Ухвала суду № 72439511, 26.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1901/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали скарги представника заявника адвоката ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність керівника начальника ГУНП в Закарпатській області,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з скаргою на бездіяльність керівника начальника ГУНП в Закарпатській області.

Скарга вмотивована тим, що 24 липня 2017 року громадянин ОСОБА_2 звернувся із заявою про злочин (шахрайство) на імя головного управління поліції в Закарпатській області, у якій просив розпочати за його заявою невідкладно розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які містять ознаки злочину, передбаченого ст. 190 КК України; повідомити його письмово у встановленому законом порядку про початок і закінчення судового розслідування; вчинити ряд слідчих дій.

Скаржник вказує, що станом на 06 лютого 2018 року відомостей про прийняті по його заяві рішення на адресу ОСОБА_2 не надходило. 06 лютого 2018 року його представник - адвокат ОСОБА_1В звернулась із клопотанням, в якому просила повідомити прізвище, ім'я, по батькові, посаду службової особи ГУ УНП в Закарпатській області, якій було доручено розгляд і прийняття рішення по заяві ОСОБА_2 від 24 липня 2017 року; повідомити номер кримінального провадження і прізвище, ім'я, по батькові службової особи, якій доручено проведення досудового розслідування та процесуальне керівництво по вищеназваній заяв про злочин; надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 14 лютого 2018 року отримано відповідь за № 520/106/03/6/1-18 від 12.02.2018 року про те, що відомості у ЄРД по заяві про злочин від 25 липня 2017 року не внесені.

З огляду на викладене скаржник просить: поновити строк на оскарження бездіяльності керівника начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області по невнесенню відомостей у ЄРДР по заяві про злочин від 25.07.2017 року ОСОБА_2; скаргу прийняти до розгляду; розглянути по суті; задоволити; зобов'язати посадових осіб Головного управління Національної поліції в Закарпатській області внести відомості відомостей у ЄРДР по заяві про злочин від 25.07.2017 року ОСОБА_2.

Слідчий суддя вивчивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.

Зі скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 звернувся із заявою про злочин (шахрайство) на ім'я головного управління поліції в Закарпатській області, у якій просив розпочати за його заявою невідкладно розслідування у формі досудового слідства за вчинення дій, які містять ознаки злочину, передбаченого ст. 190 КК України; повідомити його письмово у встановленому законом порядку про початок і закінчення судового розслідування; вчинити ряд слідчих дій, - 24 липня 2017 року. Тоді як до суду із даною скаргою звернувся 26 лютого 2018 року, згідно штампу вхідної кореспонденції. Поштою направлено скаргу 22.02.2018 року.

За змістом ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-карного діяння.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання зави чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України строк подання скарги обчислюється з дня отримання копії постанови, якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, а відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення ( ст. 5 КПК України).

Отже законодавцем визначено 24 години, зі сплином яких, у випадку не внесення відомостей до ЄРДР, починається строк вчинення бездіяльності слідчого, прокурора, яка може бути оскаржена відповідно до ч.1 ст.304 КПК України.

Згідно пункту 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі №1640/0/4-12 від 09.11.2012 р. «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

Виходячи з вимог частини 1 статті 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, полягає у невнесенні вказаних відомостей впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Оскільки заява про кримінальне правопорушення протягом доби повинна бути внесена до ЄРДР, відповідно, у разі невиконання цієї вимоги закону, саме від цієї дати і починається бездіяльність посадової особи, зобов'язаної за своїм службовим становищем, виконати цю вимогу закону.

В даному випадку перебіг строку на оскарження бездіяльності ГУ НП в Закарпатській області по невнесенню відомостей до ЄРДР розпочався по закінченню 24 годин після отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, а саме з 25.07.2017 року.

Скаржник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність ГУ НП в Закарпатській області 22.02.2018 року, тобто після спливу 10 днів з моменту бездіяльності слідчого. Зі змісту прохальної частини скарги вбачається, що заявник порушує питання про поновлення строку. Однак, відсутнє відповідне обґрунтування із зазначенням поважності пропуску такого з посиланням на відповідні докази, до матеріалів скарги такі не долучено.

Матеріали справи містять копію листа т.в.о. начальника Ужгородського ВП від 03.08.2016 року вих. №27450/106/25/1-2016, відповідно до якого скаржнику було повідомлено результати перевірки його звернення. А саме про припинення подальшої перевірки оскільки факти викладені в заяві носять характер цивільно-правових відносин.

Відповідь т.в.о. начальника ГУ НП в Закарпатській області №520/106/03/6/1-18 від 12.02.2018 року та висновок по рапорту оперативного чергового від 11.01.2017 року оформлено не у виді постанови, тобто на ці документи не поширюється дія положення ч.1 ст.304 КПК України про десятиденний строк оскарження з дня отримання копії постанови.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає таким умовам : це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; причина виникла протягом строку, який пропущено; обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.

Слідчий суддя на стадії прийняття скарги до свого провадження позбавлений можливості перевірити доводи скаржника шляхом витребування відповідних документів , оскільки це не передбачено діючим КПК України.

Перекладання обов’язку доведення дотримання заявником строку на слідчого суддю чинним КПК України не передбачено.

Крім того, особа, яка подала скаргу зазначила, що звернулась з заявою про злочин 24.07.2017 року – це свідчить про те, що будучи ініціатором звернення з вказаною заявою, володіючи інформацією про надходження заяви про вчинене кримінальне правопорушення до органів Національної поліції, особа, яка її подала не цікавиться своєчасністю здійснення процесуальних дій під час досудового розслідування.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Слідчий суддя при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави ІІІ КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

З огляду на викладене, виходячи із доданих до скарги документів, керуючись принципами змагальності сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та диспозитивності, встановленими ст.ст. 22, 26 КПК України, - скарга підлягає поверненню особі, яка її подала у відповідності до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, так як слідчий суддя не знаходить підстав для поновлення строку подання скарги.

Згідно ст.304 ч.2 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Вказана стаття має на меті оптимізацію кримінального процесу в частині оскарження рішень слідчого чи прокурора, оскільки обмежує право оскарження певними часовими рамками, визначає підстави для повернення скарги та відмови у відкритті по ній провадження.

На вказаній стадії виклик до суду заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільця тимчасово вилученого майна не передбачено.

У зв'язку з вищевикладеним вважаю, що скарга підлягає поверненню заявникові.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення скарги не позбавляє його право повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу представника заявника адвоката ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність керівника начальника ГУНП в Закарпатській області – повернути скаржнику.

Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На ухвалу протягом п'яти днів з дня отримання її копії може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3