Постанова № 72440863, 27.02.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/144/18

Провадження № 3/333/155/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Варнавська Л.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Малиновського)АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2017 року о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 по автомагістралі Харків-Сімферопіль керував транспортним засобом «Chevrolet AVEO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Результат огляду 1,15 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе не визнав та пояснив, що він в цей день після сварки з дружиною виїхав на своєму автомобілі, на зупинці зустрів малознайомого чоловіка на ім’я ОСОБА_2, який за декілька днів до цього буксирував його автомобіль. Він запитав у ОСОБА_2 чи є в нього водійське посвідчення, останній відповів що є. тоді він запропонував ОСОБА_2 покерувати його автомобілем та поїздити містом. Олександр погодився та вони поїхали на трасу. Він в цей час вживав пиво. Після проїзду посту ДПС, ОСОБА_2 зупинив автомобіль на його прохання. В цей час під’їхав автомобіль поліцейських. Олександр, побачивши цей автомобіль, нічого не пояснюючи переліз через нього та вийшов через його пасажирські двері та втік в бік поля. Чому він так зробив він не знає. Коли підійшли поліцейські, він сидів на пасажирському сидінні, а вони заглядали в лобове скло. Про те, що він не керував автомобілем він неодноразово зазначав поліцейським, але вони склали у відношенні нього протокол за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Він дійсно проходив огляд на стан сп’яніння за допомогою приладу.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 також проти протоколу заперечував, додатково пояснив, що у відношенні ОСОБА_1 поліцейськими винесена постанова за те, що він керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія. Ця постанова була скасована рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2018 року. Цим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, його захисника, дослідивши письмові матеріали та наданий Управлінням патрульної поліції у м. Запоріжжя відеозаписом, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, оскільки керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Суд прийшов до таких висновків виходячи з такого.

27.12.2017 р. о 02-20 год. був складений протокол серії БР №072147, в якому зафіксоване вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1. з ним ознайомлений, про що свідчить його підпис та особисті пояснення.

Згідно тестування на алкоголь до протоколу №БР072147 результат тесту ОСОБА_1 складає 1,15 проміле.

Як вбачається з відеозапису та письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4. тестування на алкоголь проводилось в присутності цих свідків, їм був продемонстрований результат, своїх заперечень щодо результатів тесту ні свідки, ні ОСОБА_1. не висловлювали.

Відповідно до вимог Наказу «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп’яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

В судовому засіданні був оглянутий відеозапис DSJX300203_AP0203, наданий Управлінням патрульної поліції м. Запоріжжя, з якого вбачається, як попереду автомобіля НОМЕР_2, потім він зупиняється (час 01:16:34), патрульний поліцейський підійшов до автомобіля з переду (час 01:16:56), та видно, що ОСОБА_1 знаходиться на пасажирському сидінні.

Поліцейський повідомили ОСОБА_1, що він порушив правила дорожнього руху та не зупинився на вимогу поліцейського та попросили пред’явити документи на автомобіль та посвідчення водія. ОСОБА_1 документи не надав.

За відсутність посвідчення водія за ст. 126 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія БР №056805. Вказана постанова була скасована рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2018 року. З цього рішення вбачається, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а саме: керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Chevrolet AVEO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо.

Тобто, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП суд з’ясовує, в тому числі, чи керувала особа транспортним засобом.

В даному випадку рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2018 року не впливає на висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вказаним рішенням скасована постанова поліцейського складена за ст. 126 КУпАП у зв’язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_1 цього правопорушення. В цьому рішенні не вказано, що в цей день та час вказаним транспортним засобом керувала інша особа, а не ОСОБА_1 Під час розгляду цієї справи суд керувався вимогами ч.2 ст. 77 КАС України, яка передбачає обов’язок відповідача - інспектора патрульної поліції подати докази правомірності свого рішення: прийняття постанови про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП і саме у зв’язку з відсутністю доказів постанова була закрита.

Проведений огляд відеозапису дає підстави суду вважати, що поведінка водія ОСОБА_1 не відповідає обстановці, та патрульні поліцейські обґрунтовано вважали, що він може перебувати у стані алкого льного сп’яніння. Тому їх пропозиція пройти огляд на стан сп’яніння є цілком законною.

У суду не має підстав ставити під сумнів факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1, а не іншим водієм, і пояснення ОСОБА_1 з цього приводу вважаю такими, що надані з метою уникнути відповідальності.

Пояснення ОСОБА_1 про передачу керування свого автомобілю малознайомому чоловіку та його раптовий побіг в темну пору доби на автомагістралі вважаю неправдивими та позбавленими логічного змісту. З відеозапису вбачається, що поліцейський на слова ОСОБА_1 про те, що він сидів на пасажирському сидінні заперечив та вказав, що він пересів з сидіння водія та пасажирське. Суд враховує, що події відбувались в темну пору доби, в темному салоні автомобіля, тому момент переміщення ОСОБА_1 з сидіння водія на пасажирське сидіння не міг бути зафіксований на відеозаписі з ґрунтовних підстав. З часу зупинки автомобіля «Chevrolet AVEO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту підходу поліцейського минуло 22 секунди, що є достатнім часом для того, щоб пересісти з сидіння водія на пасажирське сидіння. З відеозапису вбачається, що цей автомобіль весь час шляху поліцейського перебував в полі його зору, отже вихід пасажира з пасажирського сидіння не міг бути не помічений поліцейським.

Огляд на стан сп’яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров’я).

ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки та не висловлював незгоди з результатом огляду. В судовому засіданні ОСОБА_1 також підтвердив, що вживав алкогольні напої.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

В діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.

Суд вважає, що зібрані докази достатньо вказують на керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О’Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Таким чином, враховуючи відсутність у суду інформації щодо необхідності у ОСОБА_1 користуванням транспортним засобом за станом здоров’я чи характером роботи, обстановку вчинення правопорушення - керування транспортним засобом по автомагістралі в стані алкогольного сп’яніння, що вказує про не усвідомлення правопорушником суспільної небезпеки для оточуючих, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами зі штрафом у відповідному розмірі.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 130, 276-284 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень (р/р №31113149700001, код бюджетної класифікації доходів 21081300, ЄДРПОУ 37941997; МФО 813015., отримувач: державний бюджет Комунарського району), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352 гривень 40 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; Код банку 1отримувача: 820019; Рахунок отримувача: 31215256700001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір за постановою суду про накладення адміністративного стягнення, Комунарський районний суд м. Запоріжжя).

Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя Л.О. Варнавська