Рішення № 72441571, 19.02.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2018 р.Справа № 922/3949/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетафарм", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм", Харківська область, Харківський район, м. Мерефа про стягнення 35920,55 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, адвокат, ордер серія ХВ №529 від 11.12.2017р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетафарм" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 30018,68 грн., пені у розмірі 3694,70 грн., інфляційних втрат у розмірі 1754,09 грн. та 3% річних у розмірі 453,08 грн. Позивач також просить покласти на відповідача судовий збір у розмірі 1600,00 грн. та судові витрати на оплату послуг з надання правової допомоги за договором про надання правових послуг №23/10/17-03 від 23.10.2017р. у розмірі 4502,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконання відповідачем умов договору поставки №112-Хв/14 від 01.11.2014р. щодо оплати товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.12.2017р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2017р. задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 18.01.2018р.

15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017р., котрим ГПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2017р. справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 18.01.2018р.

Представник позивача у підготовчому засіданні 18.01.2018р. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у підготовче засідання 18.01.2018р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду відповідач надав клопотання (вх. № 1390 від 18.01.2018р., т. 3 арк. 230) про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника відповідача в іншій справі, яке отримано судом після підготовчого засідання 18.01.2018р.

Через канцелярію суду відповідач надав відзив на позов (вх. № 198 від 04.01.2018р., т. 1 арк. 134-136), в якому просив в позові відмовити, обгрунтовуючи свої заперечення проти позову тим, що згідно з п. 2.1. договору поставка товару здійснюється позивачем лише на підставі зробленої відповідачем заявки, складеної на підставі специфікації. Відповідач стверджує, що не направляв позивачу жодної заявки на поставку спірного товару, а також позивачем не надано до справи жодної заявки відповідача на поставку спірного товару та специфікації. Таким чином, з огляду на викладене, відповідач заперечує факт отримання від позивача спірного товару та вважає надані позивачем спірні видаткові накладні неналежними доказами, оскільки вони не містять ПІБ та посад осіб, які приймали товар. При цьому відповідач повідомив суду, що на даний час він позбавлений можливості перевірити сальдо взаєморозрахунків з позивачем за договором, оскільки 27.06.2017р. було здійснено несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів ТОВ "Родон Фарм" за допомогою комп'ютерного вірусу "Petya.A", після чого відповідач звернувся до Харківського ВП ГУ НП в Харківській області з відповідною заявою. Окрім того, відповідач вважає, що позовну заяву всупереч ч. 5 ст. 162 ГПК України підписано та подано неправомочною особою, а саме: не директором ТОВ "Тетафарм", а представником ТОВ "Тетафарм" ОСОБА_1 за довіреністю, підпис якої не скріплений печаткою ТОВ "Тетафарм", а також вважає, що довіреність, видана ТОВ "Тетафарм" на ім'я представника ОСОБА_1 (т. 1 арк. 26) містить суттєві вади, так як в ній не зазначено про надання представнику ОСОБА_1 повноважень на підписання саме даної позовної заяви, а також у тексті довіреності ОСОБА_1 зазначено як ОСОБА_2

У підготовчому засіданні 18.01.2018р. постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 18.01.2018р., про відкладення підготовчого засідання на 30.01.2018р. на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, про що повідомлено відповідача відповідно до вимог ст. 120 ГПК України.

Представник позивача у підготовчому засіданні 30.01.2018р. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у підготовче засідання 30.01.2018р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 3 арк. 240-241).

У підготовчому засіданні 30.01.2018р. постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 30.01.2018р., про відкладення підготовчого засідання на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України для надання відповідачем у строк до 06.02.2018р. відповідно до ст. 167 ГПК України заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень.

Представник відповідача у підготовче засідання 06.02.2018р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма від 31.01.2018р. (т. 3 арк. 242), у встановлений судом строк (до 06.02.2018р.) заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень до суду не надав.

06.02.2018 року судом було проведено підготовче засідання, за наслідками якого було постановлено ухвалу від 06.02.2018р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.02.2018р.

Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2018р. просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 19.02.2018р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відправлення (т. 4 арк. 51) про отримання відповідачем ухвали суду від 06.02.2018р. за поштовою адресою, повідомленою відповідачем суду у відзиві на позов (м. Харків, вул. Морозова, 7).

Згідно з п. 3, 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідач через канцелярію суду надав клопотання (вх. №3982 від 12.02.2018р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю адвоката ТОВ "Родон Фарм" ОСОБА_3 в іншій справі №922/3201/17, яка призначена до розгляду у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду на 13.02.2018р. на 11:30 год.

Представник позивача просить залишити дане клопотання відповідача без розгляду.

Суд, залишає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи без розгляду, оскільки у клопотанні відповідач просить відкласти розгляд даної справи, яка на його думку призначена до розгляду на 13.02.2018р., однак 13.02.2018р. судове засідання у даній справі не призначалось, судове засідання фактично було призначено у справі на 19.02.2018р.

Окрім того, суд зазначає, що до даного клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем не додано доказів поважності причин неявки в судове засідання саме 19.02.2018р.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже, враховуючи те, що відповідач про причини неявки в судове засідання 19.02.2018р. не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача в порядку п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх в цілому та кожен доказ окремо, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2014р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 112-Хв/14 (надалі - договір, т. 4 арк. 4-7), за умовами п. 1.1. якого в порядку та умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно з п.1.2. договору найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є Додатком № 1 до цього договору, яка підписується сторонами та являється його невід’ємною частиною. У випадку зміни пунктів щодо товару, вказаних у специфікації, сторони узгоджують нову специфікацію, яка підписується сторонами та вступає в дію з моменту її підписання.

Відповідно до п.2.1. договору поставка товару здійснюється постачальником на підставі зробленої заявки покупця протягом 3-х календарних днів з моменту її отримання. Постачальник має право на дострокову поставку товару.

За умовами п.2.2. договору сторони погоджують асортимент та кількість товару шляхом надіслання покупцем заявки постачальнику, складеної на підставі специфікації. Асортимент та кількість партії товару, що поставляється, cторони вказують у видатково-прибуткових накладних, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 9.1. договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє протягом одного року.

Відповідно до п.9.2. договору договір автоматично пролонгується на той самий строк, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення дії договору письмово не заявить про бажання розірвати його. Термін дії пролонгації не обмежений.

Позивач у позові зазначив, що договір поставки пролонгований та продовжує діяти по цей час.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач у позові стверджує, що на виконання умов договору поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 30018,68 грн. на підставі видаткових накладних: № РН00016097 від 10.02.2017р. на суму 517,80 грн.; № РН00018056 від 17.02.2017р. на суму 734,49 грн.; № РН00035922 від 24.03.2017р. на суму 2830,17 грн.; № РН00035926 від 24.03.2017р. на суму 402,60 грн.; № РН00036186 від 24.03.2017р. на суму 2377,86 грн.; № РН00036188 від 24.03.2017р. на суму 457,08 грн.; № РН00036233 від 24.03.2017р. на суму 1308,89 грн.; № РН00036235 від 24.03.2017р. на суму 468,72 грн.; № РН00036237 від 24.03.2017р. на суму 2156,68 грн.; № РН00036238 від 24.03.2017р. на суму 73,20 грн.; № РН00036262 від 24.03.2017р. на суму 1498,43 грн.; № РН00045647 від 14.04.2017р. на суму 833,35 грн.; № РН00045678 від 14.04.2017р. на суму 216,06 грн.; № РН00045854 від 14.04.2017р. на суму 1120,09 грн.; № РН00045863 від 14.04.2017р. на суму 859,92 грн.; № РН00045864 від 14.04.2017р. на суму 274,08 грн.; № РН00057280 від 12.05.2017р. на суму 1681,44 грн.; № РН00057281 від 12.05.2017р. на суму 30,36 грн.; № РН00057303 від 12.05.2017р. на суму 1751,24 грн.; № РН00057560 від 13.05.2017р. на суму 1498,54 грн.; № РН00057562 від 13.05.2017р. на суму 1338,31 грн.; № РН00057564 від 13.05.2017р. на суму 256, 20 грн.; № РН00057565 від 13.05.2017р. на суму 1198,19 грн.; № РН00057567 від 13.05.2017р. на суму 329,40 грн.; № РН00057643 від 13.05.2017р. на суму 1091,15 грн.; № РН00065194 від 30.05.2017р. на суму 769,17 грн.; № РН00065209 від 30.05.2017р. на суму 274,08 грн.; № РН00065359 від 30.05.2017р. на суму 490,50 грн.; № РН00065360 від 30.05.2017р. на суму 335,22 грн.; № РН00065361 від 30.05.2017р. на суму 1088,34 грн.; № РН00065362 від 30.05.2017р. на суму 411,12 грн.; № РН00065364 від 30.05.2017р. на суму 821,25 грн.; № РН00065365 від 30.05.2017р. на суму 243,72 грн.; № РН00066844 від 02.06.2017р. на суму 707,86 грн. та № РН00066861 від 02.06.2017р. на суму 60,72 грн. (т. 4 арк. 7-41).

