Постанова № 72427191, 22.02.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ:

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/14743/17

Провадження № 22-ц/792/329/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах

Костенка А.М.,(суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Гриньова А.М.

з участю представника позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/14743/17 за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 серпня 2017 року в складі судді Салоїд Н.М. по цивільній справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Копистинської територіальної громади в особі Копистинської сільської ради, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, - ОСОБА_5 про знесення самочинного будівництва

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

В липні 2017 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до суду з позовом про знесення самочинного будівництва, в якому просила прийняти рішення про знесення Копистинською територіальною громадою в особі Копистинської сільської ради господарської будівлі по АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_4 відшкодувати Копистинській територіальній громаді в особі Копистинської сільської ради витрати по знесенню вказаної будівлі та приведення земельної ділянки до попереднього стану. В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначав, що 9 серпня 2016 року Хмельницьким окружним адміністративним судом була винесена постанова № 822/953/16 по справі за позовом ДАБІ України до ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва, якою зобов'язано ОСОБА_4 знести самочинну будівлю за адресою: АДРЕСА_1. Постанова набрала законної сили і була звернута до виконання, але 16.05.2017 року органами ДВС виконавчий лист було повернуто без виконання через відмову боржника виконати рішення суду. Оскільки факт самочинного будівництва доведений, а ОСОБА_4 відмовляється від знесення самочинної будівлі, позивач вважає, що знесення має бути здійснене органом місцевого самоврядування з подальшим зобов'язанням ОСОБА_4 відшкодувати останньому витрати по знесенню вказаної будівлі та приведенню земельної ділянки до попереднього стану.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 серпня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Копистинської територіальної громади в особі Копистинської сільської ради, ОСОБА_4 (третя особа, яка не заявляє

_______________

Головуюча у першій інстанції - Салоїд Н.М. Провадження № 22-ц/792/329/18

Доповідач - Костенко А.М. Категорія : ухвала

самостійних вимог, на стороні позивача - ОСОБА_5) про знесення самочинного будівництва та роз'яснено позивачеві, що аналогічні вимоги ним можуть бути заявлені до адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України не погодилася з такою ухвалою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, апелянт вважає, що висновок суду, про те що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства є незаконним, оскільки до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи відповідно до вичерпного переліку випадків, в даному випадку особа у встановлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, тому орган державного архітектурно-будівельного контролю звернувся з позовом до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат,пов'язаних з таким знесенням, при цьому керуючись положеннями спеціальної норми, а саме ст.ст. 376 та 117 Цивільного кодексу України, тому на думку апелянта, дана справа має бути розглянута в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, апелянт просив скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 серпня 2017 року, направити справу для розгляду по суті.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України нова редакція, якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах апеляційної інстанції, провадження по яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому діючою редакцією ЦПК України.

У відповідності до п. 4 ч.1ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо вона постановлена з порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно частини п. 1 ч 2 ст. 122 ЦПК України в редакції 2005 року на час постановлення оскаржуваної ухвали суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана позовна заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна.

Як вбачається з позовної заяви Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 та Копистинської територіальної громади в особі Копистинської сільської ради, в якому зазначила, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції було проведено перевірку законності виконання будівельних робіт ОСОБА_4 під час будівництва господарської споруди в АДРЕСА_1

За результатами перевірки було встановлено, що господарська будівля побудована на відстані 30 см. від межі спільної ділянки, що є порушенням п. 3.25 ДБН 360-92, а також здійснено будівництво без будівельного паспорту (проектної документації), що теж є порушенням ст.. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

За результатами перевірки було складено акт, протокол про адміністративне правопорушення та видано припис на усунення порушень вимог законодавства з боку ОСОБА_4, притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності.

В лютому, квітні 2016 року було проведено позапланові перевірки виконання ОСОБА_4 приписів позивача щодо знесення самочинного будівництва, якими було встановлено, що ОСОБА_4 вимоги припису не виконала та самочинне будівництво не знесла.

Враховуючи викладене, позивач просив прийняти рішення про знесення Копистинською територіальною громадою в особі Копистинської сільської ради господарської споруди в АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_4 відшкодувати Копистинській територіальній громаді в особі Копистинської сільської ради витрати по знесенню вказаної будівлі та приведенні земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до статті 15 ЦПК України в редакції 2004 року чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

При цьому стаття 2 КАС України, в редакції 2004 року, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (далі - суб'єкт владних повноважень), шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 3 КАС України, в редакції 2004 року чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали в пункті 1 дає визначення терміну «справа адміністративної юрисдикції», якою визнається публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України в редакції 2004 року чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за ознаками, наведеними в частині першій статті 17 КАС України, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України (пункт 5 частини другої статті 17 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.

З огляду на це, неправильним є формальне застосування пункту 5 частини другої статті 17 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що до суду звертається суб'єкт владних повноважень як позивач. Зазначене підтверджується також правилами статей 3, 15, 45 ЦПК України, які передбачають право органів державної влади, органів місцевого самоврядування звертатися до суду з заявами в порядку цивільного судочинства у випадках, установлених законом.

Згідно із частиною першою статті 38 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За змістом статті 177 ЦК України об'єкти самочинного будівництва належать до об'єктів цивільних прав.

Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що спір за позовом ДАБІ про зобов'язання знесення об'єкту самочинного будівництва підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а відтак його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Така правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду України № 21-1959а16 від 15 листопада 2016 року, № 6-718цс17 від 27 вересня 2017 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про непоширення цивільної юрисдикції на даний спір, оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню в справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду і вирішення питання про відкриття провадження в справі у відповідності до вимог цивільно-процесуального законодавства

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Ухвалу судді Хмельницького міськрайонного суду від 4 серпня 2017 року скасувати та направити позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Копистинської територіальної громади в особі Копистинської сільської ради, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - ОСОБА_5 про знесення самочинного будівництва для продовження розгляду до цього ж суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2018 року.

Судді : (підпис) А.М. Костенко

(підпис) Л.М. Грох

(підпис) О.І. Ярмолюк

Згідно з оригіналом А.М. Костенко