Постанова № 72443390, 26.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 509/2802/17

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кириченко П.Л.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Потапчука В.О.

судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на постанову Овідопільського районного суду Одеської області від 22 серпня 2017 року по справі №509/2802/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, секретаря Авангардівської селищної ради Щур Валентини Василівни про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною бездіяльність секретаря Авангардівської селищної ради Щур В.В. по розгляду запиту на інформацію від 18.07.2017 року; зобов'язати Авангардівську селищну раду Овідіопольського району Одеської області у п'ятиденний строк з дня набрання постановою чинності надати відповідно до запиту на інформацію від 18.07.2017 року засвідчені копії запитів про проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_3 та Довідки про результати спеціальної перевірки відомостей ОСОБА_3 у разі її наявності.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 19.07.2017 року вона подала до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області запит на одержання публічної інформації. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства запит не був задоволений, запитувану інформацію селищна рада не надала, чим порушено право позивача на доступ до публічної інформації, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись з позовом за захистом своїх прав та інтересів в судовому порядку.

Постановою Овідопільського районного суду Одеської області від 22 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано посадових осіб Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області надати ОСОБА_1 відповідно до запиту на інформацію від 18 липня 2017 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовивлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

19.07.2017 року ОСОБА_1 подала Авангардівській селищній раді Овідіопольського району Одеської області запит на одержання публічної інформації (а.с. 5).

У вказаному запиті позивач просив відповідача надати засвідчені копії запитів про проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_3 та Довідки про результати спеціальної перевірки відомостей ОСОБА_3 у разі її наявності.

Розглянувши запит, відповідачем 25.07.2017 року надано відповідь за №22пі, якою у наданні запитуваних позивачем документів відмовлено (а.с. 6-7).

Як вбачається із вказаної відповіді, відмовляючи позивачу у задоволенні запиту, відповідач послався на те, що така інформація є інформацією з обмеженим доступом, тому її надання суперечить вимогам Закону.

Вважаючи незаконною відмову у наданні запитуваної інформації, позивач звернулася із цим позовом, в якому ставиться питання про зобов'язання відповідача надати публічну інформацію на запит в судовому порядку.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки матеріалами справи підтверджується забезпечення відповідачем відповіддю на запит позивача, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду запиту на інформацію є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Разом з цим, суд першої інстанції, оцінивши зміст запитуваної інформації, дійшов висновку про те, що така інформація становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація), у зв'язку із чим вбачав всі підстави для зобов'язання посадових осіб селищної ради задовольнити запит позивача.

Колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI.

Статтею 1 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI визначено публічну інформацію як відображену та задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформацію, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI).

Відповідно до ст. 20 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI загальний строк розгляду запиту на інформацію становить не більше п'яти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що за правилами законодавства, що регулює спірні правовідносини, заявник є вільним в одержанні інформації, а розпорядник цієї інформації зобов'язаний надати її на такий запит, крім випадків, визначених Законом.

Вказані виключення містить ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та визначається як інформація з обмеженим доступом.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація.

Згідно із ч. 2 вказаної статті Закону обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Колегія суддів враховує те, що відповідно до ст. 7 Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Зазначені положення кореспондуються із приписами абз. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, згідно яких інформація про результати спеціальної перевірки та документи щодо її проведення є конфіденційними, якщо вони не містять відомостей, що становлять державну таємницю.

Колегія суддів враховує те, що відповідно до порядку проведення спеціальної перевірки, визначеному у ч. 3 вказаної статті Закону, після одержання письмової згоди особи, яка претендує на зайняття посади, на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, не пізніше наступного дня надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки відомостей, передбачених у частині третій статті 56, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття відповідної посади, за формою, яку затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно із ч. 3 ст. 58 Закону України від 14.10.2014 року №1700-VII орган, на посаду в якому претендує особа, на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Виходячи зі змісту наведених норм та вимог запиту на інформацію, колегія суддів робить висновок про те, що Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI є розпорядником публічної інформації, а тому мають забезпечувати її надання за відповідними запитами у порядку та терміни, визначені Законом.

Водночас, у запиті на інформацію позивач просив розпорядника публічної інформації надати засвідчені копії запитів про проведення спеціальної перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_3 та Довідки про результати спеціальної перевірки відомостей ОСОБА_3 у разі її наявності, тобто документи, а також інформацію, що стосуються результатів спеціальної перевірки та документів щодо її проведення.

Таким чином, запитувані позивачем інформація і документи чинним законодавством визначена конфіденційною, а зазначені обставини позбавляють розпорядника публічної інформації можливості задовольнити запит на таку інформацію.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що вказана інформація не підлягає обмеженню з урахуванням тієї обставини, що вказана інформація стосується виключно посадових осіб органу місцевого самоврядування і у такому разі запитувана інформація підлягає обов'язковому розкриттю за запитом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII рішення про призначення (обрання) або про відмову у призначенні (обранні) на посаду, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки.

Аналіз наведеної норми дає колегії суддів підстави для висновку, що запитувана інформація є такою, що обмежена фізичною особою (ОСОБА_3), а тому може бути поширена лише за згодою цієї особи, тобто не на розсуд розпорядника цієї інформації.

З огляду на наведене, не обґрунтованими також залишились доводи позивача про існування суспільного інтересу щодо цієї інформації і з цих підстав - необхідності її розкриття, враховуючи те, що вказана інформацію фактично стосується особи, що претендує на зайняття посади в органі місцевого самоврядування та не стосується самої діяльності суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, оскільки запитувана позивачем інформація є конфіденційною, обмежується Законом, розкриття цієї інформації потребує згоди фізичної особи, а існування суспільного інтересу щодо цієї інформації є необґрунтованим, колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи у задоволенні запиту позивача діяв на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством, а тому суд першої інстанції помилково вбачав обставини для часткового задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області - задовольнити.

Постанову Овідопільського районного суду Одеської області від 22 серпня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, секретаря Авангардівської селищної ради Щур Валентини Василівни про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 27.02.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк