Постанова № 72433623, 14.07.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2017 року м. Київ Справа № 810/1273/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Іванківське лісове господарство"

до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Іванківське лісове господарство" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 17.10.2014 № 0003702201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким Державному підприємству "Іванківське лісове господарство" збільшено розмір податкового зобов`язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів за IV квартал 2013 року на суму 828847,00 грн. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 207382,00 грн., на думку позивача, прийнято територіальним органом доходів і зборів з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи територіального органу доходів і зборів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 14.07.2017, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності (а.с. 169).

Від представника відповідача будь-яких заяв чи клопотань про відкладення судового засідання або повідомлення про причини неприбуття до суду не надходило.

Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Державне підприємство "Іванківське лісове господарство" (ідентифікаційний код 00992088, місцезнаходження: 07200, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул. Поліська, буд. 22) зареєстроване в якості юридичної особи 02.03.1998 та здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з лісозаготівлею, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 171-176).

На момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на податковому обліку в Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, правонаступником якої є відповідач.

У серпні-жовтні 2014 року посадовими особами Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання Державним підприємством "Іванківське лісове господарство" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складено акт від 08.10.2014 № 2060/10-08-22-00/00992088 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано ряд порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Зокрема, у ході контролюючого заходу посадовими особами податкового органу встановлено порушення позивачем вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 та пункту 334.2 статті 334 Податкового кодексу України, що виявилось у неподанні позивачем податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2013 рік.

У зв`язку з неподанням позивачем вказаного розрахунку податковим органом під час перевірки на виконання вимог підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, підпунктів 330.1.1, 330.1.2 пункту 330.1 статті 330 та пунктів 331.1, 331.10 статті 331 Податкового кодексу України самостійно визначено суму грошового зобов'язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів, що підлягає сплаті Державним підприємством "Іванківське лісове господарство" за IV квартал 2013 року, у розмірі 828847,00 грн.

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2014 № 0003702201, яким відповідно до приписів підпунктів 54.3.1, 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу донараховано грошове зобов`язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів у розмірі 1036229,00 грн., з яких: 828847,00 грн. - за основним платежем, 207382,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 17.10.2014 № 0003702201, позивач оскаржив його до суду.

Позивач наголошує на тому, що висновок податкового органу про неподання позивачем податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2013 рік, що призвело до ненарахування та несплати підприємством податкового зобов'язання з цього збору за IV квартал 2013 року у сумі 828847,00 грн., не відповідають дійсності, оскільки вказаний розрахунок подано позивачем до податкового органу в електронному вигляді 07.02.2014, а в паперовому вигляді - 10.04.2014.

При цьому, позивачем у вказаному розрахунку самостійно задекларовано податкове зобов`язання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів за IV квартал 2013 року у сумі 828847,00 грн. та сплачено цей збір у повному обсязі у період з 31.01.2014 по 14.02.2014.

Позивач звертає увагу на те, що дії територіального органу доходів і зборів з приводу прийняття поданого позивачем податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2013 рік були предметом судового розгляду в рамках адміністративної справи № 810/2362/16.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2017 у справі № 810/2362/16 визнано протиправною відмову Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області у прийнятті податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів за ІV квартал 2013 року, поданого 07.02.2014 Державним підприємством "Іванківське лісове господарство" в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку; визнано протиправною відмову Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області у прийнятті податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів за ІV квартал 2013 року, поданого 10.02.2014 Державним підприємством "Іванківське лісове господарство" на паперових носіях; визнано податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за ІV квартал 2013 року таким, що поданий в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку 07.02.2014 та на паперових носіях, відповідно, 10.02.2014.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 69 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цього Кодексу, збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

В силу приписів підпунктів 9.1.13 пункту 9.1 статті 9 та підпунктів 14.1.64 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, збір за спеціальне використання лісових ресурсів належить до загальнодержавних зборів, які нараховуються та сплачуються відповідно до норм розділу XVII цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 329.1 статті 329 Податкового кодексу України, платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Об'єктом оподаткування цим податком є, зокрема, деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування (підпункт 330.1.1 пункту 330.1 статті 330 Податкового кодексу України).

Пунктом 334.1 статті 334 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

Приписами пункту 334.2 цієї ж статті встановлено, що лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 цього пункту, та подають його контролюючому органу за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації (розрахунки), крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 334.4 статті 334 Податкового кодексу України, лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум збору, сплачених відповідно до підпунктів 334.2.1 і 334.2.2 пункту 334.2 цієї статті.

Так, відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 стаття 54 Податкового кодексу України).

Якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством (підпункт 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених, зокрема, підпунктами 54.3.1 та 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, до платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Крім того, в силу приписів пункту 120.1 статті 120 цього Кодексу, неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вже зазначалось судом вище, в основу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення покладено висновки податкового органу про неподання позивачем податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2013 рік, що призвело до донарахування податковим органом суми податкового зобов`язання з цього збору за IV квартал 2013 року у розмірі 828847,00 грн. та до застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 207212,00 грн. (на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України) та 170,00 грн. (на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України).

Водночас, постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2017 в адміністративній справі № 810/2362/16, яка набрала законної сили 16.05.2017 (а.с. 177-181), визнано протиправною відмову Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області у прийнятті податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів за ІV квартал 2013 року, поданого 07.02.2014 позивачем в електронному вигляді та 10.02.2014 - на паперових носіях; визнано податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за ІV квартал 2013 року таким, що поданий позивачем в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку

07.02.2014 та на паперових носіях, відповідно, 10.02.2014.

Відтак, враховуючи приписи статті 124 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2017 у справі № 810/2362/16 визнано податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за ІV квартал 2013 року таким, що поданий позивачем 07.02.2014 в електронному вигляді та 10.04.2014 в паперовому вигляді, тобто у строки, що передбачені підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, твердження податкового органу стосовно порушення позивачем вимог підпунктів 330.1.1, 330.1.2 пункту 330.1 статті 330, пунктів 331.1, 331.10 статті 331 та пункту 334.2 статті 334 цього Кодексу суд вважає необґрунтованими.

За наведених обставин, висновки податкового органу стосовно необхідності донарахування позивачу податкового зобов`язання у сумі 828847,00 грн. (що дорівнює сумі, що задекларована позивачем самостійно) та притягнення позивача до фінансової відповідальності у вигляді застосування штрафів на підставі пункту 120.1 статті 120 та 123.1 статті 123 цього Кодексу, є безпідставними та такими, що порушують основні засади податкового контролю.

Відтак, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 17.10.2014 № 0003702201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 15543,44 грн., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 17.10.2014 № 0003702201, - визнати протиправними та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Державного підприємства "Іванківське лісове господарство" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 15543 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 44 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.