Постанова № 72441547, 22.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2018 р. Справа № 922/3393/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

за участю:

прокурора - Ногіної О.М. (посвідчення № 032167 від 11.02.2015)

позивачів - 1) не з'явився

2) ОСОБА_1 (довіреність № 20-25-26/76 від 03.01.2018)

відповідач-1 – ОСОБА_2 (довіреність № 721 від 21.02.2018)

відповідача-2 - адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво № 1575 від 04.11.2016; договір про надання правової допомоги від 16.11.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м. Харків (вх. №3922 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі № 922/3393/17

за позовом Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ та Північно-східного офісу Держаудитслужби, м. Харків

до 1) Виконавчого комітету Мереф"янської міської ради, м. Мерефа, Харківська область

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрейд», м. Харків

про визнання недійсними конкурсних торгів, визнання недійсним договору про закупівлю, стягнення 1044723,06 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2017 року Заступник прокурора Харківської області м. Харків звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Північно-східного офісу Держаудитслужби з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним проведення процедури відкритих торгів на закупівлю, а саме рішення тендерного комітету Мереф"янської міської ради, оформлене протоколом про розгляд тендерних пропозицій від 23 лютого 2017 року; визнати недійсним укладений між виконавчим комітетом Мереф"янської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» договір № 47 від 06 березня 2017 року про закупівлю «Код 19.20.2. «Паливо рідинне та газ; оливи мастильні» ДК 016-2010 (Код 09130000-9-»Нафта та дистиляти» ДК 021-2015) Бензин А-92 та Дизельне паливо» зі змінами, внесеними додатковою угодою № 2 від 20 березня 2017 року на суму 897292,00 грн., у тому числі ПДВ 149548,67, додатковою угодою № 3 зі зменшеним обсягом закупівлі Бензину А-92 до 21764,9 літрів та Дизельного палива до 21777,0927 літрів, додатковою угодою № 4 на суму 883931,00 грн., у тому числі ПДВ 147321,84 грн., додатковою угодою № 5 на суму 883916,00 грн., у тому числі ПДВ - 147319,42 грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» грошових коштів в сумі 1044723,06 грн., які були переведені за договором № 47 від 06 березня 2017 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.11.2017 по справі № 922/3393/17 (суддя Хотенець П.В.) у позові відмовлено, у зв’язку з тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені доданими до матеріалів справи доказами.

Заступник прокурора Харківської області із даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2017 по справі № 922/3393/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а судові витрати відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідачів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі № 922/3393/17. Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Північно-східному офісу Держаудитслужби, Виконавчому комітету Мереф"янської міської ради та Товариству з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» встановлено строк для надання відзивів на апеляційну скаргу до 23.01.2018.

22.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» надало відзив на апеляційну скаргу (вх. № 734), в якому просить залишити рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, оскільки відсутні підстави для застосування обраного позивачем способу захисту про визнання недійсним проведення відкритих торгів на закупівлю; застосування наслідків недійсності правочину є неможливим, оскільки умови договору виконані у повному обсязі, і це свідчить про неможливість застосування реституції з урахуванням повної виробітки пального Мереф’янською міською радою, тобто неможливість його повернення замовнику в об'ємі, в якому його було передано останньому після укладення договору через його відсутність; в даному випадку відсутнє порушення або загроза порушення інтересів держави та відсутні підстави для здійснення представництва прокурором її інтересів.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Північно-східний офіс Держаудитслужби та Виконавчий комітет Мереф’янської міської ради відзивів на апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області у встановлений судом апеляційної інстанції строк не надали.

17.01.2018 від Виконавчого комітету Мереф’янської міської ради надійшла заява (вх. № 559), в якій Мереф’янський міський голова повідомив суд про неотримання Виконавчим комітетом міської ради апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі № 922/3393/17, а тому відповідач-1 не може надати свій відзив на апеляційну скаргу.

22.01.2018 Північно-східний офіс Держаудитслужби, м. Харків надав заяву (вх. № 742), в якій у зв'язку з неотриманням апеляційної скарги прокурора та неможливістю надання відзиву у встановлений строк, просить надати можливість ознайомитись з матеріалами справи.

