Рішення № 72426650, 22.02.2018, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1698/17

№ провадження 2/588/157/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судових засідань Горлянд С.В., позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Тростянці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В:

Позивач у грудні 2017 року звернулася до суду з указаним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року помер її батько ОСОБА_3 та вона є єдиною спадкоємицею першої черги за законом, яка прийняла спадщину після смерті батька. Матір позивача, тобто дружина померлого, ОСОБА_4, спадщину, яка відкрилася після смерті свого чоловіка не приймала і на неї не претендує. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіту не залишив. Права позивача як єдиного спадкоємця за законом після смерті батька вже підтверджені свідоцтвами про право на спадщину за законом, які видані Тростянецькою районною нотаріальною конторою 07.03.2001 року згідно до якого позивач успадкувала квартиру (спадкова справа №105, реєстр №555) та грошові вклади (спадкова справа №105, реєстр №557). Однак позивач повністю реалізувати свої права спадкоємця першої черги за законом після смерті батька немає можливості в зв'язку з наступним. У померлого батька була матір - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року її чоловік ОСОБА_6 помер раніше. Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв батько позивача син покійної,оскільки він фактично вступив в управління та володіння спадковий майном, поховав її, забрав речі з будинку, що знаходилися по АДРЕСА_1 спочатку доглядав за будинком, а потім розпорядився на свій розсуд розібрав його. До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини він не звертався та спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася.

ОСОБА_5 володіла на праві власності земельною часткою (паєм), колективного сільськогосподарського підприємства - САПТ ЗТ імені Леніна, що знаходиться в с.Жигайлівка, Тростянецького району, Сумської області площею 5,95 умовних кадастрових гектарів, що підтверджувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданим на підставі розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації №115 від 04.03.1997 року. Сертифікат зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за НОМЕР_3 від 25.03.1997 року, але при видачі свідоцтва були допущені замість правильного «ОСОБА_5» було зазначено «ОСОБА_5», а замість правильного «ОСОБА_5» зазначено схоже, але не тотожне «ОСОБА_5». На даний час оригінал цього сертифікату втрачено і це стало підставою для того, щоб нотаріус виніс постанову від 11.12.2017 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) після смерті її батька.

Посилаючись на указані обставини, позивач просить суд: 1) установити факт належності ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Жигайлівка Тростянецького району Сумської області, правовстановлюючого документу - сертифікату на право на земельну частку (пай) сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу "Імені Леніна" площею 5,95 умовних кадастрових гектарів серії НОМЕР_4, виданим на підставі розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації № 115 від 04.03.1997 та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за НОМЕР_5 від 25.03.1997; 2) установити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 у с.Жигайлівка Тростянецького району Сумської області; 3) визнати за позивачем право на земельну частку (пай) сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу "Імені Леніна" площею 5,95 умовних кадастрових гектарів, оформленого сертифікатом на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, виданим на підставі розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації № 115 від 04.03.1997 та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за НОМЕР_5 від 25.03.1997 у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_5 ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Тростянець Сумської області.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні, позов підтримала у повному обсязі, просила задовольнити. Позивач пояснювала, що її бабуся ОСОБА_5 проживала сама у с.Жигайлівка, її чоловік помер раніше неї, її син - батько позивача, з родиною жив у м.Тростянець. За життя бабуся працювала у колгоспі ім.Леніна, мала право на земельну частку (пай). Коли бабуся померла, її син поховав, розпорядився її майном, проте спадщину не оформлював. Позивач вказала, що у відділі Держгеокадастру дізнались, що бабусі був виданий Сертифікат на земельну частку (пай), проте в ньому помилково указано її прізвище як «ОСОБА_5». Ураховуючи, що оригінал Сертифікату втрачений та у прізвищі власника допущена помилка позивачу нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Представник Боромлянської сільської ради Ворона І.І. подав заяву про розгляд справи без участі представника, щодо вирішення справи поклався на розсуд суду (а.с. 36).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 року, який був сином ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року (а.с. 10-14).

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року, значаться земельні ділянки для товарного виробництва в с.Жигайлівка Тростянецького району Сумської області. ОСОБА_5 на день смерті була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 разом сама. Заповіт від імені ОСОБА_5 у виконкомі Боромлянської сільської ради не посвідчувався (а.с.19).

На підставі листа від 30.01.2018 року відділу у Тростянецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області установлено, що на ім'я ОСОБА_10 виписаний сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 по САПТЗТ ім.Леніна на підставі розпорядження голови Тростянецької районної державної адміністрації Сумської області №115 від 04.03.1997 року. Сертифікат зареєстровано у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_3 від 25.03.1997 року та видано, що підтверджується копією аркушів книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) із записом про реєстрацію сертифіката. Також листом від 07.12.2017 року повідомлено, що в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_5, факту реєстрації сертифікату не встановлено (а.с.18, 46,47,48).

Постановою приватного нотаріуса Тростянецького районного нотаріального округу від 11.12.2017 року ОСОБА_2 на підставі частини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат» було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), у зв'язку з відсутністю документу підтверджуючий право власності на спадкове майно (а.с. 20).

У тижневику «Круглий двір» від 25.01.2018 року опубліковано оголошення про те, що вважати недійсним втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_6 НОМЕР_3 від 25.03.1997.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Ураховуючи відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 позивач обґрунтовано звернулася до суду.

Часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_12, а після смерті ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» (далі - ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7) відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Ураховуючи викладене та час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_3 спірні правовідносини щодо спадкування спадщини після його смерті регулюються нормами ЦК УРСР.

За приписами статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно із Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 50689481 від 26.01.2018 року, наданою Тростянецькою районною державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 року, спадкова справа не заведена (а.с.50-51).

Ураховуючи приписи статей 548, 549 ЦК УРСР, ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_5 фактично вступив в управління та володіння її спадковим майном, визнається таким, що прийняв спадщину після її смерті. З огляду на дані Спадкового реєстру ОСОБА_3 не отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) за сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4 по САПТЗТ ім.Леніна.

Згідно із Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 50689508 від 26.01.2018 року, наданою Тростянецькою районною державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 року, заведена спадкова справа №105/2001 та видано свідоцтво про право на спадщину 07.03.2001 року за реєстровим №555.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 07.03.2001 року ОСОБА_11 є спадкоємцем майна забари ОСОБА_7 та спадкове майна на яке видано свідоцтво, складається із : квартири під АДРЕСА_3, що належить померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 20.12.1996 року та грошових вкладів з належними процентами, що знаходяться в ощадбанку №3237/010 м.Тростянець, на рахунку НОМЕР_7, НОМЕР_8, що належать померлому на підставі ощадних книг, виданих 14.02.1985, 29.03.1993, ощадбанком №3237/010 м.Тростянець (а.с.15,16)

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про установлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Ураховуючи, що від факту, який просить установити заявник залежить виникнення у останньої права на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, яку прийняв ОСОБА_3 - батько позивача, і законом не визначено іншого порядку його установлення, внести виправлення у первинні документи померлої неможливо, заявник обґрунтовано звернулася до суду із вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 суду показала, що є матір'ю позивача, та свекрухою ОСОБА_5, яка жила у с.Жигайлівка Тростянецького району, була 1910 року народження, уродженка с.Гребиниківка, все життя аж до старості пропрацювала у колгоспі ім.Леніна, у зв'язку з чим і отримала право на земельну частку (пай). У сертифікаті очевидно було допущено описку у написанні її прізвища. Син ОСОБА_5 був єдиним спадкоємцем після матері, оскільки її чоловік помер ще до 1985 року, донька її також померла. Перед смертю син її забирав до м.Тростянця зимувати, але їй не сподобалось, вона повернулась у с.Жигайлівку, де і померла у 1997 році, її поховав син, продав хату, розпорядився її речами.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 суду показав, що знав за життя ОСОБА_5, яка проживала у с.Жигайлівка на одній вулиці з його бабусею. Її у селі звали «ОСОБА_5», вона працювала у колгоспі ім.Леніна свинаркою, телятницею, в займалась вирощуванням овочів. Вона померла 1997 року, її поховав син ОСОБА_3.

Факт роботи ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с.Гребениківка, у колгоспі ім.Леніназ 1944 по 1967 роки підтверджується дослідженими судом матеріалами пенсійної справи ОСОБА_5. Крім того, згідно з довідкою Жигайлівської сільської ради від 24.11.1977 року, що міститься в пенсійні справі, ОСОБА_3 поховав ОСОБА_5 та отримав суму недоодержаної за життя нею пенсії за серпень-листопад 1997 року, що підтверджує також факт його вступу в управління та володіння спадковим майном матері.

Дослідженні в ході судового розгляду докази у сукупності підтверджують, що при виготовленні сертифікату серії НОМЕР_4, виданого на підставі розпорядження Голови Тростянецької районної державної адміністрації від 04.03.1997 року № 115, про право на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у колективній власності акціонерно-пайового товариства закритого типу «ім.Леніна» було помилково вказано прізвище особи, яка має право на земельну частку (пай), замість «ОСОБА_5» указано «ОСОБА_5», замість «ОСОБА_5» указано «ОСОБА_5». Досліджені під час судового розгляду докази не дають підстав для розумного сумніву в тому, що указаний сертифікат належить саме ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_2згідно з положеннями пункту 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у виді земельної частки (пай) за сертифікатом серії НОМЕР_4 від 04.03.1997 року, право на яку спадкодавець отримала у встановленому законом порядку, а тому ураховуючи, що ОСОБА_3 визнається таким, що прийняв спадщину після матері ОСОБА_5, позивач як його єдиний спадкоємець, що прийняла спадщину після його смерті також набула право на спадкування всіх його прав, що належали йому на момент його смерті, у тому числі право на земельну частку (пай) за указаним сертифікатом, а тому захищаючи охоронювані законом права позивача, таке право в порядку спадкування за законом слід визнати за ним рішенням суду.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Установити факт, що сертифікат про право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, зареєстрований за НОМЕР_3 від 25.03.1997 року на ім'я "ОСОБА_5" по САПТЗТ ім.Леніна, виданий на підставі розпорядження Тростянецької районної державної адміністрації №115 від 04.03.1997 року належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_11 року ОСОБА_5.

Установити факт, що ОСОБА_3 прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 року в с.Жигайлівка, Тростянецького району Сумської області.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 право на земельну частку (пай) розміром 5,95 в умовних кадастрових гектарах відповідно до сертифікату серії НОМЕР_2, який зареєстровано 25.03.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_5, що належав ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 року, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 26.02.2018 року.

Суддя М.В. Щербаченко