Постанова № 72431898, 22.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Київ

Справа № 22-ц/796/1634/2018

Унікальний номер справи № 761/20611/17

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,

при секретарі - Слободяник Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року, ухваленого під головуванням судді Юзькової О.Л., по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровінг Стейт», ОСОБА_6, третя особа Публічне акціонерне товариство «ФІНБАНК» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, -

в с т а н о в и л а :

В червні 2017 року позивачка звернулася до суду із позовом, в якому зазначила, що

29 грудня 2011 року між ПАТ «Фінбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір надання невідновлювальної кредитної лінії № 56/12/11-К. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року у справі №761/25639/13-ц вказаний договір було розірвано та стягнуто заборгованість.

В подальшому між ПАТ «Фінбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 56/12/11-К від 29 грудня 2011 року та договорами забезпечення (з усіма додатковими договорами та угодами до них), до нового кредитора перейшли всі права первісного кредитора за кредитним договором та договорами забезпечення.

В свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» уклало договір про відступлення права вимоги з ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт», а ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» уклало договір про відступлення права вимоги № 13/09/16 від 13 вересня 2016 року з ОСОБА_6

Таким чином, позивачка вважала, що з моменту набрання чинності судовим рішенням щодо розірвання договору, всі зобов'язання сторін договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 56/12/11-К були припинені та права вимоги не могли бути відступлені. Крім того, на думку позивачки, договір про відступлення права вимоги за своєю природою є договором факторингу, тому ОСОБА_6 не мав права отримувати прав та обов'язків фінансової компанії.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на положення ст.ст. 203, 215, 653, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», позивачка просила визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 13/09/16 від 13 вересня 2016 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» та ОСОБА_6 (а.с.1-4)

Представник відповідача ТОВ«Фінансова компанія «Гровінг Стейт» - ОСОБА_3 проти позову заперечував із посиланням на те, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги від 13 вересня 2016 року було укладено з дотриманням вимог законодавства України, під час його укладення відповідачами було дотримано вимоги щодо змісту та форми вчиненого правочину, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, жодних норм законодавства він не порушує, тому вважав, що правові підстави для визнання його недійсним відсутні. Вказував, що договір про відступлення права вимоги від 13 вересня 2016 року встановлює зобов'язання нового кредитора щодо самостійного стягнення боргу за кредитним договором і не передбачає надання фінансових послуг, а тому не є договором факторингу.

(а.с.54-58)

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. (а.с.87-92)

В апеляційній скарзі позивачка посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування скарги зазначила, що суд не врахував вимог законодавства та фактичних обставин, на які позивач посилалася обґрунтовуючи заявлені вимоги та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову. (а.с.94-99)

Апеляційні скарги від інших осіб, які беруть участь у справі на вказане рішення суду не надходили.

Зважаючи на положення п.8 ч.1 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ Апеляційний суд міста Києва здійснює свої повноваження до початку роботи новоутвореного апеляційного суду у відповідному апеляційному окрузі.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Особи, які беруть участь у справі, до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені встановленим порядком, про що у справі є докази. Позивачка ОСОБА_1 була сповіщена повідомленням її представника ОСОБА_4 Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву в якій просив відкласти розгляд справи, проте доказів поважності причин неявки до суду не надав. (а.с.128-137)

Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що 29 грудня 2011 року між ПАТ «Фінбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 56/12/11-К. (а.с.5-7)

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року у справі № 761/25639/13-ц позов ПАТ «Фінбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості задоволено, розірвано договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №56/12/11-К від 29 грудня 2011 року укладений між ПАТ «Фінбанк» та ОСОБА_1, а також стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «Фінбанк» заборгованість за договором невідновлювальної кредитної лінії №56/12/11-К від 29 грудня 2011 року в сумі 2 062 957,54 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Фінбанк» судовий збір в розмірі по 1720,50 грн. з кожного. (а.с.81-84)

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 27 травня 2015 року у справі № 761/25639/13-ц рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 грудня 2013 року скасовано в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_5 заборгованості за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 56/12/11-К від 29 грудня 2011 року, а також стягненні судового збору з ОСОБА_5, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні таких вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. (а.с.77-80)

02 березня 2016 року між ПАТ «Фінбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 56/12/11-К від 29 грудня 2011 року, за умовами якого первісний кредитор ПАТ «Фінбанк» відступає, а новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» набуває права вимоги за договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 56/12/11-К від 29 грудня 2011 р. зі всіма договорами про внесення змін, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 До нового кредитора переходять всі права первісного кредитора за кредитним договором в повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення прав вимоги, включаючи, але не обмежуючись: право вимоги повернення отриманих коштів, право вимоги отримання нарахованих та не сплачених процентів в розмірі, передбаченому кредитним договором, інші платежі, передбачені умовами кредитного договору.(а.с.14-16)

В подальшому, 13 вересня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» та ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 56/12/11-К від 29 грудня 2011 року, за умовами якого первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» відступає, а новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» набуває права вимоги за договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 56/12/11-К від 29 грудня 2011 року зі всіма договорами про внесення змін, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1

До нового кредитора переходять всі права первісного кредитора за кредитним договором в повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, включаючи, але не обмежуючись: право вимоги повернення отриманих коштів, право вимоги отримання нарахованих та не сплачених процентів в розмірі, передбаченому кредитним договором, інші платежі, передбачені умовами кредитного договору.(а.с.17-19)

Також, 13 вересня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» та ОСОБА_6 було укладено договір про відступлення права вимоги № 13/09/16 за умовами якого первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» відступає, а новий кредитор ОСОБА_6 набуває права вимоги за договором про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії № 56/12/11-К від 29 грудня 2011 року зі всіма договорами про внесення змін, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 До нового кредитора переходять всі права первісного кредитора за кредитним договором в повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, включаючи, але не обмежуючись: право вимоги повернення отриманих коштів, право вимоги отримання нарахованих та не сплачених процентів в розмірі, передбаченому кредитним договором, інші платежі, передбачені умовами кредитного договору.(а.с.20-22)

Колегія суддів перевірила і відхилила доводи апелянта про визнання недійсним оспорюваного правочину із заявлених позивачем підстав, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, законодавством передбачений перелік підстав для визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

При цьому, однією з відмінних ознак факторингу від інших правочинів з відступлення права вимоги, є передача грошових коштів в розпорядження за плату, тобто взамін права вимоги клієнт отримує послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження на певний час, з обов'язком повернення цих коштів та оплати часу користування ними.

Таких вищенаведених ознак, притаманних договору факторингу, оспорюваний позивачкою ОСОБА_1 договір про відступлення права вимоги № 13/09/16 від 13 вересня 2016 року не містить.

Як встановлено судом, при укладенні оспорюваного договору про відступлення права вимоги № 13/09/16 від 13 вересня 2016 року, його сторони - ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» та ОСОБА_6 керувалися положеннями статті 512 ЦК України. (а.с.20-22)

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 3-238гс16 колегія суддів відхилила, оскільки у господарській справі судом були встановлені інші фактичні обставини, виходячи зі змісту укладеного сторонами договору факторингу.

З урахуванням зазначених норм права та встановлених обставин, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції, що договір про відступлення права вимоги №13/09/16 від 13 вересня 2016 року є договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу, що зумовлює відсутність передбачених статтями 203, 215 ЦК України підстав для визнання цього договору недійсним.

Крім того, позивачем не наведено і судом не встановлено підстав визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №13/09/16 від 13 вересня 2016 року, що був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» та ОСОБА_6

Розірвання кредитного договору за рішенням суду із стягненням з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором, не є підставою для припинення зобов'язання, що виникло до набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору. Тому, колегія суддів відхилила відповідні доводи апелянта.

Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та фактичні обставини справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заявленого позову.

За таких обставин, рішення районного суду є законним і обґрунтованим, доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення, тому з огляду на вимоги ст. 375 ЦПК України, колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, судова колегія, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 23 лютого 2018 року.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

В.М.Ратнікова

О.В.Борисова