
Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
ЄУН 333/4576/17Головуючий у 1-й інстанції Фунжий О.А.Пр. № 22-ц/778/937/18Суддя-доповідач Гончар М.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2018 року м. Запоріжжя
Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Гончар М.С.
суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,
за участі секретаря Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ БАНК» на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Лаврової Катерини Анатоліївни, заінтересовані особи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ БАНК» (далі - Банк), ДП «СЕТАМ»
ВСТАНОВИВ:
07 серпня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеною скаргою, яку у подальшому уточнив (а.с. 32-38) та в якій просив:
= визнати неправомірними дії державного виконавця Лаврової К.А. Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, а саме: що вчиненні у виконавчому провадженні ВП № 48957592 та скасувати:
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48957592 від 08.10.2015 року;
- постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 48957592 від 15.10.2015 року;
- постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні ВП № 48957592 від 05.04.2016 року та від 10.02.2017 року;
- акту опису та арешту майна № 48957592 від 23.03.2016 року;
- а також дії по складанню та поданню заявки про реалізацію арештованого майна від 22.05.2017 року, та саму заявку на реалізацію арештованого майна.
= визнати неправомірними дії державного виконавця Лаврової К.А. щодо передачі арештованого майна на реалізацію, а саме: квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу 2948 від 13.11.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О.,
- визнати недійсним та скасувати протокол електронних торгів № 273433 від 24.07.2017,
- визнати недійсними та скасувати акт № 48957592 про передачу майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу від 10.08.2017,
- визнати недійсним та скасувати постанову № 48957592 про передачу майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу від 10.08.2017.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 зазначав, що йому 01 серпня 2017 р. стало відомо, що на примусовому виконанні в Комунарському ВДВС Запорізького МУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 16 вересня 2014 р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя про звернення стягнення в рахунок погашення його заборгованості перед ПАТ «ПУМБ» за кредитним договором в розмірі 100896,79 доларів США та 209689,85 грн., на предмет іпотеки за договором іпотеки №5839157 від 13 листопада 2007 р., а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому (ОСОБА_3.) на підставі договору купівлі-продажу, за початковою ціною, розмір якої буде визначено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
На теперішній час зазначена квартира виставлена на продаж в ДП «СЕТАМ». Постановою від 08 жовтня 2015 р. державний виконавець Лаврова К.О. відкрила виконавче провадження ВП № 48957592, однак в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» копію постанови про відкриття провадженняйому не направила.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2017 року (а.с. 153-158) скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця задоволено частково.
Визнано неправомірними та скасовано рішення державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Лаврової К.А. у виконавчому провадженні ВП № 48957592:
- постанову про відкриття виконавчого провадження від 08 жовтня 2015 р.;
- постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 жовтня 2015 р.;
- постанову про призначення експерта для участі у виконавчому проваджені від 5 квітня 2016 р.;
- постанову про призначення експерта для участі у виконавчому проваджені від 10 лютого 2017 р.;
- акт опису та арешту майна від 23 березня 2016 р.;
- заявку на реалізацію арештованого майна (предмет іпотеки) від 22 травня 2017 р.
- постанову про передачу майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу від 10 серпня 2017 р.;
- акт державного виконавця про передачу майна боржника стягувачу в рахунок погашення боргу від 10 серпня 2017 р.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Лаврової К.А. у виконавчому провадженні ВП № 48957592 щодо передачі арештованого майна: квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, на реалізацію.
У задоволені решти вимог ОСОБА_3 на дії державного виконавця відмовлено.
Всі особи, які беруть участь у справі, вищезазначену ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржували, окрім Банку.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції (фактично в частині задоволення вимог боржника), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, Банк, як заінтересована особа у цій справі, у своїй апеляційній скарзі (а.с. 166-175) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною скаргою Банку відкрито 13 грудня 2017 року (а.с. 178), справу призначено до апеляційного розгляду з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів, яка має постійний склад (в Апеляційному суді Запорізької області працює замість 71 судді за штатом фактично 20 суддів, 13 з яких - у судовій палаті у цивільних справах (а.с.180).
ОСОБА_3 подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу Банку (а.с. 196-212).
