Постанова № 72442860, 20.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1115/17 Головуючий у І інстанції: Лиска І.Г.

Судді: Виноградова О.І., Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (повний текст виготовлено 31 травня 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа: Київський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

22 березня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила (з урахуванням уточнень) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум при Міністерстві оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 від 02 грудня 2016 року №109, зобов'язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, пов'язаної зі смертю військовослужбовця ОСОБА_3, 1988 року народження, виходячи з розмірів, визначених ст.162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум при Міністерстві оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 від 02 грудня 2016 року №109, зобов'язано Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, пов'язаної зі смертю військовослужбовця ОСОБА_3, 1988 року народження, виходячи з розмірів, визначених ст.162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на день смерті ОСОБА_3 не проходив військову службу в Збройних Силах України та не був військовослужбовцем, у зв'язку з чим дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на нього та членів його сім'ї не поширюється. Оскільки на день смерті ОСОБА_3 на військовій службі не перебував, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_3

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в якій остання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, зазначаючи, що причиною смерті ОСОБА_3 було захворювання, отримане ним в період проходження військової служби, та відповідно до пп.2 п.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Третя особа подала до суду пояснення до апеляційної скарги, в якому просила апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі та відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, зазначаючи, що ОСОБА_3 на день смерті не був військовослужбовцем, у зв'язку з чим дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на нього та членів його сім'ї не поширюється.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року зупинено провадження у справі до 18 жовтня 2017 року, витребувано від Центральної патологоанатомічної лабораторії Міністерства оборони України належним чином посвідчену Довідку про причини смерті ОСОБА_3 від 04 липня 2016 року №144, витребувано від Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України копію протоколу від 18 липня 2016 року №3126; висновок, що смерть ОСОБА_3 пов'язана із захистом Батьківщини, а також відомості про те, чи пов'язана смерть ОСОБА_3 із виконанням обов'язку військової служби, з додаванням копій відповідних документів.

17 жовтня 2017 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшли пояснення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, відповідно до яких не вбачається можливим надання запитуваної інформації та копії медичних документів на підставі ухвали в адміністративному провадженні, а не ухвали слідчого чи слідчого судді, без особистої письмової згоди на це громадянина чи його дружини, родичів чи офіційних представників ОСОБА_3

У судовому засіданні 18 жовтня 2017 року суд вирішив не поновлювати провадження у справі та повторно направив ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.

Також судом направлено до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України запит від 29 листопада 2017 року №810/1115/17/8057/2017, яким повторно витребувані документи, зазначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року.

22 грудня 2017 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшли пояснення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, в яких остання зазначала, що не вбачається законним та можливим розголошення лікарської таємниці, примусу до таких дій з боку суду і надання копій медичних документів на підставі ухвали в адміністративному провадженні, а не постанови слідчого чи слідчого судді у кримінальному провадженні, без особистої письмової згоди на це громадянина чи його дружини, родичів чи офіційних представників (спадкоємців) померлого ОСОБА_3 Крім того в наданих поясненнях було заявлено клопотання про відвід головуючого-судді з посиланням на опосередковану заінтересованість в розгляді справи.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року зупинено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа: Київський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії до вирішення питання про відвід, передано справу №810/1115/17 для визначення судді у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу колегії, що розглядає справу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року у задоволенні заяви Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про відвід судді-доповідача у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа: Київський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20 лютого 2018 року о 12 год. 00 хв.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа: Київський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні заявленого в судовому засіданні представником відповідача клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, яке підтримав представник Київського обласного військового комісаріату та проти якого заперечували позивач та її представник, з огляду на його необґрунтованість та невстановлення можливості впливу зазначеного рішення на права, свободи, інтереси та обов'язки Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 17 травня 2016 року Згурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1.

ОСОБА_3 був призваний на військову службу при частковій мобілізації 09 лютого 2015 року згідно ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (згідно Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15/2015) та демобілізований 05 травня 2016 року за станом здоров'я, що підтверджується довідкою Згурівського РВК Київської області від 12 липня 2016 року №86.