Частина 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Такими доказами можуть бути, зокрема, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Зі змісту наданих позивачем копій видаткових накладних (т. 4 арк. 7-41), оригінали яких були оглянуті та досліджені судом в судовому засіданні, вбачається, що вони підписані з боку позивача та відповідача, а також містять печатку ТОВ "Тетафарм" та ТОВ "Родон Фарм".

Будь-яких доказів щодо підробки підпису з боку ТОВ "Родон Фарм", а також щодо втрати або викрадення печатки ТОВ "Родон Фарм" відповідачем не надано.

Отже, зазначені видаткові накладні містять підписи осіб, посвідчені печаткою ТОВ "Родон Фарм", відсутність ПІБ та посад осіб на видаткових накладних, особистий підпис яких міститься на цих видаткових накладних, не спростовує сам факт здійснення позивачем поставки товару за договором та факт отримання вказаного товару відповідачем.

Окрім того, суд зазначає, що неправильно зазначене у документах бухгалтерського обліку та фінансової звітності посадове положення осіб відповідача або не зазначення їх взагалі не тягне за собою припинення господарських зобов`язань (див. постанова Вищого господарського суду України від 23.12.2015р. по справі № 918/468/15).

Разом з тим, дослідивши зміст зазначений видаткових накладних, суд зазначає, що позивач фактично поставив відповідачу товар на загальну суму 29771,74 грн., а не на суму 30018,68 грн., як зазначає позивач у позові.

Однак, з огляду на викладене, суд вважає, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог первинні документи - видаткові накладні (т. 4 арк. 7-41) підтверджують факт поставки позивачем відповідачеві товару на загальну суму 29771,74 грн. та факт його отримання відповідачем.

При цьому заперечення відповідача щодо ненадання позивачем заявки відповідача на поставку даного товару та специфікації, яка згідно з п. 1.2. договору є Додатком №1 до договору поставки та на підставі якої відповідачем згідно з п. 2.2. договору складається заявка на поставку товару, не є підставою, яка б звільняла відповідача від оплати поставленого товару. До того ж, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача або повернення відповідачем позивачеві спірного товару за відсутності заявок відповідача на його поставку.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Таким чином, обов'язок покупця оплатити товар за обумовленою ціною передбачено ст. ст. 691, 692 ЦК України, правовий аналіз яких вказує на право продавця вимагати від покупця оплати переданого та прийнятого відповідачем товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт прийняття відповідачем товару на суму 29771,74 грн., який своїми конклюдентними діями засвідчив прийняття на себе обов'язку, встановленого ст. 692 ЦК України, щодо здійснення оплати товару в порядку та на умовах договору.

Відповідно до п.4.2. договору, ціна товару, яка входить у партію поставки, підтверджується у заявці покупця та вказується у видатково-прибуткових накладних. Зміна ціни товару після його поставки покупцю не допускається.

Згідно п. 4.3. договору сума договору складається з вартості партій товарів, поставлених позивачем протягом строку дії договору.

Відповідно до п. 5.1. договору (в редакції протоколу розбіжностей від 01.11.2014р. до договору, т. 4 арк. 6) оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем періодично, протягом 28 (двадцяти восьми) банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця, виходячи з ритмічності поставок товару по даному договору. У випадку прострочення покупцем оплати товару протягом 2-х банківських днів, постачальник на свій розсуд має право призупинити відвантаження товарів покупцю, що не є порушенням умов постачання.

Згідно з п. 5.2. договору (в редакції протоколу розбіжностей від 01.11.2014р. до договору, т. 4 арк. 6) оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.

За умовами п. 5.3. договору оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та накладної, за якою передавався товар, або на підставі рахунку. При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної (товарно-транспортної накладної), або номер та дату рахунку.

