Постанова № 72444158, 26.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1096/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Потапчука В.О.

судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року по справі № 814/1096/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕМ.» до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕМ.» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 23.05.2017 року №0009891411, №0009901411, прийняті на підставі акту перевірки від 04.05.2017 року №325/14-29-14-11/40862051.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки контролюючого органу про порушення товариством правил оподаткування не відповідають дійсності. Під час митного оформлення товару підприємством у повній мірі дотримано вимоги законодавства, в тому числі щодо правильності визначення коду класифікації товару поставленого на митну територію України. При цьому, під час проходження митних формальностей і процедур митним органом проведено перевірку цього товару, його характеристики та відповідність задекларованих даних вимогам чинного законодавства і супроводжувальній документації, будь-яких зауважень чи коригувань у відношенні заявлених даних до митного оформлення орган доходів і зборів не висував, а отже у повній мірі погодився із правильністю визначення декларантом митних платежів, в тому числі, з обраним кодом товару. Таким чином, збільшення відповідачем мита та податку на додану вартість не ґрунтується на Законі, є безпідставним, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 23.05.2017 року №0009891411, №0009901411.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

У зоні діяльності Одеської митниці ДФС здійснено декларування товару «мішки пакувальні текстильні (не трикотажні), сітчасті, виготовлені шляхом плетіння з тонких поліетиленових стрічок, для пакування сільськогосподарської продукції» розміром 40*60-1318000 шт., 50*80-150000 шт. Виробник: Ruian Shine-Dragon Import And Export CO. LTD, країна виробництва - Китай, який заявлено до митного оформлення у товарній підкатегорії 6305339000 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 4%). Митне оформлення зазначеного товару в митному режимі імпорту ІМ « 40» оформлено за митною декларацією від 24.12.2016 року №500060702/2016/018416 (а.с. 15-16).

Вказаний товар ввезений на митну територію України Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖЕМ.» в межах контракту від 09.09.2016 року №J0116/01, укладеного з RUIAN SHINE-DRAGON IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай).

У період з 18.04.2017 року по 24.04.2017 року Головним управлінням ДФС у Миколаївській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ «Джем» вимог законодавства України з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару, під час митного оформлення товарів за митною декларацією від 24.12.2016 року №500060702/2016/018416, за результатами якої складено акт від 04.05.2017 року №325/14-29-14-11/40862051 (а.с. 17-25).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ДЖЕМ.» вимог ст. 69 Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України», правил 1, 3(а), 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України» щодо невірної класифікації товарів, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита за МД від 24.12.2016 року №500060702/2016/018416 на суму 14 047,54 грн.; п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за МД від 24.12.2016 року №5000/60702/2016/018416 на суму 2 809,51 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач подав в ГУ ДФС у Миколаївській області заперечення на акт, проте вони були залишені без задоволення, висновки акту перевірки - без змін (а.с. 27-29, 30-32), а на підставі виявлених порушень відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 23.05.2017 року №00099001411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, за основним платежем у розмірі 14 047,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3 511,89 грн., №0009891411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, за основним платежем у розмірі 2 809,51 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 702,38 грн. (а.с. 33, 35).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про порушення позивачем митних правил і податкового законодавства став аналіз відкритих джерел інформації, зокрема, сайту виробника товару - RUIAN SHINE-DRAGON IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) щодо характеристик товару вказаного виробника.

З урахуванням положень 1, 3(а), 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, з урахуванням призначення, матеріалу та способу виготовлення товару відповідач дійшов висновку, що товар «мішки пакувальні текстильні сітчасті» має класифікуватись згідно УКТ ЗЕД у товарній підкатегорії 5608193000 (ставка ввізного мита 5%).

Також, відповідачем враховано те, що рішенням Кіровоградської митниці Міндоходів від 14.02.2014 року №NKT-901-0005-2014 щодо товару «сітки плетені пакувальні з зав'язкою (сітка-мішок), з пропіленових ниток…» визначався код згідно УКТ ЗЕД 5608 19 30 00 (ставка ввізного мита 5%).

За таких обставин, контролюючий орган дійшов висновку про неправильність визначення позивачем коду поставленого товару за митною декларацією від 24.12.2016 року №5000/60702/2016/018416 згідно УКТ ЗЕД 6305331000 із застосуванням ставки ввізного мита у розмірі 4% з митної вартості товару.