Згідно довідки військової частини - польова пошта В2050 від 05 травня 2016 року №1793 солдат ОСОБА_3 в період з 30 квітня 2015 року по 19 жовтня 2015 року та з 12 листопада 2015 року по 05 лютого 2016 року безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Згурівського РВК Київської області від 30 травня 2014 року №25 та картки дослідження та медичного огляду військовозобов'язаних від 30 травня 2014 року встановлено, що ОСОБА_3 був здоровий та придатний до військової служби.

Згідно виписки №1691 від 22 грудня 2015 року із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у 66 ВМГ Міністерства оборони України з 17 грудня 2015 року по 22 грудня 2015 року з основним діагнозом: гостра інфекція дихальних шляхів по типу ринофарінгиту, легкого ступеня тяжкості, супутній: уретрит.

Відповідно до виписки №230 від 05 лютого 2016 року із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у 66 ВМГ Міністерства оборони України з 03 лютого 2016 року по 05 лютого 2016 року з основним діагнозом: хронічна вірусна інфекція? Інфекційний мононуклеоз.

Згідно перевідного епікризу №804 Дніпропетровського військового госпіталю Міністерства оборони України ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні від 05 лютого 2016 року по 08 лютого 2016 року з діагнозом: хронічна ретровірусна інфекція? Інфекційний мононуклеоз? Фарингомікоз.

Згідно довідки Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» від 29 лютого 2016 року №118 ОСОБА_3 знаходився на лікуванні з 08 лютого 2016 року по даний час з діагнозом: лімфоденопатія неуточненої етимології.

Відповідно до витягу з історії хвороби №3408 Клініки інфекційних хвороб Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» ОСОБА_3 перебуває на стаціонарному обстеженні та лікування з 08 лютого 2016 року по 15 березня 2016 року з діагнозом: хронічна ретровірусна інфекція, IV клінічна стадія, ВДТБ (04.03.2016) периферичних лімфатичних вузлів, фаза інфільтрації, деструкція (-), МБТ (-), М (-), К 90), резистентність (0), Гіст.(0), Кат 3, Ког 1 (2016). Кандидоз ротоглотки. Хронічний первинно-латентний токсоплазмоз, що також відображено в консультативному висновку від 08 квітня 2016 року Київського обласного центру профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом.

Згідно довідки №223 від 13 квітня 2016 року Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні від 08 лютого 2016 року по 13 квітня 2016 року з діагнозом: Менінгоенцефаліт (туберкульозний) ВДТБ (04.03.2016) периферичних лімфатичних вузлів, фаза інфільтрації, деструкція (-), МБТ (-), М (-), К (0), резистентність (0), Гіст.(0), Кат 3, Ког 1 (2016), орофарингеальний кандидоз.

Відповідно до свідоцтва про хворобу ОСОБА_3 №479, виданого Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України 27 квітня 2016 року за №1471, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: хронічна ретровірусна інфекція, IV клінічна стадія, орофарингеальний кандидоз ротоглотки, хронічний первинно-латентний токсоплазмоз. Захворювання, ні, не пов'язані з проходженням військової служби; ВДТБ (15.04.2016) генералізований: лімфатичних вузлів (поліаденопатія), фаза інфільтрації, дестр. (-), МБТ (-), М (-), К (0), Рез. (0), Гіст.(+); менінгоенцефаліт, МБТ (-), ПЛР ДНК (+), Кат. 1, Ког. 2 (04.2016). Захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо - на підставі ст.ст. 5а, 2а графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Потребує звільнення від виконання військових обов'язків за станом здоров'я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.

Згідно виписного епікризу №3408 Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКВ» ОСОБА_3 перебував на стаціонарному обстеженні і лікуванні з 08 лютого 2016 року до 07 травня 2016 року з діагнозом хронічна ретровірусна інфекція, IV клінічна стадія, орофарингеальний кандидоз ротоглотки, хронічний первинно-латентний токсоплазмоз. ВДТБ (15.04.2016) генералізований: лімфатичних вузлів (поліаденопатія), фаза інфільтрації, Дестр. (-), МБТ (-), М (-), К (0), Резистентність (0), Гіст.(+); менінгоенцефаліт, МБТ (-), ПЛР ДНК (+), Кат. 1, Ког. 2 (04.2016).