Представник позивача у судовому засіданні та у клопотанні (т. 4 арк. 3) зазначив, що відповідач в порушення договору не здійснив оплату спірного товару, а також повідомив суду, що надані позивачем до справи банківські виписки підтверджують факт оплати відповідачем товару за видатковими накладними по договору поставки № 112-Хв/14 від 01.11.2014р., які не є предметом даного спору.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору, не оплатив поставлений товар, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором у розмірі 29771,74 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості за договором у розмірі 29771,74 грн. не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладені обставини, положення ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, відповідно до яких зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства і те, що відповідач заборгованість за договором у розмірі 29771,74 грн. не оплатив та не спростував, суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором частково у розмірі 29771,74 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості за договором у розмірі 246,94 грн. суд вважає за необхідне в позові відмовити у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3694,70 грн., інфляційних втрат у розмірі 1754,09 грн. та 3% річних, суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Положеннями ч. 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2. договору в разі прострочення покупцем оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діє на момент виконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 3694,70 грн., інфляційних втрат у розмірі 1754,09 грн. та 3% річних у розмірі 453,08 грн. правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про те, що позовну заяву в порушення вимог ч. 5 ст. 162 ГПК України підписано та подано неправомочною особою, що позовна заява не засвідчена печаткою ТОВ "Тетафарм" та, що у довіреності, виданої ТОВ "Тетафарм" на ім'я представника ОСОБА_1 (т. 1 арк. 26), зазначено іншу особу - ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2017р. між ТОВ "Тетафарм" (клієнт) та АО "Шевердін і партнери" (Адвокатське об'єднання) було укладено договір про надання правової допомоги №23/10/17-03 (далі - договір про надання правової допомоги), за умовами п. 1.1. якого клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме: представництво інтересів клієнта по справі за позовом ТОВ "Тетафарм" до ТзОВ "Родон Фарм" про стягнення заборгованості за договором поставки №112-Хв/14 від 01.11.2014р. (том 1 арк. 63-64).

Згідно з п. 2.5. договору для надання правової допомоги клієнту Адвокатське Об'єднання призначає адвокатів та юристів шляхом видання ордеру/довіреності встановленого зразка, або клієнт видає належну довіреність на ім'я відповідного адвоката, юриста, або укладає окремі договори (за необхідності).

Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У даному випадку повноваження адвоката - ОСОБА_1 (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 3922 від 18.05.2011р.), як представника ТОВ "Тетафарм" у даній справі, підтверджується довіреністю б/н від 23.10.2017р., виданою директором ТОВ "Тетафарм" (т. 1 арк. 26) та ордером серія ХВ №529 000047 від 11.12.2017р., виданим Адвокатським об'єднанням "Шевердін і партнери" на ім'я адвоката ОСОБА_1 (т. 1 арк. 98-99).

Представник позивача - адвокат ОСОБА_1 також усно повідомила суду, що у абзаці четвертому довіреності б/н від 23.10.2017р. (т. 1 арк. 26) помилково зазначено ОСОБА_2, замість ОСОБА_1

В матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги №23/10/17-03 від 23.10.2017р., укладений між ТОВ "Тетафарм" та АО "Шевердін і партнери", ордер серія ХВ №529 000047 від 11.12.2017р., виданий Адвокатським об'єднанням "Шевердін і партнери" на ім"я адвоката ОСОБА_1 та свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 3922 від 18.05.2011р.

Отже, з огляду на викладене, позовна заява підписана правомочною особою, а тому посилання відповідача про підписання позовної заяви неправомочною особою, суд вважає необгрунтованими. При цьому посилання відповідача на ч. 5 ст. 162 ГПК України в обгрунтування доводів щодо підписання позовної заяви неправомочною особою, суд вважає недоречним, оскільки ч. 5 ст. 162 ГПК України регламентує пред’явлення позову особою, якій законом, а не договором, надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Окрім того, суд вважає хибними доводи відповідача щодо обов'язкового посвідчення позовної заяви печаткою ТОВ "Тетафарм" (позивача), оскільки відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями" № 1982-VIII від 23.03.2017р. виключаються вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання) та необхідність використання печаток у взаємовідносинах суб’єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування використання печаток визнано необов'язковим. Тобто, печатка позивача у даній справі не обов'язкова для посвідчення позовної заяви.

Щодо розподілу судових витрат на оплату послуг з надання правової допомоги у розмірі 4502,00 грн. за договором про надання правових послуг №23/10/17-03 від 23.10.2017р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2017р. між ТОВ "Тетафарм" (клієнт) та АО "Шевердін і партнери" (Адвокатське об'єднання) було укладено договір про надання правової допомоги №23/10/17-03 (далі - договір про надання правової допомоги), за умовами п. 1.1. якого клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме: представництво інтересів клієнта по справі за позовом ТОВ "Тетафарм" до ТзОВ "Родон Фарм" про стягнення заборгованості за договором поставки №112-Хв/14 від 01.11.2014р. (том 1 арк. 63-64).

За умовами п. 2.1. договору про надання правової допомоги Адвокатське Об'єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання наступної правової допомоги, зокрема:

- подання претензій, заяв, клопотань, позову, заперечень, пояснень, запитів, скарг та отримання постанов, рішень, ухвал та інших процесуальних документів, що стосуються безпосередньо предмета даного договору;

- представництва інтересів клієнта по справі за позовом ТОВ "Тетафарм" до ТзОВ "Родон Фарм" про стягнення заборгованості за договором поставки №112-Хв/14 від 01.11.2014р. в господарському суді Харківської області та в Харківському апеляційному господарському суді.

Згідно з п. 2.5. договору для надання правової допомоги клієнту Адвокатське Об'єднання призначає адвокатів та юристів шляхом видання ордеру/довіреності встановленого зразка, або клієнт видає належну довіреність на ім'я відповідного адвоката, юриста, або укладає окремі договори (за необхідності).

Як встановлено вище, повноваження адвоката - ОСОБА_1 (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 3922 від 18.05.2011р.), як представника ТОВ "Тетафарм" у даній справі, підтверджується довіреністю б/н від 23.10.2017р., виданою директором ТОВ "Тетафарм" (т. 1 арк. 26) та ордером серія ХВ №529 000047 від 11.12.2017р., виданим Адвокатським об'єднанням "Шевердін і партнери" (т. 1 арк. 98-99).

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява підписана представником ТОВ "Тетафарм" - ОСОБА_1, яка також представляла інтереси позивача у даній справі.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 23.10.2017р. до договору про надання правової допомоги №23/10/17-03 від 23.10.2017р. (т. 1 арк. 119) гонорар Адвокатського об'єднання по договору про надання правової допомоги №23/10/17-03 від 23.10.2017р. складає 4502 грн., що складає 15% суми заборгованості ТзОВ "Родон Фарм" перед ТОВ "Тетафарм" за договором поставки №112-Хв/14 від 01.11.2014р. станом на 10.10.2017р., та сплачується наступним чином:

- 1530,68 грн., що дорівнює 34 % розміру гонорару - протягом 2 (двох) днів з моменту укладення договору;

- 1530,68 грн., що дорівнює 34 % розміру гонорару - протягом 5 (п'яти) днів після подання позову до господарського суду Харківської області;

- 1440,64 грн., що дорівнює 32% розміру гонорару - протягом 5 (п'яти) днів з моменту повного виконання рішення суду (примусового чи добровільного), що стосується предмету даного договору.

Оплата здійснюється шляхом перерахування клієнтом грошових Коштів на поточний рахунок Адвокатського об'єднання.

На виконання договору про надання правової допомоги позивач перерахував на рахунок АО "Шевердін і партнери" витрати за правову допомогу у розмірі 3061,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №460 від 26.10.2017р. та №1080 від 11.12.2017р. (т. 1 арк. 120-121).

Отже, позивачем відповідно до вимог ст. 126 ГПК України доведено надання адвокатом АО "Шевердін і партнери" ОСОБА_1 правової допомоги за договором про надання правової допомоги та документально підтверджено оплату позивачем на рахунок АО "Шевердін і партнери" на виконання вказаного договору про надання правової допомоги витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, на суму 3061,36 грн.

З огляду на вказане, судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, покладаються на відповідача частково у розмірі 3061,36 грн.

Щодо розподілу судового збору за подання до суду даного позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Беручи до уваги те, що справу доведено до розгляду господарським судом внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача повністю у розмірі 1600,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 57, 58, 60, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 126, 129, 169, 170, 202, 207, 233, 237, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм" (64272, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, кімната. 6-9, код ЄДРПОУ 37948751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетафарм" (79069, м. Львів, вул. Шевченко, 313, офіс 509, код ЄДРПОУ 37443639) заборгованість у розмірі 29771,74 грн., пеню у розмірі 3694,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 1754,09 грн., 3% річних у розмірі 453,08 грн., судовий збір у розмірі 1600,00 грн. та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 3061,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 246,94 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 27.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_4

Справа 922/3949/17