Постанова № 7243172, 01.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а - 5080/09/1370

01 грудня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді Потабенко В.А.

при секретарі Білас Ю.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Лещишин М.І. , згідно доручення

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Залізничному районі м. Львова до Приватного підприємства «Галкар» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

позов заявлено Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова до Приватного підприємства «Галкар» про стягнення на користь державного бюджету податкового боргу в сумі 843,18 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ПП «Галкар» має заборгованість перед бюджетом в розмірі 843,18 грн., яка виникла внаслідок несплати застосованих до відповідача штрафних санкцій з податку на додану вартість, донарахованих контролюючим органом за результатами перевірки, та пені, нарахованої на суму боргу. Крім того, позивач зазначає, що в порядку ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Залізничному районі м. Львова направляла відповідачу першу та другу податкові вимоги, однак, відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, хоча про час, дату та місце проведення засідання був повідомлений належним чином.

Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

Приватне підприємство «Галкар» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 19.01.2007 року і присвоєно код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 34857489.

Як вбачається з довідки ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 16.03.2009 року № 7255/29008 Приватне підприємство «Галкар» взято на облік платника податків 23.01.2007 року за № 416.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки про заборгованість перед бюджетом від 24.06.2009 року № 17205/9/19-023/643, станом на 15.05.2009 року відповідач у відповідності до поданої звітності, проведених нарахувань та відомостей про сплату, згідно карток особових рахунків має заборгованість перед бюджетом в розмірі 843,18 грн. з податку на додану вартість, з яких: нараховані штрафні санкції у розмірі 843,00 грн. та 0,18 грн. пеня за несвоєчасну сплату таких штрафних санкцій.

Судом встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова було складено акти про порушення податкового законодавства, а саме на предмет порушення терміну подачі (неподання) податкової звітності (п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»):

10.12.2008 року складено акт за № 2442/15-2, яким встановлено порушення терміну подання декларації з ПДВ за жовтень 2008 року;

16.02.2009 року складено акт за № 270/15-2, яким встановлено порушення терміну подання декларації з ПДВ за грудень 2009 року;

12.03.2009 року складено акт за № 443/15-2, яким встановлено порушення терміну подання декларації з ПДВ за січень 2009 року;

15.05.2009 року складено акт за №1097/15-2, яким встановлено порушення терміну подання декларації з ПДВ за березень 2009 року;

08.04.2009 року складено акт за №711/15-2, яким встановлено порушення терміну подання декларації з ПДВ за лютий 2009 року.

На підставі вказаних актів перевірок податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість:

податкове повідомлення рішення від 17.05.2009 року № 0003291502/0, яким визначена загальна сума штрафних (фінансових) санкцій податкового зобовязання за платежем податку на додану вартість в розмірі 170,00 грн.;

податкове повідомлення рішення від 15.12.2008 року № 0006331502/0, яким визначена загальна сума штрафних (фінансових) санкцій податкового зобовязання за платежем податку на додану вартість в розмірі 170,00 грн.;

податкове повідомлення рішення від 17.03.2009 року № 0001121502/0, яким визначена загальна сума штрафних (фінансових) санкцій податкового зобовязання за платежем податку на додану вартість в розмірі 170,00 грн.;

податкове повідомлення рішення від 25.02.2009 року № 0000761502/0, яким визначена загальна сума штрафних (фінансових) санкцій податкового зобовязання за платежем податку на додану вартість в розмірі 170,00 грн.;

податкове повідомлення рішення від 10.04.2009 року № 0002011502/0, яким визначена загальна сума штрафних (фінансових) санкцій податкового зобовязання за платежем податку на додану вартість в розмірі 170,00 грн.

Крім цього, нараховано пеню за несвоєчасну оплату податкових зобовязань, яка становить 0,18 грн.

Оскільки відповідачем у встановлений термін не сплачено податкові зобовязання, згідно п.п. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Залізничному районі м. Львова було виставлено податкові вимоги:

- першу податкову вимогу № 1/65 від 9 січня 2009 року, згідно з якою загальна сума боргу платника податків за узгодженим податковим зобовязанням станом на 09.01.2009 рік становить 170,00 грн.;

- другу податкову вимогу № 2/207 від 13 лютого 2009 року, згідно з якою загальна сума боргу платника податків за узгодженим податковим зобовязанням станом на 13.02.2009 рік становить 170,00 грн. Вказані податкові вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень10.01.2009 року та 16.02.2009 року, зі слів представника позивача не оскаржені.

Згідно норм Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно з поданого позивачем розрахунку про податкову заборгованість відповідача, загальна сума, яка підлягає до стягнення складає 843,18 грн.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон № 2181), податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що не суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5.2.1 статті 5 Закону № 2181, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобовязання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону № 2181.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону № 2181, контролюючий орган державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) та погашенням податкових зобовязань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обовязкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181, активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

У будь-яких інших випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обовязковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обовязкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Усупереч наведеним нормам чинного законодавства, платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкового зобовязання.

На даний час суми штрафних санкцій та пені, нараховані відповідачу, є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченими, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у термін) і підлягають стягненню в примусовому порядку.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі ст.ст. 1, 3, 5, 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21 грудня 2000 року, із змінами і доповненнями , та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Галкар» (ЄДРПОУ 34857489, адреса: 79071, м. Львів, вул. Щирецька, 36) в користь державного бюджету 843 ( вісімсот сорок три) гривні 18 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 05.12.2009 року.

Суддя Потабенко В.А.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

01 грудня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді Потабенко В.А.

при секретарі Білас Ю.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Лещишин М.І. , згідно доручення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Залізничному районі м. Львова до Приватного підприємства «Галкар» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Виготовлення мотивувальної частини постанови відкласти до п'яти днів.

Тому, відповідно до вимог ст.ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, судом вирішено проголосити вступну та резолютивну частини постанови суду, а з мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись або одержати її у суді після 05.12.2009 року.

На підставі ст.ст. 1, 3, 5, 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21 грудня 2000 року, із змінами і доповненнями , та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Галкар» (ЄДРПОУ 34857489, адреса: 79071, м. Львів, вул. Щирецька, 36) в користь державного бюджету 843 ( вісімсот сорок три) гривні 18 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Текст постанови виготовлений в одному примірнику в нарадчій кімнаті

Суддя Потабенко В.А.