Постанова № 72439822, 19.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/10787/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 лютого 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КУШТАНА Б.П., МАЦУНИЧА М.В.

при секретарі ПИЛИП Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 308/10787/15-ц за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про відшкодування збитків і моральної шкоди, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемко Роман Анатолійович, на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 листопада 2016 року, головуюча суддя Сарай А.І., -

встановив:

31.08.2015 ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом до ПАТ «Міський комерційний банк» мотивуючи наступним. 06.06.2014 позивач уклав із відповідачем договір акційного строкового банківського вкладу № 2630/16/188901 «Валютна симфонія», за яким розмістив на строковий депозит 13549,49 дол. США на 61 календарний день (до 06.08.2014), а банк зобов'язався нарахувати та виплатити вкладнику проценти на вклад за ставкою 10% річних. Договір передбачав його пролонгацію у разі, якщо вкладник не вимагає повернення коштів по закінченні строку вкладу.

Відповідач порушив умови договору та вимоги закону, якими регулюються відносини щодо банківського вкладу, і у встановлений строк кошти позивачу не повернув. Як з'ясувалося, банк став неплатоспроможним, у ньому було запроваджено тимчасову адміністрацію на строк з 21.11.2014 по 02.02.2015. Банк протиправно намагався визнати укладений із позивачем депозитний договір нікчемним, однак, відповідне повідомлення після додаткової перевірки було відкликане.

Відповідно до опублікованого оголошення про здійснення виплат вкладникам, позивач 11.03.2015 отримав 200000,00 грн, які, втім, на цей день становили еквівалент лише 9279,48 дол. США. Тому недоплачена різниця складає 4270,01 дол. США, на цю суму позивачу було завдано збитків, еквівалент яких у гривні на 31.08.2015 становить 90461,87 грн. Крім того, позивач втратив дохід внаслідок невиплати відсотків на вклад. Діями відповідача позивачу завдано і моральної шкоди, компенсацію якої він оцінює у 15000,00 грн.

Посилаючись на ці обставини, на норми закону щодо зобов'язань і відшкодування моральної шкоди, позивач просив стягнути на його користь із відповідача 4270,01 дол. США, що є еквівалентом 90461,87 грн, у рахунок відшкодування збитків і 15000,00 грн в якості компенсації завданої моральної шкоди, судові витрати просив покласти на відповідача.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23.11.2016 позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Міський комерційний банк» на користь ОСОБА_2 суму вкладу за договором акційного строкового банківського вкладу від 06.06.2014 № 2630/16/188901 «Валютна симфонія» в розмірі 4270,01 дол. США, що є еквівалентом 90461,87 грн, у задоволенні інших вимог відмовлено, стягнуто з відповідача на користь позивача 904,87 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати судового збору. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 16.03.2017 у перегляді заочного рішення суду від 23.11.2016 відмовлено.

Відповідач ПАТ «Міський комерційний банк», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемко Р.А., із таким рішенням суду не погодився як із незаконним і необґрунтованим. В апеляційній скарзі зазначає, зокрема, що: судом не було взято до уваги, що спірні правовідносини регулюються з урахуванням положень спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; виплатою 200000,00 грн, здійсненою на користь позивача, задоволено його вимоги на суму 13204,75 дол. США, оскільки застосуванню відповідно до названого Закону підлягає валютний курс, що діяв на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, а не курс, довільно обраний позивачем і неправильно застосований судом, такі розрахунки підтверджуються в обліку; позивач відповідно до зазначеного Закону звернувся із заявою по виплату коштів, його вимоги включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів у четверту чергу погашення, складають 17390,43 грн (еквівалент 344,74 дол. США за сумою вкладу і 398,63 дол. США за нарахованими відсотками).

Тож беручи до уваги встановлений законом спеціальний порядок розрахунків між сторонами, вимоги позову необґрунтовані, не доведені і для їх задоволення суд належних підстав не мав. Сторона просить рішення суду скасувати, в позові відмовити повністю та вирішити питання про судові витрати.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2, від імені та в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4, вказує на її необґрунтованість, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Посилається загалом на ті самі обставини, якими мотивувався позов.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_2. адвоката ОСОБА_4, який апеляцію не визнав, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України у відсутність інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості та доведеності в межах задоволеного. Втім, своїх висновків суд дійшов унаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права і погодитись із ними не можна. Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України, іншого законодавства щодо зобов'язань, які виникають із договору банківського вкладу (депозиту), із урахуванням особливостей, установлених законом щодо гарантування вкладів фізичних осіб, у редакції, що була чинною на час їх виникнення.

Встановлено, що 06.06.2014 ОСОБА_2 уклала із ПАТ «Міський комерційний банк» договір акційного строкового банківського вкладу № 2630/16/188901 «Валютна симфонія» (а.с. 8-11, 13). За умовами договору позивач (вкладник) 06.06.2014 розмістив у банку грошовий вклад у розмірі 13549,49 дол. США на строк з 06.06.2014 по 06.08.2014 (стаття 1 п.п. 1.1., 1.2. частини № 1 договору, виписка про надходження коштів); за користування коштами банк зобов'язався нараховувати вкладнику 10% річних та виплатити із сумою вкладу про закінченню строку його розміщення (стаття 1 п.п. 1.1., 1.7., стаття 2 п.п. 2.1., 2.3. частини № 2 договору, інші положення договору). 06.08.2014 сторони уклали додаткову угоду до договору акційного строкового банківського вкладу № 2630/16/188901 «Валютна симфонія» від 06.06.2014, що нею виклали п. 1.3. статті 1 частини № 2 договору в редакції, відповідно до якої, зокрема, договір вважається продовженим на новий термін на попередніх умовах, якщо вкладник не вимагає повернення суми вкладу в день закінчення строку дії договору (а.с. 12).

Убачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що своєчасно, по закінченню строку депозитного договору банк не повернув вкладнику суму вкладу і не виплатив процентів за ним.

Постановою Національного банку України від 20.11.2014 № 732 ПАТ «Міський комерційний банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних (а.с. 17, 25).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) від 20.11.2014 № 124 на підставі вказаної постанови НБУ розпочато з 21.11.2014 процедуру виведення ПАТ «Міський комерційний банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці (з 21.11.2014 по 20.02.2015) (а.с. 26).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 17.02.2015 № 36 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у банку по 20.03.2015 (а.с. 27).

Постановою Національного банку України від 19.03.2015 № 187 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Міський комерційний банк» (а.с. 28).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 20.03.2015 № 64 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб з 20.03.2015 (а.с. 30).

26.03.2015 у газеті «Голос України» (№ 54) Фонд опублікував оголошення про відкликання банківської ліцензії у ПАТ «Міський комерційний банк» і початок процедури його ліквідації, повідомив про приймання вимог кредиторів протягом 30 днів з дня опублікування цього оголошення за адресою: 04073, м. Київ, пр. Московський, 16, тел. 0 800 308 108; www.fg.gov.ua, а також повідомив про можливість звернення вкладників по свої кошти до установ банку-агента - ПАТ «УкрСиббанк», що виплачуватимуться за результатом розгляду індивідуальних письмових звернень до Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Заявою на видачу готівки від 11.03.2015 № 800Т00O4J7, оформленою підрозділом ПАТ «ОТП Банк», підтверджується факт виплати ОСОБА_2 200000,00 грн в якості відшкодування вкладнику ПАТ «Міський комерційний банк» згідно реєстру Фонду (а.с. 14).

Отже, на час розгляду справи судом першої інстанції факт прийняття уповноваженими органами рішень про ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк», здійснення відповідних процедур і виплату коштів позивачу у процедурі ліквідації банку були відомі сторонам і суду.

Цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із договорів; цивільні права особа здійснює, а цивільні обов'язки - виконує у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; діючи у цивільних відносинах вільно, на власний ризик, особа повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки (ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 6, ст.ст. 11-14 ЦК України). Особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами та здійснює своє право на захист; кожна сторона зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України в редакції, що була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції, ст.ст. 12, 13, 76-81 редакції цього Кодексу, чинної на час розгляду справи за апеляційною скаргою).

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Закон № 2121-III)).

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ст. 1058 ч. 1 ЦК України). Договір банківського вкладу укладається на умовах, зокрема, повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад); за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу; умова щодо строку банківського вкладу є істотною умовою договору (ст.ст. 626, 628, 631, 638, ст. 1060 ч.ч. 1, 3 ЦК України). Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу; якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України (ст. 1061 ч. 1 ЦК України).

Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначено ЦК України (ст.ст. 110-112), при цьому, передбачено, що особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність (ст. 110 ч. 4). Відповідно до ст. 77 ч.ч. 3, 6-8, ст. 78 ч.ч. 1, 3 Закону № 2121-III, якщо банк ліквідується внаслідок його неплатоспроможності, відповідна процедура здійснюється за правилами, встановленими Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Закон № 4452-VI), НБУ та Фонд вживають щодо банку заходи, передбачені Законами № 2121-III і № 4452-VI.

Законом № 4452-VI у редакції, що була чинною на час укладання договору банківського вкладу, передбачено, зокрема, що:

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом; Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку; сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень;

гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом (ст. 26 ч. 1);

вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ст. 26 ч. 2);

відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону (ст. 26 ч. 5);

Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи (ст. 26 ч. 6);

Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти (ст. 28 ч.ч. 1, 2);

Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних (ст. 34 ч. 1);

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку (ст. 44 ч. 4);

Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет; Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку; вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (ст. 45 ч.ч. 1, 2, 5);

уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону; будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами;

протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду;

будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку; судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури;

уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури;

вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними (ст. 49 ч.ч. 1, 2, 4, 6, 8).

Редакція Закону № 4452-VI, чинна на час здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Міський комерційний банк» і виплати ОСОБА_2 коштів, відповідні процедури регулює загалом так само.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ст. 599 ч. 1 ЦК України).

За змістом положень Законів № 2121-III і № 4452-VI, які у спірних правовідносинах є спеціальними нормами порівняно із загальними нормами, установленими ЦК України, та з урахуванням встановленого граничного розміру суми відшкодування клієнтам ПАТ «Міський комерційний банк» за вкладами, особливості розрахунку із вкладниками у процедурі ліквідації цього банку передбачають гарантовану виплату Фондом вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом у розмірі, що не може перевищувати суму у 200000,00 грн. Кошти ж понад 200000,00 грн не гарантуються Фондом, для їх отримання встановлено порядок, відповідно до якого вкладник у визначений після початку процедури ліквідації строк управі пред'явити вимогу як кредитор і, у разі акцептування вимоги, управі установленим порядком отримати відповідні кошти.

Днем початку процедури виведення банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації є 21.11.2014, офіційний курс НБУ на цю дату визначав співвідношення 1,00 дол. США/15,096240 грн, тому 200000,00 грн за цим валютним курсом становлять еквівалент 13248,33 дол. США. Поряд із цим, днем прийняття НБУ рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних є 20.11.2014, на цю дату офіційний валютний курс становив 1,00 дол. США/15,146067 грн, за цим валютним курсом 200000,00 грн є еквівалентом 13204,75 дол. США. З огляду на чинну на момент укладання договору банківського вкладу редакцію частини 5 статті 26 Закону № 4452-VI, застосування для перерахунку належних до виплати коштів у гривню офіційного валютного курсу, встановленого саме на день прийняття НБУ рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, не суперечить закону. У подальшому редакція цієї норми закону була змінена у такий спосіб: «Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону». Різниця у валютному еквіваленті відповідної суми, визначеної за офіційними курсами НБУ на 20.11.2014 і на 21.11.2014, становить 43,58 дол. США.

Таким чином, відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті проведено вкладнику ОСОБА_2 із урахуванням вимог Закону № 4452-VI за офіційним валютним курсом, що був установлений на 20.11.2014. Відповідачем визнано і повідомлено суду письмово, що ОСОБА_2 заявою від 23.04.2015 просила Фонд визнати її кредитором, її вимога включена до реєстру акцептованих вимог кредиторів четвертої черги на суму 17390,43 грн, що еквівалентно 743,37 дол. США (344,74 дол. США - сума вкладу, 398,63 дол. США - нараховані відсотки) (а.с. 96-99), що підтверджується і змістом апеляційної скарги (а.с. 114-116). Тобто, банк акцептував і визнав вимогу вкладника на загальну суму 743,37 дол. США у гривневому еквіваленті (ст. 52 ч. 1 п. 4 Закону № 4452-VI).

Виходячи з наведеного, підстави, з яких ОСОБА_2 пред'явила позов, та міркування щодо необхідності застосування у розрахунках між сторонами офіційного валютного курсу, встановленого на день отримання 200000,00 грн (11.03.2015), не ґрунтуються на законі. Довільне обрання валютного курсу для визначення збитків суперечить установленим законом спеціальним правилам розрахунків із вкладником, тому визначення суми сплаченого Фондом відшкодування як 9279,48 дол. США (200000,00 грн : 21,552936 грн) і, відповідно, розміру збитків як 4270,01 дол. США (13549,49 дол. США - 9279,48 дол. США) у відповідному гривневому еквіваленті безпідставне. Таке зобов'язання у відповідача перед позивачем не виникло, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст. 14 ч. 2 ЦК України).

Відтак, з урахуванням ст. 367 ч.ч. 1, 6 ЦПК України та на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4 цього Кодексу апеляцію слід задовольнити, рішення суду першої інстанції, що не відповідає вимогам ст.ст. 212-215 і ст.ст. 89, 263-265 відповідних редакцій ЦПК України, в частині задоволення вимоги позову про стягнення на користь позивача 4270,01 дол. США, що є еквівалентом 90461,87 грн, у рахунок відшкодування збитків, скасувати, у задоволенні цієї вимоги - відмовити. Питання, пов'язані із застосуванням валютного курсу, що був обраний Фондом для проведеного розрахунку із вкладником, лежать за межами підстав і предмету позову та апеляційної скарги, що розглядаються, за наявності для того підстав сторони не позбавлені права врегулювати відповідні питання за взаємною згодою, зокрема, в процедурі подальших розрахунків.

Керуючись ст. 367 ч.ч. 1, 6, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемко Роман Анатолійович,, задовольнити, заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 листопада 2016 року в частині задоволення вимоги позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про відшкодування збитків і моральної шкоди щодо стягнення на користь позивача 4270,01 дол. США, що є еквівалентом 90461,87 грн, у рахунок відшкодування збитків скасувати, у задоволенні цієї вимоги - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Міський комерційний банк» 1952,04 грн у відшкодування витрат із оплати судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 27 лютого 2018 року.

Судді