Рішення № 72437076, 27.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2018 року № 826/11990/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Кашути Дмитра Євгеновича, Фонду гарантування вкладів фізичних осібпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Волощука І.Г., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

07.12.2015 уточнено позовні вимоги, відповідно яких позивач просить суд зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «КБ «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у включенні до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ «КБ «Експобанк».

У поданих суду запереченнях, представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» зазначив, що Договір банківського рахунку ОСОБА_1 та операції з перерахування коштів є нікчемними, з огляду на положення п. 2, 7 ч. 3 ст. 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з огляду на що, представник Уповноваженої особи просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Також, суд враховує подані пояснення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» від 22.01.2016 та 12.03.2016, якими було підтримано обгрунтування заперечень та підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2018 замінено відповідача Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Волощука І.Г. на належного - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Кашуту Дмитра Євгеновича.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Кашути Дмитра Євгеновича проти позову заперечував, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи.

Так, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, 11.09.2014 Правлінням НБУ було прийнято постанову № 567/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до категорії проблемних».

12.09.2014 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «КБ «Експобанк» було укладено договір банківського рахунку № 1766/18908/2014 від 12.09.2014 ( надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору банківського рахунку №1766/18908/2014 від 12.09.2014, Банк відкрив позивачу поточний рахунок у валюті UAH № НОМЕР_3 (надалі - Рахунок).

Відповідно до виписки по особовому рахунку НОМЕР_1 від 12.09.2014 на рахунок позивача були перераховані кошти в сумі 200000 грн. з іншого рахунку № НОМЕР_2, відкритого в АТ « КБ «Експобанк» на ім'я ОСОБА_5 з призначенням платежу: «перерахування на приватний рахунок згідно договору позики від 08.09.2014».

24.09.2014 Правлінням НБУ прийнято постанову № 597 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних».

25.09.2014 на підставі зазначеної постанови Правління НБУ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 97 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «КБ «ЕКСПОБАНК», яким запроваджено тимчасову адміністрацію Банку та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Бондаря Ю.М.

Рішеннями виконавчої дирекції Фонду від 04.12.2014 № 139 та від 25.12.2014 № 163 повноваження Уповноваженої особи Фонду передано Волощуку І.Г. та продовжено строк дії тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Експобанк» і повноважень вказаної Уповноваженої особи.

22.01.2015 Правлінням НБУ було прийнято постанову № 41 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Експобанк».

На підставі зазначеної постанови Правління НБУ виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 26.01.2015 №15 «Про початок процедури ліквідації АТ «КБ «Експобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г. строком на 1 рік з 26.01.2015 по 25.01.2016 включно.

11.02.2015 позивач звернулась із заявою вх. № 1421, в якій просила Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «КБ «Експобанк» Волощука І.Г. вирішити питання про виплату їй коштів за Договором.

Листом від 20.02.2015 № 1401/1064 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «КБ «Експобанк» Волощуком І.Г. позивача повідомлено про те, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду її включено до переліку фізичних осіб-вкладників ПАТ «КБ «Експобанк», яким тимчасово заблоковано рахунки та призупинено виплату коштів та повідомлення № 1101/3991 про нікчемність договору банківського рахунку від 12.09.2014 №1766/18908/2014 на підставі п. п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також, 16.07.2015 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «КБ «Експобанк» Волощуком І.Г. позивачу направлено повідомлення №1101/3983 про нікчемність договору в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким повідомлено, що правочини, укладені 12.09.2014 та якими з поточного рахунку ОСОБА_5 (рахунок НОМЕР_4) перераховано кошти на поточні рахунки фізичних осіб, зокрема і позивача, визнано нікчемними (а. с. 61-62).

Позивач, вважаючи, що її протиправно не було включено до переліку вкладників, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі по тексту - ЦК України), Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 4452-VI), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. № 14 (далі по тексту - Положення № 14).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч. 1 ст. 26, ч. 1, 2 ст. 27 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону № 4452-VI у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, Уповноважена особа Фонду має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; 7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; 8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; 9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; 10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Частинами 2, 3, 4, 5 ст. 38 Закону № 4452-VI зазначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3, 1.17 Розділу VI Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні № 174 від 01.06.2011 (далі по тексту - Інструкція № 174) до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, квитанція про прийняття на інкасацію банкнот іноземних держав, квитанція про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті, рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі, установлені відповідною платіжною системою.

Касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.

Згідно з п. 2.9 Розділу VI Інструкції № 174, Банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Приписами п. 10.1 Інструкції № 492 від 12.11.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» закріплено, що на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Отже, правовою підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись відповідним банківським документом.

Разом з тим, єдиною та необхідною умовою для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними і, відповідно, не включення осіб (клієнтів банку), що їх уклали або на користь яких їх було укладено, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є наявність хоча б однієї правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Перелік правових підстав для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними, закріплений у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, суд зазначає, що перерахування коштів у розмірі 200000,00 грн. на рахунок позивача, відкритий ПАТ «КБ «Експобанк» на підставі укладеного з нею договору банківського рахунку від 12.09.2014 № 1766/18908/2014, підтверджується відповідним банківським документом, а саме випискою по особовому рахунку від 12.09.2014 № НОМЕР_5, а отже позивач набула статусу вкладника банку у розумінні ст. 2 Закону № 4452-VI та має право на відшкодування коштів за її вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому, доводи Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» щодо нікчемності договору банківського рахунку від 12.09.2014 № 1766/18908/2014 та вчинених за ним операцій на підставі п. п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, тобто у зв'язку з тим, що банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок якого він став неплатоспроможним, та у зв'язку з укладанням банком угоди, яка передбачає надання переваг окремим кредиторам, засновані на припущеннях і не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 72 КАС України, і наявності будь-яких інших конкретних правових підстав, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, з яких договір банківського рахунку позивача і операції з внесення коштів на її рахунок за цим договором були визнані нікчемними, відповідачем не доведено.

Суд критично ставиться до доводів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Кашути Д.Є. про те, що кошти надійшли на рахунок позивача шляхом переказу з рахунку іншого клієнта Банку, не надають достатніх і необхідних підстав вважати таку операцію нікчемною, оскільки можливість внесення коштів саме таким шляхом узгоджена позивачем і ПАТ «КБ «Експобанк» безпосередньо в укладеному між ними договорі банківського рахунку і відповідає вимогам ст. 2 Закону № 4452-VI.

Також, посилання на те, що кошти на рахунок позивача надійшли у період визнання Банку проблемним, суд також до уваги не приймає, оскільки такі обставини, у відповідності до положень ст. 75 Закон України «Про банки та банківську діяльність», є банківською таємницею, тобто інформацією, що не підлягає розголошенню і яка не була і не могла бути відома ані позивачу, ані іншій особі, з рахунку якої було здійснено переведення коштів.

Крім того, слід зазначити, що первісною підставою для невнесення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів по вкладам за рахунок Фонду стало Рішення виконавчої дирекції Фонду щодо включення, зокрема позивача, до переліку фізичних осіб-вкладників ПАТ «КБ «Експобанк», яким тимчасово заблоковано рахунки та тимчасово призупинено виплату коштів, про що позивача повідомлено листом Уповноваженої особи від 20.02.2015 № 1401/1064.

Однак, у відповідності до ч. 3 ст. 37 Закону № 4452-VI у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, повноваження щодо регулювання діяльності Банку, зокрема продовжування, обмежування або припинення здійснення банком будь-яких операцій, належало виключно до компетенції Уповноваженої особи Фонду, а не виконавчої дирекції Фонду.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Таким чином, оскільки у межах даного спору Уповноважена особа виступає в якості посадової особи Фонду, то судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Фонду. Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72 - 78, 139, 241, 244, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Експобанк» Кашуту Дмитра Євгеновича (ЄДРПОУ 09322299, вул. Дмитрівська, 18/24, м. Київ, 01054) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 03148), як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «КБ «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 146 грн. 16 коп. (сто сорок шість гривень шістнадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко