Ухвала суду № 72422849, 20.02.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17290/18

Провадження по справі № 1-кс/42/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Константинової Х.Ф., за участю представника заявника - директора ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, слідчих Сукманського К.В., Шведчикова К.К., розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2017р. Гаєвої Л.В. задоволено клопотання старшого слідчого другого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Сукманського К.В. про накладення арешту на автомобіль марки «Lotus» моделі «Exige S» з номером кузова НОМЕР_2, який перебуває у власності ПП «Автоентерпрайз» шляхом заборони використання і розпоряджання, та поміщенням до Одеської філії Державного підприємства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси».

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.11.2017р. ОСОБА_5 задоволено клопотання старшого слідчого другого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Сукманського К.В. про накладення арешту на автомобіль марки «Lotus моделі «Exige S» з номером кузова № НОМЕР_1, який перебуває у власності ПП «Автоентерпрайз» з забороною використання і розпоряджння з поміщенням до Одеської філії Державного підприємства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси».

Директор ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку, передбаченому ст.174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 01.11.2017р. та 08.11.2017 року на зазначені автомобілі, посилаючись на той факт, що клопотання слідчого не містило жодного доказу на обґрунтування необхідності та правомірності арешту майна, вилученого під час проведення обшуку.

В обґрунтування своїх доводів директор ОСОБА_1 зазначив, що вжиті заходи забезпечення кримінального провадження не відповідають правовій кваліфікації кримінального правопорушення, про яку зазначив слідчий; жодній посадовій особі ПП «Автоентерпрайз» не оголошено про підозру.

Таким чином, як зазначає директор ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_1, накладення арешту на автомобілі марки «Lotus» моделі «Exige S» з номерами кузовів НОМЕР_2, НОМЕР_1, які перебувають у власності ПП «Автоентерпрайз» шляхом заборони використання і розпоряджання та поміщенням до Одеської філії Державного підприємства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» є незаконним та таким, що значно впливає та порушує права та інтереси ПП «Автоентерпрайз».

В судовому представник директора ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 підтримав вимоги, викладені у клопотанні про скасування майна та просив їх задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні пояснив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017160000000972 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, ч. 2 ст. 364 КК України, - триває. Зазначені автомобілі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, в рамках даного кримінального провадження призначено авто товарознавчу експертизу. Висновки експерта органом досудового розслідування від експертної установи на даний час не отримано, так як експерт знаходився у відпустці.

Заслухавши думку слідчих, представника заявника, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходжу до висновку про наступне.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Статтею 174 КПК України передбачено право підозрюваних, обвинувачений, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні з пояснень представника власника майна, слідчих та досліджених матеріалів встановлено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 42017160000000972 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно до копії висновку старшого уповноваженого з ОВС УВБ ГУ ДФС в Одеській області майора податкової міліції Желновач Є.Г., погодженого із заступником начальника управління - начальником організаційно - аналітичного відділу УВБ ГУ ДФС в Одеській області підполковника податкової міліції Гулько В.В. від 13.07.2017 року про результати перевірки фактів порушення норм діючого законодавства посадовими особами митного поста «Одеса - спеціалізований» Одеської митниці ДФС під час здійснення оформлення митних декларації №500110000/2016/101882 від 26.08.2016 року встановлено, що посадовими особами митного поста «Одеса-спеціалізований» Одеської митниці ДФС при проведенні митних формальностей за МД «ІМ40ДЕ»№500110000/2016/101882 від 26.08.2016 не здійснено перевірку правильності визначення митної вартості товару «Автомобіль легковий марки: «Lotus» згідно вимог Митного кодексу України з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації №689), зокрема ретельно не опрацьовано надані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України згідно форм контролю згенерований автоматизованою системою управління та аналізу ризиків (далі - АСАУР).

У зв'язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладанні арешту на вказане в клопотанні слідчого майно для подальшого проведення товарознавчої експертизи вказаних автомобілів.

Ухвалами слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2017р. та 08.11.2017 року були задоволені клопотання старшого слідчого другого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Сукманського К.В. про накладення арешту на автомобіль марки «Lotus» моделі «Exige S» з номером кузова НОМЕР_2, а також автомобіль марки «Lotus моделі «Exige S» з номером кузова № НОМЕР_1, які перебють у власності ПП «Автоентерпрайз» шляхом заборони використання і розпоряджання, та поміщенням до Одеської філії Державного підприємства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси».

Під час прийняття вказаних рішень судом ураховано той факт, що вказане майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та вказані в клопотанні автомобілі є об'єктом кримінально-протиправних дій. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України вилучене майно може бути використано як речові докази.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, директор ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалами від 01.11.2017 та 08.11.2017 року. Однак, зазначені заявником у клопотанні про скасування арешту майна факти були ураховані судом під час прийняття рішення про накладення арешту.

Таким чином, арешт було накладено обгрунтовано, правові підстави для арешту вказаного майна на цей час не змінились. Рішення в порядку ст. 284 КПК України за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 42017160000000972 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, ч. 2 ст. 364 КК України, органом досудового розслідування не прийнято.

Окрім того, на теперішній час органом досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії у кримінальному провадженні № 42017160000000972 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.27 ч.5, ч. 2 ст. 364 КК України. Крім того, на даний час слідчим по вилученому майну призначено автотоварознавчу експертизу постановою від 21.12.2017 року, проведення якої на даний час триває.

Зважаючи на те, що досудове розслідування проводиться досить тривалий час, на протязі якого власник арештованого майна позбавлений можливості користуватись арештованим майном, вважаю за необхідне клопотання про скасування арешту майна задовольнити частково.

Враховуючи викладене, суд приймає клопотання директора ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_1 до розгляду та приходить до висновку що воно підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.170, 173, 174, 309, 369 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання директора ПП «Автоентерпрайз» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, - задовольнити частково.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Гаєвої Л.В.від 01.11.2017 року на автомобіль марки «Lotus» моделі «Exige S» з номером кузова НОМЕР_2, який перебуває у власності ПП «Автоентерпрайз» з забороною права використання і розпоряджння з поміщенням до Одеської філії Державного підприємства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», в частині заборони права користування вказаним майном, залишивши в силі заборону на відчуження зазначеного майна.

Скасувати частково арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси Іванова В.В. від 08.11.2017 року на автомобіль марки «Lotus моделі «Exige S» з номером кузова № НОМЕР_1, який перебуває у власності ПП «Автоентерпрайз» з забороною права використання і розпоряджння з поміщенням до Одеської філії Державного підприємства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», в частині заборони права користування вказаним майном, залишивши в силі заборону на відчуження зазначеного майна.

Порядок оскарження ухвал слідчого судді передбачений ст.309 КПК України.

Слідчий суддя Приморського районного

суду м. Одеси В.В. Іванов

20.02.2018