Постанова № 72429255, 23.02.2018, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа №732/1817/17

провадження № 3/7323/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 року місто Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Березовський О.Д., за участі секретаря Марченко Т.А., Грабовець К.Ф., особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня справу, яка надійшла з Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП України в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

за ч. 1 ст. 130 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

26 листопада 2017 року, о 00 годин 47 хвилин, громадянин ОСОБА_1 на автодорозі Н-28 на 53 км керував автомобілем НОМЕР_2, в стані алкогольного сп’яніння, огляд на стан сп’яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря Городнянської ЦРЛ, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КпАП України.

У судовому засіданні 11 грудня 2017 року ОСОБА_1 вину не визнав, з протоколом про адміністративне правопорушення не погодився. Пояснив, що ввечері 25.11.2017 року він разом з друзями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поїхав на автомобілі свого батька «УАЗ 469Б» відпочивати в кафе «Гостинний двір», що знаходиться в м. Городня. Близько 01 години ночі, 26.11.2017 року він зателефонував своєму батьку ОСОБА_5 та попросив останнього, щоб той забрав їх додому в с. Хрипівку, Городнянського району. Батько приїхав, сів за кермо вказаного транспортного засобу і вони всі разом поїхали додому. Коли їхали, то на виїзді з м. Городні, а саме за АЗС, стало закінчуватись пальне. Вони зупинились на узбіччі, спробували завести автомобіль, але він не завівся. ОСОБА_6 батько сказав йому, щоб він сів за кермо та включав підсвітку як будуть їхати інші автомобілі. Натомість батько сам пішов за пальним додому в с. Хрипівка. Він сів за кермо, разом з ним в автомобілі знаходились ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Потім під’їхала поліція, автомобіль стояв на узбіччі, за кермом сидів він. Після цього він вийшов із-за керма, працівники поліції спитали документи, у нього з собою було посвідчення водія та паспорт. Інспектори сказали, що саме він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та запропонували поїхати до лікарні на медичний огляд. Наполягає, що він заперечував, що керував транспортним засобом та повідомив про це поліцейським. У лікарню їхати він погодився. Під час медичного огляду він казав лікарю, яка складала відповідний акт, що не керував автомобілем. Після медичного огляду його повезли в Городнянське відділення поліції, де він теж написав, що не керував транспортним засобом, але відносно нього склали протокол та відпустили. Його друзі залишились в автомобілі. Потім він зателефонував знайомому ОСОБА_7, той приїхав та відвіз його додому. Коли він приїхав додому, то автомобіль стояв уже у дворі, батько залив пальне та забрав транспортний засіб додому. ОСОБА_1 не заперечує, що перебував у стані алкогольного сп’яніння, та підтвердив, що того вечора у барі він пив пиво та горілку. Натомість наполягає на тому, що не керував транспортним засобом, а за кермом автомобіля був його батько. Він же лише сидів на місці водія в автомобілі, який стояв на узбіччі.

Також ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував, що на відеозаписі, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення та який відтворено в судовому засіданні, зображено транспортний засіб його батька а також зображений він, коли виходить з автомобіля з водійського місця. Наполягав, що на відеозаписі не видно, що саме він керує автомобілем. Свої відповіді на запитання працівників поліції, в тому числі його пропозиції працівникам поліції за гроші вирішити питання, які відтворені на відеозаписі, пояснює тим, що злякався та не зрозумів, що у нього запитують інспектори поліції.

23.02.2018 року ОСОБА_1 та його захисник – адвокат ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, про дату час та місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ст. 268 КпАП України, суд приходить до висновку, що дану справу можливо розглянути у відсутності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2, які повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання по справі.

Опитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 дав пояснення, що ОСОБА_1 є його сином. Вказав, що 26 листопада 2017 року, близько 20 години, його син ОСОБА_1 попросив взяти автомобіль, щоб поїхати до дівчат гуляти. Син взяв автомобіль та поїхав, а він залишився вдома. Близько 01 години ночі син зателефонував йому та повідомив, що коли вони їхали з м. Городня в автомобілі закінчилося пальне і вони стоять на узбіччя біля повороту на с. Хрипівку. Після цього він взяв 5 літрів бензину та пішов пішки до того місця, де стояв транспортний засіб. Коли прийшов до автомобіля, сина вже не було, а в кабіні сиділи друзі останнього ОСОБА_8 та ОСОБА_3, які повідомили, що приїхала поліція та повезла ОСОБА_1 в м. Городня. Після цього він залив пальне, завів автомобіль та поїхав додому. ОСОБА_9 прийшов додому зранку та сказав, що ввечері він зустрів друзів і вони відпочивали у барі, де вживали спиртне. Коли їхали додому за кермо сіла ОСОБА_4, а він сидів поруч, ззаду на пасажирське сидіння сів ОСОБА_3. Коли вони проїхали АЗС, то там стояв службовий автомобіль поліції, їх автомобіль не зупиняли. Потім вони помітили, що ззаду рухається автомобіль з увімкненими проблисковими маячками, вони зупинились. ОСОБА_10 не мала права керування транспортними засобами, вона злякалася, тому вони швиденько помінялася місцями із ОСОБА_1, який відповідно пересів на водійське сидіння. Коли під’їхали працівники поліції, то ОСОБА_1 вийшов із-за керма та підійшов до них. Друзі сина підтверджували його слова стосовного того, хто керував транспортним засобом. Також син підтверджував, що він сидів поряд на пасажирському сидінні, коли їхали з бару, а за кермом була ОСОБА_8, бо сам він був випивший. Крім того, син казав, що в лікарні вказував лікарю, що він не керував транспортним засобом.

Опитана в судовому засіданні в якості свідка лікар Городнянської ЦРЛ ОСОБА_11 пояснила, що 26 листопада 2017 року вона була черговим лікарем по Городнянській ЦРЛ. Пізно вночі працівники поліції привезли до неї на огляд на стан сп’яніння ОСОБА_1. Працівники поліції сказали, що останній керував транспортним засобом. Під час медичного огляду ОСОБА_1 орієнтувався на місці та в часі, хода в нього була хитка, тілесних ушкоджень виявлено не було. На запитання чи вживав алкогольні напої той повідомив, що пив пиво. Від ОСОБА_1 з ротової порожнини відчувався запах алкоголю. Проби виконував не чітко, було проведено пробу за допомогою приладу «Алкотестер», який показав результат 2,5% проміле. На запитання скільки літрів пива випив, він нічого не відповів. Акт ОСОБА_1 відмовився підписувати. Лікар ОСОБА_12 зазначила, що дійсно ОСОБА_1 їй казав, що автомобілем він не керував.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 дав показання, що він разом з друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_1 25.11.2017 року, близько 21-22 години, поїхали в м. Городня відпочивати в бар «Лакомка», де зустріли друзів та з ними трохи випили. Коли їхали додому за кермо автомобіля, який належить батьку ОСОБА_9, сіла ОСОБА_4. Біля заправки вони побачили працівників поліції, але автомобіль не зупинили. Трохи проїхавши далі, ОСОБА_8 зупинила транспортний засіб на узбіччі та з ОСОБА_1 вони помінялись місцями, який сів за кермо, оскільки в неї не було прав. ОСОБА_13 виходив з автомобіля до працівників поліції. ОСОБА_9 потім забрали працівники поліції та повезли. Пізніше прийшов батько ОСОБА_9 – ОСОБА_14, бо йому зателефонував ОСОБА_13 та розказав ситуацію. ОСОБА_14 забрав їх та повіз в с. Хрипівку. Наголошує, що ОСОБА_4 спиртне не вживала у барі, пили тільки він та ОСОБА_13, скільки саме випили горілки не пам’ятає. Наголошує, що за кермом була саме ОСОБА_4, ОСОБА_13 сидів поруч на пасажирському сидінні, а він позаду. ОСОБА_9 помітив поліцейських у дзеркало, бо вони стояли збоку. Ольга зупинила автомобіль з правої сторони на узбіччі. Про що саме розмовляв ОСОБА_13 з інспекторами поліції йому невідомо, бо ні він, ні ОСОБА_4 з автомобіля не виходили й розмови не чули. До нього працівники поліції не підходили та нічого не запитували. Куди саме поїхав ОСОБА_13 з поліцейськими йому невідомо. Чи потім під’їжджали ще раз працівники поліції він не пам’ятає. Потім прийшов батько ОСОБА_9 завів автомобіль і вони поїхали в с. Хрипівка. ОСОБА_14 він розповів, що сталося. Чому прийшов батька ОСОБА_9 не знає, той прийшов пішки, завів автомобіль і вони поїхали.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 дала показання, що вона та ОСОБА_1 зустрічаються і вона його дівчина. 25.11.2017 року вона разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вирішили поїхати в м. Городня. ОСОБА_9 був за кермом на автомобілі УАЗ, бо тоді ще не пив, вона сиділа поруч, а Саша сидів ззаду. Коли приїхали в бар «Лакомка» в м. Городня та зустріли знайомих ОСОБА_1. Хлопці вживали спиртне, ОСОБА_1 теж пив горілку, скільки саме вона не знає. Вона алкоголь не вживала. Коли їхали додому, то вона запропонувала сісти за кермо, посвідчення водія в неї немає, керувати транспортними засобами ніде не навчалась. ОСОБА_13 сидів ззаду, вона за кермом, а ОСОБА_13 збоку на пасажирському сидінні. Коли проїжджали повз АЗС, то побачили, що там стояла поліція, поїхали прямо. Пізніше помітили, що за ними їде автомобіль з увімкненими проблисковими маячками, вона зупинила транспортний засіб на узбіччі, бо злякалась. ОСОБА_6 запропонував помінятись місцями з нею, внаслідок чого вона сіла на пасажирське сидіння, а ОСОБА_6 за кермо. ОСОБА_13 виходив до працівників поліції із-за керма. Свідок наполягала, що саме вона керувала автомобілем УАЗ від бару «Лакомка» і до зупинки на узбіччі. Вона сіла за кермо, бо ОСОБА_1 вживав горілку, а помінялись вони місцями вже після зупинки транспортного засобу. Вона не повідомляла працівникам поліції, що керувала автомобілем, бо залишилась в салоні автомобіля і не виходила. З інспекторами поліції спілкувався ОСОБА_1. Потім працівники поліції приїжджали вдруге, все оглянули та поїхали. Зазначає, що вона пересіла на місце ОСОБА_1 десь за 10 секунд.

Допитаний в якості свідка інспектор поліції ОСОБА_15 дав показання, що 26 листопада 2017 року він разом з інспекторами поліції Городнянського відділення поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_16 прибув на добове чергування. Він та інспектор Березинець О.М. знаходились у службовому автомобілі, а інспектор Бугрим Р.Ю. був в цей час на виїзді. Патрулювали в м. Городня біля автозаправної станції, що знаходиться на виїзді з м. Городня в напрямку м. Чернігова, Вони зупиняли підозрілі транспортні засоби, оскільки за день до цього був план перехоплення. Зупинили автомобіль, а за ним їхав транспортний засіб «УАЗ 469 Б», д.н.з. НОМЕР_3. Вони вирішили зупинити і цей автомобіль, але водій не зупинився та продовжував рухатись далі в напрямку м. Чернігова. ОСОБА_6 інспекторами було прийнято рішення переслідувати даний транспортний засіб та зупинити за допомогою проблискових маячків червоного кольору. Десь на 53 км автодороги Н-28 автомобіль включив покажчик правого повороту та здійснив зупинку. Інспектори, вийшли зі службового автомобіля, представилися та запитали у водія, чому не зупинився на їх вимогу, на що останній повідомив, що не побачив як його зупиняли. Потім вони попросили водія пред’явити реєстраційні документи на транспортний засіб, посвідчення водія та страховий поліс. Водій під час розмови мав не чітку мову, почервоніння очей, що дало підстави вважати, що водій, яким виявився громадянин ОСОБА_1, перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Для перевірки ОСОБА_1 не надав ніяких документів на транспортний засіб, а пред’явив тільки посвідчення водія. Після цього ОСОБА_1 запропонували проїхати до медичного закладу для огляду на стан сп’яніння. Водій погодився і вони на службовому автомобілі поліції поїхали до Городнянської ЦРЛ, де ОСОБА_1 оглянула лікар та видала висновок, що той перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Після чого ОСОБА_1 запросили до Городнянського відділення поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення. У Городнянському ВП була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України, оскільки останній порушив п. 2.1. б), г) Правил дорожнього руху України, бо у нього не було реєстраційних документів на транспортний засіб і також був відсутній страховий поліс. При складанні вказаної постанови ОСОБА_1 зачитувалися його права, які надруковані на зворотній стороні постанови. Також було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КпАП України відносно ОСОБА_1, який останній підписав та отримав копію вказаного протоколу. Пояснення у протоколі писав ОСОБА_1 власноручно. Після чого ОСОБА_1 відпустили. Свідок ОСОБА_15 зазначив, що він був присутній при медичному освідуванні ОСОБА_1, але не пам’ятає, чи казав останній лікарю, що не керував транспортним засобом. У салоні «УАЗ 469Б», крім ОСОБА_1, було ще два пасажира, спереду на пасажирському сидінні знаходилась дівчина, а ззаду сидів хлопець. Пасажирів інспектори поліції не опитували, оскільки ті не виходили з автомобіля. Транспортний засіб не затримували, бо ОСОБА_1 повідомив, що в нього немає ключів. Наполягає, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «УАЗ 469Б», д.н.з. НОМЕР_4, оскільки після зупинки автомобіля і до того часу, які він підійшов до автомобіля у побачив ОСОБА_1 за кермом, у останнього не було об’єктивної можливості помінятися місцями з пасажиром. При цьому вказує, що пройшло десь 6-7 секунд після зупинки транспортного засобу і до того як він підійшов до автомобіля, ОСОБА_1 ж відразу вийшов з водійських дверей. На місці зупинки ОСОБА_1 не заперечував, що керував транспортним засобом та навіть пропонував гроші, щоб вирішити це питання. Він пояснював, що випив трохи пива, поводив при цьому ОСОБА_1 себе спокійно, не агресивно. Звертає увагу суду, що на відеозаписі чітко видно, як включаються стопи, а при цьому нога повинна бути на педалі гальма і проходить десь 2 секунди, як ОСОБА_1 вже виходить із салону автомобіля зі сторони водійського сидіння. А тому він би не встиг помінятись місцем з пасажиром, крім того, останній перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння та в нього відповідно була сповільнена реакція та сповільнений рух. Також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 подав до суду адміністративний позов про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України. У вказаному позові ОСОБА_1 вказує, що транспортним засобом він не керував, а за кермом був його батько ОСОБА_5, а не ОСОБА_4.

Допитаний в якості свідка інспектор поліції ОСОБА_8 дав показання, що 26 листопада 2017 року він перебував у добовому наряді в складі СРПП та вони стояли біля автозаправної станції, що знаходиться на виїзді з м. Городня у напрямку м. Чернігова. Помітили автомобіль НОМЕР_5, який рухався з м. Городня в напрямку м. Чернігова та коли почали зупиняти його, транспортний засіб не зупинився. Після цього вони почали переслідувати транспортний засіб, увімкнули проблискові маячки. Потім на автомобілі засвітився поворот вправо на транспортний засіб зупинився. Вони вийшли зі службового автомобіля та підійшли до «УАЗ 469Б», коли підходили, то водій вже вийшов з салону. На запитання чому не зупинився, водій сказав, що не помітив, як його зупиняли. Потім водій пред’явив посвідчення водія, за допомогою якого і встановили, що це громадянин ОСОБА_1. Візуально було помітно, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп’яніння, від нього відчувався запах алкоголю. Після цього водію запропонували проїхати в лікарню для медичного огляду на стан сп’яніння, на що останній погодився та вони поїхали до Городнянської ЦРЛ. В автомобілі «УАЗ» було ще два пасажира, спереду сиділа дівчина, а ззаду – молодий чоловік. В лікарні лікар видала медичний висновок про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Після цього ОСОБА_1 запросили до Городнянського відділення поліції. ОСОБА_10 у водія не було реєстраційних документів на транспортний засіб та страхового полісу, то винесли відповідну постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України, а також склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України відносно ОСОБА_1. Свідок ОСОБА_8 вказав, що він не чув як ОСОБА_1 у лікарні казав, що не керував транспортним засобом. У відділенні поліції ОСОБА_1 говорив, що не керував автомобілем та інспектори нічого не доведуть. На місці зупинки ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував автомобілем «УАЗ 469Б» та пропонував все вирішити на місці. Також свідок зазначив, що пасажирів він не опитував, оскільки ті відмовились виходити з машини, дівчина категорично відмовилась будь-що пояснювати, а хлопець, на його погляд, був дуже п’яний. Свідок ОСОБА_8 наполягав, що саме ОСОБА_5А керував автомобілем НОМЕР_5, оскільки коли автомобіль зупинився, то відразу з дверей водія вийшов ОСОБА_5А та почав пропонувати домовитися, пропонував гроші та повідомив, що його батько підполковник поліції і сказав, що випив пива. ОСОБА_1 пред’явив посвідчення водія, та сказав, що ключів від автомобіля в нього немає, бо він їх викинув, також реєстраційних документів і страхового поліса у ОСОБА_1 теж не було. Стверджує, що у ОСОБА_1 не було фактичної можливості та часу після зупинки транспортного засобу помінятися місцями з пасажиром.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 дав показання, що ввечері, точної дати пам’ятає, йому зателефонував його знайомий ОСОБА_1 та попрохав щоб він приїхав до Городнянського відділення поліції та забрав його. Коли він приїхав та зайшов до відділення поліції, то побачив там ОСОБА_1, який був випивший та на нього оформляли протокол. ОСОБА_1 при цьому постійно повторював, що не був за кермом, також заперечував проти складення адміністративного протоколу. Потім інспектори поліції запропонували йому написати розписку про те, що він доставить транспортний засіб додому, що він і зробив. Після цього він забрав ОСОБА_5 та відвіз додому в с.Хрипівку, коли їхали, то автомобіля вже не було на місці. При цьому ОСОБА_5 йому тоді казав, що за кермом автомобіля була знайома дівчина, а він вискочив домовитись з поліцейськими, але ті на нього склали протокол.

З дослідженого в судовому засіданні висновку від 26.11.2017 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлено, що його складено на підставі даних, що містяться в акті № 72 медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 26 листопада 2017 року, о 01 год. 00 хв., згідно якого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у стані алкогольного сп’яніння, 2,5 проміле алкоголю. Даний висновок виданий лікарем ОСОБА_11.

Обставини справи також підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 091527 від 26.11.2017 року.

З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що на даних відеозаписах відображено рух та зупинка автомобіля НОМЕР_6. При цьому дані відеозаписів об’єктивно свідчать про те, що автомобіль з початку відеозапису знаходився в русі, був переслідуваний працівниками поліції та зупинився на їх вимогу на узбіччі. Після перегляду відеозаписів ОСОБА_1 підтвердив автентичність відеозапису і те, що на ньому відображено автомобіль НОМЕР_6, момент зупинки і те, що саме він вийшов з водійського місця в автомобілі. Дані які б свідчили про монтування відеозапису або ж його невідповідність тим обставинам, які мали місце в момент вчинення правопорушення, відсутні. ОСОБА_1 ж в судовому засіданні наполягав на тому, що автомобіль стояв на узбіччі і він лише сидів за кермом автомобіля, але не їхав на ньому. Щодо озвученої свідками в судовому засіданні версії про те, що після зупинки автомобіля, яким в той момент керувала ОСОБА_4, остання помінялась місцями з ОСОБА_1 і саме він сів за кермо автомобіля, то з оглянутого в судовому засіданні відеозапису, горіння стопів в автомобілі після зупинки, що передбачає необхідність натискання та тримання педалі гальм, часу, який пройшов з момент згасання стопів та підходу до автомобіля працівників поліції і можливості останніми візуально спостерігати обстановку всередині автомобіля, суд приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_1 об’єктивної можливості та достатності часу для того, щоб помінятись місцями та пересісти з сидіння пасажира на місце водія. Крім того, суд звертає увагу на те, що озвучена в судовому засіданні свідками ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 версія про пересідання ОСОБА_1 на місце водія вже після зупинки автомобіля не озвучувалась самим ОСОБА_1 в судовому засіданні 11.1.22017 року під час дачі ним пояснень та була озвучена свідками вже після перегляду в судовому засіданні вищевказаних відеозаписів зупинки автомобіля. При цьому твердження ОСОБА_1 про те, що автомобілем керував його батько, а він лише в послідуючому сидів в автомобілі, який стояв на узбіччі, не підтвердив в судовому засіданні його батько ОСОБА_5Г, який натомість вказав, що лише приносив бензин до автомобіля, який стояв на узбіччі, так як у нього закінчилось пальне. Натомість пояснення свідка ОСОБА_5 суперечать поясненням свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які стверджували, що проблем з пальним не було, а автомобіль зупинився, так як був переслідуваний працівниками поліції.

Все вищевказане в сукупності, суперечності та неузгодженості в поясненнях свідків та самого правопорушника ОСОБА_1, які описують різні обставини керування та зупинки автомобіля, а також обставини зупинки автомобіля, які відображені у відеозаписах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення та оглянутих в судовому засіданні, дають суду підстави для висновку, що саме ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння керував автомобілем в момент його зупинки працівниками поліції.

Щодо невизнання ОСОБА_1 своєї вини, суд вважає таку його позицію захисною та спрямованою на уникнення відповідальності. Стосовно пояснень опитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, то суд відноситься до них критично та розцінює їх як такі, що направлені на сприяння ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене.

Відповідно до приписів частини 1 статті 130 КпАП України, відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Заслухавши пояснення правопорушника, опитавши свідків та дослідивши докази у справі, суд прийшов до об'єктивного висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 221, 251-252, 268, 279-280, 283-285, 294 КпАП України, Законом України «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 ( шестисот ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КпАП України штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 20400 ( двадцять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп. на користь держави / розрахунковий рахунок отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до апеляційного суду Чернігівської області через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Суддя О.Д.Березовський