Постанова № 72441828, 13.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р. Справа№ 910/16955/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Жук Г.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Новик Є.М. ( за довіреністю №8 від 20.01.2018)

від відповідача 1: Козлінська М.В. ( за довіреністю №44/18-1617 від 09.10.2017)

від відповідача 2 : не з'явився

від третьої особи 1: Грінцов І.В. ( за довіреністю №1212/2017-01 від 12.12.2017)

від третьої особи 2 : Андрюхін Д.В. ( за довіреністю №163 від 10.10.2017)

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 р.

у справі № 910/16955/17 (суддя: Спичак О.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до 1. Державного підприємства "СЕТАМ"

2. Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інвестпроект"

2. товариство з обмеженою відповідальністю "Фосфат"

про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколів та актів,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідачів 1 та 2 про визнання електронних торгів недійсними, скасування протоколів та актів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року у справі №910/16955/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлена рішенням суду, а допущені організатором електронних торгів порушення не вплинули на результати торгів та не призвели до порушення прав та законних інтересів позивача. Зауважив також, що електроні оголошення про проведення електронних торгів містять і інші ідентифікуючи ознаки предметів іпотеки,які фактично дозволяли іпотекодержателю визначитись з необхідністю чи її відсутністю для участі у електронних торгах.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач - публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 по справі №910/16955/17 повністю та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції, при прийняті рішення, не було взято до уваги, що ДП «СЕТАМ» в порушення вимог ст. 43 Закону України «Про іпотеку», п.2 розділу У11 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831\5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1301\29431 надало недостовірну інформацію щодо предметів іпотеки та розмістило неправдиву інформацію щодо лотів в засобах масової інформації. Також, в порушення зазначених норм жодних повідомлень від ДП «СЕТАМ» про виправлення даних в лотах на адресу банку не надходило, а також не було опубліковано в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів з місцезнаходженням предмета іпотеки з виправленими даними в лотах. На думку скаржника, дії відповідача 1 призвели до порушення прав та інтересів ПАТ «ВТБ БАНК» та порушень норм чинного законодавства України щодо порядку проведення електронних торгів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2017 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та призначено справу до розгляду.

26.01.2018 року через відділ документального забезпечення суду від представників третіх осіб 1 та 2 надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні заперечили проти вимог апеляційної скарги, та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

29.01.2018 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні 13.02.2018 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представники третіх осіб 1 та 2 заперечили проти вимог апеляційної скарги, зазначили, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с 219 т.2).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача 2 за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням від 29.03.2016р. господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/1202/15 позов публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" задоволено: звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 24.05.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 577, що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Фосфат», а саме на:

-компресорну станцію, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна №179-5/800 (сто сімдесят дев'ять тире Б дріб вісімсот). Опис об'єкта: компресорна станція А-1, загальною площею 113,2 кв.м., початкова ціна якої складає 196 402 (сто дев'яносто шість тисяч чотириста дві гривні). Вказаний предмет іпотеки належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю Фосфат на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 183618, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 29.03.2005 року, на підставі Рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 29.03.2005 року №271. Право власності зареєстровано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації та підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.04.2005 року №6902851, реєстраційний номер (РПВН) 4227572, номер запису 1017 в книзі 11;

- будівлю №538, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна №181/5 (сто вісімдесят один дріб п'ять). Опис об'єкта: А-1 Будівля №538, загальною площею 2678,4 кв.м., початкова ціна якої складає 4 647 024 (чотири мільйони шістсот сорок сім тисяч двадцять чотири гривні). Вказаний предмет іпотеки належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю Фосфат на підставі Договору купівлі - продажу будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області 20.12.2007 року за реєстровим №2896. Право власності зареєстровано Обласним комунальним підприємством Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації та підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.12.2007 року № 17209368, реєстраційний номер (РПВН) 10726503, номер запису 1171 в книзі 12.

- парову котельню, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна №1795/870 (сто сімдесят дев'ять Б дріб вісімсот сімдесят). Опис об'єкта: парова котельня А-2, загальною площею 355,1 кв.м., початкова ціна якої складає 616 099 (шістсот шістнадцять тисяч дев'яносто девять гривень). Вказаний предмет іпотеки належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю Фосфат на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 128497, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 10.01.2005 року, на підставі Рішення виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 30.12.2004 року № 970. Право власності зареєстровано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації та підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.01.2005 року № 6203058, реєстраційний номер (РПВН) 4227660, номер запису 1016 в книзі 11;

шляхом реалізації предметів іпотеки з прилюдних торгів, за початковими цінами, визначеними експертом та зазначеними вище, в рахунок погашення заборгованості приватного акціонерного товариства Дніпровський завод мінеральних добрив перед публічним акціонерним товариством ВТБ БАНК за кредитним договором №13ВД від 24 травня 2011р. в розмірі 32 955 553, 45 доларів США (тридцять два мільйони дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят три долари США 45 центів), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 23.01.2015р. 1 долар США = 15,767642 грн. становить 519 631368,71 гривень (п'ятсот дев'ятнадцять мільйонів шістсот тридцять одна тисяча триста шістдесят вісім гривень 71 копійка).( а.с. 33 том 1)

Постановою від 23.10.2017р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду, рішення від 29.03.2016р. господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/1202/15 залишено без змін.

