Рішення № 72426480, 26.02.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5818/17-ц

2/639/342/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого – судді Іванової І.В.,

за участю секретаря – Тущенко Т.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Харківської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом , -

Встановив:

Позивач ОСОБА_103жовтня2017року звернувся до суду з позовом, у якому просить ухвалити рішення про припинення права власності на житловий будинок літер «А-1» з надвірними будівлями і господарчими спорудами, розташований в м. Харкові по вул. Яснополянській, 13 на ім’я ОСОБА_3, та визнання за ним права власності на житловий будинок літер «З-1» з надвірними будівлями і господарчими спорудами, розташований за тією ж адресою, у порядку спадкування за законом за правом представлення після бабусі, ОСОБА_3, померлої 01.07.2015 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, щона ім’я його бабусі з боку батька, ОСОБА_3, за правом власності був зареєстрований житловий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями і господарчими спорудами № 13, загальною площею 41,3 кв. м.,житловою – 22,2 кв. м., розташований в м. Харкові по вул. Яснополянській (колишня назва вулиці «Островського»), на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.03.1983 року (1/2 частина) та на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.1983 року (друга частина). Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів Харківської області за № 65-78 від 05.04.1988 року бабусі дозволено було добудувати будинок з доведенням житлової площі, не більш 80 кв. м., у відповідності з санітарними і протипожежними нормами, зобов’язано після закінчення будівництва знести старий будинок разом з сараєм літ. «Б» і внести зміни до технічної документації КП «ХМБТІ». На цей час на земельній ділянці за зазначеною адресоюрозташований цегляний одноповерховий житловий будинок з прибудовами літ. «З-1», 1988 року забудови, а також надвірні будівлі і господарчі споруди. Однак, право власності напобудований житловий будинок ОСОБА_3 не оформила і 01.07.2015 року померла. З її смертювідкрилася спадщина, заповіту бабуся не залишила.Єдиним спадкоємцем померлої за законом за правом представлення, що прийняв спадщину відповідно до закону, є рідний онук спадкодавця. Його батько, тобто син померлої ОСОБА_3, померще25.07.2011 року, інших спадкоємців за законом, які б прийняли спадщину,немає. Спадщину позивач прийняв, у встановлений законом строк звернувся до ХДНК № 5 з відповідною заявою,після чого у ХДНК № 5 була заведена спадкова справа № 632/2015. У вересні 2016 року позивач звернувся до державного нотаріуса ХДНК № 5щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі на житловий будинок, алейому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з причин того, що право власності за ОСОБА_3 на новий будинок не зареєстровано, а за технічною характеристикою станом на 31.12.2012 року воно зареєстрованона будинок літ. «А-1», загальною площею 41,3 кв. м., у тому числі житловою – 22,2 кв. м.Натеперстарий будинок знесено, а згідно Рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Харкова № 65-78 від 05.04.1998 року побудовано житловий будинок літ. «З-1», загальною площею 77,6 кв. м., у тому числі житловою – 42,5 кв. м., право власності на який не оформлено. Таким чином, оформити спадщину на житловий будинок літ. «З-1» неможливо у зв’язку з відсутністю документу на нерухоме майно щодо його належності спадкодавцеві, яка за життя не зареєструвала будинок згідно діючого законодавства і померла. У грудні 2017 року позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявоюпро проведення державної реєстрації права власності на будинок, але було встановлено, що об’єкт реєстрації прав – житловий будинок літ. «А-1», який належав ОСОБА_3, відсутній в натурі, і державний реєстратор також відмовила позивачеві у державній реєстрації нерухомого майна. За такими обставинами позивач змушений був звернутися до суду у порядку позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_4, яка діє на підставі ордеру юридичної консультації Жовтневого району м. Харкова від 03.10.2017 року, Витягу з договору №206 від03.10.2017 року про надання правової допомоги,у судовому засіданні позовнівимоги іобставини, викладені в позовній заяві, підтримала у повному обсязі та надала пояснення аналогічні вищенаведеному.

Представник відповідача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 28.12.2017 року, у судове засідання не з’явився,надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу без його участі та ухвалити рішення згідно чинного законодавства України.

