Постанова № 7243215, 02.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-6372/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇН

02 грудня 2009 року м. Львів

10 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.,

при секретарі - Шийка Н. П.,

з участю

позивача Страхоцька О.Я.

відповідача Шафранський Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова до Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач, Управління пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова звернувся до суду з позовом до відповідача, Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, оскільки за період 07.04.2009 р. по 28.09.2009 р. відповідачу належало сплатити 1650874,25 грн., в тому числі 170 грн. фінансова санкція.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнає, оскільки вважає, що відповідачем заборгованість погашається, доказом чого є подані копії платіжних доручень, що не заперечується позивачем. Вважає, що позивач не мав права зараховувати зазначені кошти згідно календарної черговості. Крім того покликається на укладений з позивачем договір про сплату страхових внесків та на договір про розстрочення. У задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно та обєктивно оцінивши подані докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах та у відповідності до п.6 ч.2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 року, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 4 частини 2 статті 17 цього ж Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом;

Згідно п.6 ст.20 згаданого Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду;

У відповідності до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІУ (далі - Закон №1058-ІУ) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, а орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно п.6 ст.20 згаданого Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку про заборгованість по платежах до Пенсійного фонду по ДП ЛНДРІ, а також розрахунків сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за березень-серпень 2009 року, які підписані керівництвом відповідача вбачається, що сума заборгованості перед позивачем за період 07.04.2009 р. по 28.09.2009р., становить 1650874,25 грн., (у тому числі 170 грн. фінансова санкція).

За вказаний період платником сплачено 795351, 52 грн., які згідно календарної черговості, зараховано в рахунок погашення боргу, який виник до 21.07.2008 року. Крім того, відповідачем сплачено 81463,34 грн. (плат. дор. №879 від 23.10.2009р.), 4654,4 грн. (плат. дор. №877 від 23.10.2009 р.), 20092,62 грн. (плат. дор. №982 від 06.11.2009 р.), 174132,57 грн. (плат. дор. №996 від 06.11.2009р), які теж зараховані позивачем згідно календарної черговості, в рахунок погашення попередніх боргів. Вказані суми підтверджуються карткою особового рахунку відповідача.

Покликання відповідача на укладений з позивачем договір про сплату страхових внесків від 28.09.2009 року та договір про розстрочення №5 від 28.09.2009 року судом не береться до уваги, оскільки зазначені договори поширюються на заборгованість відповідача, що виникла до 01.01.2009 року.

Безпідставним є також покликання відповідача на неправомірність зарахування сплачених ним сум позивачем в рахунок погашення попереднього боргу згідно календарної черговості, оскільки відповідно до ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Інші докази вжиття відповідачем заходів погашення заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на день розгляду справи в суді в матеріалах адміністративної справи відсутні, заборгованість відповідача залишається непогашеною та згідно ст.106 Закону №1058-ІУ вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка).

Представлені відповідачем в судовому засіданні платіжні доручення про часткову сплату внесків до пенсійного фонду, засвідчують, що ним дійсно частково сплачувались внески до пенсійного фонду, однак не спростовують факту наявної заборгованості.

Таким чином позивачем правомірно здійснено зарахування платежів, що надходили від страхувальника в рахунок сплати недоїмки, яка існувала на час здійснення платежу, та частково погашено суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Рішення №363 про застосування фінансових санкцій від 07 травня 2009 року відповідачем не оскаржувалося, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 71 . Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем, вимоги про сплату боргу не оскаржені, і станом на день подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем за означений період на загальну суму 1650874,25 грн. є невідшкодованою і підлягає стягненню. Тому суд вважає позов підставним та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» (юридична адреса: м. Львів, вул. Наукова, 7, код ЄДРПОУ 14311429) на користь управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова (юридична адреса: м. Львів, вул. П. Мирного, 24 а) заборгованість в розмірі 1650874 (один мільйон шістсот пятдесят тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 25 коп.

3. Щодо судових витрат, то такі з сторін не стягуються.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 07.12.2009 року о 17.30.

Суддя Коморний О.І.