На виконання рішення, 15.04.2016 господарським судом Дніпропетровської області, по справі №904/1202/15 було видано наказ.(а.с.104 т.1)

07.06.2016р. головним державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51353183 на підставі наказу від 15.04.2016р. господарського суду Дніпропетровської області. (а.с.44т.1)

В межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області Департаментом державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було направлено Державному підприємству "СЕТАМ" заявку №1 на реалізацію арештованого майна ВП №51353183 щодо будівлі №538, літера "А-1", яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ , проспект Аношкіна №1795/870, загальною площею 355,10 кв.м, та заявка №2 на реалізацію арештованого майна ВП №51353183 щодо компресорної станції, літера "А-1", яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, №179-Б/800, загальною площею 113,2 кв.м.(а.с.108, 110 т.1)

Як видно з матеріалів справи, листами за №6681/18-18-17 від 07.07.2017р. та №6682/18-18-17 від 07.07.2017р. державне підприємство "СЕТАМ" повідомляло іпотекодавця (боржника) та іпотекодержателя (кредитора) про реалізацію предмету іпотеки шляхом проведення електронних торгів. (а.с. 105, 106 т.1), в яких зазначено: реєстраційний номер лота - 225019; відомості про предмет іпотеки - парова котельня, загальною площею 355,10 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ , проспект Аношкіна, №181/5, день та час проведення електронних торгів - 31.07.2017р. о 09:00; початкова ціна продажу майна - 616 099 грн. та реєстраційний номер лота - 225021; відомості про предмет іпотеки - компресорна станція, літера "А-1", що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, №181/5, день та час проведення електронних торгів - 31.07.2017р. о 09:00; початкова ціна продажу майна - 196 402 грн.

Окрім того, відповідачем 1- Державним підприємством «СЕТАМ» було внесено до системи електронних торгів інформацію про предмети іпотеки, які реалізуються.(а.с.200-215 т.1)

Також, 10.07.2017р. у друкованому засобі масової інформації "Варианты" державним підприємством "СЕТАМ" було розміщено оголошення про проведення електронних торгів з продажу наступного майна: парової котельні, загальною площею 355,10 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ , проспект Аношкіна, №181/5, лот 225019; компресорної станції, літера "А-1", що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, №181/5, лот №225021.(а.с.125 т.1)

11.07.2017р. у друкованому засобі масової інформації "Aviso Днепр" №25-26 відповідачем 1 було розміщено оголошення про проведення електронних торгів з продажу предметів іпотеки - парової котельні, загальною площею 355,10 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ , проспект Аношкіна, №181/5, лот 225019 та компресорної станції, літера "А-1", що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, №181/5, лот №225021.(а.с.124т.1)

Як вбачається з протоколу №275657 проведення електронних торгів (а.с.87 т.1), 31.07.2017р. було реалізовано предмет іпотеки - парову котельню, загальною площею 355,10 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, №179-Б/870, лот 225019, переможцем торгів визначено товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інвестпроект".

Також, за змістом протоколу №275658 проведення електронних торгів, (а.с.92т.1) вбачається, що переможцем торгів з продажу компресорної станції, літера "А-1", що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, №179-Б/800, лот №225021, визначено товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інвестпроект". Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 275657 (а.с. 87, том 1) , переможцем торгів з продажу парової котельні, загальною площею 355, 10 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна 179\-Б\870 є товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інвестпроект".

У зв'язку з проведення реалізації вказаного нерухомого майна, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було складено акти №51353183/5 від 07.08.2017р. та №51353183/5-1 від 07.08.2017р. про реалізацію предметів іпотеки.(а.с.97 т.1).