Наказом командира 43 окремої артилерійської бригади (по особовому складу) від 05 травня 2016 року №46-РС відповідно до п.1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у відставку за пп.«б» (за станом здоров'я - на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) солдата ОСОБА_3

Згідно витягу з наказу командира військової частини - польова пошта В2050 від 05 травня 2016 року №127 військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період солдата ОСОБА_3 звільнено з військової служби у відставку наказом командира 43 ОАБр №46-РС (по особовому складу) від 05 травня 2016 року відповідно до пп.«б» (за станом здоров'я) п.1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до Згурівського РВК Київської області. З 05 травня 2016 року виключити із списків особового складу військової частини - польова пошта В2050 та зняти з усіх видів забезпечення, а з котлового забезпечення з 06 травня 2016 року.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04 липня 2016 року серії НОМЕР_2.

Згідно довідки про причину смерті від 01 липня 2016 року №144 причина смерті ОСОБА_3 хронічна вірусна інфекція В20 з ураженням головного мозку.

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №3126 від 18 липня 2016 року захворювання старшого солдата у відставці ОСОБА_3, 1988 року народження, а саме: «Хронічна ретровірусна інфекція, IV клінічна стадія; орофарингеальний кандидоз ротоглотки; хронічний первинно-латентний токсоплазмоз». ВДТБ (15 квітня 2016 року) генералізований: лімфатичних вузлів (поліаденопатія), фаза інфільтрації, Дестр. (-), МБТ (-), М (-), К (0), Рез. (0), Ґіст. (+), Менінгоенцефаліт, МБТ (-), ПЛР ДНК (+), Кат.1, Ког.2 (квітень 2016 року), які призвели до розвитку «Хронічної ретровірусної інфекції В20 з ураженням головного мозку», що стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 04 липня 2016 року відділу державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м.Києві та довідкою про причину смерті №144 від 04 липня 2016 року ЦПАЛ МОУ - захворювання та причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини. Постанову про причинний зв'язок захворювань згідно свідоцтва про хворобу госпітальної ВЛК терапевтичного профілю НВМКЦ «ГВКГ» №479 від 19 квітня 2016 року - відмінити.

15 листопада 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали заяви до Згурівського РВК Київської області про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3

Листом від 22 листопада 2016 року №2/5/3652 Згурівський РВК Київської області направив до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_3, який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок (під час) захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини, з відповідними документами.

Згідно протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 02 грудня 2016 року №109, розглянувши подані документи комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги матері, дружині та сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 (Київський ОВК), оскільки на день смерті він не був військовослужбовцем. Стаття 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що твердження відповідача щодо відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що загиблий ОСОБА_3 на день смерті не був військовослужбовцем та був виключений зі списків частини до дня смерті, суперечать вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктами 1, 2 ч.2 наведеної статті передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Згідно ч.1 ст.161 цього Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

Відповідно до п.«а» ч.1 ст.162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Частинами 1, 6, 9 ст.163 наведеного Закону передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (п.1 Порядку).

Згідно п.3 наведеного Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Відповідно до п.5 вказаного Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол №3126 від 18 липня 2016 року) захворювання ОСОБА_3, які призвели до розвитку «Хронічної ретровірусної інфекції В20 з ураженням головного мозку», що стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року, пов'язані із захистом Батьківщини.

Таким чином, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, що мало місце в період проходження ним військової служби, а тому члени його сім'ї, батьки та утриманці мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

У відповідності до п.10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;

сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені документи були подані до Київського обласного військового комісаріату та надіслані останнім до Департаменту фінансів Міністерства оборони України з висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї військовослужбовця ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини (супровідний лист №2/5/3652 від 22 листопада 2016 року).