24.01.2018 призначаючи справу № 922/3393/17 до апеляційного розгляду на 13.02.2018 о 10:30 год. колегією суддів апеляційної інстанції враховані повідомлення Виконавчого комітету Мереф’янської міської ради, але при цьому судом зазначено, що вказані у заявах Північно-східного офісу Держаудитслужби та Виконавчого комітету Мереф"янської міської ради причини неможливості подання відзивів на апеляційну скаргу у встановлений строк визнаються судом апеляційної інстанції неповажними, оскільки в матеріалах справи містяться не спростовані зазначеними учасниками справи докази направлення прокурором копій апеляційної скарги всім учасниками справи на належні адреси їх місцезнаходження (реєстрації). Разом з цим, згідно наявних у справі рекомендованих повідомлень, копії ухвал про відкриття апеляційного провадження від 27.12.2017 були вручені Північно-східному офісу Держаудитслужби 02.01.2018, а Виконавчому комітету Мереф"янської міської ради 03.01.2018. Таким чином, учасникам справи було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та подання відзивів на апеляційну скаргу.

Після ознайомлення з матеріалами даної справи Північно-східним офісом Держаудитслужби, м. Харків 31.01.2018 надано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1132), в якому позивач-2 повідомив суд, що через відсутність законодавчого врегулювання процедури/механізму здійснення моніторингу закупівель, орган державного фінансового контролю не має можливості проводити моніторинг закупівель, що унеможливлює надання обґрунтованих пояснень та матеріалів проведення моніторингу, у судових справах по суті. Проте у разі дослідження питання дотримання законодавства при проведенні закупівель через здійснення заходу державного фінансового контролю шляхом інспектування, яке проводиться у формі ревізії, результати якої викладаються в акті, це буде давати змогу органу державного фінансового контролю вживати заходи реалізації результатів ревізії, які передбачені чинним законодавством. Щодо суті спору, позивач-2 пояснив, що відповідачем-1 порушені вимоги ч.7 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» , оскільки не перевірені дані про застосування до ТОВ «Мітрейд» штрафних санкцій за порушення антимонопольного законодавства та допущено до розгляду та оцінки пропозицію учасника, який не відповідав вимогам Закону № 922 та є ризиковим учасником. За вказаних обставин, позивач-2 вважає, що рішення про визнання переможцем пропозицій учасника (протокол від 23.02.2017) є неправомірним, а укладений на його виконання договір підлягає визнанню недійсним. Скаргу прокурора позивач-2 вважає обґрунтованою та просить її задовольнити.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ було належим чином повідомлено про призначення даної справи до апеляційного розгляду на 13.02.2018 о 10:30 год., про що свідчить наявне у справі рекомендоване поштове повідомлення (том 1 аркуш справи 136), але в судове засідання 13.02.2018 позивач-1 свого представника не направив та на виконання вимог ухвали суду письмових пояснень по апеляційній скарзі в обґрунтування своєї правової позиції по справі не надав.

У судовому засіданні 13.02.2018 представники Виконавчого комітету Мереф’янської міської ради, м. Мерефа, Харківська область та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрейд», м. Харків пояснили суду, що не отримували копії апеляційної скарги прокурора на рішення суду у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 розгляд справи відкладено на 22.02.2018 об 11:30 год.

Виконавчий комітет Мереф’янської міської ради надав пояснення (вх. № 1774 від 22.02.2018), в яких повідомив суд, що станом на 22.02.2018 на адресу Виконавчого комітету Мереф’янської міської ради апеляційна скарга не надходила, в зв’язку з чим, відповідач-1 позбавлений можливості виконати ухвалу суду від 13.02.2018 та надати відзив на апеляційну скаргу.

На виконання вимог ухвали суду від 13.02.2018 щодо зобов’язання прокуратури Харківської області надати суду апеляційної інстанції належні докази надсилання копії апеляційної скарги сторонами у справі згідно ст. 259 ГПК України, прокуратурою надані пояснення (вх. № 1772 від 12.02.2018), в яких остання посилається на те, що до матеріалів апеляційної скарги №05/2-130-17 від 11.12.2017 було додано належні докази на підтвердження направлення її іншим учасникам справи 11.12.2017 кур'єрською службою доставки, про що свідчать експрес накладні №№149638, 149639, 149636, 149640 та опис документів, що засвідчений з боку служби доставки кур'єром. Прокуратура вважає, що обраний нею спосіб відправки Кур'єрським сервісом АЯ (в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано з зазначенням кур'єрської діяльності (код КВЕД 64.12.0) як свого основного виду діяльності) для відправлення апеляційної скарги не суперечить вимогам ГПК України. За таких обставин, оскільки Кур'єрський сервіс АЯ є належним суб'єктом господарювання, який відповідає поняттю «установа зв'язку» відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦК України, то експрес накладні №№149638, 149639, 149636, 149640 є належними та допустимими доказами надсилання апеляційної скарги сторонам у справі. Таким чином, органами прокуратури при поданні апеляційної скарги дотримано вимоги ст.259 ГПК України.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ було належим чином повідомлено про відкладення розгляду справи на 22.02.2018, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення (вих. № 002418/4), ухвала суду від 13.02.2018 отримана позивачем-1 19.02.2018, але в судове засідання 22.02.2018 позивач-1 свого представника не направив та на виконання вимог ухвали суду письмових пояснень по апеляційній скарзі в обґрунтування своєї правової позиції по справі не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу в апеляційному порядку за наявними у справі матеріалами, оскільки явка представників у судове засідання 22.02.2018 не визнавалася обов’язковою, письмових пояснень по апеляційній скарзі в обґрунтування своєї правової позиції по справі від позивача-1 та відповідача-1 не надходило, а в матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог частин першої, другої та п’ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, прокурор при зверненні до суду з позовом по даній справі обґрунтував необхідність такого звернення нижченаведеним.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зазначив, що в даному випадку порушення інтересів держави полягає у тому, що прийняття рішення конкурсним комітетом та укладання договорів із порушенням принципів та вимог закріплених спеціальним законом, яким визначені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, призведе до необґрунтованого та незаконного витрачання державних коштів. Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби та у відновленні законності.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Міністерство є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель. Основними завданнями Міністерства є формування та забезпечення державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення.

Крім того, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України від 03.02.2016 №43 Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території області здійснює Північно-східний офіс Держаудитслужби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби».

Таким чином, прокурор вказує на те, що даний позов є заходом прокурорського реагування в інтересах Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України, з метою усунення порушень у сфері державних закупівель. При цьому, вищевказаними органами державної влади не вжито заходів щодо усунення порушень чинного законодавства при використанні бюджетних коштів.

Так, під час вивчення прокуратурою стану законності при здійсненні процедур закупівель за державні кошти виконавчим комітетом Мереф’янської міської ради встановлено, що в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» міститься інформація про результати проведеної виконавчим комітетом Мереф’янської міської ради процедури державних закупівель: 1) код 19.20.2. «Паливо рідинне та газ; оливи мастильні» ДК 016-2010 (Код 09130000-9- «Нафта та дистиляти» ДК 021-2015) Бензин А-92 22000 літрів зі строком поставки 23 лютого 2017 - 31 грудня 2017 за адресою: м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213, Харківська область; 2) код 19.20.2. «Паливо рідинне та газ; оливи мастильні» ДК 016-2010 (Код 09130000-9-»Нафта та дистиляти» ДК 021-2015) Дизельне паливо 22000 літрів зі строком поставки 23 лютого 2017 - 31 грудня 2017 за адресою: м. Мерефа, вул. Дніпровська, 213.

Протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів від 23.02.2017 встановлено, що конкурсним комітетом отримано пропозиції конкурсних торгів наступних підприємств: ТОВ «Мітрейд» та ТОВ «Мідас Оіл».

У подальшому до оцінки допущено всі пропозиції конкурсних торгів та визначено переможцем процедури ТОВ «Мітрейд» (36624196) за критерієм «Ціна» з пропозицією 897 300,00 грн.

06.03.2017 виконавчим комітетом Мереф’янської міської ради із ТОВ «Мітрейд» (код 36624196) укладено договір №47 про закупівлю Бензину А-92 та Дизельного палива.

Водночас вивченням тендерної документації прокуратурою встановлено, що на час проведення процедури закупівлі стосовно ТОВ «Мітрейд» (код 36624196) мали місце підстави для відхилення пропозиції, які визначено статтею 17 та частиною сьомою статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі», а також документацією конкурсних торгів.

Прокуратурою було з’ясовано, що ТОВ «Мітрейд» у своїй пропозиції надало недостовірні документи щодо відсутності обставин для її відхилення, чим порушено принципи добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості, запобігання зловживанням, оскільки надана ТОВ «Мітрейд» довідка за підписом директора ОСОБА_4 про те, що підприємство «не було притягнуто протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів)», не відповідала дійсності.

Звертаючись до господарського суду із позовом про визнання недійсним проведення процедури відкритих торгів на закупівлі, а саме: рішення тендерного комітету Мереф’янської міської ради, яке оформлене протоколом про розгляд тендерних пропозицій від 23.02.2017, а також про визнання недійсним договору, що укладений за наслідками спірних торгів, прокурор послався на положення статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України, пункту 4 частини першої статті 17, частини сьомої статті 28, пункту 3 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», а також на те, що спірні конкурсні торги було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки пропозиції його учасника – ТОВ «Мітрейд» повинні були бути тендерним комітетом відхиленими, а торги - відміненими через допущення до конкурсу менше двох учасників, з тих підстав, що останнє не мало права приймати участь у таких торгах, оскільки згідно рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення АМК України від 25.03.2015 №68-р/к ТОВ «Мітрейд» вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), та притягалося у зв'язку з цим до адміністративної відповідальності.

Правовим наслідком визнання недійсним рішення тендерного комітету та оспорюваного договору прокурор у позовній заяві визначає необхідність повернення відповідачем-2 (ТОВ «Мітрейд») на користь Мереф’янської міської ради грошових коштів в розмірі 1044723,06 грн., які було переведено за договором № 47 від 06 березня 2017 року.

Приймаючи рішення у справі про відмову в позові у повному обсязі суд першої інстанції встановив, що зазначені прокурором обставини та надані на їх підтвердження докази не підтверджують наявності підстав для представництва, зазначеному в статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а також не доводять факту порушення або загрози порушення інтересів держави, оскільки лише самі по собі посилання на заходи прокурорського реагування в інтересах позивачів з метою усунення порушень у сфері державних закупівель та невжиття позивачами відповідних заходів щодо усунення порушень при використанні бюджетних коштів, не є безумовними правовими підставами для здійснення представництва в суді інтересів держави в даному випадку.

Крім того, суд першої інстанції встановивши, що спірна процедура торгів є закінченою через укладення з переможцем торгів договору на закупівлю (договір № 47 від 06 березня 2017 року), а рішення тендерного комітету вичерпало свою дію, оскільки після його прийняття виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема укладання договору), тому його оскарження не забезпечить належне поновлення прав.

Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному спірному випадку застосування наслідків недійсності правочину, передбачених частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України, є неможливим, оскільки при розгляді справи по суті встановлено, що умови договору № 47 від 06 березня 2017 року виконано в повному обсязі і це свідчить про відсутність підстав для застосування реституції з урахуванням повної виробітки пального Мереф’янською міською радою, тобто неможливість його повернення замовнику в об’ємі, в якому його було передано останньому після укладення договору через його відсутність.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції прокурор в апеляційній скарзі посилається на те, що господарським судом не взято до уваги обставини, що вказували на умисел ТОВ «Мітрейд» на вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та відповідні їм докази, а саме:

- довідку ТОВ «Мітрейд», подану 21.02.2017 до тендерного комітету виконавчого комітету Мереф’янської міської ради, про те, що суб’єкт господарювання не притягувався до відповідальності за порушення у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів;

- рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення АМК України від 25.03.2015 №68-р/к, згідно з яким ТОВ «Мітрейд» все ж таки притягувалось до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- супровідний лист Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.08.2017 №02-27/1-2457, згідно з яким вказане рішення адміністративної колегії в судовому порядку не оскаржувалось.

Отже, прокурор вважає, що ТОВ «Мітрейд», достеменно усвідомлюючи про наявність рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення АМК України від 25.03.2015 №68-р/к, не скориставшись наданим законом правом щодо оскарження зазначеного рішення та подавши 21.02.2017 до тендерного комітету виконавчого комітету Мереф’янської міської ради довідку за підписом директора про не притягнення до відповідальності за порушення у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, вчинило умисні дії спрямовані на незаконне заволодіння майном територіальної громади - бюджетних коштів, виділених на закупку пального. Проте, судом першої інстанції не взято до уваги, що ТОВ «Мітрейд» не подало належні та допустимі докази, які спростовують вищезазначені обставини, а свої заперечення ґрунтувало тільки на висновку про завершення спірної процедури торгів.

Вказані обставини на думку прокурора мають наслідком визнання недійсним спірного договору закупівлі товару за державні кошти відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України та обов’язок ТОВ «Мітрейд» повернути грошові кошти, які були сплачені виконавчим комітетом Мереф’янської міської ради.

У своїй апеляційній скарзі прокурор також зазначає про те, що попри наявність у замовника торгів відповідних повноважень та процедури з’ясування відповідності учасника вимогам кваліфікаційних критеріїв, тендерний комітет замовника виконавчого комітету Мереф’янської міської ради прийняв незаконне рішення, оформлене протоколом від 23.02.2017 розгляду тендерних пропозицій, про відповідність пропозиції TOB «Мітрейд» вимогам, які були заявлені в ДКТ, та відсутність підстав, визначених статтею 30 Закону України «Про публічні закупівлі», для відхилення тендерної пропозиції зазначеного учасника.

За наявності обов’язку тендерного комітету замовника відхилити пропозицію ТОВ «Мітрейд» на підставі абз. 4 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки до оцінки мали бути допущені пропозиції менше ніж двох учасників, прокурор вважає, що твердження суду першої інстанції про завершення процедури торгів та подальші висновки, засновані на цьому твердженні, не враховують обставини, що складали підставу позову прокурора.

Крім того, на думку прокурора суд першої інстанції у порушення статей 4, 4-7 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) необґрунтовано, із посиланням на норми частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», надав перевагу доводам ТОВ «Мітрейд», та дійшов невмотивованого висновку про те, що процедура публічної закупівлі завершилась шляхом укладення з переможцем торгів договору на закупівлю, а обраний прокурором спосіб захисту не передбачений законом на стадії завершення процедури торгів, та в будь-якому випадку не може забезпечити відновлення порушених прав позивача (у випадку встановлення такого порушення судом), а отже відсутні підстави застосовувати обраний позивачем спосіб захисту. Проте, судом не взято до уваги, що спірний правочин оспорюється прокурором як такий, що не відповідає актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з доводами скаржника, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статей 3, 5 названого Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 №473 «Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування» веб-порталом Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель є інформаційно-телекомунікаційна система «Prozorro» за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua (далі - веб-портал). Відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу визначено Державне підприємство «Прозорро».

Статтями 10-12 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю. Для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

За змістом статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Порядок подання тендерної документації визначений у статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі», де зазначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система повинна забезпечити можливість подання пропозиції всім особам на рівних умовах.

Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною (пункт 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що Тендерним комітетом Мереф'янської міської ради проведена процедура закупівлі № UA-2017-02-07-001064-з (Відкриті торги).

Як вбачається з матеріалів справи, для проведення спірної закупівлі за умовами тендерної документації відповідачем-1 був встановлений перелік кваліфікаційних критеріїв, серед яких було: надання документів, що підтверджують відсутність передбачених законом підстав для відмови в участі у торгах згідно статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, довідки (у довільній формі) про те, що суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років не притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів)».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» надало Тендерну пропозицію на участь у відкритих торгах на закупівлю (код 19.20.2. «Паливо рідинне та газ; оливи мастильні» ДК 016-2010 (код 09130000-9 – «Нафта та дистиляти» ДК 021-2015) Бензин А-92 та Дизельне паливо, датовану 22 лютого 2017 року.

До пропозиції ТОВ «Мітрейд» поряд з іншими документами було надано довідку за підписом директора підприємства ОСОБА_4 про те, що підприємство «не було притягнуто протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів)».

З матеріалів справи вбачається, що загалом учасниками було надано 2 тендерних пропозиції на закупівлю послуг (код 19.20.2. «Паливо рідинне та газ; оливи мастильні» ДК 016-2010 (Код 09130000-9 – «Нафта та дистиляти» ДК 021-2015) Бензин А-92 та Дизельне паливо, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідас ОІЛ».

Згідно частини першої статті 20 Закону України «Про публічні закупівлі» оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною (частина 4 статті 20 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 23 лютого 2017 року ухвалено: визнати переможцем тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» та складено пропозицію про намір укласти договір: конкретна назва предмета закупівлі – код 19.20.2. «Паливо рідинне та газ; оливи мастильні» ДК 016-2010 (код 09130000-9 – «Нафта та дистиляти» ДК 021-2015) Бензин А-92 та Дизельне паливо. Коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності) – код 19.20.2 «паливо рідинне та газ; оливи мастильні» ДК 016-2010, код 09130000-9 – «Нафта та дистиляти» ДК 021-2015, кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг – Бензин А-92 – 22000 л., Дизельне паливо – 22000 л. Місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг – Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, буд. 213, поштовий індекс 62472. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг – з 23 лютого 2017 року по 31 грудня 2017 року. Найменування учасника - переможця процедури закупівлі (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи) – Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітрейд». Інформація про ціну пропозиції – 897300,00 грн, включаючи ПДВ.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно протоколу засідання тендерного комітету Мереф’янської міської ради від 23 лютого 2017 тендерною комісією при детальному вивченні тендерної пропозиції встановлено, що тендерна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» відповідає технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, учасник кваліфікаційним критеріям відповідає. На підставі наведеного, тендерним комітетом відхилено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідас ОІЛ».

Отже, замовником прийнято пропозицію учасника торгів (ТОВ «Мітрейд»), тобто кінцева стадія процедури закупівлі (визначення переможця та укладення з ним договору на закупівлю) настала, у зв'язку з чим норми 31 Закону України «Про публічні закупівлі», на застосуванні яких наполягає прокурор, не підлягають застосуванню до спірних відносин.

Колегія суддів вважає, що вказані прокурором обставини та надані докази не обґрунтовують та не доводять неправомірність прийняття тендерним комітетом рішення про визначення переможця торгів та порушення цією дією прав позивачів, у зв'язку з чим дійшла висновку про те, що правові підстави для визнання недійсним проведення процедури відкритих торгів на закупівлю, а саме: рішення тендерного комітету Мереф’янської міської ради, оформлене протоколом про розгляд тендерних пропозицій від 23 лютого 2017 року - відсутні, а тому в цій частині позову суд першої інстанції обґрунтовано відмовив.

Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що спірна процедура закупівлі № UA-2017-02-07-001064-з (Відкриті торги) була проведена Тендерним комітетом Мереф’янської міської ради з використанням коштів місцевого бюджету.

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 43 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів.

Бюджети місцевого самоврядування - це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Як складова бюджетної системи держави і основа фінансової бази діяльності органів самоврядування місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими засобами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади управління на відповідній території.

Через місцеві бюджети складаються певні фінансові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їхній території, і населенням даної території у зв'язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між місцевими бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кожного бюджету.

За таких обставин, суд першої інстанції зважаючи на те, що прокурор звертається до суду в інтересах держави щодо використання коштів державного бюджету, але процедура закупівлі № UA-2017-02-07-001064-з (Відкриті торги) була проведена з використанням грошових коштів місцевого бюджету, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушення або загрози порушення інтересів держави в особі позивачів.

Відповідно до частини шостої статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів. Учасник, якого не визнано переможцем торгів за результатами оцінки та розгляду його пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця торгів, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що 06 березня 2017 року між Виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» (виконавцем) укладено договір № 47, згідно з яким виконавець зобов'язується у 2017 році надати замовникові товар код 19.20.2. «Паливо рідинне та газ; оливи мастильні» ДК 016-2010 (код 09130000-9 – «Нафта та дистиляти» ДК 021-2015) Бензин А-92 та Дизельне паливо. В подальшому до вказаного договору було оформлено декілька додаткових угод, а саме:

- додаткова угода № 1 від 14 березня 2017 року, відповідно до якої зменшено ціну договору на 8,00 грн., ціна договору становить 897292 грн., у тому числі ПДВ 149 548,67 грн.;

- додаткова угода № 2 від 20 березня 2017 року про виправлення арифметичної помилки, ціна договору становить 897292 грн., у тому числі ПДВ 149548,67 грн.;

- додаткова угода № 3 від 04 травня 2017 року, відповідно до якої збільшено ціну за одиницю товару, а саме: на Бензин А-92 з 20,886 грн. за 1 літр до 21,20 грн. за 1 літр; на Дизельне паливо з 19,90 грн. за 1 літр до 20,17 грн. за 1 літр; зменшено обсяг закупівлі товару в кількості: Бензин А-92 до 21764,9 л. та Дизельне паливо до 21777, 0927 л.;

- додаткова угода № 4 від 10 лиспня 2017 року, відповідно до якої змінено ціну за одиницю товару, а саме: на Бензин А-92 з 21,20 грн. за 1 літр до 21,00 грн. за 1 літр; за Дизельне паливо з 20,17 грн. за 1 літр до 19,00 грн. за 1 літр; зменшено суму договору на 13 360,94 грн.;

- додаткова угода № 5 від 09 серпня 2017 року, відповідно до якої змінено ціну за одиницю товару, а саме: на Бензин А-92 з 21,00 грн. за 1 літр до 21,20 грн. за 1 літр; за Дизельне паливо з 19,00 грн. за 1 літр до 19,60 грн. за 1 літр; зменшено суму договору на 14,54 грн., ціна договору становить 883916,562 грн., у тому числі ПДВ 147319,42 грн.;

- додаткова угода № 6 від 06 вересня 2017 року, відповідно до якої змінено ціну за одиницю товару, а саме: на Бензин А-92 з 21,20 грн. за 1 літр до 23,00 грн. за 1 літр; за Дизельне паливо з 19,60 грн. за 1 літр до 20,45 грн. за 1 літр; зменшено суму договору на 21,45 грн., ціна договору становить 883895,07 грн., у тому чисоі ПДВ 147315,85 грн.;

- додаткова угода № 7 від 12 вересня 2017 року, відповідно до якої пункт 1 додаткової угоди № 6 від 06 вересня 2017 року викладено в іншій редакції;

- додаткова угода № 8 від 10 жовтня 2017 року, відповідно до якої змінено ціну за одиницю товару, а саме: на Бензин А-92 з 23,00 грн. за 1 літр до 25,25 грн. за 1 літр; за Дизельне паливо з 20,45 грн. за 1 літр до 22,49 грн. за 1 літр; зменшено суму договору на 9,69 грн., ціна договору становить 883 885,38 грн., у тому числі ПДВ 147 314,23 грн.;

Додаткова угода № 9 від 11 жовтня 2017 року, відповідно до якої виправлено технічну описку в п. 1.2. додаткової угоди № 8 від 10 жовтня 2017 року, зазначивши вірно: «у тому числі ПДВ – 147314,23 грн.».

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на невідповідність оскаржуваного ним договору вимогам статті 203 Цивільного кодексу України не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Так, відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) зазначеної вимоги є підставою недійсності такого правочину.

Стаття 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.

У пункті 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, на яку посилається прокурор в обґрунтування позовної вимоги про визнання спірного договору № 47 від 06.03.2017 недійсним, передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Судом апеляційної інстанції приймається до уваги те, що прокурором не доведено у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення спірного правочину з боку відповідача-2 щодо поставки відповідачу-1 бензину А-92 та Дизельного палива, а також не підтверджено недодержання вимог щодо відповідності цього правочину інтересам держави і суспільства.

При цьому, сторонами по цьому договору зобов’язання виконані у повному обсязі. Претензій щодо переданого товару у замовника до виконавця не було.

В ході розгляду даної справи судом першої інстанції також було з’ясовано, що умови оспорюваного прокурором договору вже виконані сторонами, що його уклали, в повному обсязі та в установлені строки.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що наведені прокурором обставини щодо притягнення ТОВ «Мітрейд» до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не можуть свідчить про невідповідність оспорюваного в межах даної справи правочину інтересам держави.

Прокуратурою в межах даної справи жодним чином не доведено, що оспорюваний у даній справі договір спрямований на незаконне заволодіння коштів державного бюджету, тобто укладеним з порушенням прав та законних інтересів позивачів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.

Доводи, що викладені прокуратурою в апеляційній скарзі, не мають жодного правового підґрунтя та повністю спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі № 922/3393/17 - без змін.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі № 922/3393/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27.02.18

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Пелипенко Н.М.