Не погоджуючись із виявленими порушеннями, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість збільшення грошових зобов'язань та застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду з позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень контролюючого органу.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки митним органом, приймаючи митну декларацію, віднесено товар до певного коду товарної номенклатури та пропущено товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), в подальшому контролюючий орган не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки.

При цьому, при вирішенні спору суд першої інстанції застосував правову позицію, викладену Верховним Судом України у постановах від 21.01.2011 р., 18.09.2012 р., 04.11.2014 р., 18.11.2014 р. (справи №№ 21-64а10, 21-203а12, 21-479а14, 21-509а14 відповідно).

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильним, але ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно із ч.ч. 4, 7, 8 вказаної статті Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Разом з цим, відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Водночас, згідно із п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Аналіз наведених норм показав, що обов'язок визначення у відношенні товару коду класифікації покладається на декларанта товару, що поставляється на митну територію України, а орган доходів і зборів має перевірити правильність класифікації товару, поданого до митного оформлення.

У разі виявлення під час митного оформлення товару порушення правил класифікації орган доходів і зборів має самостійно класифікувати такий товар.

Про зміну класифікації заявленого до митного оформлення товару орган приймає відповідне рішення, яке може бути предметом оскарження до органу вищого рівня або до суду.

Повноваженнями щодо прийняття рішення про класифікацію товару орган доходів і зборів наділений і після проведення митного оформлення товару.

Разом з цим, як показали обставини справи, орган доходів і зборів не приймав рішення про класифікацію товару, поставленого позивачем на митну територію України за митною декларацією від 24.12.2016 року №5000/60702/2016/018416, в тому числі, і після проведення митного оформлення товару.

Фактично, зміна класифікації вказаного товару, а відтак - і збільшення митних платежів і податку на додану вартість, відбулись на підставі інформації з відкритих джерел - сайту виробника товару RUIAN SHINE-DRAGON IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) щодо характеристик товару вказаного виробника, тобто не у відповідності до ч.ч. 4, 7 ст. 69 Митного кодексу України.

Зазначені обставини свідчать про те, що визначення суми грошових зобов'язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень рішень відбулось за відсутності результатів митного контролю, а також рішення компетентного органу про зміну класифікації товару, отриманих після закінчення процедури митного оформлення та випуску товару, тобто за відсутності правових підстав.

Таким чином, оскільки нарахування мита та податку на додану вартість відбулось не у відповідності Закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вбачав підстави для задоволення позову.

При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що контролюючим органом ставиться питання щодо неправильності визначення класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 6305331000, тобто кодом класифікації товару, який не визначався декларантом у митній декларації від 24.12.2016 року №5000/60702/2016/018416.

Правильність чи помилковість задекларованої класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 6305559000 у декларації від 24.12.2016 року №5000/60702/2016/018416 контролюючим органом у встановлено Законом порядку не встановлювалась.

Водночас, суд першої інстанції дійшов помилково висновку про можливість застосування до спірних правовідносин правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постановах від 21.01.2011 р., 18.09.2012 р., 04.11.2014 р., 18.11.2014 р. (справи №№ 21-64а10, 21-203а12, 21-479а14, 21-509а14 відповідно), оскільки правовідносини у вказаних справах врегульовані Митним кодексом України від 11.07.2002 року №92-IV, який втратив чинність 01.06.2012 року.

Як показав аналіз вищенаведених норм, із набранням чинності 01.06.2012 року Митним кодексом України від 13.03.2012 року №4495-VI, обов'язок щодо визначення коду товару покладається на декларанта, а орган доходів і зборів наділений повноваженнями щодо здійснення контролю правильності класифікації цього товару незалежно від того чи завершилось митне оформлення товару чи ні.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність у органу доходів і зборів повноважень визначати код товару після проходження митних процедур і завершення митного оформлення є неправильним.

З огляду на вищевикладене, оскільки висновок суду першої інстанції про задоволення позову є правильним, проте ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України підлягає зміні в частині мотивів, з яких виходив суд першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року - змінити, в частині мотивів, з яких виходив суд першої інстанції при ухваленні судового рішення.

Постанова суду апеляційного інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 27.02.2018 р.

Головуючий суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк