Постанова № 72441440, 22.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2018 р. Справа№ 910/23468/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

Секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 22.02.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2017

у справі №910/23468/17 (суддя Плотницька Н.Б.)

заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" про забезпечення позову, подану до пред'явлення позову

до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Дочірнє підприємство "Край-Проперті"

2) Приватне підприємство "Консалтингова фірма "Прометей"

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний реєстратор Комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Гумуржи Олександр Костянтинович

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва 27.12.2017 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" про забезпечення позову, яка подана до пред'явлення позову, відповідно до якої заявник просив суд:

- заборонити Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження переліченого нижче майна, користуватись ним, заходити до приміщень, укладати щодо нього договори іпотеки чи будь-яким іншим чином обтяжувати майно, передавати його як внесок до статутного капіталу юридичних осіб, а саме: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14 (підвал № 3 секція № 1 площею 163,60 кв.м, підвал № 6 секція № 2 площею 184,40 кв.м, підвал № 2 секція № 3 площею 297,60 кв.м, підвал № 3 секція № 4 площею 160,30 кв.м, підвал № 10 секція № 5 площею 188,00 кв.м, підвал № 11 секція № 6 площею 163,40 кв.м, підвал № 2 секція № 7площею 285,70 кв.м, підвал № 2 секція № 8 площею 181,60 кв.м, підвал № 4 секція № 9 площею 193,70 кв.м, підвал № 11 секція № 10 площею 159,90 кв.м, підвал № 12 секція № 11 площею 190,30 кв.м, нежитлове приміщення № 223 площею 136,4 кв.м, приміщення № 224 площею 28,1 кв.м);

- заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються відчуження та реєстрації прав на наступне майно: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14 (підвал № 3 секція № 1 площею 163,60 кв.м, підвал № 6 секція № 2 площею 184,40 кв.м, підвал № 2 секція № 3 площею 297,60 кв.м, підвал № 3 секція № 4 площею 160,30 кв.м, підвал № 10 секція № 5 площею 188,00 кв.м, підвал № 11 секція № 6 площею 163,40 кв.м, підвал № 2 секція № 7 площею 285,70 кв.м, підвал № 2 секція № 8 площею 181,60 кв.м, підвал № 4 секція № 9 площею 193,70 кв.м, підвал № 11 секція № 10 площею 159,90 кв.м, підвал № 12 секція № 11 площею 190,30 кв.м, нежитлове приміщення № 223 площею 136,4 кв.м, приміщення № 224 площею 28,1 кв.м);

- заборонити Публічному акціонерному товариству "Сбербанк", в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників будь-яким чином перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" у здійсненні володіння та користування наступним майном: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14 (підвал № 3 секція № 1 площею 163,60 кв.м, підвал № 6 секція № 2площею 184,40 кв.м, підвал № 2 секція № 3 площею 297,60 кв.м, підвал № 3 секція № 4 площею 160,30 кв.м, підвал № 10 секція № 5 площею 188,00 кв.м, підвал № 11 секція № 6 площею 163,40 кв.м, підвал № 2 секція № 7 площею 285,70 кв.м, підвал № 2 секція № 8 площею 181,60 кв.м, підвал № 4 секція № 9 площею 193,70 кв.м, підвал № 11 секція № 10 площею 159,90 кв.м, підвал № 12 секція № 11 площею 190,30 кв.м, нежитлове приміщення № 223 площею 136,4 кв.м, приміщення № 224 площею 28,1 кв.м);

- накласти арешт на майно, що є предметом іпотеки: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14 (підвал № 3 секція № 1 площею 163,60 кв.м, підвал № 6 секція № 2 площею 184,40 кв.м, підвал № 2 секція № 3 площею 297,60 кв.м, підвал № 3 секція № 4 площею 160,30 кв.м, підвал № 10 секція № 5 площею 188,00 кв.м, підвал № 11 секція № 6 площею 163,40 кв.м, підвал № 2 секція № 7 площею 285,70 кв.м, підвал № 2 секція № 8 площею 181,60 кв.м, підвал № 4 секція № 9 площею 193,70 кв.м, підвал № 11 секція № 10 площею 159,90 кв.м, підвал № 12 секція № 11 площею 190,30 кв.м, нежитлове приміщення № 223 площею 136,4 кв.м, приміщення № 224 площею 28,1 кв.м).