У судове засідання 22 лютого 2018 року належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи, у тому числі боржник ОСОБА_3 через свого представника - адвоката за довіреністю (а.с. 101, 213-216) ОСОБА_6, що відповідає вимогам ст. 130 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, (а.с. 185, 189) боржник ОСОБА_3 та представник заінтересованої особи ДП «СЕТАМ» не з'явились, про причини своєї неявки та неявки свого представника апеляційний суду не сповістили, клопотань про відкладення апеляційному суду не подавали.
В силу вимог п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VІІ, якій набрав чинності з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Встановлено, що апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою Банку відкрито ще до 15.12.2017 року (а.с. 178).
В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки боржника ОСОБА_3 та представника заінтересованої особи ДП «СЕТАМ» у дане судове засідання і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника Банку за довіреністю (а.с. 212) ОСОБА_7, представника боржника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Лаврової К.А. (а.с.217).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення всіх з'явившихся осіб, які беруть участь у цій справі, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Банку, як заінтересованої особи, підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу вимог ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення … і ухвалити … нове рішення …
В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1, 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, судовими рішеннями є ухвали, постанови.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового… є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи частково вищезазначену скаргу боржника у цій справі, керувався ст. ст. 386-387 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, та виходив із обґрунтованості останньої в частині її задоволення.
При перевірці законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі апеляційний суд виходить із положень ЦПК України, в редакції, що була чинною до 14.12.2017 року включно, тобто чинною на час постановлення оскаржуємої ухвали судом першої інстанції у цій справі (19 вересня 2017 року).
Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.
В силу вимог ст. 376 ч. 3 п. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Суд першої інстанції розглянув дану справу (питання) 19 вересня 2017 року за відсутності представника Банку, як заінтересованої особи у цій справі, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, повідомлення якого є обов'язковим в силу вимог чинного на час постановлення ухвали цивільного процесуального закону, і Банк обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою для скасування оскаржуємої ухвали суду першої інстанції у цій справі у тому числі (а.с. 168-169).
Так, згідно із п. 17 постанови ВССУ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими ст. 386 ЦПК України (в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно), за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересовані особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права та інтереси.
Встановлено, що Банк, як стягувач у вищезазначеному виконавчому провадженні, був залучений до участі у цій справі, проте не був повідомлений належним чином про дату, час і місце засідання суду 19 вересня 2017 року.
Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
Так, у матеріалах цієї справи міститься лише повідомлення про отримання Банком судової повістки суду першої інстанції на судове засідання 04 вересня 2017 року (а.с.99), яке мало місце до цього (а.с. 141).
Ст. 169 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року, передбачено, що суд відкладає розгляд справи …у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.
Однак, у порушення вищезазначених вимог ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року, суд першої інстанції не відклав, а розглянув дану справу у судовому засіданні 19 вересня 2017 року за відсутності представника Банку, відносно якого у суду першої інстанції були відсутні дані про належне повідомлення про час і місце розгляду цієї справи.
Крім того, встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року включно, не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи.
Так, встановлено, що 13.11.07 між юридичною особою ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", та фізичною особою - ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 5831164.
Відповідно до умов кредитного договору Банк надав відповідачу грошові кошти у сумі 90000,00 доларів США, для купівлі квартири загальною площею 81,49 кв. м., житловою площею 46,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договором між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 5839157 від 13.11.07, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О., зареєстрований в реєстрі за № 2950, згідно з яким ОСОБА_3 надав Банку в іпотеку вищезазначену квартиру, придбану за кредитні кошти.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором Банк звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5831164 від 13.11.07 та звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці.
07.11.12 Комунарським районним судом м. Запоріжжя по справі № 812/3667/12 ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором № 5831164 від 13.11.07 у сумі 100896,79 дол. США та 209689,85 грн. та звернуто стягнення на квартиру, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 звертався із апеляційною скаргою до апеляційного суду.
06.08.14 у справі № 22-ц/778/2418/14 Апеляційним судом Запорізької області було винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Таким чином, ОСОБА_3, як заявник у цій справі, був обізнаний про наявність відповідного рішення суду та звернення стягнення на предмет іпотеки, а також про те, що вказане рішення підлягає виконанню в примусовому порядку через виконавчу службу.
16 вересня 2014 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПУМБ» 209689,85 грн. та 100896,79 доларів США, усього 2146074,72 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, який пред'явлено Банком до примусового виконання до Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.
