Ухвала суду № 72440012, 21.02.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.02.2018 р. Справа№ 914/166/16

За матеріали скарги:Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», Львівська область, Старосамбірський район, м. Старий Самбір,

на дії Старосамбірського районноговідділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Старий Самбір,

у справі № 914/166/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ ВудЮкрейн»,

с. ЧишкиПустомитівського району Львівської області

до відповідача: Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального лісогосподарського підприємства «Галсільліс», м. Старий Самбір Старосамбірського району Львівської області

про стягнення 83 237,76 грн.

ОСОБА_1

За участю секретаря судового засідання

ОСОБА_2

Представники учасників процесу:

скаржника (боржник): ОСОБА_3 – довіреність від 26.01.2018 р.;

стягувач:не з’явився;

ВДВС: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу Старосамбірськогодочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс»на дії начальника відділу Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Львівській області щодо винесення постанови 14.12.2017 р. про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2016 р. у справі №914/166/16.

Скаржник просить суд визнати дії начальника відділу Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Львівській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови від 14.12.2017 р. протиправними у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2016 р. у справі №914/166/16 та скасувати постанову від 14.12.2017 р. про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2016 р. у справі №914/166/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ ВудЮкрейн» до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про стягнення 83 237,76 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2018 р. скаргу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” від 18.01.2018р. (вх. №169/18) на дії начальника відділу Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_4 у справі №914/166 /16 - залишено без руху. Старосамбірському дочірньому лісогосподарському підприємству обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків поданої скарги.

На адресу Господарського суду Львівської області, 09.02.2018 р., від скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригінали поштових квитанцій та описів вкладення до цінних листів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.02.2018 р. поновлено строк для подання даної скарги. Прийнято скаргу у справі № 914/166/16 до розгляду. Розгляд скарги в судовому засіданні призначено на 21.02.2018 р.

20.02.2018 р., через канцелярію суду, від представника скаржника, надійшла письмова заява про зменшення вимог скарги, згідно якої скаржник просить суд визнати неправомірною постанову Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Львівській області від 14.12.2017 р. про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2016 р. у справі №914/166/16 в межах суми, яка передбачена для оплати праці працівників.

20.02.2018 р., через канцелярію суду, від представника скаржника, надійшло письмове клопотання про долучення доказів.

21.02.2018 р., через канцелярію суду, від представника скаржника, надійшло письмове клопотання про долучення доказів. Крім того, представник скаржника повідомив суд, що 21.02.2018 р. не зможе забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання, просить суд розглядати справу за відсутності уповноваженого представника, вимоги за скаргою підтримав.

Старосамбірський РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

15.02.2018 р., через канцелярію суду, від ВДВС надійшли письмові заперечення проти скарги на дії державного виконавця, згідно якої ВДВС просить суд в задоволенні скарги відмовити. Заперечуючи проти скарги, начальник ВДВС посилається на положення ч. 2-3 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження”, якими передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України “Про теплопостачання”, статті 15-1 Закону України “Про електроенергетику”, та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України “Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. Крім цього, через касу підприємства виплачено 373265,29 грн., така сума навряд чи забезпечує місячний фонд оплати праці працівників. Таким чином, державний виконавець вважає, що він діяв з метою реального виконання рішення та у відповідності до приписів Закону України “Про виконавче провадження”, підстав для задоволення скарги немає.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.02.2016 року у справі №914/166/16, яке змінене постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 р., позов ТзОВ “ДСЛ ВудЮкрейн” до Старосамбірського ДЛГП “Галсільліс” задоволено частково, стягнуто з боржника на користь стягувача 52439 грн. 64 коп. заборгованості за Договором підряду №50 від 11.10.2014 року та 868,03 грн. судового збору.

03.06.2016 року на виконання рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2016 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 р. у справі №914/166/16 видано відповідні накази.

16.06.2016р. начальником Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області на підставі заяви стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51463894 щодо примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 03.06.2016р. №914/166/16.

14.12.2017р. начальником Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про арешт коштів, що перебувають в касі боржника або надходять до неї.

На підставі вказаного наказу №914/166/16 року відкрито виконавче провадження №51463894, яке зведене в одне виконавче провадження №51728538.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.11.2016р. скасовано, зокрема, постанову ЗВП № 50871238 від 08.09.2016 року про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2016 року у справі №914/166/16.Вказана ухвала у встановленому законом порядку набрала законної сили та була мотивована неправомірністю дій державного виконавця щодо винесення постанови з огляду на те, що з каси підприємства здійснювалася виплата заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з невиконанням боржником вимог виконавчого документа, 14.12.2017р. начальником Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл. винесено постанову про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, відповідно до якої накладено арешт на кошти, що знаходяться у касі боржника (скаржника) або надходять до неї, в т.ч. по наказу господарського суду Львівської області від 03.06.2016р. №914/166/16.

Дії державного виконавця щодо винесення вказаної постанови скаржник вважає протиправними, а постанову незаконною, оскільки з каси підприємства-боржника здійснюється виплата заробітної плати працівникам.

Встановивши наведені обставини справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (положення ч. 1 ст. 327 ГПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” (надалі – Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 339, п. “а” ч. 1 ст. 340 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (положення ч. 1 ст. 13 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону встановлено, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України “Про теплопостачання”, статті 15-1 Закону України “Про електроенергетику”, та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України “Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки”, на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Приписами ч. 1-4 ст. 56 Закону визначено, зокрема, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Як вбачається з матеріалів справи, невиконання боржником наказу господарського суду Львівської області від 03.06.2016р. №914/166/16 слугувало підставою для арешту коштів, які знаходяться та надходять до каси боржника та винесення у зв’язку з цим оскаржуваної постанови.

Разом з тим, як встановлено судом з витягів з Касової книги Старосамбірського дочірнього ЛГП ОКСЛГП “Галсільліс” за 2017р., до винесення оскаржуваної постанови з каси боржника здійснювалася виплата заробітної плати працівникам. Також, довідкою за вих. №7 від 05.01.2018р. скаржником надано підтвердження того, що виплата заробітної плати виплачується через касу підприємства.

Із врахуванням викладеного суд зазначає, що винесення начальником Відділу Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській обл. постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, унеможливило виплату заробітної плати з каси підприємства.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Так, ст. 43 Конституції України визначено, зокрема, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За змістом ст. 115 КЗпП України, ст. 24 ЗУ “Про оплату праці” передбачено, що кожен громадянин має право на заробітну плату, яка повинна виплачуватися регулярно у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим трудовим колективом органом.

Положеннями ч. 5 ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

20.02.2018 р., через канцелярію суду, від представника скаржника, надійшла письмова заява про зменшення вимог скарги, згідно якої скаржник просить суд визнати неправомірною постанову Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Львівській області від 14.12.2017 р. про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2016 р. у справі №914/166/16 в межах суми, яка передбачена для оплати праці працівників.

З огляду на наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд прийшов до висновку, що дана скарга, з врахуванням письмової заяви про зменшення вимог скарги, згідно якої скаржник просить суд визнати неправомірною постанову Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Львівській області від 14.12.2017 р. про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2016 р. у справі №914/166/16 в межах суми, яка передбачена для оплати праці працівників, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Cкаргу Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс” задоволити.

2. Визнати неправомірною постанову Старосамбірського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області від 14.12.2017р. про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї у тій частині, яка стосується виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.02.2016 р. у справі №914/166/16 в межах суми, яка передбачена для оплати праці працівників.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.02.2018р.

Суддя Синчук М.М.