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначив, що Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" не було дотримано процедури задоволення вимог, передбаченої умовами іпотечного застереження, за укладеним 19.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс", Дочірнім підприємством "Край-Проперті" та Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" іпотечним договором (реєстраційний номер 1899), укладеним в забезпечення виконання Дочірнім підприємством "Край-Проперті" зобов'язань за договорами про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ та № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011, а саме щодо письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі №910/23468/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" про забезпечення позову задоволено повністю.

Заборонено Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження переліченого нижче майна, користуватись ним, заходити до приміщень, укладати щодо нього договори іпотеки чи будь-яким іншим чином обтяжувати майно, передавати його як внесок до статутного капіталу юридичних осіб, а саме: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14 (підвал № 3 секція № 1 площею 163,60 кв.м, підвал № 6 секція № 2 площею 184,40 кв.м, підвал № 2 секція № 3 площею 297,60 кв.м, підвал № 3 секція № 4 площею 160,30 кв.м, підвал № 10 секція № 5 площею 188,00 кв.м, підвал № 11 секція № 6 площею 163,40 кв.м, підвал № 2 секція № 7площею 285,70 кв.м, підвал № 2 секція № 8 площею 181,60 кв.м, підвал № 4 секція № 9 площею 193,70 кв.м, підвал № 11 секція № 10 площею 159,90 кв.м, підвал № 12 секція № 11 площею 190,30 кв.м, нежитлове приміщення № 223 площею 136,4 кв.м, приміщення № 224 площею 28,1 кв.м);

Заборонено органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються відчуження та реєстрації прав на наступне майно: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14 (підвал № 3 секція № 1 площею 163,60 кв.м, підвал № 6 секція № 2 площею 184,40 кв.м, підвал № 2 секція № 3 площею 297,60 кв.м, підвал № 3 секція № 4 площею 160,30 кв.м, підвал № 10 секція № 5 площею 188,00 кв.м, підвал № 11 секція № 6 площею 163,40 кв.м, підвал № 2 секція № 7площею 285,70 кв.м, підвал № 2 секція № 8 площею 181,60 кв.м, підвал № 4 секція № 9 площею 193,70 кв.м, підвал № 11 секція № 10 площею 159,90 кв.м, підвал № 12 секція № 11 площею 190,30 кв.м, нежитлове приміщення № 223 площею 136,4 кв.м, приміщення № 224 площею 28,1 кв.м);

Заборонено Публічному акціонерному товариству "Сбербанк" (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 46, ідентифікаційний код 25959784) в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників будь-яким чином перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" (08325, Київська обл., Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, будинок 14-Б, ідентифікаційний код 34514979) у здійсненні володіння та користування наступним майном: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14 (підвал № 3 секція № 1 площею 163,60 кв.м, підвал № 6 секція № 2 площею 184,40 кв.м, підвал № 2 секція № 3 площею 297,60 кв.м, підвал № 3 секція № 4 площею 160,30 кв.м, підвал № 10 секція № 5 площею 188,00 кв.м, підвал № 11 секція № 6 площею 163,40 кв.м, підвал № 2 секція № 7 площею 285,70 кв.м, підвал № 2 секція № 8 площею 181,60 кв.м, підвал № 4 секція № 9 площею 193,70 кв.м, підвал № 11 секція № 10 площею 159,90 кв.м, підвал № 12 секція № 11 площею 190,30 кв.м, нежитлове приміщення № 223 площею 136,4 кв.м, приміщення № 224 площею 28,1 кв.м);

Накладено арешт на майно, що є предметом іпотеки: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14 (підвал № 3 секція № 1 площею 163,60 кв.м, підвал № 6 секція № 2 площею 184,40 кв.м, підвал № 2 секція № 3 площею 297,60 кв.м, підвал № 3 секція № 4 площею 160,30 кв.м, підвал № 10 секція № 5 площею 188,00 кв.м, підвал № 11 секція № 6 площею 163,40 кв.м, підвал № 2 секція № 7площею 285,70 кв.м, підвал № 2 секція № 8 площею 181,60 кв.м, підвал № 4 секція № 9 площею 193,70 кв.м, підвал № 11 секція № 10 площею 159,90 кв.м, підвал № 12 секція № 11 площею 190,30 кв.м, нежитлове приміщення № 223 площею 136,4 кв.м, приміщення № 224 площею 28,1 кв.м)

Боржником за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 46, ідентифікаційний код 25959784).

Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" (08325, Київська обл., Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, будинок 14-Б, ідентифікаційний код 34514979).

