА_10, вчиненого повторно, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 388 КК України.

В подальшому, 22 січня 2016 року о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, будучи власником паркомісця АДРЕСА_11, на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 35978836, виданого 06.04.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_9, достовірно знаючи, що на вищевказане паркомісце, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.10.2015 року про забезпечення позову, яка 10.12.2015 року набрала законної сили, накладено арешт, маючи умисел на відчуження майна, діючи повторно, у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_7, яка здійснює свою діяльність за адресою АДРЕСА_3, уклала договір дарування вищевказаного паркомісця, який зареєстровано в реєстрі за № 122, відповіднодо якого ОСОБА_1 подарувала своєму синові ОСОБА_10 паркомісце АДРЕСА_11. Внаслідок наведеного, право власності на вказане паркомісце перейшло до ОСОБА_10.

Слідчий та прокурор вважають, що в ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав для обвинувачення ОСОБА_1, у вчиненні незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, а саме відчуженні паркомісця АДРЕСА_11, шляхом укладання договору дарування із ОСОБА_10, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 388 КК України.

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016140080002950 від 19 серпня 2017 року, поступили до Франківського районного суду м. Львова 20 лютого 2018 року від керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 Івченка І.В. та 22 лютого 2018 року передані для розгляду судді, визначеному у порядку, передбаченому ст.. 35 КПК України і п'ятиденний строк, передбачений ст.. 314 КПК України, щодо можливого призначення підготовчого судового засідання починається із вказаної дати.

Як вбачається з обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, вони в цілому відповідають вимогам ст. 291 КПК України, проте скеровані до суду прокурором, процесуальні повноваження якого в даному кримінальному провадженні не підтверджені.

Матеріали підлягають розгляду у порядку кримінального судочинства та згідно із ст. 32 і ст. 33 КПК України підсудні Франківському районному суду м. Львова.

Відповідно до ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акта, суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Із змісту реєстру матеріалів кримінального провадження та обвинувального акта вбачається, що сторонами судового провадження є прокурор,обвинувачена та її захисник, які і підлягають виклику у підготовче судове засідання.

Відповідно до розписок про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, обвинувачена та її захисник отримали вказані вище процесуальні документи 19 лютого 2018 року.

З огляду на об'єм обвинувачення та інші об'єктивні дані, підстав для прийняття рішення про призначення запасного судді, у порядку, передбаченому ч.1ст. 320 КПК України, не вбачаю.

Враховуючи викладене, слід прийти до висновку, що сукупність матеріалів обвинувального акта дає підставу призначити їх розгляд у підготовчому судовому засіданні.

Підготовче судове засідання слід призначити на 01 березня 2018 року об 11 год. 20 хв. в приміщенні Франківського районного суду м. Львова. В судове засідання викликати прокурора, обвинувачену та її захисника . Під час підготовчого судового засідання вирішити питання, передбачені ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України.

Виклик учасників судового провадження здійснити відповідно із вимогами ст.. 111 та ст. 135 КПК України.

Здійснення повідомлення про виклик учасників судового провадження доручити секретарю судових засідань.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 314, 369, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Призначити на 01 березня 2018 року об 11 год. 20 хв., в приміщенні Франківського районного суду м. Львова підготовче судове засідання з розгляду та вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду матеріалів обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016140080002950 від 19 серпня 2017 року.

В підготовче судове засідання викликати прокурора, обвинувачену та її захисника.

Виклик учасників судового провадження здійснити відповідно із вимогами ст. 111 та ст. 135 КПК України.

Здійснення повідомлення про виклик учасників судового провадження доручити секретарю судових засідань.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь