Ухвала суду № 72431884, 20.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г.

при секретарі Сівошко Ф.С.

за участю прокурора Станкевича Ю.В.

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Амстор» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС управління з розслідування ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Шевеленка О.М., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Станкевичем Ю.В., та накладено арешт на майно, а саме на безготівкові грошові кошти ТОВ «Амстор», які знаходяться на банківському рахунку № 26008000251401 відкритому у ПАТ «Юнекс Банк» із забороною здійснювати видаткові операції по вказаним рахункам за винятком сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету та виплати заробітної плати.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що заявником доведена наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки постановлена без повного, всебічного і об'єктивного дослідження наданих суду матеріалів. Зокрема, на думку ОСОБА_2, слідчий суддя не прийняв до уваги тих обставин, що жодній посадовій особі ТОВ «Амстор» про підозру не повідомлено, незаконність походження грошових коштів слідчим не доведена, вказане товариство не є юридичною особою відносно якої здійснюється кримінальне провадження та яке несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а грошові кошти не перебувають у власності будь-якого підозрюваного або обвинуваченого. Дані обставини, як вважає апелянт, вказують на відсутність підстав для накладення арешту на майно.

Також, апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення його власника, а копію постановленого судом рішення ним було отримано 18 грудня 2017 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна та його представника, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для накладення арешту на майно ТОВ «Амстор», то колегія суддів, дослідивши наданій їй матеріали, вважає їх безпідставними з огляду на такі обставини.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

При цьому, згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Таким чином, чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину не залежно від того чи перебуває його власник у статусі підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні в рамках якого застосовується такий вид забезпечення кримінального провадження, або здійснюється відносно юридичної особи, якій воно належить, кримінальне провадження чи ні.

На думку колегії суддів, доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що грошові ТОВ «Амстор», які знаходяться на банківському рахунку № 26008000251401 відкритому у ПАТ «Юнекс Банк» відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Так, Управлінням з розслідування ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120141000050011851 від 31 грудня 2014 року за фактами протиправного заволодіння майном та частками у статутному фонді ТОВ «Амстор Трейд», ТОВ «Фудторг», ТОВ «ТрансБуд», ТОВ «Амстор», ТОВ «ТБ «Амстор» та інших підприємств групи компаній «Амстор», зловживання повноваженням службовими особами вказаних підприємств з метою заволодіння незаконно виведеними майновими активами вказаних СГД, у тому числі шляхом підробки та використання завідомо підроблених документів і викрадення печаток та статутних документів, ухилення від сплати податків службовими особами групи компаній «Амстор» та доведення до банкрутства ТОВ «Амстор», за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1,3,4 ст. 190, ч.ч. 1,2,5 ст. 191, ч.ч. 2, 3 ст. 206, ч.ч. 2,3 ст. 206-2, ст. 219, ст. 356, ч.ч. 2,3 ст. 357, ч.ч. 1,3,4 ст. 358, ч.ч. 1,2 ст. 364, ч.ч. 1,2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч.ч. 1,2 ст. 367, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 388 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що відповідно до кредитних договорів, укладених між ТОВ «Амстор» та «Державним експортно-імпортним банком України» № 5106К12 від 24 червня 2006 року, № 5107К18 від 10 жовтня 2007 року, № 5107К6 від 04 квітня 2007 року, № 5109К7 від 18 вересня 2009 року, №К1810Л9/2137 від 14 березня 2006 року, та Іпотечних договорів № 5107Z18 від 20 квітня 2007 року, № 5107Z53 від 10 жовтня 2007 року, № 5112Z2 від 28 лютого 2012 року та № 18106Z55 від 30 травня 2006 року, ТОВ «Амстор» має заборгованість перед «Укрексімбанком» на загальну суму більше 1 млрд. 645, 2 млн.грн.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань, між ТОВ «Амстор» та банком укладено ряд іпотечних договорів, за якими предметами іпотеки виступали ряд об'єктів нерухомого майна загальною вартістю 469, 8 млн. грн. (на дату укладення іпотечних договорів).

Крім того, ТОВ «Амстор» в заставу банку надано торгівельне обладнання на суму 307 тис. грн.

Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 02 квітня 2015 у справі № 200/6669/15-к, а також ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року у справі № 757/2685/15-к, на ряд об'єктів нерухомості, належних ТОВ «Амстор» накладено арешт із забороною їх використання, серед яких і заставне майно.

Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що вказані об'єкти нерухомості надано суб'єктам господарювання в оренду для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно листа ДФС України № 16906/5/99-99-12-03-08-16 від 04 жовтня 2017 року, у період 01 січня 2015 року по 01 серпня 2017 року, ТОВ «Амстор», як продавцем, своїм покупцям виписано ряд податкових накладних, в яких номенклатурою товару значиться «оренда приміщення», на які згідно вище зазначених судових рішень накладено арешт.

В ході аналізу цих накладних було встановлено, що ТОВ «Амстор» за надані послуги у вказаний період, тільки від платників ПДВ отримало 79 547 668, 6 грн. При цьому, основним орендарем вказаних приміщень виступило ТОВ «Амстор Рітейл Груп», яке пов'язане із ТОВ «Амстор», а також входить до однойменної фінансової групи підприємств. В свою чергу, ТОВ «Амстор Рітейл Груп» від надання вказаних приміщень в оренду, тільки від СГД-платників ПДВ отримало 152 309 694, 2 грн.

В той же час, не дивлячись на отримання значних сум коштів, відповідно до заяви АТ «Укрексімбанк» № 010-5/2344, ТОВ «Амстор» заборгованість перед банком не погашає, чим завдає збитків державним економічним інтересам, оскільки саме Держава в особі Кабінету Міністрів України є засновником банку.

Відповідно до відомостей, отриманих від ДФС України, ТОВ «Амстор» використовує банківський рахунок № 26008000251401 відкритий у ПАТ «Юнекс Банк».

Постановою старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ШевеленкоО.М. від 21 листопада 2017 року грошові кошти отримані від оренди приміщень визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 120141000050011851 від 31 грудня 2014 року.

Врахувавши вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для накладення арешту на банківський рахунок № 26008000251401, який належить ТОВ «Амстор», оскільки стороною обвинувачення в повній мірі доведено, що грошові кошти, що містяться на даному рахунку можуть бути об'єктом кримінально протиправних дій, або набуті кримінально протиправним шляхом.

Надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на зазначене майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання директора ТОВ «Амстор» ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС управління з розслідування ОВС Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Шевеленка О.М., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Станкевичем Ю.В., та накладено арешт на майно, а саме на безготівкові грошові кошти ТОВ «Амстор», які знаходяться на банківському рахунку № 26008000251401 відкритому у ПАТ «Юнекс Банк», залишити без зміни, а апеляційну скаргу директора ТОВ «Амстор» ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/93/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїМатійчук Г.О.

Доповідач Присяжнюк О.Б.