Ухвала суду № 72441372, 26.02.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"26" лютого 2018 р.Справа № 924/206/13-г м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі суддя Виноградова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Желіхівської О.О.,

розглянувши матеріали заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі

за позовом комунального підприємства Нетішинської міської ради "Торговий центр", м. Нетішин

до фізичної особи-підприємця Преподобного Валерія Сергійовича, м. Нетішин

про виселення фізичної особи-підприємця Преподобного Валерія Сергійовича, м. Нетішин із нежитлового приміщення площею 312,690 кв.м., що розташоване за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 22

за участю представників:

позивача: Брожик М.В.- директор

відповідача (заявника): Прядун Р.В. - згідно ордеру від 26.02.2018р. (серія ХМ №009372)

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

встановив: рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013 р., яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 р, було задоволено позов КП Нетішинської міської ради „Торговий центр", м. Нетішин до фізичної особи-підприємця Преподобного В.С. про виселення фізичної особи-підприємця Преподобного В.С., м. Нетішин із нежитлового приміщення площею 312,690 кв.м., що розташоване за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, буд. 22 та вирішено (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.12.2013 р.) виселити фізичну особу-підприємця Преподобного В.С. із нежитлового приміщення площею 312,690 кв.м., що розташоване за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 22.

Також стягнуто із фізичної особи-підприємця Преподобного В.С. на користь комунального підприємства Нетішинської міської ради „Торговий центр" 1147,00 грн. відшкодування сплаченого судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2013р. касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 р. у справі № 924/206/13-г залишено без змін.

17.12.2013 р. на виконання вищезазначеного рішення видані відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.01.2014р. було задоволено заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 26.03.2013р. у справі № 924/206/13-г та відстрочено рішення суду у зазначеній справі до 17.02.2014р. Свою заяву відповідач мотивував необхідністю певного часу для демонтажу торгівельного обладнання.

16.02.2018 р. на адресу суду в порядку ст. 328 ГПК України надійшла заява фізичної особи- підприємця Преподобного Валерія Сергійовича, м. Нетішин про визнання наказу у справі №924/206/13-г від 17.12.2013р. таким, що не підлягає виконанню. Заяву мотивує тим, що відсутні підстави для виселення ФОП Преподобного В.С., оскільки він займає приміщення по вул. Незалежності, 22 в м. Нетішин на законних підставах, а саме: на підставі договору оренди нежитлового приміщення №118 від 16.07.2004 р., укладеного з КП Нетішинської міської ради „Торговий центр", який вважає пролонгованим і діючим на даний час. Зазначає, що при укладенні договору № 01.11.04-002 від 01.11.2004 р., який був в подальшому припинений, сторони не узгодили своєї позиції щодо договору оренди №118 від 16.07.2004р., не припинили його і не відмовилися від його виконання. Вважає, що виселення орендаря із орендованого приміщення без відповідної правової підстави порушить право на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

У судовому засіданні представник відповідача (заявника) вимоги зави підтримав, наполягав на її задоволенні.

Позивач проти задоволення заяви заперечує. Посилаючись на ст. 124 Конституції України, зазначає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013р. у справі №924/206/13-г , яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р., постановою ВГСУ від 27.11.2013р., є обов'язковим до виконання. При цьому зазначає, що наказ про примусове виконання рішення суду стосується виселення ФОП Преподобного В.С. згідно припиненого договору оренди №01.11.2004-002 від 01.11.2004 р. та площі 312,690 кв.м. Звертає увагу, що на сьогодні відповідач самовільно займає площу 312,690 кв.м. та сплачує штрафні санкції, рішення суду не виконує протягом чотирьох років та не бажає виконувати. Щодо посилань в заяві на договір оренди між сторонами, повідомляє що такий договір не визнає, реєстрація останнього в журналі реєстрації відсутня, платежі по ньому не здійснювались. Натомість по договору №01.11.2004.-002 від 01.11.2004 р. боржник сплачував орендну плату, а тепер штрафні санкції.

Заявник щодо доводів позивача звернув увагу на те, що при прийнятті рішення у справі №924/2906/13-г суд не досліджував та не надавав правової оцінки договору оренди нежитлового приміщення №118 від 16.07.2004 р. Стверджує, що договір оренди нежитлового приміщення №118 від 16.07.2004 р. є чинним, правовідносини по ньому не припинені, а відсутність реєстрації договору в журналі реєстрації не свідчить про втрату юридичної сили договором, про нього знав позивач як юридична особа.

При розгляді поданої заяви судом враховується таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як убачається із поданої заяви, відповідач вважає, що наказ господарського суду Хмельницької області від 17.12.2013 р. у справі №924/206/13-г не підлягає виконанню, оскільки відповідач займає приміщення по вул. Незалежності в м. Нетішині на законних підставах, а саме: на підставі договору оренди №118 від 16.07.2004 р.

Судом враховується, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013 р. у справі №924/206/13-г, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 р., постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2013р., було вирішено виселити фізичну особу-підприємця Преподобного В.С. із нежитлового приміщення площею 312,690 кв.м., що розташоване за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 22 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.12.2013 р.).

У рішенні суд дійшов висновку про те, що договір оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004 року закінчив свою дію (припинений з 01.03.2012р.), відтак у відповідача відсутні підстави для користування нежитловим приміщенням площею 312,690 кв.м., що розташоване за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 22.

З аналізу положень ст. 328 ГПК України слідує, що виконавчий документ визнається судом таким, що не підлягає виконанню, зокрема, якщо обов'язок боржника відсутній у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак доказів щодо припинення, добровільного виконання відповідачем обов'язку звільнити приміщення площею 312,690 кв.м., що розташоване за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 22, суду не подано.

В якості ж іншої причини відсутності зазначеного обов'язку відповідач посилається на наявність укладеного між сторонами та чинного, як зазначає відповідач, договору оренди нежитлового приміщення №118 від 16.07.2004 р., предметом якого є оренда нежитлового приміщення за адресою: м. Нетішин, пр-т Незалежності, 22 площею 290 кв.м., строк дії договору до

Проте посилання відповідача на договір оренди нежитлового приміщення №118 від 16.07.2004 р. як на підставу визнання наказу господарського суду Хмельницької області від 17.12.2013 р. у справі №924/206/13-г таким, що не підлягає виконанню, судом оцінюється критично.

Зокрема, як убачається з наданої в матеріали справи копії договору оренди нежитлового приміщення №118 від 16.07.2004 р., площа орендованого приміщення становить 290 кв.м., тоді як площа приміщення, орендованого згідно з договором №01.11.04-002 від 01.11.2004 р. та про виселення відповідача з якого було прийнято рішення від 26.03.2013 р. у справі №924/206/13-г, становить 312,69 кв.м. Зазначене не дозволяє дійти висновку про те, що відповідачем на підставі договору №118 від 16.07.2004 р. орендується саме те приміщення, яке зазначене у наказі від 17.12.2013 р. у справі №924/206/13-г про виселення відповідача.

Крім того, як убачається з матеріалів справи №924/206/13-г, під час розгляду позовних вимог про виселення відповідача із нежитлового приміщення площею 312,690 кв.м., що розташоване за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 22, сторони не повідомляли суд про наявність укладеного між ними договору оренди нежитлового приміщення №118 від 16.07.2004 р. Натомість при винесенні рішення у цій справі судом було взято до уваги факти, встановлені рішенням суду від 22.11.2012р. у справі № 13/5025/891/12 за позовом фізичної особи-підприємця Преподобного В.С. до КП Нетішинської міської ради «Торговий центр» про визнання установлення господарських правовідносин між ФОП Препрдобним В.С. та КП НМР «Торговий центр» з приводу надання в оренду ФОП Преподобному В.С. майна відповідно до договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004 року, зобов'язання КП НМР «Торговий центр» продовження дії договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004р. на термін, передбачений п.п. 12.1 вказаного договору, визнання договору оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Нетішин №01.11.04-002 від 01.11.2004р. дійсним до 01.02.2013р. (в позові було відмовлено).

Також судом звертається, що ухвалою суду від 17.01.2014р. було задоволено заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 26.03.2013р. у справі № 924/206/13-г та відстрочено рішення суду у справі до 17.02.2014р. При цьому відповідачем також не зазначалось про договір оренди №118 від 16.07.2004 р.

Тому, враховуючи посилання відповідача на те, що об'єктом оренди за договорами №01.11.04-002 від 01.11.2004 р. та №118 від 16.07.2004 р. є одне й те ж приміщення, враховуючи відсутність повідомлення про наявність договору №118 від 16.07.2004 р. під час розгляду справи №924/206/13-г; дії відповідача з приводу подання позову (справа №13/5025/891/12); заяви про відстрочення виконання рішення суду від 26.03.2013р. у справі № 924/206/13-г, суд доходить висновку, що заява відповідача про визнання наказу у справі №924/206/13-г таким, що не підлягає виконанню, з підстав наявності договору №118 від 16.07.2004 р., спрямована на перегляд обставин, що встановленні в ході вирішення справи №924/206/13-г.

Таким чином, оскільки відповідачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено факту помилкового видання наказу господарського суду Хмельницької області від 17.12.2013 р. у справі №924/206/13-г, а також відсутності обов'язку відповідача за вказаним наказом у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, підстави для визнання вищезазначеного наказу відсутні.

При цьому судом враховується, що Конституцією України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Відтак, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З огляду на зазначене, у зв'язку із недоведеністю наявності підстав, визначених ч. 2 ст. 328 ГПК України, у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Преподобного Валерія Сергійовича про визнання наказу у справі №924/206/13-г від 17.12.2013р. таким, що не підлягає виконанню, необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Преподобного Валерія Сергійовича (від 16.02.2018р.) про визнання наказу у справі №924/206/13-г від 17.12.2013р. таким, що не підлягає виконанню, відмовити

Ухвала набирає законної сили 26.02.2018 р.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст складено 27.02.2018 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - заявнику (відповідачу) ФОП Преподобному В.С. (30100, АДРЕСА_1), 3 - позивачу КП НМР "Торговий центр" (30100, Хмельницька область, м. Нетішин, посп. Незалежності, 22). Всім рек. з пов. про вруч.