Заслухавшипоясненняпредставникапозивача,дослідивши надані і згодом залучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та можливістьїх задоволення у повному обсязі,виходячи з наступних обставин.

Так, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходив з положень ст.81 Цивільно-процесуального кодексу України про обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі паспорту громадянина України ММ954024,виданого ОСОБА_3 І.О.23.07.2001 року МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, встановлено, що останній17.02.1985 року народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, з 23.07.2001 року зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно довідки про привласнення ідентифікаційного номеру ДПІ в Дзержинському районі ІПН позивача НОМЕР_1(а.с.8-9).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.03.1983 року, виданого ХДНК № 5 за реєстровим № 3-251, та на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.1983 року, посвідченого ХДНК № 5 за реєстровим № 1-1699, ОСОБА_3 на праві власності належить ? частина житлового будинку літ. «А-1» з надвірними будівлями і господарчими спорудами № 13, загальною площею 41,3 кв. м., житловою – 22,2 кв. м., розташований в м. Харкові по вул. Яснополянській (колишня назва вулиці «Островського») (а.с.10).

Вищезазначені правовстановлюючі документи були зареєстровані у КП «ХМБТІ»: свідоцтво про право на спадщину – 24.03.1983 року за реєстровим № 171, договір купівлі-продажу – 15.05.1983 року за реєстровим №171 ( а.с. 10-13).

Рішеннямвиконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів Харківської області за № 65-78 від 05.04.1988 року ОСОБА_3 дозволено було добудувати будинок з доведенням житлової площі, не більш 80 кв. м., у відповідності з санітарними і протипожежними нормами, та зобов’язано після закінчення будівництва знести старий будинок разом з сараєм літ. «Б» і внести зміни до технічної документації КП «ХМБТІ» (а.с.14).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок № 13 по вул. Яснопольській в м. Харкові, виготовленого 14.04.2016 року, і довідки КП «ХМБТІ» за № 1100560 від 05.04.2016 року, на земельній ділянці за вищезазначеною адресою, площею 1832 кв. м., розташований цеглянийодноповерховий житловий будинок з прибудовами літ. «З-1», 1988 року забудови, загальною площею 77,6 кв. м., житловою – 42,5 кв. м., а також надвірні будівлі і господарчі споруди: цегляний льох літ. «Е», 1950 року забудови, цегляна літня кухня з входом літ. «И», 1980 року забудови, шлакоблочний сарай літ «К», 1991 року забудови, та огорожі № 4-7. У будинку три житлові кімнати, площею 11,0 кв. м., 19,8 кв. м., 11,7 кв. м. кожна, підсобні приміщення: кухня, площею 10,1 кв. м., два коридори, площею 11,6 кв. м. та 5,1 кв. м. кожний, санвузол, площею 5,4 кв. м. і неопалюваний тамбур, площею 2,9 кв. м. (а.с. 15-19).

Однак, право власності на знов побудований житловий будинок ОСОБА_3 за життя не оформила і 01.07.2015 року померла, що підтверджується свідоцтвом серії 1-ВЛ № 498437 про смерть, виданим Відділом державної РАЦС по м. Харкові реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції згідно актовому запису № 10249 від 02.07.2015 року (а.с. 20).

Зі смертю спадкодавця відкрилася спадщина - житловий будинок з надвірними будівлями і господарчими спорудами № 13, розташований в м. Харкові по вул. Яснополянській (колишня назва вулиці «Островського»).

Заповіту ОСОБА_3 не залишила, що підтвердженона підставі повідомлення ХДНК № 5 від 28.11.2017 року № 34201/01-16 та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 50060824 від 28.11.2017 року (а.с. 42, 43).

Розглядаючи справу, суд виходить з положень ч. ч. 2 і 3 ст. 1223 ЦК України, якими передбачено, що у випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадку не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Судом визначено, що єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 за законом за правом представлення, є рідний онук померлої, тобто син її сина, у відповідності з положеннями ст. 1266 ЦК України.

Факт того, що рідний батько позивача, ОСОБА_6, є рідним сином ОСОБА_3, доведений свідоцтвом про його народження серії 111-УР № 304256, виданим Жовтневим районним ЗАЦС м. Харкова на підставі актового запису № 259 від 16.05.1956 року (а.с. 21).

Факт того, що ОСОБА_6 - рідний батько позивача, підтверджений свідоцтвом 111-ВЛ № 483188 про народження 17.02.1985 року в м. Харкові ОСОБА_1, отриманим у Палаці немовлят м. Харкова на підставі актового запису № 3838 від 23.04.1985 року (а.с. 22).

ОСОБА_6 помер 25.07.2011 року, що вбачається зі свідоцтва серії 1-ВЛ № 321592 про смерть, виданого Відділом державної РАЦС по м. Харкові Харківського міського управління юстиції згідно актовому запису № 9949 від 26.07.2011 року (а.с. 23).

Будь-яких інших спадкоємців за законом, які б прийняли спадщину, у ОСОБА_3 не залишилося, оскільки матеріалами справи встановлено, щочоловік спадкодавця, ОСОБА_7, помер 29.07.2003 року, і це доведено свідоцтвом серії 1-ВЛ № 398219 про смерть, виданим міським відділом РАЦС № 4 Харківського обласного управління юстиції згідно актовому запису № 7669 від 30.07.2003 року (а.с. 24).

Молодший син спадкодавця, ОСОБА_8, загинув від нещасного випадку ще 31.05.1982 року, і це підтверджується свідоцтвом серії 1-ЖА № 264643 про смерть, виданим пунктом РАЦС при 4-му Управлінні коменданта гарнізону радянських військ в м. Потсдам (НДР) згідно актовому запису № 105 від 01.06.1982 року (а.с. 25).

Положеннями ч. 1 ст. 1266 ЦК України встановлено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Тобто, якщо б на час смерті бабусі позивача, ОСОБА_3, був би живим його батько, він же рідний син спадкодавця ОСОБА_6, то саме він успадкував би за законом належний бабусі житловий будинок з надвірними будівлями і господарчими спорудами № 13, розташований в м. Харкові по вул. Яснополянській (колишня назва вулиці «Островського»).

Рідна сестра позивача, вона ж онука спадкодавця,ОСОБА_9, від прийняття спадщини після смерті бабусі відмовилася, що доведено письмовою інформацією державного нотаріуса ХДНК № 5 від 29.11.2016 року за вих. № 3243/02-14, де зазначено, що ОСОБА_9 23.12.2015 року звернулася до ХДНК № 5 з заявою, зареєстрованою у книзі обліку спадкових справ за № 189, про відмову від прийняття спадщини (а.с. 26).

Розглядаючи справу, суд виходить з положень ч. ч. 1 і 5 ст. 1273 ЦК України, якими передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і безмовною.

Як зазначено у ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Частиною 2 ст. 1275 ЦК України визначено, що якщо від прийняття спадщини відмовився один зі спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, однак на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

На підставі наданих доказів суд встановив, що спадщину онук ОСОБА_3 прийняв відповідно до положень, передбачених ст.ст. 1269-1270 ЦК України, оскільки своєчасно у встановлений законом строк від дня відкриття спадщини, а саме 10.10.2015 року, звернувся до ХДНК № 5 з заявою, зареєстрованою у книзі обліку спадкових справ за № 1432, про її прийняття, внаслідок чого державним нотаріусом ХДНК № 5 була заведена спадкова справа № 632/2015. Це доведено письмовою інформацією державного нотаріуса ХДНК № 5 від 29.11.2016 року за вих. № 3243/02-14 та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 41764973 від 10.10.2015 року (а.с. 26-27).

Як передбачено ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

09.09.2016 року позивач звернувся до державного нотаріуса ХДНК № 5 із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі на житловий будинок з надвірними будівлями і господарчими спорудами № 13, розташований в м. Харкові по вул. Яснополянській ітого ж дня Постановою державного нотаріуса ХДНК № 5 ОСОБА_10 за № 2512/02-31йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на ст. 67 Закону України «Про нотаріат», п. п. 4.14, 4.15 п. 4 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 року № 296/5, де зазначено, що з довідки КП «ХМБТІ» за № 1100560 від 05.04.2016 року вбачається, що право власності на будинок було зареєстровано за ОСОБА_3, який за технічною характеристикою станом на 31.12.2012 року є будинком літ. «А-1», загальною площею 41,3 кв. м., у тому числі житловою – 22,2 кв. м. На теперішній час цей будинок знесений, а згідно Рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Харкова № 65-78 від 05.04.1998 року побудовано житловий будинок літ. «З-1», загальною площею 77,6 кв. м., у тому числі житловою – 42,5 кв. м., право власності на який не оформлено. З наведених причин оформити спадщину на вищевказаний будинок неможливо у зв’язку з відсутністю документу на нерухоме майно щодо його належності спадкодавцеві, яка за життя не зареєструвала будинок згідно діючого законодавства і померла (а.с. 29).

До того ж, як вбачається з Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 32934880 від 15.12.2016 рокудержавного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_11, що знаходиться наа.с. 29, 10.12.2017 рокупозивач звертався до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою за реєстраційним № 19991478 про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і господарчими спорудами № 13, розташований в м. Харкові по вул. Яснополянській, однак державним реєстратором з посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 346 ЦК України, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 зі змінами і доповненнями, було встановлено, що об’єкт реєстрації прав – житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 41,3 кв. м., у тому числі житловою – 22,2 кв. м., який належав ОСОБА_3, відсутній в натурі, а томуправо власності припиняється у разі знищення майна.

Отже судом встановлено, що позивач позбавлений можливості, інакше, як на підставі судового рішення, вирішити питання про припинення права власності на житловий будинок літер «А-1» з надвірними будівлями і господарчими спорудами, розташований в м. Харкові по вул. Яснополянській, 13 на ім’я ОСОБА_3 та визнання за ним права власностіна житловий будинок літер «З-1» з надвірними будівлями і господарчими спорудами, у порядку спадкування за законом після смерті бабусі, ОСОБА_3

Виходячи з положень діючого цивільного законодавства, а саме п. 4 ч. 1 ст. 346, ст. 349 ЦК України, право власності припиняється у разі знищення майна.

Право власності припиняється у випадку знищення майна, а якщо воно підлягає державній реєстрації, право власності на припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Окрім того при вирішенні справи суд виходить з вимог, передбачених ч. 1 ст. 182 ЦК України, щоправо власності та інших речових прав на нерухомі речі, обмеження цих прав, їхнє виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, виготовлену (створену) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на знову створене майно (житлові будинки, будови, споруди та інше) виникає з моменту завершування будівництва (створення майна).

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно положень ст. 392 ЦК України,власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою, а також у випадку втрати ним документу, що посвідчує його право власності.

З вимогами ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникаютьз приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

Таким чином, цивільний кодекс України пов’язує момент виникнення права власності з моментом державної реєстрації такого права у встановленому законом порядку.

У п. 3.1 Роз’яснень ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»зазначено, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Пунктом 3.3 Роз’яснень ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 передбачено, щоза відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 30, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 182, 316-319, 321, 328, 331, п. 4 ч. 1 ст. 346, 349, 391, 392, 1216-1219, 1220-1223, 1258, 1266, ч. 5 ст. 1268, 1269-1270,1273-1275, 1296-1298 ЦК України, п. 3.1, 3.3 Роз’яснень ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Припинити право власності на житловий будинок літер «А-1» з надвірними будівлями і господарчими спорудами, загальною площею 41,3 кв. м., житловою - 22,2 кв. м., розташований в м. Харові по вул. Яснополянській (колішня назва вулиці Островського),13 на ім’я ОСОБА_3, ? частина якого зареєстрована за нею за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.03.1983 року, виданим ХДНК №5 за реєстровим номером № 3-251 та ? частина за нею ж згідно договору купівлі-продажу від 09.08.983 року, посвідченого ХДНК №5 за реєстровим номером №1-1699 та визнати права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок літер «З-1» з надвірними будівлями і господарчими спорудами, загальною площею 77,6 кв. м., житловою -42,5 кв. м., розташований по вул. Яснополянській (колішня назва вулиці Островського),13 в м. Харкові, у порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_3, померлої 01.07.2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26.02.2018 року

Суддя І.В. Іванова