Постановою державного виконавця від 08 жовтня 2015 року за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження № 48957592 (а.с. 39-40).
Вказану постанову державним виконавцем винесено у відповідності зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на час відкриття провадження.
Копія цієї постанови державного виконавця від 08 жовтня 2015 року про відкриття вищезазначеного виконавчого провадження надсилалась державним виконавцем боржнику ОСОБА_3 з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема 09.10.2015 року за вих. № 26337/5 за адресою (Інформація про виконавче провадження а.с. 25-27), зазначеною у виконавчому документі: м. Запоріжжя вул. Нагнибіди, 15/99, крім того, квартира за цією адресою належить саме ОСОБА_3 на праві власності (а.с. 47-52).
Так, згідно із ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін виконавчого провадження та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідним документом простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
В своїй скарзі ОСОБА_3 посилався на відсутність у виконавчому провадженні після його ознайомлення із ним 01.08.2017 року реєстрів відправки рекомендованої кореспонденції, а саме відправки копії постанови про відкриття виконавчого провадження, передбаченого ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження".
Однак, згідно із Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції 17.04.2012 за № 571/20884, строк зберігання реєстрів відправки кореспонденції складає 1 (один) рік.
Крім того, інформація про виконавче провадження із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень є офіційним документом та мала бути прийнятий судом першої інстанції до уваги у цій справі.
Також несвоєчасне отримання боржником ОСОБА_3 копії постанови державного виконавця від 08 жовтня 2015 року про відкриття вищезазначеного виконавчого провадження при вищевикладених обставинах, не залежних від державного виконавця, не може бути підставою для скасування цієї правильної по суті постанови державного виконавця за скаргою боржника за ухвалою суду у цій справі.
Відповідно, відмова судом у задоволенні первісних вимог боржника ОСОБА_3 у цій справі (про визнання неправомірними дій державного виконавця Лаврової К.А. Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 48957592 від 08.10.2015 року у цій справі) є підставою для відмови у задоволенні всієї решти похідних від них вимог боржника ОСОБА_3 у цій справі.
Державний виконавець мав право після відкриття провадження у вищезазначеному виконавчому провадженні накладати арешт на майно боржника та оголошувати заборону на його відчуження (постанова від 15 жовтня 2015 року а.с. 41), призначати експерта для участі у виконавчому проваджені (постанови від 05 квітня 2016 року а.с. 42 та від 10 лютого 2017 року а.с. 44), описувати та арештовувати майно (акт від 23 березня 2016 року а.с. 45-46), робити заявку на реалізацію арештованого майна (предмет іпотеки) від 22 травня 2017 року а.с.56-58), передавати арештоване майно: квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, на реалізацію, передавати майно боржнику стягувачу в рахунок погашення боргу за заявою останнього (а.с. 59-60, постанова від 10 серпня 2017 року а.с. 61-62), передавати майно боржника стягувачу в рахунок погашення боргу (постанова від 10 серпня 2017 року), оскільки, судом встановлено, що вищезазначені дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Саме боржникові ОСОБА_3 належить право обирати захист свого права на свій розсуд (ст. 20 ЦК України).
Боржник ОСОБА_3 обрав для себе спосіб захисту у виконавчому провадженні: ухилення від отримання будь-якої поштової кореспонденції від державного виконавця та Банку, ухилення від активної участі при примусовому виконані вищезазначеного рішення суду 2014 року, яке набрало законної сили, про що ОСОБА_3 було достовірно відомо. Крім того, ОСОБА_3 був не позбавлений права та обов'язку самостійно цікавитись рухом виконавчого провадження з приводу виконання вищезазначеного рішення суду, про набрання законної сили яким йому було відоме.
Проте, в силу вимог ст. 4 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року, здійснюючи правосуддя, суд захищає права…фізичних осіб…у спосіб, визначений законами України.
Так, встановлено, що у ході виконавчого провадження державною виконавчою службою було описано предмет іпотеки та проведено оцінку.
