Постанова № 7243151, 14.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а 4096/09-1370

14 грудня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді Потабенко В.А.

при секретарі Білас Ю.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Тенета А.В., згідно довіреності,

від відповідача: Жук В.П. , згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Згода" до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Золочівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

позов пред'явлено ФГ "Згода" до ДПІ в Золочівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2008 року №00005622301/1 та №0000870000/1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що платіжними дорученнями №409 від 21.01.2008 року на суму 8800 грн. та №426 від 18.02.2008 р. на суму 4000 грн. ним було перераховано на окремий рахунок №260473049104 в ЛФ БРР залишок податкових зобовязань з податку на додану вартість. Отже, звідси, відповідач не мав права розраховувати штрафну санкцію із повної суми, оскільки позивачем несвоєчасно було здійснено платіж на суму лише 2661,83 грн. Також, позивач посилається на те, що реалізоване борошно являється продуктом сільськогосподарського виробництва отриманого від вторинної переробки із власного зерна пшениці. Тому суми податку на додану вартість із вказаних операцій не повинні входити до складу податкового зобовязання за листопад 2005 року. Крім цього, позивач зазначає, що ним була обґрунтовано надана соціальна пільга агроному фермерського господарства ОСОБА_3

19.10.2009 року позивач уточнив свої позовні вимоги, про що подав заяву про уточнення позовних вимог, просив частково скасувати податкове повідомлення-рішення №0000562301/1 від 16.09.2008 р. в сумі за основним платежем 10255,33 грн. та частково скасувати податкове повідомлення-рішення №0000870000/1 від 16.09.2008 р. в сумі за основним платежем 711,27 грн. Заявою про уточнення позовних вимог представник позивача повідомив, що ФГ «Згода» частково погоджується із податковим повідомленням-рішенням №0000562301/1 від 16.09.2008 р. на суму 4698,67 грн. без штрафних санкцій та з податковим повідомленням-рішенням №0000870000/1 від 16.09.2008 р. на суму 70,41 грн. без штрафних санкцій. В іншій частині вказані податкові-повідомлення-рішення позивачем заперечуються із підстав, викладених в заяві про уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю з мотивів, викладених у запереченні на позов, суть якого зводиться до наступного. В ході перевірки встановлено, що позивачем безпідставно до складу податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальну декларацію з податку на додану вартість за листопад 2005 року та в інших деклараціях з ПДВ не включено суму податку на додану вартість від реалізації борошна підприємству «Хлібодар» Жидачівської РСС згідно накладної №2/1 від 02.11.2005 року на суму 7938,00 грн., в тому числі ПДВ 1323,00 грн. та від реалізації борошна ДП «Ресурсна компанія» ВАТ «Концерн «Хлібпром» згідно податкової накладної №3/1 від 03.11.2005 року на суму 3901,50 грн., в тому числі ПДВ 650,25 грн., чим порушено п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Також ФГ «Згода» безпідставно до складу податкового зобовязання з ПДВ в загальну декларацію з ПДВ за серпень 2005 року та інших деклараціях з ПДВ не включено суму податку на додану вартість від реалізації дизпалива ТОВ «Золочівське сортонасінницьке підприємство» на суму 9118,03 грн., тому числі ПДВ 1519,67 грн. Крім цього, позивачем, всупереч п.4 Постанови КМУ від 26.02.1999 року №271 не перераховано за грудень 2007 року на окремий рахунок 11461,83 грн., в результаті чого занижено та не доплачено ПДВ в бюджет у вказаній сумі. Також перевіркою правильності визначення суми податку з доходів фізичних осіб встановлено неправильне утримання (надання соціальної пільги без відповідної заяви, СПД фізичній особі, в місяці звільнення) та не перерахування в бюджет 781,68 грн., чим було порушено п.7.1 ст.7, п.8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до Акту про результати виїзної комплексної документальної перевірки Фермерського господарства «Згода» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2008 року від 09.07.2008 року №26/23-22329781 встановлено порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 та п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ФГ «Згода» занижено та не сплачено податок на додану вартість до бюджету 2007 року в розмірі 14954,75 грн., в тому числі за серпень 2005 року в розмірі 1519,67 грн., за листопад 2005 року 1973,25 грн. та за грудень 2007 року 11461,83 грн.; п.7.1 ст.7, п8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого не утримано і не перераховано в бюджет податок з доходів фізичних осіб на суму 781,68 грн.

За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.07.2008 року за №0000970000/0, відповідно до якого ФГ «Згода» визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 781,68 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1563,36 грн.; за №0000432301/0, відповідно до якого ФГ «Згода» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 14954,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 7477,38 грн.

ФГ «Згода» оскаржило прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги відповідач залишив без змін податкове повідомлення-рішення від 10.07.2008 року №0000870000/0, а податкове повідомлення-рішення від 10.07.2008 року №0000432301/0 частково скасував в частині 5730,92 грн. штрафних санкцій, і прийняв нове податкове повідомлення-рішення №0000562301/1, відповідно до якого позивачеві було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 14954,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1746,46 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ФГ «Згода» дійсно було допущено порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 та п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ФГ «Згода» занижено та не сплачено податок на додану вартість до бюджету 2007 року в розмірі 14954,75 грн., в тому числі за серпень 2005 року в розмірі 1519,67 грн., за листопад 2005 року 1973,25 грн. та за грудень 2007 року 11461,83 грн.; п.7.1 ст.7, п8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого не утримано і не перераховано в бюджет податок з доходів фізичних осіб на суму 781,68 грн.

Вказане пояснюється наступним.

Відповідно до п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Позивачем безпідставно до складу податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальну декларацію з податку на додану вартість за листопад 2005 року та в інших деклараціях з ПДВ не включено суму податку на додану вартість від реалізації борошна підприємству «Хлібодар» Жидачівської РСС згідно накладної №2/1 від 02.11.2005 року на суму 7938,00 грн., в тому числі ПДВ 1323,00 грн. та від реалізації борошна ДП «Ресурсна компанія» ВАТ «Концерн «Хлібпром» згідно податкової накладної №3/1 від 03.11.2005 року на суму 3901,50 грн., в тому числі ПДВ 650,25 грн., чим порушено п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Також ФГ «Згода» безпідставно до складу податкового зобовязання з ПДВ в загальну декларацію з ПДВ за серпень 2005 року та інших деклараціях з ПДВ не включено суму податку на додану вартість від реалізації дизпалива ТОВ «Золочівське сортонасінницьке підприємство» на суму 9118,03 грн., тому числі ПДВ 1519,67 грн.

Крім цього, позивачем, всупереч п.4 Постанови КМУ від 26.02.1999 року №271 не перераховано за грудень 2007 року на окремий рахунок 11461,83 грн., в результаті чого занижено та не доплачено ПДВ в бюджет у вказаній сумі.

Посилання позивача на те, що ним були перераховані платіжними дорученнями №409 від 21.01.2008 року на суму 8800 грн. та №426 від 18.02.2008 р. на суму 4000 грн. на окремий рахунок №260473049104 в ЛФ БРР кошти як залишок податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Проте, дана обставина не відповідає дійсності. Згідно платіжного доручення №409 від 21.08.2008 року на суму 8800 грн. в призначені платежу значиться як дотація товаровиробнику сільськогосподарської продукції згідно постанови КМУ №805 від 12.05.1999 року. Проте платіж мав робитися з призначенням платежу і на виконання постанови КМУ №271 від 26.02.1999 року. Таким чином відповідач вірно зробив висновок про неперерахування коштів в сумі 11461,83 на окремий рахунок відповідно до вимог п.4 постанови КМУ №271 від 26.02.1999 року, у звязку із цим встановлено нецільове використання коштів, що підлягають стягненню до державного бюджету.

Відповідно до п.8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно із п.6.3.1 ст.6 вказаного Закону податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Відповідно до п.4 постанови КМУ «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги» №2035 від 26.12.2003 року пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця в якому платник податку подав працедавцю заяву на право її застосування з відповідними документами і зупиняється з податкового місяця в якому платник подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Оскільки громадянин ОСОБА_3 був зареєстрований Золочівською райдержадміністрацією як субєкт підприємницької діяльності і одночасно був прийнятий на посаду агронома на роботу в ФГ «Згода», громадянка ОСОБА_4 користувалася пільгою за двома місцями праці, на ФГ «Згода» та ТОВ «Гал-євро-контакт», 4 звільненим працівникам надавалась податкова соціальна пільга, відповідачем правомірно було визначено позивачу податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб.

В зв'язку з наведеним, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем правомірно, а, відтак, підстав для їх скасування немає. В задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 19.12.2009 року.

Суддя Потабенко В.А.