Рішення № 72430642, 07.02.2018, Оболонський районний суд міста Києва

07.02.2018 Справа № 756/15020/13-ц

Унікальний № 756/15020/13-ц

Провадження №6/756/70/18

У Х В А Л А

07 лютого 2018 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Тітова М.Ю.

за участю секретаря Лісовенка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 2-5389/13 таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання виконавчого листа № 2-5389/13 таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги заявник обґрунтовувала тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2013 у справі за позовом ПАТ «Банк Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позов задоволено. На виконання рішення суду 19.06.2015 видано виконавчий лист № 2-5389/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Демарк» боргу. Постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 01.10.2015 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа. 18.01.2017 між ПАТ «Банк Демарк» та ТОВ «Фінансова компанія «Некстджен фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги № 13, за умовами якого до ТОВ «Фінансова компанія «Некстджен фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 426-051 від 03.09.2007. В свою чергу, на підставі договору про відступлення права вимоги № 96-К від 09.06.2017, ТОВ «Фінансова компанія «Некстджен фінанс» відступило своє право вимоги за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 В результаті укладення вказаних договорів відбулося поєднання боржника і кредитора в одній особі, що призвело до припинення зобов'язань по кредитному договору та відповідно виконавчому листу.

З цих підстав заявник просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-5389/13, виданий Оболонським районним судом м. Києва 19.06.2015.

У судове засідання сторони не з'явилися. Зважаючи на положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності заявника та заінтересованих осіб, оскільки неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню слід відмовити з наступних підстав.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.02.2015, задоволено позов ПАТ «Демарк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Демарк» заборгованість по кредиту - 24669,15 доларів США, заборгованість по відсотках - 427,63 доларів США, заборгованість по щомісячній комісії - 1262,50 грн., пеню по кредиту - 28558,11 грн., штраф за порушення строку сплати відсотків - 30 грн., пеню по відсотках - 4,57 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору - 2304,54 грн.

На підставі вказаного рішення суду 19.06.2015 Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-5389/13, який пред'явлено на примусове виконання до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві.

Постановою державного виконавця від 01.10.2015 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

18.01.2017 між ПАТ «Банк Демарк» та ТОВ «Фінансова компанія «Некстджен фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги № 13, за умовами якого до ТОВ «Фінансова компанія «Некстджен фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 426-051 від 03.09.2007. В свою чергу, на підставі договору про відступлення права вимоги № 96-К від 09.06.2017, ТОВ «Фінансова компанія «Некстджен фінанс» відступило своє право вимоги за вказаним кредитним договором ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно з роз'ясненнями, наданими Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 25.09.2015 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.

З огляду на викладене, враховуючи те, що виконавчий лист не був виданий судом помилково, то підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню, відсутні. Крім того, у даному випадку відсутні матеріально-правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв'язку із припиненням обов'язку боржника, оскільки доказів заміни стягувача у виконавчому провадження у порядку, встановленому ст. 442 ЦПК України, матеріали справи не містять.

За таких обставин, керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 2-5389/13 таким, що не підлягає виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Ю. Тітов