Ухвала суду № 72441322, 23.02.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23 лютого 2018 року Справа № 912/4457/16

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л. за участю секретаря судового засідання Дишун К.О., розглянувши у судовому засіданні в межах справи від 26.12.2016 № 912/4457/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" (пр-т Комуністичний, 1б, м. Кропивницький, 25006)

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" (пр-т Комуністичний, 1б, м. Кропивницький, 25006) в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 26.12.2017

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б)

про визнання недійсним договору іпотеки, виключення запису з Державного реєстру іпотек, виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна,

представники сторін:

від кредитора (відповідача) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Чорний І.В., довіреність від 29.12.2017 № б/н;

від кредитора (відповідача) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - Нестерко І.О., довіреність від 20.11.2017 № б/н;

від кредитора Приватного підприємства "Терра 2011" - Галковська О.І., довіреність від 20.04.2016 № б/н;

від кредитора Приватного підприємства "Будівельна основа" - Галковська О.І., довіреність від 27.01.2017 № б/н;

від кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сприяння" ПВІФ "Мегастрой" - Галковська О.І., довіреність від 01.02.2017 № б/н;

від кредитора Приватного підприємства "Терра Стар" - Галковська О.І., довіреність від 20.01.2017 № б/н;

від кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехресурс" - Галковська О.І., довіреність від 18.12.15 № б/н;

від банкрута (позивача) - ліквідатор, арбітражний керуючий Стіфутін І.В., посвідчення від 29.03.2013 № 637;

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 19.06.2017 суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута, призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. 20.06.2017 (номер публікації: 43837, дата публікації на сайті ВГСУ: 20.06.2017 12:44) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1".

26.12.2017 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" арбітражний керуючий Стіфутін І.В. звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із заявою (позовною заявою) від 26.12.2017 № б/н з наступними вимогами: визнати недійсним Іпотечний договір від 18.01.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Приватним підприємством "Созидатель-1", посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Балик Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 276; виключити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку зареєстрований 21.01.2008 за № 17995701; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження зареєстрований 18.01.2008 за № 17995312. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовна заява мотивована тим, що на момент укладення спірного договору майнові права на об'єкт незавершеного будівництва не могли бути предметом іпотеки, у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на таке майно та неможливістю його ідентифікувати, іпотечний договір фактично не містив істотної умови зокрема: опису предмета іпотеки, достатнього для його ідентифікації та/або його реєстраційних даних.

Господарський суд ухвалою від 28.12.2017 прийняв заяву (позовну заяву) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 26.12.2017 № б/н до розгляду в межах справи № 912/4457/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1". Підготовче засідання призначив на 24.01.2018 об 11:00 год.

11.01.2018 до господарського суду надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 09.01.2018 № 23.1/935 на позовну заяву про визнання недійсним іпотечного договору від 18.01.2008, в якому кредитор (відповідач) просить позовні вимоги ТОВ "Созидатель-1" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 26.12.2017 відхилити повністю.

11.01.2018 до господарського суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 09.01.2018 № 23.1/937 з вимогою застосувати строк позовної давності до позову (позивача - ТОВ "Созидатель-1" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 26.12.2017) про визнання недійсним іпотечного договору від 18.01.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та приватним підприємством "Созидатель-1", посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Балик Т.М. та зареєстрований в реєстрі № 276, виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку зареєстрований 21.01.2008 за № 17995701 та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження зареєстрований 18.01.2008 за № 17995312, а також стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат. Позовні вимоги ТОВ "Созидатель-1" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 26.12.2017 відхилити повністю.

23.01.2018 до господарського суду надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від б/д № б/н на позовну заяву про визнання недійсним іпотечного договору, в якому банк просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Разом з відзивом надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від б/д № б/н про накладення арешту на предмет іпотеки майнові права на нерухомість будівництво якої не завершено, а саме: 9-ти поверховий 36-ти квартирний житловий будинок загальною площею - 3417,73 кв.м., з підземним паркінгом загальною площею 1687,1 кв.м. по вул. Волкова 16-а в м. Кропивницький (Кіровоград).

24.01.2018 до господарського суду надійшли письмові позиції ПП "Будівельна основа" та ПП "Терра 2011" щодо позовної заяви ліквідатора ТОВ "Созидатель-1" про визнання недійсним іпотечного договору, в яких кредитори зазначають, що іпотечний договір від 18.01.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та ПП "Созидатель-1" суперечить ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції на час укладення договору), тому має бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Господарський суд ухвалою від 24.01.2018 відмовив в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 09.01.2018 № 23.1/936 про витребування оригіналів документів та доказів про сплату судового збору. Відмовив в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" б/д б/н про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Балик Тетяну Миколаївну. Відмовив в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" б/д б/н про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Відклав розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 26.12.2017 в межах справи № 912/4457/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" в підготовчому засіданні на 09.02.2018.

09.02.2018 до господарського суду надійшов лист ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 09.02.2018 № б/н з викладеною письмовою позицією стосовно поданого Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" клопотання про застосування строків позовної давності до правових відносин між банкрутом та банком в якій зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: аналізує фінансове становище банкрута та подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника. Будь-яких застережень, обмежень або зауважень стосовно строків укладання цих договорів, зазначена стаття Закону не містить, що в свою чергу надає ліквідатору право на звернення до суду з заявою про визнання договорів недійсними, якщо він вважає, що вони були укладені з порушенням закону, без будь-яких обмежень стосовно строків позовної давності. Враховуючи, що Законом прямо не передбачено застосування строків позовної давності, ліквідатор, арбітражний керуючий Стіфутін І.В. просить суд поновити ці строки в межах провадження справи про банкрутство при розгляді заяви ліквідатора про визнання договору іпотеки недійсним.

09.02.2018 до господарського суду надійшла письмова позиція ПП "Терра 2011" від 09.02.2018 на відзив на позовну заяву про визнання недійсним іпотечного договору від 18.01.2008 та клопотання про застосування строків позовної давності Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", в якій зазначено наступне.

Оскільки спірний договір було укладено 18.01.2008, його предметом не могли бути майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, оскільки це суперечило ст. 5 Закону України "Про іпотеки", в зв'язку з чим, спірний договір суперечить нормам цивільного законодавства та має бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі ст. ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України. Стосовно строків позовної давності, ПП "Терра 2011" вважає, що строк позовної давності ліквідатором, арбітражним керуючим Стіфутіним І.В. не пропущено, з тих підстав, що арбітражний керуючий (ліквідатор) має право подати заяву про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника на підставі ст. 41 Закону з моменту його призначення ухвалою господарського суду у справі про банкрутство.

Ухвалою від 09.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 26.12.2017 в межах справи № 912/4457/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" до судового розгляду по суті на 23.02.2018 о 14:00.

23.02.2018 до суду надійшли заперечення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на спростування письмової позиції ПП "Терра 2011" від 09.02.2018 та листа ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 09.02.2018 № б/н, що надійшли до суду 09.02.2018, у зв'язку з чим банк не мав можливості надати такі заперечення в підготовчому провадженні. У запереченнях кредитор (відповідач) зазначає, що оскільки спірний договір укладено 18.01.2008 підстав для визнання його недійсним згідно норм ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" немає. Враховуючи, що стороною іпотечного договору є позивач, то клопотання ліквідатора про поновлення строків позовної давності є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 23.02.2018 ліквідатор, арбітражний керуючий Стіфутін І.В. наполягав на задоволенні позовної заяви, представник кредиторів Галковська О.І. підтримала вимоги позивача, представники Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" просили суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників учасників у справі про банкрутство, господарський суд встановив наступне.

18.01.2008 між ТОВ "Український промисловий Банк" та боржником було укладено кредитний договір на відкриття не відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті), а також 22.10.2008 року, 24.04.2008 року, 29.01.2008 року, 18.01.2008 року додаткові угоди до нього (далі - Договір № 02/К-08 від 18.01.2008 року), згідно якого кредитор зобов'язувався відкрити позичальнику відкличну невідновлювану кредитну лінію на фінансування будівництва 9-поверхового житлового будинку по вул. Волкова, 16-а в м. Кіровограді, та в її межах надати кредитні кошти з лімітом кредитування 15470000 грн. зі строком кредитної лінії 18.01.2008 року по 17.01.2011 року від 18,5 процентів річних та 0,1 процент щомісячної комісії від поточної заборгованості за кредитом за управління кредитною лінією від поточної заборгованості за кредитом, а позичальник - повернути в передбачені договором строки вказану суму кредиту та сплатити відсотки за користування ним.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 02/К-08 від 18.01.2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Созидатель-1" 18.01.2008 року укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 276.

Відповідно до п. 1.2 Іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: 9-ти поверховий 36-ти квартирний житловий будинок загальною площею - 3417,73 кв. м, з підземним паркінгом загальною площею 1684,1 кв. м, по вул. Волкова, 16-а міста Кіровограда.

Згідно першого речення абз. 3 п. 1.2. Іпотечного договору після закінчення будівництва 9-ти поверхового 36-ти квартирного житлового будинку та підземного паркінгу на 42 автомобіля і введення їх в експлуатацію сторони цього договору на підставі документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно, вносять зміни до цього договору відносно предмета договору.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.06.2010 у справі № стягнуто солідарно з ТОВ "Созидатель-1" та Приватного підприємства "Будівельна основа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" - 5 070 000 грн. заборгованості по кредиту; 568 328,63 грн. заборгованості за процентами; 55 770 грн. заборгованості за комісією; 78 039,06 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 5090 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії; 25500 грн. державного мита; 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

02.07.2010 між ТОВ "Український промисловий Банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір про передачу активів, відповідно до умов якого Первісним кредитором (Сторона 2) здійснено на користь Нового кредитора (Сторона 1) відступлення своїх прав вимоги за кредитним Договором № 02/К-08 від 18.01.2008 року, укладеним з боржником, а також пов'язаним з ним договором іпотеки.

В результаті відступлення Новий кредитор є єдиним власником всіх прав вимоги за вищевказаним Договором про передачу активів.

06.05.2015 ухвалою Господарського суду Кіровоградської області у справі № 17/77 здійснено заміну сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" його правонаступником - ПАТ "Дельта Банк".

Ухвалою суду від 24.03.2017 у справі № 912/4457/16 визнано грошові вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель - 1" в сумі 6 389 405,19 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів позачергово.

За положеннями ч. 4 ст. 10 Закону суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником тощо.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство, останній перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. У такому випадку спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, відповідно, можуть бути визнані недійсними у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого, конкурсного кредитора або розпорядника майна тощо.

За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони мають розглядатися та вирішуватися господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Стосовно посилання відповідача на положення ст. 20 Закону як на єдину норму законодавства, що може бути підставою для визнання недійсними правочинів (договорів) у межах провадження справи про банкрутство, необхідно зазначити, що з огляду на сферу регулювання цього Закону загалом і за змістом ст. 20 вона є спеціальною щодо загальних підстав, передбачених, насамперед, Цивільним кодексом України, для визнання правочинів недійсними.

Тобто, ст. 20 Закону слід розглядати як таку, що передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, які виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Положення Закону слід розглядати як частину цивільного законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон, також норм Цивільного кодексу України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника. Так, визнання правочину недійсним є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 Цивільного кодексу України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 3-304гс16.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 5 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Водночас поняття "іпотека майнових прав" і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі відсутні. Стаття 5 Закону України "Про іпотеку" не визначала майнові права як предмет іпотеки. Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва були віднесені до предмета іпотеки Законом України від 25.12.2008 "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким були внесені зміни до Закону України "Про іпотеку", тоді як спірний договір був укладений 18.01.2008.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.01.2013 у справі № 6-168цс12 та від 17.04.2013 у справі № 6-8цс13, від 20.04.2016 № 6-2994цс15.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження застосування до спірного договору норм Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", предметом регулювання якого є встановлення відносини у системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном.

Таким чином, оспорюваний договір іпотеки укладено в порушення вимог чинного на час його укладення законодавства.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитися у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі "Відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно вимог статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 Цивільного кодексу України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Загальні норми цивільного законодавства, що регулюють питання позовної давності не містять виключень для юридичної особи, що знаходиться в процедурах банкрутства, у тому числі і для ліквідатора банкрута, який, згідно з ч. 1 ст. 41 Закону виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у частині першій статті 261 Цивільного кодексу України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вчинення цього правочину.

Статтею 92 Цивільного кодексу України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.

Відтак, для юридичної особи як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 31.01.2017 у справі № 910/22795/15.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлено інших правил обчислення строків позовної давності для звернення ліквідатора до суду з позовами про визнання недійсними договорів, укладених боржником. Таким чином, строк позовної давності за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. про визнання недійсним договору іпотеки від 18.01.2008 сплив 18.01.2011.

В той же час, у листі ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 09.02.2018, в якому він просить поновити строк позовної давності, не наведено жодного доказу на обґрунтування поважності причин пропуску строку позовної давності, у зв'язку з чим така заява про поновлення строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Враховуючи наявність підстав для визнання договору іпотеки від 18.01.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк") та Приватним підприємством "Созидатель-1" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1"), посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Балик Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 276, недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, а отже наявність порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1", а також те, що арбітражний керуючий Стіфутін І.В. звернувся до господарського суду із заявою про визнання недійсним договору іпотеки 26.12.2017 та відсутні підстави для поновлення пропущеного строку позовної давності, господарський суд, керуючись вимогами ст.ст. 92, 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, доходить висновку про відмову в задоволенні вимоги про визнання недійсним іпотечного договору в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Не підлягають задоволенню і похідні вимоги про виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку, зареєстрованого 21.01.2008 року за № 17995701, про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження, зареєстрованого 18.01.2008 року за № 17995312.

Клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від б/д № б/н про накладення арешту на предмет іпотеки майнові права на нерухомість будівництво якої не завершено, а саме: 9-ти поверховий 36-ти квартирний житловий будинок загальною площею - 3417,73 кв.м., з підземним паркінгом загальною площею 1687,1 кв.м. по вул. Волкова 16-а в м. Кропивницький (Кіровоград) (а.с. 234-235 т. 10), в якому банк посилається на ч. 5 ст. 1057-1 Цивільного кодексу України, відповідно до якої визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави, не підлягає задоволенню зважаючи на відмову в задоволенні позову та загальну спрямованість процедури ліквідації банкрута, мета якої встановлена Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство встановлюється у розмірі 2 прожиткові мінімуми для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 26.12.2017, судовий збір, сплачений за подання такої заяви, покладається на заявника.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 37, 40, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 12, 46, 74, 76, 77, 129, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель-1" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Стіфутіна І.В. від 26.12.2017 про визнання недійсним договору іпотеки, виключення запису з Державного реєстру іпотек, виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

2. Відмовити в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від б/д № б/н (вх. № 154/18 від 24.01.2018) про накладення арешту.

3. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення можливо в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

5. Копії ухвали надіслати кредиторам (п. 1 ухвали від 08.12.2017), банкруту, ліквідатору, арбітражному керуючому Стіфутіну І.В. (25006, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 47, оф. 2), сектору з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Повний текст ухвали виготовлено 27.02.2018.

Суддя О.Л. Бестаченко