Постанова № 72442448, 19.02.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2018 року м.Дніпро Справа № 904/8193/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач)

суддів: Вечірко І.О., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання Манчік О.О.

розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.17р., у справі №904/8193/17, суддя Петрова В.І., повний текст рішення складено 21.11.2017р.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м.Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 211 936,99 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 17738,28 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 року ( суддя – Петрова В.І.) позов задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 211 133,12грн., збір за зберігання вантажу у розмірі 17 738,28грн. та 3 433,07грн. судового збору.

Рішення мотивоване обґрунтованістю вимог позивача.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що вагони не були вагонами інвентарного парку залізниці (тобто власності залізниці). Власниками спірних вагонів були треті особи. Затримані спірні порожні вагони у підходах до станції призначення не знаходились в очікуванні під вантажні операції. Причини затримки не залежали від Одержувача вантажу. Затримка порожніх вагонів на попутних станціях сталася як з вини перевізника, так з вини відправника, оскільки в той період часу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» приймав вагони згідно до плану затвердженого з залізницею. Одержувач не відмовлявся від прийняття вантажу. Відправник направляв велику кількість вагонів понад узгоджену кількість та понад узгоджений з залізницею місячний план перевезення вантажів ф. ГУ-12 (вже виконаний на той момент та підтверджений обліковими картками). Отже, вини у затримці вагонів ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (вантажоодержувача вантажовласника) - не має, а тому нарахування та стягнення вказаних коштів є протизаконним. Залізниця несе також відповідальність за організацію перевезення та затримку, що виникла, оскільки взяла на себе відповідальність за організацію перевезення за відповідними договорами. Оскільки під`їзні колії вантажоодержувача, а також максимальна спроможність навантажувальних фронтів, є технічно обмеженими й прийняти таку кількість вагонів понад вказані показники було неможливо, суд неправильно застосував положення ст. 121 Статуту залізниць України, що передбачає звільнення вантажоодержувача від плати за користування вагонами і контейнерами: у разі подання залізницею вагонів у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів одержувача. Вагон є транспортним засобом основною функцією якого є перевезення матеріальних цінностей (вантажу), тому він не може бути вантажем, якщо сам не перевозиться в іншому транспортному засобі, отже, суд неправомірно стягнув збір за зберігання вантажу. Матеріалами справи встановлено, що вагони були порожніми, вантажу в них жодного не було. Одночасне стягнення судом плати за користування вагонами та збір за зберігання, є неправомірним.

Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи, які наведені в апеляційній скарзі. Просив її задовольнити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказали, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги встановила наступне.

25.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - Власник колії) укладений договір № ПР/М-12-1/132-НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", яка примикає до станції Ароматна філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" (далі - Договір).

Цим договором сторони врегулювали порядок експлуатації під'їзної колії, яка належить власнику, що примикає стрілкою № 20 в парній горловині станції Ароматна залізниці, і обслуговується власним локомотивом. Межею під?їзної колії є вхідний світлофор «ЧФ». Встановлений на відстані 540 метрів від граничного стовпчика стрілки № 20 (пункт 1 договору).

Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування та організацію руху на під'їзній колії (п. 4 договору).

Передача всіх вагонів на під?їзну колію здійснюється за повідомленням. Повідомлення про подачу вагонів на під?їзну колію передається не пізніше ніж за 2 години до подачі вагонів, прийомоздавальником станції Ароматна прийомоздавальнику Власника особисто, з реєстрацією в книгу повідомлень форми ГУ-2 (п. 5 договору).

Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з передавальних колій №№ 4, 6, 8, 10, 12 станції Ароматна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п. 6 договору).

Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить: по вазі не більше 1200 тонн (п. 7 договору).

З під'їзної колії вагони повертаються залізниці на одну з колій станції Ароматна №№ 4, 6, 8, 10, 12 (п.9 договору).

Для під'їзної колії встановлюється загальний час знаходження всіх вагонів – 15,25 годин (п. 11 договору).

Відповідно до пункту 12 власник колії сплачує залізниці плату:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними в Тарифному керівництві № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);

- за зберігання вантажів у вагонах, у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станціях призначення та на підходах до неї), - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з чинними нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у порядку передоплати через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення (пункт 14 договору).

Договір укладається терміном на п'ять років і діє з 01.01.2013 року по 31.12.2017 року включно (п. 18 договору).

У лютому та березні 2017р. позивачем за накладними прийняті до перевезення порожні власні вагони на адресу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»

Відповідно до зазначених накладних станцією призначення є станція Ароматна Придніпровської залізниці.

На шляху прямування дані вагони були затримані згідно наказів №129 від 28.02.2017р., №134 від 28.02.2017р., №135 від 01.03.2017р., №137 від 01.03.2017р., №141 від 01.03.2017р., №142 від 01.03.2017р., №146 від 01.03.2017р., №147 від 01.03.2017р., №148 від 01.03.2017р., №156 від 01.03.2017р., №159 від 01.03.2017р., №164 від 02.03.2017р., №169 від 02.03.2017р., №172 від 02.03.2017р., №175 від 03.03.2017р., №183 від 06.03.2017р., №184 від 06.03.2017р., №185 від 06.03.2017р., №186 від 06.03.2017р., №187 від 06.03.2017р., №189 від 06.03.2017р., №191 від 06.03.2017р., №193 від 06.03.2017р., №194 від 06.03.2017р., №195 від 06.03.2017р., №196 від 06.03.2017р., №198 від 06.03.2017р., №199 від 06.03.2017р., №202 від 07.03.2017р., №208 від 07.03.2017р., №217 від 08.03.2017р., №218 від 08.03.2017р., №219 від 08.03.2017р., №220 від 08.03.2017р., №221 від 08.03.2017р., №223 від 08.03.2017р., №227 від 09.03.2017р., №229 від 09.03.2017р., №230 від 09.03.2017р., №231 від 09.03.2017р., №232 від 09.03.2017р., №238 від 10.03.2017р., №239 від 10.03.2017р., №242 від 10.03.2017р., №247 від 10.03.2017р.

Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станцій призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Ароматна Придніпровської залізниці неприйнятих вагонів, що надійшли на адресу відповідача.

За цим фактом станціями затримки Павлоград-1, Синельникове-2, Новомосковськ-Дніпровський, Самарівка, Верхівцеве, Нижньодніпровськ-Вузол, Синельникове-1, Ігрень, Нижньодніпровськ складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів, акти загальної форми ГУ-23 та станцією призначення Ароматна вчасно повідомлено представників відповідача про затримку спірних вагонів, про що свідчать підписи відповідальних працівників відповідача на повідомленнях.

Наявність скупчення вагонів на станції Ароматна з вини відповідача в період видачі наказів підтверджується Актами загальної форми ГУ-23, копії яких наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.240 – 250, т.2 а.с. 1 – 85). Дані акти підписані без зауважень.

За весь час користування вагонами Позивачем нарахована плата за користування спірними вагонами по відомостях плати ф.ГУ-46 на суму 211133,12 грн., з урахуванням ПДВ, та збір за зберігання вантажу по накопичувальним карткам ф.ФДУ-92 №№27039001, 27039002 в сумі 17 738,28 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до приписів частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Згідно ст. ст. 42, 46 Статуту залізниць України, залізниця зобов?язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу у день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Статтею 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами – суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Підпунктом 2.1. пункту 2 Тарифного керівництва № 1встановлено, що збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (одиниці) справляється у розмірі 5,90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної.

Відповідно до п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 р. № 113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам’яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Пунктами 8, 9 розділу ІІІ даних Правил встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Згідно п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000р. № 644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Термін безоплатного зберігання обчислюється:

якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

при затримці - з моменту затримки.

Розмір плати за зберігання вантажу визначається за тарифами, встановленими у п. 2.1 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року № 317 (далі - Збірник тарифів).

Після закінчення терміну безоплатного зберігання при зберіганні вантажів у вагонах (у тому числі у контейнерах) нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тонну вантажу.

Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу.

У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 року №13 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів "Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 106/26551, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002.

Таким чином, з урахуванням наведених правових положень та встановлених судом обставин справи, колегія суддів вважає, що суд попередньої інстанції, здійснивши перевірку наданих ПАТ розрахунків, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність нарахування залізницею плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у зазначеному розмірі.

Посилання Скаржника на те, що він не є вантажовласником і не повинен сплачувати нараховані платежі є безпідставними, оскільки ст. 6 Статуту залізниць України зазначає, що вантажоодержувач (одержувач вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж. Таким чином, в спірних накладних вантажоодержувачем (одержувачем вантажу, вантажовласником) вказаний саме ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

За обставин відсутності з боку Відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

Несвоєчасне забирання з колій станції Відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Отже, Відповідачем не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станції призначення.

Згідно п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Відповідно до п.п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005р. №507, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). Окрім того, відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т. ч. поїздів відповідача, його контрагентів.

Зайнятість приймально-відправних колій по станції призначення згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних, вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Даний висновок збігається з правовою позицією, викладеною в ОСОБА_1 господарського суду України від 12.06.2014 №0701-11/96/715/14, що кореспондується з постановами Вищого господарського суду України у справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13, 904/3583/14.

Стосовно заперечень відповідача щодо одночасного нарахування збору за зберігання вантажу та плати за користування вагонами слід зазначити, що з метою однакового і правильного застосування законодавства у вирішенні спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею, президія Вищого господарського суду України в п. 1.6 Роз'яснень від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (із змінами і доповненнями) роз'яснила, що пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва N1.

Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право у разі втрати частини вагонів із групи, оформленої одним перевізним документом, - витребувати у залізниці складання комерційного та інших актів та заявити вимоги про відшкодування збитків у встановлених Статутом розмірах; право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Що стосується посилання заявника апеляційної скарги на прийняття залізницею для перевезення вагонів на адресу відповідача понад встановлений план, що призвело до скупчення вагонів то слід зазначити наступне.

Як вбачається з листа начальника ВП «Дніпровське відділення» філії «ГІОЦ», замовлення на перевезення вантажів та формування планів здійснюється в автоматизованій системі АС «Месплан». Згідно інструкції по роботі підсистеми пересилки порожніх вагонів всі «електронні заявки на пересилку» без виключення створюються оператором (власниками) рухомого складу та узгоджуються отримувачем порожніх вагонів (вантажовідправником) та залізницею призначення. При оформлені документів АС «Месплан» перевіряє наявність узгодженої заявки. Якщо користувачі з правами залізниця призначення або вантажовідправник не узгодили кількість заявлених оператором обсягів «електронної заявки на пересилку» документ на пересилку порожніх вагонів не оформляється (т.3 а.с.142).

Дані, зазначені в листі щодо погодження обсягів поставок вагонів та конкретної дати користувачами з правами вантажовласника та залізниці призначення підтверджується розділами 2.2.1 та 2.2.2 Інструкції по роботі підсистеми планування пересилки порожніх власних вагонів в АС «Месплан» (оперативне планування) (т.3 а.с.145).

Отже, доводи відповідача щодо вини залізниці у скупченості вагонів у зв?язку з прийняттям до перевезення вагонів в більшій кількості не відповідає дійсності.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.

Витрати з судового збору покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017р. у справі № 904/8193/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26.02.2018р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя Л.О. Чимбар

Суддя І.О. Вечірко