Не погодившись з проведеними електронними торгами по реалізації предмета іпотеки, позивач звернувся з даним позовом, посилаючись на допущені при проведенні торгів порушення приписів чинного законодавства, зокрема, Порядку реалізації арештованого майна, що затверджений Наказом №2831/5 від 29.09.2016р. Міністерства юстиції України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що на підставі наявних в справі належних та допустимих доказів, позивач був обізнаний щодо всіх ідентифікуючих ознак предметів іпотеки, на які судовим рішенням було звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості третьої особи -2. При цьому, не був позбавлений можливості звернутись до організатора торгів з вимогою щодо надання інформації стосовно предметів реалізації. Предмети іпотеки було реалізовано за ціною , що визначена початковою у судовому рішенні господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904\1202\15. Отже, допущені відповідачем 1 порушення фактично не вплинули на результати торгів, з огляду на недоведення заявником порушення його прав та охоронюваних законних інтересів, внаслідок невірного визначення адреси предметів іпотеки в повідомленні про проведення електронних торгів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено загальні умови та порядок виконання рішень суддів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ч.8 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження " реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Зі змісту Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій вбачається, що вказані нормативно-правові акти не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах (в тому числі електронних торгів), і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону України "Про виконавче провадження" та пункти 5.11, 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Отже, як видно з положень вказаних правових норм, державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими укладено відповідний договір державною виконавчою службою (пункт 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 р. № 332-р "Про проведення експерименту із запровадження нової системи реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" Міністерству юстиції України наказано провести з 01 травня 2014 року у м. Києві, Вінницькій, Дніпропетровській та Львівській областях та з 01 липня 2014 року у Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Харківській та Чернігівській областях, з 06 серпня 2014 року у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях експеримент із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Пунктом 1 Наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 затверджено порядок реалізації арештованого майна.

Уповноважено державне підприємство "СЕТАМ" на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом. (п.2)

Згідно з розділом 1 порядку реалізації арештованого майна, - арештоване майно (далі - майно) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження"), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації; веб-сайт реалізації майна (далі - Веб-сайт) - електронний ресурс, що є складовою частиною системи електронних торгів, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, повідомлення про безоплатну передачу конфіскованого майна, здійснюються реєстрація учасників, подання заяв на участь в електронних торгах та торгах за фіксованою ціною, забезпечується доступ спостерігачів торгів та проводяться електронні торги та торги за фіксованою ціною. Веб-сайт функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет. Інформація на Веб-сайті розміщується державною мовою, за винятком випадків, коли використання літер та символів українською мовою призводить до спотворення розміщуваної інформації (зокрема при написанні адрес сайтів у мережі Інтернет, зазначенні реєстраційних номерів тощо); електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну; Лот - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронних торгах або торгах за фіксованою ціною; Організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - Організатор) - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком;

Як унормовано вимогами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 4 ст. 656 ЦК України визначено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до договорів купівлі-продажу, такий договір може визнаватися недійсним відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

При цьому, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12 - для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів .

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. А відповідно до п. 2.5.2 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що необхідно з урахуванням приписів ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Правове регулювання реалізації з прилюдних торгів предмету іпотеки здійснюється Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про іпотеку" та Порядком реалізації арештованого майна, який затверджено Наказом №2831/5 від 29.09.2016р. Міністерства юстиції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за №1301/2943.

За приписами ч.1 ст.41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Статтею 43 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки. Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію. Організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Аналогічний порядок продажу предмету іпотеки визначено п.2 розділу VІІ Порядку реалізації арештованого майна, який затверджено Наказом №2831/5 від 29.09.2016р. Міністерства юстиції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за №1301/2943.

Частиною 1 статті 54 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. При цьому, частиною 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

При цьому, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання здійснюється за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має пріоритет перед іншими особами.

У разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 19.11.2014 року справі № 6-174цс14).

Положенням Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5, передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 5) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 7).

У відповідності до ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, окрім іншого зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації .

Згідно п.4.3.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року, якщо вартість майна боржника визначено в рішення суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна.

Коли примусовому виконанню підлягає судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому судом у відповідності до ч.1 ст. 39 та ч.2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» чітко вказано початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, то оцінка такого майна державним виконавцем не проводиться, і майно передається на реалізацію за ціною, визначеною у судовому рішення.

Зазначене відповідає висновкам Верхового Суду України , викладеним у постанові від 27.05.2015 року у справі №6-61цс15, у якій зазначено, що посилання апеляційного суду у резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки під час здійснення виконавчого провадження, суперечить вимогам ст. ст. 39, 43 Закону України «Про іпотеку» , оскільки у розумінні ст. 39 закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч.6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»

Відповідно до п. 4.3.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, розроблена відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Інструкція), якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна.