В той же час, за наслідком розгляду поданих документів згідно протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 02 грудня 2016 року №109 комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги матері, дружині та сину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 (Київський ОВК), оскільки на день смерті він не був військовослужбовцем з посиланням на ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби.

У своїй апеляційній скарзі відповідач також зазначає, що на день смерті ОСОБА_3 він не був військовослужбовцем, у зв'язку з чим дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на нього та членів його сім'ї не поширюється. Оскільки на день смерті ОСОБА_3 на військовій службі не перебував, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_3

Висновки комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та твердження апелянта, що на ОСОБА_3 не розповсюджується положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки він на момент смерті не відповідав визначенню військовослужбовця, наведеного у ч.1 ст.5 вказаного Закону, абз.4 ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», колегія суддів вважає необґрунтованими.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, беруть участь у всеукраїнському і місцевих референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України.

Відповідно до абз.4 ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Наведені визначення стосуються діючих військовослужбовців, в той час, як ОСОБА_3 на момент смерті був колишнім військовослужбовцем, який приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області, а тому на нього та членів його сім'ї розповсюджуються пільги та права, встановлені для них законодавством України. Крім того, нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено призначення та виплата одноразової грошової допомоги і після проходження служби або звільнення.

В силу ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В свою чергу, ст.40 зазначеного Закону передбачено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Таким чином, на ОСОБА_3, який виконував конституційний обов'язок щодо захисту Батьківщини та помер внаслідок захворювання, що пов'язане з захистом Батьківщини, розповсюджуються гарантії правового та соціального захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в тому числі і щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї внаслідок смерті військовослужбовця.

У відповідності до пп.ґ) п.21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема, «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період перебування в діючій армії.

Отже зазначене у витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол №3126 від 18 липня 2016 року) захворювання та причина смерті ОСОБА_3, так, пов'язані із захистом Батьківщини, безпосередньо вказує на те, що зазначене захворювання виникло в період служби у військових частинах, що входять до складу діючої армії, тобто фактично смерть настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження ним військової служби.

Крім того, відповідно до ст.164 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Отже, законодавством визначено перелік підстав, за наявності яких призначення і виплата відповідної одноразової грошової допомоги не здійснюються, натомість, жодна з цих обставин не була підставою для непризначення та невиплати одноразової грошової допомоги позивачу.

Частинами 1, 2 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 02 грудня 2016 року №109 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу з наведених у ньому підстав є таким, що прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, всупереч вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини, не на підставі чи у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, за відсутності передбачених підстав для нездійснення призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум при Міністерстві оборони України, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 від 02 грудня 2016 року №109 не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, порушує право позивача на соціальний захист, як члена сім'ї військовослужбовця, за захистом якого вона звернулась до суду, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень наявні підстави для зобов'язання Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, пов'язаної зі смертю військовослужбовця ОСОБА_3, виходячи з розмірів, визначених ст.162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При цьому, доводи апелянта щодо безпідставності зобов'язання здійснити нарахування та виплати одноразової грошової допомоги з огляду на дискреційність повноважень Міністерства оборони України в цій частині колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи дослідження та встановлення судом вчинення позивачем всіх дій щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги (звернення у відповідності до вимог чинного законодавства з заявою та доданими документами до Київського обласного військового комісаріату), а також розгляду відповідачем та прийняття відповідного рішення на підставі поданих документів з огляду на невідповідність підстав відмови в призначенні одноразової грошової допомоги зазначеним в ст.164 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» піставам та відсутності інших зазначених відповідачем підстав для прийняття рішення про відмову в призначенні, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку суб'єкт владних повноважень не має свободи розсуду щодо прийняття певного рішення, оскільки підстави для відмови є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а зобов'язання розглянути повторно заяву не є ефективним способом захисту порушених прав позивача.

Клопотання, викладені в поясненнях Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, не підлягають до задоволення, оскільки остання не є учасником справи, а тому не наділена процесуальними правами у відповідності до ст.44 КАС України, в тому числі і щодо подачі клопотань.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 26 лютого 2018 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Л.В.Бєлова

І.О.Лічевецький