Про результати оцінки було повідомлено боржника ОСОБА_3, а саме: 27.02.17 на адресу боржника було надіслано лист № 6407-5-16.3-43 від 23.02.17 щодо результатів оцінки предмету іпотеки, однак зазначений лист було повернуто до ВДВС у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а отже твердження ОСОБА_3 про те, що він не отримував буд-якої кореспонденції від ВДВС не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, в матеріалах виконавчого провадження міститься лист ДП «СЕТАМ» № 6298/18-18-17 від 27.06.17, який надсилався на адресу Комунарського ВДВС. ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3, зазначений лист був отриманий як виконавчою службою так і ПАТ «ПУМБ» у зазначеному листі ДП «СЕТАМ» повідомляв сторони виконавчого провадження про призначені на 24.07.17 електронні торги.
Після проведення усіх необхідних виконавчих дій вищевказане нерухоме майно було передане на реалізацію до ДП «СЕТАМ», яке призначило проведення електронних торгів на 24.07.17 за ціною 768931,00 грн. Вказані торги не відбулися у зв'язку із відсутністю допущених учасників (а.с.63).
Після того, як торги не відбулися ПАТ «ПУМБ» скористалося своїм правом, яке передбачене ч. 1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», згідно з якою протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.
Так, 24.07.17 ПАТ «ПУМБ» подало до Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області заяву № КНО-44.4.1/521 про придбання предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог за рахунок ціни майна.
На підставі зазначеної заяви 10.08.17 Комунарським ВДВС було винесено постанову № 48957592 про передачу майна боржника стягувану в рахунок погашення боргу, а також складено акт № 48957592 від 10.08.17 про передачу майна боржника стягувану в рахунок погашення боргу.
Таким чином, встановлено, що на момент постановлення оскаржуємої ухвали 19 вересня 2017 року судом першої інстанції у цій справі нерухоме майно у вигляді вищезазначеної квартири вже було передано Банку, як стягувачеві.
ПАТ «ПУМБ» звернулося до нотаріуса з метою отримати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а також зареєструвати за собою право ості на вищевказану квартиру. 19.10.17 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ПАТ «ПУМБ» було видано свідоцтво про придбання вищевказаної при з торгів, а також було зареєстровано право власності на вказану квартиру.
Судові справи, в який наявний спір про цивільне право, не можуть переглядатися в порядку провадження за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, оскільки у випадку передачі нерухомого майна стягувачеві, який оформив право власності на майно, ефективним способом захисту прав боржника може бути лише пред'явлення до суду позову із залученням стягувача і державного виконавця як відповідачів (правова позиція ВСУ, викладена у постанові від 16.11.2016 року у справі № 6-1655цс16, та яка була обов'язковою для застосування судом першої інстанції в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України в редакції, чинній до 14.12.2017 року).
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах апеляційної скарги Банку.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах і вимог доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).
Так, в силу вимог ст. 367 ч.3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Доказами, передбаченими ст. 367 ч.3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі слід вважати надані апеляційному суду:
-Банком докази до його апеляційної скарги у цій справі (а.с. 172-174),
-боржником ОСОБА_3 до відзиву на апеляційну скаргу Банку (а.с. 201-209).
Проте, надані боржником ОСОБА_3 до його відзиву на апеляційну скаргу Банку у цій справі копії матеріалів не спростовують фактичних обставин цієї справи, встановлених апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги Банку ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, ухвала суду першої інстанції від 19 вересня 2017 року є такою, що постановлена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на припущеннях, а тому підлягає скасуванню із постановленням апеляційним судом нової постанови, якою у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Лаврової К.А., заінтересовані особи: Банк, ДП «СЕТАМ» у цій справі слід відмовити.
Крім того, на підставі ст. 141 ч. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у разі задоволення апеляційним судом апеляційної скарги Банку, з боржника ОСОБА_3 на користь Банку слід стягнути судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи апеляційним судом, зокрема у вигляді судового збору у розмірі 1600,00 грн. (а.с. 171), сплаченого Банком при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду.
Керуючись ст.ст. 141, 368, 371 - 372, 379, 381-384, п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ БАНК» задовольнити.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2017 року у цій справі скасувати.
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Лаврової Катерини Анатоліївни, заінтересовані особи: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ БАНК», ДП «СЕТАМ» у цій справі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОЖНИЙ БАНК» (ЄДРПОУ 1482829) судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи апеляційним судом, у розмірі 1600,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 27 лютого 2018 року.
Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.
Судове рішення № 72445511, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 22.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/4576/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: