Ухвала суду № 72439366, 26.02.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.02.2018 справа № 908/270/18

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву від 07.02.2018 № б/н сільськогосподарського підприємства «ВЕККА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (67540, Одеська область, Лиманський район, с. Благодатне, вул. Центральна, буд. 1, ідентифікаційний код 30820151) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) 80000,00 грн. заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 02.10.2017 на підставі видаткового касового ордеру від 02.10.2017, 7013,70 грн. пені, 2505,53 грн. інфляційних втрат та 749,59 грн. 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське підприємство «ВЕККА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 80000,00 грн. заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 02.10.2017 на підставі видаткового касового ордеру від 02.10.2017, 7013,70 грн. пені, 2505,53 грн. інфляційних втрат та 749,59 грн. 3% річних.

Заява обґрунтована невиконанням з боку боржника умов договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 02.10.2017 щодо повернення фінансової допомоги, отримання якої підтверджується видатковим касовим ордером від 02.10.2017.

Судом задоволено заяву про видачу судового наказу в частині стягнення 80000,00 грн. заборгованості за договором 80000,00 грн. заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 02.10.2017 на підставі видаткового касового ордеру від 02.10.2017, про що судом 26.02.2018 видано відповідний судовий наказ.

Заявником, крім суми заборгованості за договором у сумі основного боргу, заявлено також вимогу про стягнення 7013,70 грн. пені, 2505,53 грн. інфляційних втрат та 749,59 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших компенсаційних нарахувань, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.

Разом з тим, як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 6232 від 23.03.2017 у господарському та цивільному видах судочинства запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження. Так, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника.

За правилами ч. 2 ст. 152 ГПК України суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Частиною 3 статті 152 ГПК України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою пов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Оскільки стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, які є предметом договору, правовим наслідком порушення зобов'язання у разі прострочення його виконання, а також враховуючи можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження, вимоги про стягнення пені інфляційних втрат та 3% річних не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги можливість розгляду вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних окремо у позовному провадженні, суд в задоволенні заяви про видачу судового наказу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення 7013,70 грн. пені, 2505,53 грн. інфляційних втрат та 749,59 грн. 3% річних відмовляє.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, згідно пп. 2-1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу ставка судового збору складає - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом розглянуто заяву сільськогосподарського підприємства «ВЕККА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про видачу судового наказу, за яку належить до сплати - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 176,20 грн.

Згідно наданого до заяви платіжного доручення № 432 від 07.02.2018 заявником сплачено суму 1762,00 грн. судового збору, отже, сума зайво сплаченого судового збору складає 1585,80 грн. Згідно роздрукованої із бази даних Діловодство спеціалізованого суду виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір за заявою сільськогосподарського підприємства «ВЕККА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про видачу судового наказу у справі № 908/270/18 зараховано на казначейський рахунок.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; <…>.

Таким чином, із урахуванням ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сільськогосподарському підприємству «ВЕККА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю підлягає поверненню з державного бюджету зайво сплачений судовий збір в сумі 1585,80 грн. (1762,00 грн. - 176,20 грн.) - за наявності відповідної заяви.

Керуючись ч. 1 ст. 148, ст. 150, п. 3 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити сільськогосподарському підприємству «ВЕККА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 7013,70 грн. пені, 2505,53 грн. інфляційних втрат та 749,59 грн. 3% річних.

Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу підписано 26.02.2018.

Суддя В.В. Носівець