Аналізуючи зазначене та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дійсно державне підприємство «СЕТАМ» при повідомлені іпотекодержателя ПАТ «ВТБ Банк» листами 6681/18-18-17 від 07.07.2017р. та №6682/18-18-17 від 07.07.2017р та розміщенні оголошень від 10.07.2017р. у друкованому засобі масової інформації "Варианти" , а 11.07.2017р. у друкованому засобі масової інформації "Aviso Днепр" №25-26 про реалізацію майна допустило помилку, щодо зазначене адреси предмета іпотеки, проте в матеріалах справи, містяться документи, які були внесені відповідачем 1 до системи електронних торгів з інформацією про предмет іпотеки, які реалізуються, а саме: реєстраційний номер лота - 225019; відомості про предмет іпотеки - парова котельня, загальною площею 355,10 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ , проспект Аношкіна, №179-Б/870, початкова ціна продажу майна - 616 099 грн.; дата публікації 30.06.2017р. 18:26 (а.с.126 т.1); реєстраційний номер лота - 225021; відомості про предмет іпотеки - компресорна станція, літера "А-1", загальною площею 113,2 кв.м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, №179-Б/800, початкова ціна продажу майна - 196 402,00 грн. дата публікації 30.06.2017р. 18:28 (а.с.128 т.1) з вірно зазначеним адресом предмета реалізації, який зазначено відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2016р. по справі №904/1202/15 та на підставі нього наказу, вірною адресою парової котельні, загальною площею 355,10 кв.м є: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ , проспект Аношкіна, №1795/870, а компресорної станції, літера "А-1", площею 113,2 кв.м: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ , проспект Аношкіна, 179-5/800.

При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що про проведення електронних торгів позивач був повідомлений ще 07.07.2017 року, а торги відбулись 31.07.2017 року, тобто у позивача було достатньо часу для звернення з уточненням щодо адреси предмета реалізації.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дійсно організатором торгів було допущено порушення Порядку реалізації арештованого майна в частині зазначення в повідомленні про електронні торги інформації стосовно предметів іпотеки - їх адрес, а саме замість адреси парової котельні Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ , проспект Аношкіна, №179- Б/870, вказано Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ , проспект Аношкіна, №181/5 та замість адреси компресорної станції, літера "А-1" Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ , проспект Аношкіна, 179-Б/800, вказано Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, №181/5, однак вказане порушення не є підставою для визнання недійсними електронних торгів, що відбулись 31.07.2017 року та результати яких оформлені протоколом № 275657 від 31.07.2017 року.

Одночасно, колегія суддів зазначає на те, що позивач при зверненні з позовними вимогами про визнання недійсними електронних торгів, повинен був довести не лише факт порушення норм законодавства при проведенні електронних торгів, але й вплив останніх на результати торгів й порушення внаслідок цього, прав та законних інтересів публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", проте позивач не зазначив, яким чином помилки допущена в адресі предмета іпотеки при його повідомленні в письмову повідомленні ( при наявності вірної адреси , зазначеної в електронному реєстрі) вплинула на порушення його прав та законних інтересів.

Також, необґрунтованими є посилання апелянта на порушене право, оскільки під таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач при зверненні з позовом належним чином не обґрунтував, чому помилка в адресі об'єкта реалізації при розміщенні письмового оголошення позбавила його права на прийняття участі в електронних торгах.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що його права та інших осіб порушенні, так як потенційні покупці не мали змоги віднайти оголошення про дане майно, у зв'язку з розміщенням у друкованих засобах масової інформації недостовірної інформацію щодо реалізації предмету іпотеки, оскільки як видно з матеріалів справи , окрім переможця ТОВ Фірма «Інвестпроект», заявки на участь у торгах по лоту №225019 подали ще 3 учасника, а по лоту №225021 подали ще 2 учасника, що підтверджується роздруківкою із сайту (а.с.200-215 т.1) , тобто ТОВ «Фірма «Інвестпроект» не було єдиним учасником публічних торгів, таким чином, колегія судів приходить до висновку, про відсутність порушення прав і законних інтересів ПАТ «ВТБ Банк» під час реалізації на електронних торгах майна.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач є іпотекодержателем за іпотечним договором, посвідченим 24.05.2011р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Несмашною О.С. реєстровим № 577, та стягувачем за наказом від 15.04.2016р., виданим господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення по справі №904/1202/15, відповідно був обізнаний щодо всіх ідентифікуючих ознак предметів іпотеки, на які судовим рішенням було звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості третьої особи 2.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що допущені організатором електронних торгів порушення не вплинули на результати торгів та не призвели до порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки останній фактично мав всю достатню інформацію стосовно лотів, що були предметом продажу на торгах, оголошення про проведення електронних торгів містять і інші ідентифікуючі ознаки предметів іпотеки, які фактично дозволяли іпотекодержателю визначитись з необхідністю чи її відсутністю для участі у електронних торгах.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2017 року у справі № 910/16955/17, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 р. у справі № 910/16955/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2017 р. у справі № 910/16955/17 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її позивача (апелянта).

Матеріали справи № 910/16955/17 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.02.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Г.А. Жук

М.А. Дідиченко