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№09,1-04,1/853/18 від 19.01.2018), відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі №910/23468/17 скасувати, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" про забезпечення позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваною ухвалою неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та неправильно застосував норми процесуального права, у зв'язку з чим зазначена ухвала підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ "Сбербанк" зазначило, що цим обмеженням грубо порушуються права ПАТ "Сбербанк" та завдаються значні матеріальні сбитки у вигляді неотриманих орендних платежів за користування орендарями майном що належать ПАТ "Сбербанк" на праві власності.

Одночасно апелянт просив поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі №910/23468/17.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що копія ухвали від 29.12.2017 була отримана Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" по пошті 04.01.2018, що підтверджується відміткою про отримання на копії ухвали, тому апелянт вважає, що існують підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухали.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Сбербанк", поновлено строк на апеляційне оскарження та призначено до розгляду на 22.02.2018.

14.02.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ТОВ "Сіті-Стейт" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Крім того, 19.02.2018 від ПП "Консалтингова фірма "Прометей" через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому підприємство заперечувало проти доводів апеляційної скарги, просило залишити апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" без задоволення, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

В судовому засіданні 22.02.2018 представник ПАТ "Сбербанк" надав пояснення по суті спору, підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк", ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 по справі № 910/23468/17 скасувати, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" про забезпечення позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 22.02.2018 представник ТОВ "Сітістейтсервіс" надала пояснення по суті спору, заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Сбербанк", а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 по справі № 910/23468/17 залишити без змін.

В судове засідання, призначене на 22.02.2018, повноважні представники ДП "Край-Проперті", ПП "Консалтингова фірма "Прометей", ТОВ "Сіті-Стейт", ДР КП "Центр реєстраційних послуг" Гумуржи О.К. не з'явилися.

Колегією суддів враховано, що відповідно до частини 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, в свою чергу частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно із частиною 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Колегією суддів, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене та наявність клопотання про розгляд справи за відсутності представників, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників ДП "Край-Проперті", ПП "Консалтингова фірма "Прометей", ТОВ "Сіті-Стейт", ДР КП "Центр реєстраційних послуг" Гумуржи О.К., які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів на підставі ч. 7 ст. 270 ГПК України надано учасникам судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке учасниками справи реалізовано.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Згідно із статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частинами 1 та 2 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу

Крім того, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Більше того, у відповідності до ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Вказана матеріальна норма, яка передбачає право власника на превентивний захист (коли право ще не порушене, але існує реальна загроза такого порушення), зокрема, втілюється у процесуальне право, передбачене ст. 136 ГПК України, на подання заяви про забезпечення позову, яка спрямована на захист від можливого порушення права позивача (коли існує реальна загроза порушення такого права), в тому числі права на ефективний судовий захист, який полягає у реальному відновленні порушеного права.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Сбербанк" в період з 19 на 20 грудня 2017 року, зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості, належні заявнику після реєстрації на себе права власності на предмети іпотеки, належні іншим майновим поручителям, за рахунок вартості яких повністю погашено вимоги банку.

Тобто з вищевикладеного вбачається, що існує реальна загроза відчуження майна, що є предметом іпотеки згідно з Іпотечним договором, що в свою чергу призведе до неможливості поновлення прав заявника на його майно.

Зі змісту, заяви про забезпечення позову вбачається, що метою застосування вказаних заходів забезпечення позову є недопущення відчуження майна, що є предметом іпотеки згідно з Іпотечним договором, чи створення інших обтяжень, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про іпотеку", після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсним.

З наявних в матеріалах справи доказів чітко вбачається, що відповідачем вже здійснено ряд заходів щодо позасудового врегулювання на підставі договорів іпотеки, укладених з усіма майновими поручителями позичальника по кредитам та перереєстрував на себе ряд об'єктів нерухомого майна, які були передані в іпотеку під дані кредити.

Тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а також шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії стосовно спірного майна є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам ч. 1 ст. 137 ГПК України та сприяють ефективному захисту і відновленню порушених прав та інтересів заявника.

Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі № 910/23468/17 задоволенню не підлягає. Ухвала Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі № 910/23468/17 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 136-140, 252, 263, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-285 та Розділом ХІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

Керуючись статтями 267-271, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі № 910/23468/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/23468/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку та в строки, встановлені главою 2 розділу IV ГПК України.

Повний текст складено та підписано 27.02.2018.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко