Постанова № 72426906, 22.02.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 682/2476/17

Провадження № 22-ц/792/59/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Гриньова А.М.,

з участю представника апелянта,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Зеленської В.І. від 09 жовтня 2017 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_4, посилалося на те, що між банком та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11323415000 від 27.03.2008 року, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 11000 дол. США на строк до 26.03.2018 року на умовах сплати 12,40 % річних.

В забезпечення виконання цих зобов'язань між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № 81196 від 07.03.2008 pоку, предметом якого є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 31,2 кв.м, яка належить іпотекодавцю на праві власності.

ОСОБА_4 неналежно виконував свої зобов'язання за договором, станом на 17.08.2017 року існує заборгованість за кредитом у розмірі 6320,26 дол. США, 4496,93 дол. США - заборгованість по процентах, 35729,71 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, нарахованої з 17.08.2016 року по 17.08.2017 року, 25705,69 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, нарахованої з 17.08.2016 року по 17.08.2017 року.

В зв'язку із цим банк просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 31,2 кв.м, яка належить відповідачу. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу останнього в межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 09.10.2017 року, з врахуванням ухвали Славутського міськрайонного суду від 17.10.2017 року про виправлення описки, позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ "УкрСиббанк" за кредитним договором № 11323415000 від 27.03.2008 року у розмірі 3941,41 дол. США заборгованості за кредитом, 3877,56 дол. США заборгованості по процентам за користування кредитом, 35729,71 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 25705,69 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 31.2 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_4 шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності /експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» вважає рішення суду незаконним через неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що звернення позивача до суду з цим позовом (29.08.2017 року) мало місце в межах трирічного строку позовної давності, тому слід звертати стягнення на іпотечне майно на погашення усієї заборгованості по кредиту. На думку апелянта, щомісячні платежі є лише способом виконання договірного зобов'язання, тобто встановлюють порядок вчинення боржником дій щодо виконання зобов'язання.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про розгляд справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 376 ч.1 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню (ст. 266 ЦК України, ст. 39 Закону України «Про іпотеку», п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»), допустив порушення норм процесуального права.

Встановлено, що 27.03.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11323415000, відповідно до якого банк надав ОСОБА_4 кредит в сумі 11000 дол. США, а останній зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в термін до 26.03.2018 року шляхом сплати періодичних платежів, що встановлені графіком погашення кредиту згідно з додатком №1 до договору. Цільове призначення кредиту - для придбання квартири АДРЕСА_1. За користування кредитними коштами ОСОБА_4 зобов'язався сплатити проценти у розмірі 12,4 % річних (п. 1.3.1 Договору).

За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін, банк нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою у розмірі, збільшеному вдвічі. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані банком і які ще не повернуті у власність банку (п. 1.3.1 Договору).

За порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит позичальник відповідно до договору сплачує банку додатково пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу (п. 4 Договору) .

В забезпечення виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_4 уклав з банком договір іпотеки № 81196 від 27.03.2008 року, відповідно до якого передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Ринкова вартість предмету іпотеки на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки становила 56921 грн. (а.с.25-28).

Розділом 6 Договору передбачено право банку в разі порушення позичальником умов цього договору вимагати дострокового повернення всієї суми одержаного кредиту та сплати нарахованих за ним процентів.

ОСОБА_4 неналежно виконував зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим ПАТ «УкрСиббанк» нараховано станом на 17.08.2017 року заборгованість за кредитом у розмірі 6320,26 дол. США, 4496,93 дол. США - заборгованість по процентах, 35729,71 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, нарахованої з 17.08.2016 року по 17.08.2017 року, 25705,69 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за цей же період.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах 3-річного строку позовної давності, початок перебігу якого слід обчислювати окремо щодо кожного несплаченого щомісячного платежу, тому слід звернути стягнення на майно на погашення заборгованості по кредиту в сумі 3941,41 дол. США, по процентах - 3877,56 дол. США та нарахованої пені.

Проте з таким висновком не можна погодитися, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 575 ЦК України, статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 7 статті 1 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, за частиною першою цієї статті в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом пункту 1.3 договору іпотеки сторони узгодили, що іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо сплати боржником всіх його платіжних зобов'язань за кредитним договором у розмірі, валюті, порядку та у строк, які встановлені в кредитному договорі з усіма змінами і доповненнями до нього.

Згідно з п. 6.1. договору іпотеки він діє з моменту його нотаріального посвідчення до повного виконання зобов'язань за договором, що обумовлює основне зобов'язання.

Отже, чинним законодавством та умовами договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо помилкового застосування позовної давності, колегія суддів приймає до уваги таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 257, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Суд першої інстанції правильно встановив, проте не дав належної оцінки тій обставині, що рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.04.2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за цим кредитним договором від 27.03.2008 року в розмірі 6497,37 доларів США, що еквівалентно 61568,43 грн.

Зі змісту вказаного рішення суду ( а.с. 56-57) вбачається, що банк скористався правом вимагати дострокового повернення кредиту та повної сплати плати за кредит згідно з пунктом 6.1.2 кредитного договору. Цим рішенням стягнута заборгованість за кредитним договором станом на 14.03.2014 року, що включає 6320,26 доларів США заборгованості по кредиту та 177,11 доларів США заборгованості по процентах.

Представник апелянта в засіданні апеляційного суду ствердив, що вказане рішення суду не виконане і не пред'являлося до примусового виконання внаслідок втрати виконавчого листа, у видачі його дубліката відмовлено.

Ця обставина підтверджується повідомленням Славутського міськрайонного відділу ДВС (а.с. 146), за яким виконавчий лист на підставі рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.04.2014 року на виконанні у відділі не перебував і не перебуває.

У справі, що розглядається, ПАТ «Укрсиббанк» заявив вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення саме цього боргу, а також нарахованих в подальшому (за період з 15.03.2014 року по 17.08.2017 року) процентів, а також нарахованої пені за несвоєчасне погашення заборгованості по тілу кредиту та процентах за період з 17.08.2016 року по 17.08.2017 року.

За своєю правовою природою застава (іпотека) є забезпечувальним зобов'язанням, специфіка якого полягає в додатковому (акцесорному) характері стосовно основного зобов'язання. Забезпечувальне зобов'язання слідує долі основного зобов'язання та нерозривно пов'язане з ним.

За змістом ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Подачею позову до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за цим кредитом у 2013 році банк реалізував своє право на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Ухваленим рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.04.2014 року підтверджено, що позовна давність за вимогою банку про стягнення заборгованості за основним зобов'язанням (6320,26 дол. США заборгованості за кредитом та 177,11 дол. США заборгованості за процентами за користування кредитом) не спливла.

Отже, виходячи зі змісту ст. 266 ЦК України, позовна давність не спливла і до додаткової вимоги про звернення стягнення на заставлене майно, тому ПАТ «Укрсиббанк» вправі одержати задоволення цих вимог за рахунок предмета іпотеки.

Після ухвалення рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.04.2014 року кредитне зобов'язання не припинилося, відповідач продовжує користуватися наданим кредитом, тому банк обґрунтовано нараховував йому проценти за користування кредитом, а також пеню за прострочення повернення кредиту та процентів.

Разом з тим, підлягає зверненню стягнення на предмет іпотеки на погашення нарахованих в подальшому платежів за кредитним договором лише в межах 3-річного строку позовної давності від дати звернення банку з цим позовом до суду (29.08.2017 року).

Так, за даними розрахунку банку за період з 29.08.2014 року по 17.08.2017 року (в межах 3-річного строку позовної давності) заборгованість по процентах за користування кредитом в межах позовної давності складає 3962,13 дол. США ( з врахуванням 177,11 доларів США заборгованості по процентах, вже стягнутих рішенням Славутського міськрайонного суду від 14.04.2014 року).

Пеня нарахована в межах 1-річного строку позовної давності, тому слід звернути стягнення на предмет іпотеки і на погашення нарахованої пені.

З врахуванням наведеного слід звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 на користь позивача у розмірі 6320,26 дол. США заборгованості за кредитом, 3962,13 дол. США заборгованості по процентах за користування кредитом, 35729,71 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 25705,69 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах. В решті вимог слід відмовити за спливом позовної давності.

За змістом статті 39 Закону України «Про іпотеку» в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду; встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Отже, у рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд повинен обов'язково встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 Закону України «Про іпотеку».

Аналогічний правовий висновок Верховний Суд України сформулював у постанові від 8 червня 20 16 року (справа № 6-1239цс16), в постановах від 13 травня 2015 року (№ 6-53цс15, 6-63цс15).

Посилання суду першої інстанції у резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмета іпотеки під час здійснення виконавчого провадження суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України «Про іпотеку».

Згідно висновку оцінювача «ТОВ «Експерт+» (а.с.121-135) ринкова вартість предмета іпотеки станом на 21.12.2017 року складає 177572 грн., отже, таку початкову ціну предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1, для його подальшої реалізації слід вказати у резолютивній частині судового рішення.

Крім того, апеляційний суд констатує, що згідно з пунктом 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.139-140) у ОСОБА_4 нема у власності іншого нерухомого житлового майна, окрім квартири загальною площею 31,2 кв.м, що є предметом іпотеки і використовується ним як місце постійного проживання.

Отже, наявні підстави для відстрочення виконання цього судового рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь позивача 10717,63 грн. понесених судових витрат з врахуванням сплачених коштів 500 грн. на проведення оцінки предмета іпотеки.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" за кредитним договором № 11323415000 від 27 березня 2008 року у розмірі 6320,26 дол. США заборгованості за кредитом, 3962,13 дол. США заборгованості по процентах за користування кредитом, 35729,71 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 25705,69 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

Встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки 177572 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 10717,63 грн. понесених судових витрат.

Відстрочити виконання судового рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

______________

Головуюча у першій інстанції: Зеленська В.І. Провадження № 22-ц/792/59/18

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 19,27