Постанова № 72426093, 26.02.2018, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/54/18 Провадження №1-м/630/1/18

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2018 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

при секретарі Косенко С.В.,

за участі прокурора Луценко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно –

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, сщ. Коваленки, тупик Ворошилова, 2-А, засудженого вироком Совєтського районного суду м. Волгограда від 19 вересня 2016 року за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК РФ, до 7 років 6 місяців позбавлення волі,

в с т а н о в и в:

Міністерством юстиції України в особі представника ОСОБА_2 подано клопотання від 22 грудня 2017 року № 9667-0-30-17/12.1/7, в якому зазначено, що 21 листопада 2017 року наказом Міністерства юстиції України № 3683/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого за вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідно до ст. 606 КПК України, ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 08 червня 2017 року № 06-67652/17. Наразі ОСОБА_1, відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 26 УФСВП Росії по Волгоградській області», кінець відбуття строку покарання – 22 червня 2023 року.

З метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України російським судом, Міністерство юстиції України просить:

- визначити статті, частини статей Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Совєтського районного суду м. Волгограда від 19 вересня 2016 року;

- визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі вироку Совєтського районного суду м. Волгограда від 19 вересня 2016 року, зазначивши про початок строку відбування покарання.

Представник Міністерства юстиції України ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, але в клопотанні просила судовий розгляд проводити за її відсутності.

Прокурор Луценко І.В. в судовому засіданні висловила думку про можливість задоволення клопотання Міністерства юстиції України та приведення вироку Совєтського районного суду м. Волгограда від 19 вересня 2016 року у відповідність із законодавством України та визначити, що відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1, передбачена ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, і строк покарання, що підлягає відбуттю на підставі вироку суду іноземної держави, визначити у виді 9 років позбавлення волі без додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Врахувавши думку прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Передача засуджених для відбування покарання, з однієї держави до іншої, регулюється Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року та ст. 606 КПК України.

Відповідно до Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, яка набрала чинності для України з 01 січня 1996 року, передбачено можливість передачі особи, засудженої на території однієї держави, на територію іншої держави, відповідно до положень цієї Конвенції, для відбування призначеного їй покарання (стаття 2) шляхом продовження виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10 або визнання вироку з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином заміни міри покарання, призначеної в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11 цієї Конвенції.

Як вбачається зі змісту вироку Совєтського районного суду м. Волгограда від 19 вересня 2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 засуджено за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК РФ (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж (в тому числі мережа «Інтернет»), організованою групою, в особливо великому розмірі) та призначено покарання у виді 7 років і 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії строгого режиму.

Строк відбування покарання для ОСОБА_1 визначено з 19 вересня 2016 року, в строк покарання зараховано час перебування під вартою в період до 23 грудня 2015 року по 19 вересня 2016 року. Вирок набув чинності.

Відповідно до ч. 1 ст.7 Кримінального Кодексу України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом. При цьому суд України не вправі ревізувати висновки суду іншої держави щодо встановлених ним фактичних обставин справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, відповідно до ч. 3 ст.609 КПК України, розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи.

З копії паспорту МК № 710234, виданого Комінтерівнським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 08 січня 1998 року, вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, є громадянином України, останнє зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, сщ. Коваленки, тупик Ворошилова, 2-А.

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до компетентних органів Російської Федерації із заявою про переведення для подальшого відбування покарання на території України, громадянином якої він є, з законодавством України ознайомлений.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.610 КПК України, при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання.

Відповідно до діючого законодавства України замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений організованою групою осіб, в особливо великому розмірі, кваліфікується за ч. 1 ст. 15, ч.3 ст.307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливим привести вирок Совєтського районного суду м. Волгограда від 19 вересня 2016 року відносно ОСОБА_1 у відповідність до законодавства України, якого слід вважати засудженим за ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, з урахуванням ч. 3 ст. 68 КК України, відповідно до якої за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу

Але, приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 610 КПК України, враховуючи, що покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена у державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку, суд вважає необхідним визначити засудженому ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 307 КК України у виді 7 (сім) років 6 місяців позбавлення волі без додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Визначення судом виду кримінально-виконавчої установи, в якій засудженому належить відбувати покарання, діючим законодавством України не передбачено. Початок строку відбування покарання для ОСОБА_1 слід визначити з 19 вересня 2016 року, зарахувавши до нього строк перебування під вартою в період попереднього ув’язнення з 23 грудня 2015 року по 19 вересня 2016 року, що відповідатиме вимогам ст. 72 КК України.

Керуючись ст.ст. 371, 372, 376, 609, 610 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Совєтського районного суду м. Волгограда від 19 вересня 2016 року у відповідність до кримінального законодавства України - задовольнити.

Привести вирок Совєтського районного суду м. Волгограда від 19 вересня 2016 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації у відповідність із законодавством України.

Визначити, що відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Совєтського районного суду м. Волгограда від 19 вересня 2016 року, передбачена ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України.

Вважати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженим за ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 місяців без конфіскації майна.

Строк відбування покарання для ОСОБА_1, відповідно до вироку Совєтського районного суду м. Волгограда від 19 вересня 2016 року, рахувати з 19 вересня 2016 року. Зарахувати в строк відбування ОСОБА_1 покарання час його перебування під вартою з 23 грудня 2015 року по 19 вересня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області протягом 7 днів з моменту її оголошення органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором.

Копію ухвали вручити прокурору, а також направити Міністерству юстиції України до відома та вручення особі, у відношенні якої прийнято рішення, та центральному органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Суддя ОСОБА_3