Постанова № 72424615, 21.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1406/17 Номер провадження 22-ц/786/466/18Головуючий у 1-й інстанції Олефір А. О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

За участю секретаря : Кальник А.М.

розглянула в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковськ Агро" на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковськ Агро" про стягнення орендної плати, дострокове розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2017 рокупозов ОСОБА_2 задоволено частково.

Договір оренди землі, укладений 14 липня 2009 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новомосковськ Агро» та зареєстрований 26.10.2012 року Відділом Держкомзему у Глобинському районі за № 532060004005809 розірвано.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковськ Агро» на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті орендної плати за договором оренди землі від 14.07.2009 року за період з 2014 року по 2016 рік в розмірі 9214,46 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковськ Агро» на користь ОСОБА_2 сплачений ним про подачі позову судовий збір в розмірі 1280 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Новомосковськ Агро», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову позовних вимог. Зокрема посилається на укладений між сторонами в 2009 році договір безвідсоткової позики, за яким в подальшому було проведено взаємозалік заборгованості по позиці в рахунок майбутніх виплат по орендній платі, що свідчить про відсутність заборгованості по договору оренди, а відтак і підстав для розірвання договору оренди землі.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 3,47 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, розташованої на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області.

14 липня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Новомосковськ Агро» було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 49 років.

Договір оренди землі посвідчено приватним нотаріусом Глобинського районного нотаріального округу Люба Ж.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2123.

В цей же день сторони склали акт приймання передачі земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_2 передав орендарю у користування земельну ділянку площею 3,47га.

В подальшому договір було зареєстровано 26.10.2012 року Відділом Держкомзему у Глобинському районі за № 532060004005809.

Звертаючись до суду з позовом про розірвання договору оренди землі, ОСОБА_4 вказував, що орендар порушує взяті на себе зобов'язання, оскільки не сплачує орендну плату впродовж 2012-2016 р.р., що відповідно до положень п.»д» ч.1 ст. 141 ЗК України є підставою для припинення права користуватись належною йому земельною ділянкою та стягнення заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 14131,70 грн.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд встановив факт невиконання умов договору, що виразилося в систематичній несплаті позивачу орендної плати протягом 2012-2016 років, що в свою чергу є підставою для розірвання договору оренди та з урахуванням заявленого клопотання про застосування позовної давності, стягнув заборгованість по орендній платі за 2014-2016 роки та розірвав договір оренди землі.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду

Частинами 1, 2 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст. 409 ЦК України, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Згідно п. в) ч. 1ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно зі ст. ст. 1, 13, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Умовами договору, а саме пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Договору оренди сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки кожного року і становить 1399,46 грн. на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щорічно, не пізніше 20 грудня поточного року в повному обсязі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зібраними по справі доказами доводиться факт не сплати відповідачем за 2012-2016 р.р. передбаченої умовами договору орендної плати.

Відхиляючи заперечення відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову внаслідок існуючих з позивачем домовленостей про здійснення взаємозаліку коштів, отриманих позивачем в якості безвідсоткової позики з невиплаченою орендною платою, суд обґрунтовано визнав їх безпідставними.

Так, договір оренди земельної ділянки та договір безвідсоткової позики, на який посилається товариство, є окремими цивільно - правовими договорами, які мають різні сфери регулювання. Кожним договором встановлені порядок його виконання, права та обов'язки сторін, а також правові наслідки невиконання договорів.

Доказів, які-б свідчили про наявність взаємної домовленості між сторонами про сплату орендної плати шляхом проведення взаємозаліку заборгованості за різними цивільно - правовими договорами, відповідачем не надано.

З тих же підстав, судом першої інстанції не було прийнято до уваги в якості належних та допустимих доказів надані відповідачем бухгалтерські довідки і копії рахунків, оскільки вказані документи не доводять як сам факт виплати, так і факт отримання коштів позивачем як орендодавцем.

Інших доказів на підтвердження зарахування орендної плати суду не надано.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у відповідача обов'язку зберігати первинні бухгалтерські об'єкти не спростовують висновків місцевого суду про недоведеність відповідачем обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх заперечень заявлених вимог.

Факти отримання позивачем коштів, які не були передбачені умовами договору оренди земельної ділянки, не можуть бути визнані як такі, що доводять виконання орендарем свого обов'язку по сплаті орендної плати, а лише вказують на наявність інших правовідносин між сторонами.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо неналежного виконання орендарем обов'язку по виплаті орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі і строки, встановлені умовами договору, а відтак в розумінні положень п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України по справі існують підстави для припинення спірного договору оренди землі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не містять посилань на обставини, з якими процесуальне законодавство пов'язує наявність підстав для скасування судового рішення.

Зокрема, відхиляються колегією суддів посилання апелянта на незастосування судом першої інстанції пропуску строку позовної давності, оскільки при розгляді справи судом були застосовані наслідки пропуску строку позовної давності та стягнуто заборгованість по орендній платі в межах цього строку.

Разом з цим, не заслуговує на увагу твердження апелянта про те, що суд безпідставно не застосував позовну давність щодо дій відповідача щодо його обов'язку зберігати оригінали протоколів заліку зустрічних вимог як бухгалтерської документації, що в свою чергу унеможливило доведення підприємством факту отримання позивачем коштів в рахунок погодженого ними взаємозаліку.

Вказане твердження апелянта не може розглядатись як допущене судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки саме на сторони покладено обов'язок доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підcтави своїх вимог та заперечень. Відтак, неможливість відповідача надати суду докази на підтвердження обставин, якими заперечується позовні вимоги (в даному випадку - оригіналів протоколу заліку зустрічних вимог), свідчить про їх недоведеність, але аж ніяк про безпідставне незастосування судом інституту позовної давності щодо відсутніх в орендаря документів первинного бухгалтерського обліку.

За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковськ Агро" залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2018 року.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О.І. Обідіна